Пакети тематичної підтримки «Кроки для керівників» Програми «U-LEAD з Європою» передбачають надання керівникам новостворених ОТГ базису, розуміння всіх сфер життя громади, уяви руху не тільки загального механізму, а й принципів оберту кожної шестерні. Так, 20 червня, на базі Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD Європою» пройшов другий семінар дводенної серії – «Економічний розвиток» для голів громад Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Донецької, Харківської та Одеської областей.
Експертами-фасилітаторами дня виступили Дмитро Корбут, експерт з питань місцевого економічного розвитку Програми «U-LEAD Європою», та Віталій Бєлобров, експерт з питань місцевого економічного розвитку Програми «U-LEAD Європою», голова управління бізнес-асоціації «Ми-херсонці».
«Факт, що на території громад знаходиться невелика кількість підприємств, й ті часом не йдуть на продуктивну співпрацю. На територіях громад, загалом, небагато підприємств і не всі вони «вийшли з тіні», не використовується великий потенціал. Часто підприємці хочуть, а не розуміють, куди йдуть кошти з їх податків, існує розбіжність між баченням бізнесменів, куди мають бути спрямовані надходження та думкою голови ОТГ щодо використання бюджету», – переконаний Дмитро Корбут.
Громади змінюють парадигму, розуміючи, що змінюється бізнес, і приходить до необхідності зміни підходів самої громади.
«Голови громад мусять усвідомити свою роль – роль топ-менеджера із чітким переліком функцій до виконання, які не можна мішати з іншими, наприклад, із роллю підприємця. Інакше виникає конфлікт інтересів в одній особі, для голови ОТГ це неприпустимо. Крім керівництва громади та представників бізнесу існує третя сила – громадянське суспільство, яке також необхідно активізувати як партнера. Кожен голова ОТГ має зрозуміти, що зараз є колосальні можливості у вигляді 60% ПДФО, є велика конкуренція за ресурси, але є і велика база бізнесу, готова «заходити» в нові регіони. Проте, бізнесу необхідно розуміти, які ресурси є в громаді, чи буде партнерська підтримка з боку влади. Так, ОТГ як мінімум необхідно провести аудит ресурсів, кількість людей, підприємств, об’єми природніх ресурсів, зробити ці дані прозорими та доступними на сайті громади, через додаткові презентаційні матеріали», – зазначив Віталій Бєлобров.
Експерт підкреслив, що громадам необхідно обрати стратегію економічного розвитку, яких є три: розвиток і захист існуючого бізнесу (втримати та допомогти розвиватися); створення нових підприємств та підприємців із тих, хто є в громаді (стимулювати розвивати ідеї у бізнес-проекти); робота із зовнішніми інвесторами та бізнесами (залучення крупних інвесторів, бізнесів національного та міжнародного масштабів). Три різні стратегії передбачають використання різних ресурсів, в ідеалі – застосовувати всі підходи, але, за умов обмежених ресурсів, логічно використовувати швидші стратегії.
«З перерахованих на семінарі стратегій ми використовуємо лише одну – це безпосереднє спілкування з підприємцями. Але маємо плани та ідеї щодо використання своїх можливостей, а громада їх має. Маємо територію, найбільш сприятливу для туризму, хочемо розвивати цю сферу, плануємо створити інституцію підтримки бізнесу. Скоріше за все, це буде агенція місцевого розвитку, яка буде спиратися на підтримку малого та середнього бізнесу та залучення інвестицій», – розмірковує Олександр Спічак, проектний менеджер Піщанської ОТГ.
Учасники отримали базові знання про економічний розвиток та розвиток малого та середнього бізнесу, стратегію економічного розвитку. Розглянули тему встановлення сприятливого бізнес-середовища та правової безпеки ведення бізнесу в ОТГ. Окремим важливим блоком йшла тема комунікації з основними гравцями, просування ОТГ.
Завершився навчальний день «Партнерським Хабом» ОТГ та бізнесу – представники зацікавленого бізнесу мали змогу поспілкуватися з головами громад у форматі «світового кафе» – кожен з учасників презентував себе, відбувався пошук точок дотику, спільні інтереси, з’явилася змога одразу знайти бізнес-партнера. Громади отримали уяву про те, що цікавить підприємців та як підвищити свою інвестиційну привабливість. Представники бізнесу, в свою чергу, відкрили для себе нішу громад, зрозуміли, що підхід до роботи з громадами відрізняється від стандартного підходу – інші потреби, інші можливості. Проте обидві сторони були готові змінюватися, ставати краще, співпрацювати.
«Ми приводимо в ОТГ підприємців з ідеями, готовністю впроваджувати їх в ОТГ та розвивати інфраструктуру регіону. Але важлива зацікавленість двох сторін, адже є бізнеси, готові працювати в усіх громадах, наприклад, тематика утилізації відходів. Станом на сьогодні бізнес не до кінця розуміє стан речей в громадах, ситуацію на місцях, тому презентація себе та перша комунікація з інвесторами та партнерами має стати важливим пунктом для громад», – переконує Леся Панасюк, координатор СУП.
«Наша мета – створення логістичного стратегічного хабу на території Дніпропетровської області для переробки, транспортування та сортування кукурудзи або пелетів із лушпиння соняшника. Ми зацікавлені мінімізувати свої затрати на намагаємося долучити громади до співпраці. Громади можуть задіяти свої нежитлові фонди, з яких можна сплачувати податок, також можна скоротити безробіття», – розмірковує Геннадій Шевченко, підприємець із Києва.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!