ГО «Інша Жінка» розповідає про здобутки та майбутні кроки на Полтавщині
Нещодавно громадська організація «Інша Жінка» здобула перше місце в номінації «Доброчинність неурядового сектору» в регіональному етапі Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2024» – «Благодійна Полтавщина – 2024». Регіональним партнером Асоціації благодійників України у Полтавській області виступає Благодійний фонд «Карітас Полтава». Переможці отримали унікальну авторську статуетку «Ангел Добра», яка стала важливою відзнакою за щоденну роботу команди ГО «Інша Жінка» на благо громад Полтавщини.
«Було неймовірно приємно отримати таку відзнаку та тримати в руках нашу першу статуетку “Ангел Добра”! Щиро вдячні всім партнерам і організаторам заходу за таку оцінку нашої роботи», – Катерина Шендрик, членкиня ГО «Інша Жінка»
ГО «Інша Жінка» – найбільша ґендерно-фокусована мережа громадського суспільства в Україні, заснована на Полтавщині у 2018 році. Вона є простором підтримки, розвитку та безпеки для жінок, надає психологічну, юридичну, гуманітарну та інформаційну допомогу. Серцем організації є об’єднання жінок-лідерок на чолі з головою Юлією Цибульською, а метою – підтримка системних змін через реалізацію програм з жіночого підприємництва, відновлення трудового потенціалу, протидії насильству та ґендерно-чутливої політики, навіть в умовах збройних конфліктів та війни.
Серед основних напрямків діяльності ГО «Інша Жінка», які охоплюють найактуальніші виклики для жінок і громад сьогодення, є:
- економічне посилення жінок, інклюзія та доступ до лідерства;
- професійна реінтеграція ВПО-жінок та ветеранів, зайнятість у стереотипно нетипових сферах;
- протидія ґендерно зумовленому насильству та розвиток систем захисту;
- розвиток жіночого підприємництва та підтримка бізнес-екосистеми;
- залучення молоді та чоловіків у ґендерно-чутливі трансформації;
- інклюзивне відновлення громад і підвищення стійкості.
Місією ГО «Інша Жінка» є створення стійкої екосистеми жіночого лідерства, підприємництва, менторства та працевлаштування, яка підвищує економічну спроможність жінок і сприяє зростанню ВВП України та світу. Організація працює заради рівного доступу жінок до можливостей, прийняття рішень і ресурсів – на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівнях, розвитку демократії та розбудови сильних демократичних інституцій, адвокації євроінтеграційного курсу.
Детальніше про практичну діяльність організації та реалізацію суспільно важливих проєктів розкажуть членкині та керівниці регіональних осередків ГО «Інша Жінка» у своїх історіях нижче.
«Я є локальною координаторкою проєкту UHF з підтримки внутрішньо переміщених осіб у місцях тимчасового проживання Кіровоградщини. Під час візитів дізнаюся про потреби людей, організовую консультації від психолога та юриста, а також надаю індивідуальну підтримку в разі необхідності. Завдяки проєкту мешканці отримують допомогу, а будівлі — ремонт із фокусом на інклюзію та безбар’єрність. Мені приємно бути корисною тим, хто цього потребує», – Ірина Варакута, керівниця регіонального осередку ГО «Інша Жінка» в м. Кропивницький
Ганна Дем’яненко, керівниця регіонального осередку ГО «Інша Жінка» в м. Полтава:
«Я ціную можливість поєднувати професійний досвід із громадською діяльністю та бути частиною команди сильних, небайдужих жінок, які підтримують одна одну. На разі ми займаємось моніторингом процесів відбудови під час війни. Вже завершено перший проєкт «Наша відповідальність: Моніторинг відбудови в Полтавській області», а зараз активно реалізуємо «Моніторинг відбудови в Полтавській області: 2 хвиля». Це для нас не просто робота, а інструмент реальних змін і доказ того, що жіноча підтримка та лідерство діють не лише на словах, а й на практиці».
Тетяна Янкевич, членкиня ГО «Інша Жінка»:
«Я займаюся реалізацією проєкту з навчання жінок і чоловіків новим професіям за підтримки міжнародної організації Helvetas. Для мене дуже цінно розуміти, що ми даємо людям можливість отримати практичні знання, які допоможуть їм реалізувати себе у роботі – швачки, слюсар/ки з механоскладальних робіт або слюсар/ки з ремонту колісних транспортних засобів. Це відкриває нові можливості для життя та розвитку».
Ірина Кузнецова, керівниця регіонального осередку ГО «Інша жінка» м. Чугуєв:
«Вже другий рік я менеджерка естонсько-українського проєкту Empowering Women. Для мене це не лише професійний виклик, а й особистий шлях розвитку та приклад жіночої солідарності у міжнародному контексті. Ми працюємо з жінками, які змінюють себе та свої громади, долаючи труднощі війни й особисті щоденні випробування. Ця діяльність навчила мене гнучкості, стратегічному плануванню та дала віру, що зміни можливі навіть у найскладніші часи».
Сьогодні ГО «Інша Жінка» перебуває на етапі створення нового напряму – Divergent Business Wing. Це бізнес-крило організації, яке об’єднає підприємиць не тільки з громад Полтавщини, а й зі всієї України. Для учасниць планується проведення різних освітніх заходів, обмін досвідом, навчальні тури, доступ до актуальної інформації про ініціативи підтримки малого й мікробізнесу та створення ради жінок-підприємиць.
Юлія Цибульська, голова ГО «Інша Жінка»:
«З 2018 року ми створюємо можливості для жінок. Наша організація народилася завдяки жінкам-підприємицям – тим, хто мав внутрішній ресурс, досвід, фінанси й бажання змінювати світ навколо себе. Саме вони стали ядром нашої спільноти ще на старті.
Сьогодні ми відкриваємо новий напрям – окреме підприємницьке крило для жінок, готових йти у владу. Бо ми віримо: ті, хто створює робочі місця, розвиває бізнес і тримає на собі громади – повинні бути там, де ухвалюються рішення.
Гендерні квоти, як і інші інструменти політики рівності, – це не про штучність. Це про час, довіру й створення конкурентного середовища. Те, що вже працює.
Тож, якщо ти – жінка-підприємиця, яка відчуває, що настав момент не лише надихати, а впливати – приєднуйся. Ми формуємо команду майбутніх політикинь. Для місцевих рад. Для Верховної Ради. Для нової України».
Громадська організація «Інша Жінка» вже має понад десять представництв в Україні та міжнародний осередок в Естонії і продовжує активно розширювати свою діяльність. Зараз організація в пошуку соціально активних жінок, які готові очолити представництва у своїх громадах, розвивати локальні ініціативи та спільні проєкти.
Марина Кучер, керівниця регіонального осередку ГО «Інша Жінка» Кривий Ріг:
«Жіноче лідерство – це про формування спільноти, де кожна жінка відчуває підтримку, має рівний доступ до розвитку та самореалізації, сміливо долає перепони, розкриває власний потужний потенціал і стає прикладом для інших. У такому просторі народжуються зміни».
Якщо ви бажаєте долучитися до ГО «Інша Жінка», очолити представництво у своїй громаді або дізнатися більше про діяльність організації – деталі на офіційному сайті divergentwoman.com.
Контакти для додаткової інформації:
ГО “Інша Жінка”
Email: womandivergent@gmail.com
Сторінка у Facebook: www.facebook.com/divergentwoman
Сторінка в Instagram: https://www.instagram.com/divergent_woman_
Сайт: www.divergentwoman.com
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
«Контроль — це не недовіра, а зрілість»: як жінки Полтавщини змінюють культуру відбудови через громадський нагляд
У Полтавській області триває активна фаза ініціативи «Моніторинг відбудови: друга хвиля», реалізованої за підтримки Європейського Союзу в межах субгрантового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення». Громадська організація «Інша Жінка» вдруге береться за надважливу, хоч і непросту справу — стежити за тим, як витрачаються державні кошти у сфері публічного будівництва. І вдруге доводить: прозорість — можлива.
Не чекати змін, а бути ними
Попри щоденні обстріли та дефіцит ресурсів, відбудова України триває. У Полтавській області вже ремонтують дитячі садки, школи, училища та коледжі — за кошти з державного, обласного та міжнародного бюджетів. Саме тому надзвичайно важливо зберегти довіру людей до того, як ці кошти використовуються.
«Коли ми починали першу хвилю моніторингу, багато хто думав, що ми лише заважаємо. Але ми не заважаємо — ми зберігаємо: чесність, зміст, відповідальність. Без них відбудова не має сенсу», — ділиться Ганна Дем’яненко, авторка та координаторка проєкту.
Контроль через знання
ГО «Інша Жінка» — це не аудиторська компанія, а об’єднання фахівчинь з фінансів, права, соціології та технічного аудиту. Вони застосовують свій досвід для суспільного контролю за відновленням.
«У закупівлях бракує не лише прозорості, а й критичного мислення. Якщо ніхто не питає “чому?”, — значить, можна усе. Ми прийшли змінити це», — пояснює Юлія Цибульська, голова організації.
Друга хвиля — розширення масштабу
Після завершення першого етапу моніторингу команда ініціювала нову хвилю. У ній перевіряють ще десять освітніх установ Полтавщини, які постраждали після 24 лютого 2022 року.
Формат роботи:
-
аналіз закупівель на Prozorro і Spending.gov.ua,
-
виїзди на об’єкти,
-
порівняння звітів із реальним станом,
-
інтерв’ю з адміністраціями,
-
створення публічних звітів.
«Наш проєкт — не про покарання, а про формування культури відповідальності. Якщо будуєш — будуйте й довіру», — каже експертка Ольга Лісконог.
Освіта — центр довіри
Освітні об’єкти обрані не випадково. Це середовище, де закладається ставлення до держави. Якщо дитина бачить неякісний ремонт, сумнівних підрядників, непрозорі ціни — зростає з недовірою.
«Закупівля у одного сумнівного ФОПа — це не завжди злочин, але точно зневага до бюджету. А байдужість — гірша за зраду», — наголошує юристка Світлана Васіліу.
Страх чи відкритість
Є керівники, які охоче співпрацюють, а є ті, хто перешкоджає — закривають доступ, уникають діалогу. Проте навіть одна перевірка змінює динаміку: документи готують уважніше, пояснення — чіткіші.
«Не чекаємо вдячності. Очікуємо поваги до публічних ресурсів. Коли чиновник знає, що його дії можуть бути перевірені — він працює інакше», — говорить бухгалтерка Крістіна Демидова.
Контроль — не тиск, а норма
Команда проєкту акцентує увагу не лише на моніторингу, а й на зміні ставлення до нього.
«Громадський контроль — це ознака зрілої держави. Ми хочемо, щоб директори закладів самі запрошували: “Приходьте, перевіряйте”. Бо це і є Європа — у звітності й підзвітності», — каже Ганна Дем’яненко.
Прості інструменти, глибокі наслідки
Prozorro, відкриті реєстри, інтерв’ю, запити на публічну інформацію — все це доступні методи моніторингу. Але потрібна головна якість — готовність не мовчати, коли щось не так.
«Ми не віримо в чарівні реформи. Але віримо: сто таких проєктів і тисячі таких команд — і держава стане справді підзвітною», — резюмує Юлія Цибульська.
«Ми тут не щоб звинувачувати, а щоб не мовчати. Бо коли чиновники чесні — ми з ними партнери. А коли уникають прозорості — ми маємо бути», — додає Ольга Лісконог.
Підсумок
«Моніторинг відбудови: друга хвиля» — це не просто проєкт, а виклик культурі непрозорості. Це — про системні зміни, вимогливу довіру, відновлення, де звітність важить не менше за стіни.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту проєкту «Моніторинг відбудови в Полтавській області: 2 хвиля», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інша Жінка» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
На Полтавщині стартував проєкт комплексної підтримки ВПО, які мешкають у місцях тимчасового проживання
За даними офіційної статистики, в Україні налічується від 4,6 до 4,9 млн внутрішньо переміщених людей (ВПО). За міжнародними оцінками, ця цифра може сягати понад 7 млн. Значна частина переселенців — це жінки, літні люди та діти.
Завдяки географічному розташуванню Полтавщина стала однією з ключових областей, що приймають ВПО з Донеччини та Харківщини. В регіоні зареєстровано від 165 до 197,5 тис. внутрішньо переміщених людей, з яких близько 3,1 тис. (1,9%) мешкають у місцях тимчасового проживання (МТП). Загалом в області функціонує 64 таких локації у 28 територіальних громадах.
Актуальність підтримки людей, які проживають у МТП, зумовила запуск нового проєкту із захисту та міжсекторальної допомоги для підтримки ВПО в місцях спільного проживання, які підтримують евакуацію в Полтавській та Кіровоградській областях, громадською організацією “Інша Жінка” за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF).
Тривалість проєкту: травень — листопад 2025 року
Регіони реалізації: Полтавська та Кіровоградська області
Охоплення на Полтавщині:
- 7 МТП у містах Полтава, Кременчук, Горішні Плавні, Миргород, Лубни, селищах Хомутець і Нова Галещина
- близько 900 мешканців МТП
Ключові напрямки реалізації проєкту:
- щомісячні виїзди команди для моніторингу умов у МТП та профілювання ВПО;
- постійна юридична, психологічна та соціальна підтримка мешканців;
- кейс-менеджмент для вирішення індивідуальних запитів;
- групові арт-терапевтичні сесії з психологами;
- видача непродуктових наборів (NFI) вразливим категоріям населення;
- ремонт житлових приміщень у чотирьох МТП — два МТП в Полтавській області (м. Миргород і с. Хомутець) та два МТП в Кіровоградській області (м. Олександрія і с. Войнівка);
- діяльність у сфері протидії домашньому та гендерно-зумовленому насильству.
-
- Робоча зустріч із селищним головою Олександром Сирицею. с. Кам_янець Кіровоградської області
-
- Пані Олена
-
- МТП в с. Войнівка Кіровоградської області
-
- МТП в м. Миргород Полтавської області
-
Історія змін: приклад пані Олени
Пані Олена, переселенка з Донеччини, вдруге змушена була покинути дім після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Після евакуації з Харкова вона мешкає в одному з МТП у Полтаві.
Завдяки проєкту пані Олена:
- отримала кейс-менеджмент підтримку, внаслідок чого було поновлено виплати державної допомоги для людей з інвалідністю;
- звернулась до психолога з питаннями тривожності за чоловіка-військового та безвихіддю через втрату житла. Проведені консультації допомогли їй покращити емоційний стан та стати учасницею групових PSS-сесій.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF)
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
«Не чекати, а діяти»: у Чугуєві реалізується проєкт розвитку жіночого лідерства в умовах невизначеності
В умовах воєнної нестабільності й глибокої соціальної трансформації лідерство жінок стає особливо значущим. Саме воно стало в центрі уваги нового проєкту «Лідерство та гендерна рівність: активізація та адвокація в громаді Чугуєва», що реалізується у Чугуївській міській територіальній громаді Харківської області. Проєкт покликаний не лише дати жінкам знання, а змінити культуру лідерства загалом — зробити її відкритою, практичною та заснованою на реальній дії.
Навчання, що формує силу — зсередини
У рамках проєкту передбачено серію тренінгів, присвячених гендерній рівності, історії феміністичного руху, розвитку лідерських якостей, емоційній стійкості, практичній адвокації. Однак це — лише видима частина. Найголовніше відбувається всередині: жінки переосмислюють власну роль у суспільстві, починають відчувати себе агентками змін, здатними впливати на процеси в громаді.
Юлія Цибульська, голова ГО «Інша Жінка»:
«Це не лише серія тренінгів. Це спроба змінити культуру рішень. Це історія про те, як голос жінки набуває сили, а її досвід — ваги. Ми прагнемо, щоб жінки в громадах не боялися брати на себе ініціативу, не чекали дозволу — а діяли. І знали: їхній голос має значення».
Лідерство як щоденна дія — не титул, а відповідальність
Проєкт показує: лідерство — це не офіційна посада. Це здатність діяти там, де інші вагаються. Бути поруч, коли складно. Підтримувати, коли темно. Шукати рішення, коли навколо — хаос.
Ірина Кузнецова, керівниця регіонального осередку ГО «Інша Жінка» у Чугуєві, експертка проєкту:
«Для нас, жінок, лідерство — це відповідальність. У невизначеності ми не маємо розкоші чекати. Ми діємо. Ми об’єднуємося. Ми прокладаємо нові маршрути — там, де ще вчора їх не було. Саме тому місія ГО “Інша Жінка” — надихати, підтримувати, давати впевненість. Бо майбутнє створюється сьогодні — руками тих, хто не боїться».
Чугуївська громада — на передовій жіночого спротиву
Громада Чугуєва розташована поруч із зоною бойових дій. Тут реальність змушує швидко приймати рішення, діяти без зволікань. Багато жінок вже сьогодні виконують ролі, які умовно називають «чоловічими»: забезпечують логістику, займаються волонтерством, працюють із пораненими, допомагають ветеранам.
Олена Храмцова, членкиня ГО «Інша Жінка», експертка проєкту:
«Жіноче лідерство — це не про стать. Це про сміливість приймати рішення, впливати, вести за собою. Це про силу бачити в кризі не лише загрозу, а й можливість. Саме таке лідерство ми й будуємо».
Від теорії — до адвокації реальної зміни
Кульмінацією навчального процесу стане участь у реальній адвокаційній кампанії: внесення змін до «Програми підтримки сімей Захисників і Захисниць України, ветеранів та родин загиблих військовослужбовців» на 2023–2025 роки. Жінки не просто навчаються — вони впливають на формування політик у своїй громаді.
Ганна Дем’яненко, керівниця проєкту, очільниця полтавського осередку ГО «Інша Жінка»:
«Невизначеність — не перешкода. Це наш стан. І саме в такому середовищі народжується справжнє лідерство — з болю, досвіду, глибокого відчуття відповідальності. Жіноче лідерство — не про публічність, а про щоденну готовність діяти, навіть коли страшно, навіть коли немає відповіді».
Попереду — ще більше: події, історії, зустрічі
Проєкт триватиме два місяці. У планах — ще тренінги, зустрічі з представниками місцевої влади, інформаційна кампанія, а також документування особистих історій жінок-лідерок з Чугуєва. Організаторки впевнені: навіть якщо зміни відбуваються поступово — вони незворотні.
ГО «Інша Жінка» запрошує мешканок Чугуївської громади, які прагнуть впливати, змінювати середовище навколо себе, отримати знання та стати частиною активної адвокаційної спільноти. Це проєкт для тих, хто не хоче чекати, а готовий діяти вже зараз — у власному місті, у своїй громаді.
Разом ми здатні посилити жіночий голос, надати йому впливовості, рішучості й змісту. Разом ми формуємо інше майбутнє — рівне, свідоме, справедливе.
Матеріал підготовлено ГО «Інша Жінка» у межах проєкту «Гендерночутливе відновлення громад», який реалізовується ГО «Центр гендерної культури» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені під час воркшопів (тренінгів, конференцій) погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) –гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Регіональна ініціатива GiHA: зміцнення гуманітарної підтримки через гендерний підхід
В умовах війни гуманітарна допомога стає ключовим фактором виживання для мільйонів людей. Проте ефективність цієї допомоги залежить від того, наскільки вона враховує гуманітарні потреби різних категорій населення. Жінки, чоловіки, діти, люди похилого віку, представники ЛГБТКІА+ спільноти, люди з інвалідністю – усі вони мають різні виклики, і однаковий підхід для всіх може бути неефективним. Саме тому створюються спеціальні механізми, що інтегрують гендерні аспекти в гуманітарну діяльність.
Одним із таких механізмів є ініціатива GiHA (Gender in Humanitarian Action) – Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності, яка діє на національному та регіональному рівнях у різних країнах світу, постраждалих від збройних конфліктів, стихійних лих та інших складних надзвичайних ситуацій. Основна її мета – забезпечити рівний доступ до гуманітарної допомоги для всіх соціальних груп, враховуючи їхні особливі потреби.
В Полтавській області робота Регіональної робочої групи «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності» (надалі, Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області) ведеться за підтримки ООН Жінки в Україні.
Чому важливий гендерний підхід у гуманітарній діяльності
Війна та кризи впливають на різні групи населення по-різному. Жінки та дівчата, діти, люди з інвалідністю, представники ЛГБТКІА+ спільноти, літні люди часто мають обмежений доступ до гуманітарної допомоги або стикаються з додатковими ризиками, зокрема гендерно зумовленим насильством та торгівлею людьми. Врахування гендерного аспекту в гуманітарній роботі означає, що потреби всіх цих груп будуть почуті та задоволені.
Галина Внукова, асистентка з координаційних питань Робочої групи «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності», ООН Жінки в Україні, наголошує:
“Субнаціональна координація гендерних аспектів у гуманітарній діяльності (GiHA) необхідна для ефективного реагування на локальні виклики, особливо в регіонах із гострими гуманітарними потребами. Вона забезпечує доступність допомоги для вразливих груп, сприяє співпраці між місцевою владою, громадськими організаціями й гуманітарними партнерами та дозволяє швидше адаптуватися до змін.
На відміну від національного рівня, така координація передбачає тіснішу взаємодію з громадами, що дає змогу оперативно розподіляти ресурси, аналізувати ситуацію та забезпечувати підзвітність. До регіональних робочих груп GiHA входять представники місцевої влади, громадських ініціатив та міжнародних організацій. Важливим залишається постійний обмін інформацією, що гарантує узгодженість дій.
16 серпня 2024 року офіційно створено регіональну Робочу групу «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності» (GiHA) у Полтавській області. До її роботи вже долучилися 23 організації, з яких 16 підписали Меморандум про співпрацю. Основна мета робочої групи – забезпечення рівної участі всіх вразливих груп, зокрема жінок і дівчат, людей з інвалідністю та представників ЛГБТКІА+ спільноти, у процесах прийняття рішень та відновлення регіону. Вона координує зусилля всіх зацікавлених сторін щодо інтеграції гендерних питань у гуманітарне реагування, раннє відновлення та розвиток”.
GiHA у Полтавському регіоні: чому це важливо
Полтавщина стала одним із регіонів, що активно інтегрує гендерно-чутливий підхід у свою гуманітарну діяльність. Це особливо важливо, адже регіон прийняв близько 200 000 внутрішньо переміщених осіб, більшість з яких це жінки, діти та люди похилого віку.
Лариса Богодист, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, голова ГО «Консультаційний центр підтримки та розвитку бізнесу», керівниця центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Кременчуці, зазначає:
«Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області є важливим кроком у забезпеченні комплексного підходу до гуманітарної підтримки, де гендерний аспект стає одним із основних факторів ефективності. Впровадження гендерного підходу в гуманітарні програми дозволяє не тільки покращити доступ до допомоги, а й забезпечити більш сталий розвиток громад, підтримуючи їх з урахуванням потреб різних груп населення».
Однією з головних переваг GiHA є те, що вона працює на рівні громад. Це означає швидший обмін інформацією, гнучкість у прийнятті рішень та більш ефективне використання ресурсів.
Ганна Дем’яненко, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, керівниця регіонального осередку Громадської організації «Інша Жінка» в м. Полтава, підкреслює:
«Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області – це координаційна платформа, яка об’єднує зусилля гуманітарних організацій для забезпечення гендерно-чутливого реагування. У Полтавській області ми спостерігаємо, як такий підхід сприяє більш ефективному наданню допомоги тим, хто її найбільше потребує, особливо жінкам, дівчатам та вразливим групам. Завдяки підтримці ООН Жінки в Україні, ми посилюємо спроможність місцевих ініціатив відповідати на виклики з урахуванням гендерних аспектів, роблячи гуманітарну допомогу більш інклюзивною та справедливою».
Гендерний підхід у гуманітарній роботі: що далі?
Попри те, що гендерний підхід у гуманітарній роботі стає нормою, його впровадження на місцях усе ще стикається з труднощами. Часто допомога розподіляється без врахування реальних потреб уразливих верств населення. Відсутність актуальної статистики про вразливі категорії ускладнює планування, а недостатня поінформованість населення про свої права створює додаткові бар’єри. Відповіддю на ці виклики може стати оперативний гендерний аналіз потреб населення у визначених громадах, посилена взаємодія між організаціями, що працюють у сфері гуманітарного реагування і місцевою владою, та впровадження дієвих механізмів моніторингу.
Ганна Люлька, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, доктор філософії, експертка з грантрайтингу, керівниця управління стратегічного розвитку та міжнародної діяльності Громадської організації «Стратегічна агенція розвитку та підтримки», зазначає:
“Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області працює над тим, щоб гуманітарна підтримка враховувала реальні потреби жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, які постраждали від війни. Гендерно чутливий підхід дозволяє розподіляти ресурси ефективніше, підтримуючи найуразливіші категорії населення”.
Любов Шерстюк, секретаріат Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, директорка Громадської організації «СИЛА ЛЮБОВІ», підсумовує:
“У надскладний для України час дуже важливо, що такі потужні донори, як ООН Жінки, створюють нам, жіночим громадським організаціям, майданчики, де можна обʼєднуватися заради спільних цінностей. Гуманітарне реагування сьогодні пронизує всі сфери нашого життя і є основою в громадській діяльності. Дотримання гендерних аспектів забезпечить якісний підхід та задоволення потреб всіх цільових груп, які цього потребують, зокрема, в Полтавській області. Маємо багато роботи, щоб досягти цього”.
Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області з серпня 2024 року успішно координує зусилля організацій та установ, які вже є її членами, та системно розширює свою діяльність, залучаючи нових учасників гуманітарного реагування в регіоні. Вона тісно співпрацює з Полтавською міською радою, Полтавською обласною військовою адміністрацією, Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та вісьмома громадами області. Крім того, робоча група продовжує розширювати свою мережу, залучаючи місцеві жіночі правозахисні організації, зокрема у віддалених громадах, щоб забезпечити ширший доступ до координаційних механізмів, інформаційної і технічної підтримки та інших ресурсів.
Окрім цього, робоча група активно працює у сфері гендерної рівності та гендерного мейнстрімінгу. Зокрема, у грудні минулого року у межах міжнародної кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» робоча група організувала тематичний форум-діалог для студентів та організацій громадянського суспільства у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», де обговорювалися шляхи запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству в умовах гуманітарної кризи, в тому числі для людей з інвалідністю.
Якщо ваша організація зацікавлена у співпраці та приєднанні до нашої спільноти, будь ласка, заповніть наведену форму.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Простір для роботи та відпочинку відкрили у прихистку для переселенців на Полтавщині
Майже шістдесят людей з Донеччини, Луганщини, Харківщини та інших постраждалих регіонів, яких війна змусила виїхати зі своїх домівок, знайшли прихисток у селі Михайлівка Диканського району Полтавської області. Тут, в одному з корпусів Полтавського навчально-реабілітаційного центру облаштували місця для проживання переселенців. За сприяння благодійних організацій створили належні побутові умови, а також допомагають їм оговтатись від пережитого та налагодити нове життя. Нещодавно благодійний фонд «Право на захист» за сприяння UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні облаштував у прихистку кімнату, в якій мешканці зможуть проводити зібрання, працювати за комп’ютерами, грати в настільні ігри, відпочивати.
Підтримка матеріальна та моральна
Команда фонду «Право на захист» – часті гості цього центру, тому добре знають потреби його мешканців. Саме за їхньою ініціативою вирішили створити цей багатофункціональний простір. Коли розпочався ремонт приміщення, люди активно брали участь у процесі. В день урочистого відкриття коворкінгу, малі й дорослі постояльці одразу освоїлися в ньому та знайшли собі заняття за інтересами.
Окрім презентації нової кімнати, представники фонду влаштували для постояльців шелтеру свято. Разом з дітьми та дорослими грали в настільні ігри, провели інтерактивні вікторини та організували фотосесію від професійної фотографині. Людей знімали на фото як поодинці, так і родинами. Усі охоче та із задоволенням позували перед камерою. Потім кращі світлини роздрукують та подарують їх власникам. А загальне фото розмістять на стіні нової кімнати.
Вікторія взяла участь у фотосесії разом з мамою та онуками. Родина виїхала зі Слов’янська торік у квітні. Умови проживання у шелтері та ставлення персоналу їх цілком задовольняють. Жінка каже, що багато чим допомагають благодійні організації. Ця кімната, яку облаштував фонд «Право на захист», стане в пригоді як для навчання, так і для розваг, активних ігор та відпочинку дорослих і дітей.
«Ми тут як у санаторії»
«Моя мама лежача, брат сліпий, тож коли у березні минулого року почалися постійні обстріли нашого селища, я не знала, що мені робити. За них дуже переживала, бо не могла залишити, та водночас не уявляла, як зможу перевезти їх до іншого місця. Зрештою чоловік знайшов перевізника, і так великою родиною ми виїхали на Полтавщину. Трохи раніше у сусідньому селі оселилася моя сестра, вона й порекомендувала цей прихисток. Нам тут дуже подобається. Є всі умови для проживання – простора кімната, санвузли, душові, пральня, кухня. Хоча нас годують обідами, ми можемо також самі собі готувати їжу. Ми тут як у санаторії. Нам навіть дали постільну білизну, бо коли ми тікали з дому, то майже нічого з собою не взяли. Дуже допомагають благодійні організації, які регулярно навідають нас та привозять все необхідне», – розповіла Людмила, переселенка з Райгородка, що на Донеччині.
Жінка говорить, що в них склався дружній колектив. По черзі чергують, наводять лад у місцях загального користування. Чим можуть, допомагають один одному. Разом проводять вільний час та працюють на присадибній ділянці, що є на території закладу. Навесні посадили квіти у дворі, облаштували клумби. Тепер доглядають за рослинами. За період, що люди живуть у прихистку, багато хто знайшов роботу.
«На даний час у нашому центрі живуть 58 внутрішньо переміщених осіб, з них восьмеро – це діти. Ми хочемо створити їм «домашні» умови проживання, щоб вони не відчували дискомфорту. Єдина відмінність, що в нас кімнати окремі, а санвузли та душові спільні, але розділені для жінок та чоловіків. Ми намагаємось забезпечити наших жителів всім необхідним, бо розуміємо, що люди виїжджали зі своїх домівок без нічого. Для цього ми робимо все, що в наших можливостях, а також залучаємо благодійні організації, які надають допомогу для створення належних побутових умов», – зазначила Зоя Василівна, заступниця директора Полтавського навчально-реабілітаційного центру.
Благодійники підтримують ініціативи переселенців
У кімнаті встановлені два ноутбуки, проведений wi-fi, тому за потребою можна попрацювати в інтернеті. Також є сканер і принтер, щоб копіювати чи роздруковувати документи. Дорослі та діти можуть використовувати пристрої для роботи та навчання, а у вільний час – розважатися настільними іграми.
«Сьогодні ми відкрили багатофункціональний простір для роботи, розвитку та відпочинку мешканців цього центру. Зазначу, що тут живуть дуже активні люди, які бажають покращувати умови у своєму тимчасовому прихистку. Спочатку вони створили ініціативну групу, яка від імені всіх ВПО представляє їхні інтереси. Першою потребою, з якою група до нас звернулася, було саме облаштування приміщення, де можна спілкуватись між собою та з керівництвом закладу. Пройшло зовсім небагато часу, як задум був втілений у життя», – підкреслила Анастасія Лукомська, керівниця напряму координації місць компактного перебування вимушених переселенців БФ «Право на захист».
Представники БФ «Право на захист» та УВКБ ООН на відкритті коворкінг-простору
За цим напрямом БФ «Право на захист» займається покращенням побутових умов, дрібними ремонтами, закупівлею побутової техніки, меблів для місць компактного проживання переселенців. Також опікується питаннями інформування та інтеграції переміщених осіб у приймаючі громади, щоб люди почувалися комфортно, були обізнані щодо наявних послуг у громаді. Нині у Полтавській області під опікою фонду знаходиться 26 місць компактного проживання переселенців (МКП). Завдяки партнерству з УВКБ ООН реалізується цей програмний напрямок.
«Статус внутрішньо переміщеної особи ніяк не зменшує прав людей. Тому такі ініціативи, як наразі реалізує «Право на захист», це те, до чого прагне Україна та міжнародні організації, зокрема – Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Адже кожна людина, яка вимушено покинула свій дім, повинна мати всі умови, що були в неї раніше. Сподіваюсь, ви будете активно використовувати цю кімнату й надалі співпрацюватимете з нашими партнерами, щоб покращити своє перебування у цьому місці», – наголосив Тарас Захаров, польовий асистент Полтавського офісу УВКБ ООН.
Свято відкриття коворкінг-простору завершилося спільним обідом та врученням всім мешканцям шелтеру приємних подарунків.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
