«Ми будуємо енергетику, що служить людям»: як нині працює підприємство вітроенергетичного устаткування з Донеччини
«Friendly Wind Technology» — це не просто назва, а наша декларація. Ми будуємо чисту, народжену з вітру технологічну та безпечну енергетику, що служить людям і служитиме у майбутньому. «Friendly Wind» буквально означає «дружній вітер» — це те, що працює для людей і пов’язує все: вітер, команду, громаду та Україну загалом», — каже операційний директор ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі» Владислав Фурдик.
Розвиток ТОВ «ФВТ» розпочався у 2010 році в Краматорську з виробництва вітрових турбін потужністю до 2,5 МВт за німецькою технологією. У 2017 році компанія розширила свої можливості, розпочавши співпрацю з європейською компанією «Wind to Energy» (W2E). Це дозволило виготовляти продукцію з більшою потужністю. У 2019 році на заводі в Краматорську налагодили виробництво нового покоління вітротурбін до 4,8 МВт.
Після початку повномасштабної війни «ФВТ» релокували на Закарпаття. Водночас на підприємстві не полишають планів щодо повернення та відновлення роботи у рідному Краматорську. Про те, як відбувався переїзд, про роботу на новому місці, вплив війни на вітчизняну енергетичну галузь та подальші плани розповів в інтерв’ю Антикризовому медіа-центру операційний директор ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі» Владислав Фурдик.
Початок виробництва у Краматорську та релокація на Закарпаття
Виробництво на підприємстві починали із двомегаватних турбін. Які основні досягнення були саме у Краматорську та чим ваша продукція відрізняється від аналогів, зокрема іноземних?
Так, ми починали з турбін потужністю від 2 до 2,5 МВт, і вони досі працюють у деяких локаціях України, здебільшого на півдні. Перед початком повномасштабної війни ми завершували проєкт з виробництва обладнання потужністю вже 4,8 МВт. Частину цього проєкту встигли реалізувати у Краматорську, а вже після релокації на заході України – впровадили і змонтували. Після цього почали виготовлення турбіни 5,2 МВт.
Аналогів в Україні немає, ми єдине підприємство. Основна перевага — це українське виробництво, а отже це робочі місця, податки у громаду, локалізація. І, звісно, гордість за машинобудування. Працюємо за німецькою ліцензією, технології ідентичні до німецьких та датських, при цьому ми доводимо, що можемо успішно конкурувати з західними виробниками.
Чому обрали для релокації саме Закарпаття та як це відбувалося?
Ми фактично самостійно релокувались на 1500 км і почали будівництво заводу. Це було швидке реагування на загрози. На ретельне планування часу не було, але нам вдалося мінімізувати ризики — ми отримали повну підтримку від регіональної влади, місцевих громад і після цього розпочали процес переміщення. Сьогодні, повертаючись назад, розумієш, що рішення, прийняте акціонерами, у 2022 році було стратегічно виваженим для забезпечення довгострокового розвитку підприємства. Це рішення не лише зберегло операційну спроможність підприємства в умовах війни, а й зміцнило позиції єдиного національного виробника вітроенергетичного устаткування мультимегаватного класу, створивши нові можливості для інноваційного розвитку.
Чи зазнали ви втрат у Краматорську?
Звісно, бо жодних релокацій не планували й бачили майбутнє у Краматорську, адже це центр машинобудування України. Залишились будівлі: цехи, адмінкорпус — частина обладнання, яке фізично і технічно неможливо було перевезти. Але багато вдалося релокувати, навіть підйомні крани після модернізації. Проте найголовніше, що ми вивезли, — кадри та технології.
Як вдалося переконати людей поїхати?
Більша частина колективу переїхала, навіть не доводилося переконувати. Для людей важлива не лише робота, а й безпека та віра. Враховуючи все це, багато хто з команди переїхав, адже працювали з нами роками.
Але співробітників, напевно, не вистачає й ви набираєте нових. Оскільки ви підкреслювали, що кадри — найголовніше і краще працювати з тими, хто вже має досвід, та все одно доводиться набирати людей. Як відбувається навчання нових співробітників?
Це практичне навчання. Приблизно чверть колективу тепер місцеві жителі. Багато хто не мав досвіду у важкому машинобудуванні, але виявив бажання навчатись. У Краматорську перші запуски відбувались під наглядом німецьких партнерів, і це дало основу для створення української бази вітроенергетики. У нас є досвід, зокрема в навчанні. Зараз наші фахівці — професіонали на рівні німецьких колег.
Майбутні кроки, плани та стратегія розвитку
Які основні виклики стоять перед сектором і вашим підприємством?
Я б не назвав це викликами чи проблемами. Це задачі, які ми поступово вирішуємо: взаємодія з громадами, створення робочих місць, прозорість у партнерстві. Зокрема ми першими в Україні запровадили модель: 3% від продажу електроенергії щомісяця надходять у бюджет громади. Тобто це реальне партнерство.
Чи є плани на розширення та вихід на міжнародні ринки?
Безумовно. Зокрема плануємо додаткову виробничу лінію до 100 вітроенергетичних установок на рік. Реалізуємо проєкти на 500 МВт з перспективою до 1,5 ГВт (приблизно 250 турбін). За Національним планом до 2030 року в Україні має бути 6,2 ГВт потужностей, тобто 1200 турбін. Ми бачимо себе частиною цієї мети.
Хто ваш основний клієнт зараз?
Інвестори, які вірять у нас, вірять в Україну і вкладають гроші в розвиток не тільки громад, де працюватиме вітропарк, а й у побудову стійкої до загроз розгалуженої генерації. У Закарпатті будуємо два вітропарки – 80 і 156 МВт.
Чи думали про плани розвитку після перемоги?
Пріоритет — виробництво 100 установок на рік (зараз 40). Плануємо відновлювати проєкти на деокупованих територіях, забезпечувати електроенергією індустріальні парки, заводи, житлові райони. Стратегія — повна енергетична незалежність України і вихід на європейський ринок.
Роль бізнесу у відбудові Донеччини та майбутнє Краматорська
Чи плануєте ви повернутись до Краматорська після закінчення війни?
Звісно, бо це наш дім. Наші корені — у Краматорську, і ми бачимо там майбутнє підприємства. Новий завод на Закарпатті та майбутнє відроджене виробництво у Краматорську — це реальний міст між заходом і сходом, що символізує єдність країни. Після закінчення війни ми плануємо повернутися у Краматорськ, але не релокувати виробництво назад, а побудувати ще один завод, щоб мати в Україні щонайменше два-три індустріальні парки, які займатимуться вітроенергетикою.
Як бізнес може допомогти громаді?
Бізнес може стати найголовнішим інструментом для відновлення. На практиці ми довели, що українські вітротурбіни — це реальний інструмент. Для Донеччини це означає стійку, розгалужену генерацію, нові робочі місця, податки до громади та, у нашому випадку, швидке відновлення енергопостачання. Сьогодні наші три вітроенергетичні установки в Краматорську підтримують енергетичний баланс в регіоні.
Які галузі економіки, на вашу думку, пріоритетні для Краматорського району?
Це насамперед машинобудування, металургія та вугільна промисловість. А щоб усе це функціонувало, має бути енергетична промисловість. Крім того, треба розвивати видобування корисних копалин та газових сховищ. У нас, насправді, є величезні перспективи, якщо підходити з розумом.
Як ви могли б оцінити бізнес-клімат зараз і яким хотіли б бачити його у майбутньому?
Зараз він дуже складний через війну, але у Краматорська величезний потенціал. Найголовніше — це інженерна школа, кадрова та інфраструктурна база, які вже є та які потрібно розвивати. Громада має бути прикладом швидкої адаптації, а не пасивного очікування. І, звісно, бути прозорою.
З огляду на те, що нині відбувається в країні через війну та обстріли, на вашу думку, чи буде вітроенергетика основною для України?
Наразі вітроенергетика — це альтернативний вид електроенергії. Але я вважаю, що в недалекому майбутньому це буде основне джерело. А викопні джерела та інше будуть лише альтернативою.
Ірина Міщенко
Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Окупанти атакували дронами Краматорськ: рятувальники ліквідували пожежі (фото)
Окупаційні війська рф двічі атакували Краматорську громаду. Проти мирного населення ворог застосував FPV-дрони. Через влучання виникли пожежі.
Про це повідомили у фейсбуці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
Ввечері 4 червня дрон роіян влучив у 14-поверховий житловий будинок. У результаті сталося загоряння, яке ліквідували рятувальники.
Сьогодні вранці 5 червня атака повторилася. Окупанти дроном поцілили у цивільний автомобіль. Виникла пожежа, яку також загасили надзвичайники.
Нарзі інформація про поранених відсутня.
У Краматорську окупанти пошкодили 12 багатоповерхівок: відомі наслідки обстрілів
Окупаційні війська рф п’ять разів атакували Краматорську громаду 3 червня. Внаслідок ударів загинули троє людей, ще 13 дістали поранення, серед них – четверо дітей.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
О 05:00 російські війська вдарили дроном типу «Молнія-2» по закладу охорони здоров’я. У цей же час FPV-дрон поцілив у легковий автомобіль у багатоквартирному секторі міста.
Близько 16:00 зафіксовали ще одину атаку ворожого FPV-дрона по автомобілю.
О 16:13 російські війська завдали удару двома керованими авіабомбами «ФАБ-250» по житловому кварталу та промисловій зоні. Саме внаслідок цього удару загинули троє людей та були поранені жителі громади.
За інформацією, від атак росіян руйнувань зазнали 12 багатоповерхівок, п’ять закладів торгівлі та вісім автомобілів.
Порожні лавки та паперові янголи: як на Донеччині вшанували пам’ять загиблих дітей (фото)
У Краматорську та Слов’янську вшанували пам’ять дітей, які загинули спочатку повномасштабного вторгнення. В Україні 4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорська та Слов’янської міських військових адміністрацій.
У Краматорську спочатку повномасштабного вторгнення загинуло, щонайменше, 13 дітей. У парку «Сімейний» створили інсталяцію – порожня лавиця.
«Порожні місця на лавці символізують дітей, які вже ніколи не підуть до школи, не оберуть майбутню професію, не створять власні родини», – йдеться у дописі.
У Слов’янську повісили паперові янголятка біля зруйнованої школи № 12 та на дитячому майданчику. З початку повномасштабного вторгнення у місті від ворожих атак загинули чотири дитини. Двоє з них – за останній рік. Це:
9-річна Єва Клименко;
2-річний Максим Комаристий;
17-річний Гліб Плохий;
11-річна Милана Соколенко.
Як повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації, росіяни в області вбили 240 дітей. Ще 502 дитини були поранені.
«І це лише підтверджені цифри — без урахування жертв у Маріуполі та Волновасі, де справжній масштаб злочину неможливо встановити», – написав Вадим Філашкін.
Фото: Краматорська МВА
У Краматорську ліквідовують наслідки авіаудару: росіяни пошкодили 12 багатоповерхівок (фото)
У Краматорську продовжують ліквідовувати наслідки російського авіаудару. Окупаційні війська рф обстріляли місто 3 червня двома керованими авіабомбами.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
Внаслідок атаки загинули троє людей, ще десятеро зазнали поранень, серед них — троє дітей.
Російські боєприпаси влучили поблизу багатоквартирних житлових будинків у центральній частині міста. Пошкоджень зазнали 12 багатоповерхівок, п’ять закладів торгівлі та вісім легкових автомобілів.
Від ранку на місцях у++дарів працюють комунальні служби, представники управляючої компанії та профільні фахівці. Вони прибирають уламки, закривають вибиті вікна та виконують першочергові роботи для відновлення пошкодженого житла.
Також постраждалі мешканці отримують гуманітарну допомогу. Благодійні організації «Проліска» та «Янголи спасіння» спільно з Управлінням з питань цивільного захисту Краматорської міської ради забезпечують людей матеріалами для проведення термінових ремонтів осель.
Фото: Краматорська МВА
Краматорськ під обстрілом: є загиблі та поранені
Щонайменше три людини загинули і одна поранена внаслідок обстрілу Краматорська. Окупаційні війська рф атакували громаду 3 червня.
Про це повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Ввечері 3 червня росіяни завдали двох ударів по Краматорську. Окупанти поцілили у житлову забудову. Нині відомо про трьох загиблих людей та одного пораненого.
«На місці працюють всі відповідальні служби, відбувається пошуково-рятувальна операція. Точну кількість жертв та обсяги завданої шкоди встановлюємо», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, у Краматорську вночі 3 червня внаслідок російської атаки дронами виникла масштабна пожежа на приватній території.
