Громадські активісти в Торецьку шукають механізми впливу на владу

Понад півтори тисячі цивільних осіб, мешканців Донецької та Луганської областей, були поранені в період за 2014 по 2018 рік під час війни на Сході України. Серед тих, хто втратив здоров’я та зазнав психологічних травм, 56 дітей.

Чи забезпечує їм держава право на лікування, встановлення інвалідності та реабілітацію? Експерти Української Гельсінської спілки з прав людини стверджують, що ні. Про це йшлося під час обговорення за темою “Реабілітація жертв конфлікту. Чи пропонує держава щось, крім встановлення інвалідності та милиць?” в Антикризовому медіа-центрі.

Віталій зазнав важкого поранення від бойовика 23 червня 2014 року, під час окупації Краматорська збройними проросійськими формуваннями. Відтоді травма ноги ускладнилася нейротрофічною виразкою, що погрожує ампутацією. Весь цей час чоловік не може набути статусу особи, яка отримала інвалідність внаслідок війни. Йому відмовляють з причини – “недостатньо фактів для підтвердження обставин втрати здоров’я”. Віталій вимушений сам купувати ортопедичний прилад для ноги, який коштує майже 3 тисячі гривень. Про системну реабілітацію та фінансову компенсацію мова взагалі не йде. Таких прикладів – безліч.

“Понад три роки знадобилось Україні, щоб побачити цю групу постраждалого місцевого населення та задекларувати певні державні гарантії. Але ті законодавчі норми, що були прийняті, не забезпечують належної підтримки таким людям. Навіть не створено реєстру постраждалих цивільних осіб. До того ж, в Україні практично відсутній системний підхід щодо реабілітаційних послуг, які має надавати система охорони здоров’я та соціального захисту”, – наголосив Богдан Мойса, аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ).

Експерти наполягають на тому, що до постраждалих внаслідок збройного конфлікту слід додати осіб, які не зазнали безпосередніх поранень, однак втратили здоров’я внаслідок стресових розладів, переховування від обстрілів, переохолоджень, недоїдання тощо.

Богдан Мойса навів такий приклад. В одному містечку на лінії зіткнення снаряд влетів у житловий будинок. Там знаходилася родина. Батько загинув на місці, мати була поранена, а от дитина залишилася неушкодженою. Але внаслідок пережитого стресу її паралізувало.

За даними моніторингу УГСПЛ, який був проведений шляхом опитування постраждалих громадян, існує безліч проблем, з якими вони стикаються. Серед них:

• перешкоди у встановленні інвалідності, причому з ознаками корупції;
• необхідність частих переоглядів;
• перешкоди в отриманні реабілітації як до набуття інвалідності, так і після;
• складнощі з забезпеченням засобами реабілітації;
• нерозгалужена мережа реабілітаційних установ, до яких важко діставатись людям з фізичними вадами.

У 2018 році в Україні нарешті був розроблений механізм отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни для мирних громадян. Юлія Науменко, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ, повідомила про пільги, які надає держава таким особам, та зосередилась на юридичних питаннях підтвердження факту отримання травми саме внаслідок збройного конфлікту.

Аналітичний огляд Української Гельсінської спілки з прав людини містить низку рекомендацій органам влади для виправлення ситуації із врахуванням потреб жертв конфлікту. Зокрема, правозахисники закликають парламент створити систему реабілітації на засадах Міжнародної класифікації та рекомендацій, наданих місією ВООЗ. Також вони рекомендують у Законі “Про реабілітацію осіб з інвалідністю” відмовитися від обмежень у реабілітації для людей, які скоїли кримінальні правопорушення, адже до порушника застосовуються санкції в межах кримінального законодавства, і отримання послуг із реабілітації не повинне залежати від таких обставин.

Також експерти радять поширити статус осіб з інвалідністю внаслідок війни на людей із непідконтрольних територій Донбасу та осіб, які її отримали через різні захворювання, спричинені бойовими діями та їх наслідками. Крім того, скасувати щорічні перевірки для людей із невідворотними порушеннями здоров’я.

Кабінету Міністрів рекомендується включити весь обсяг послуг із медичної реабілітації до гарантованого пакета допомоги людям, які постраждали від війни, незалежно від формальної інвалідності, та спростити процедуру доведення зв’язку між інвалідністю та пораненням.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Історіографію збройного конфлікту на Сході України створює Центр Документування Української Гельсінської спілки з прав людини, видаючи звіти під єдиною назвою “Історія одного міста”. Як реалізується проект, та які відгуки отримали автори під час презентаційного туру, йшлося на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі.

Вже опубліковані звіти, в яких задокументовані події, що відбувались с 2014 року у містах Маріуполь, Попасна, Мар’їнка, Станиця Луганська та Сіверодонецьк. Це сучасна історія прифронтових міст у контексті російсько-української війни. Центр документування прагне зберегти кожен факт для майбутнього покоління. Всі звіти можна передивитись на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини у розділі “бібліотека”. https://helsinki.org.ua/publications/

Під час прес-конференції представники Центру Документування УГСПЛ продемонстрували відеоролик, який супроводжує звіт “Мар’їнка на лінії вогню”.

“Центр Документування дотримується думки, що фіксація сучасної історії дасть змогу в майбутньому уникнути політичних спекуляцій та об’єктивно зобразити хронологію подій. Тому кожен звіт в основному складається зі свідчень реальних людей та копій документів, і лише частина доповнюється публікаціями ЗМІ”, – повідомив Сергій Мовчан, юрист громадської приймальні Центру Документування.

Наразі серія з шести звітів, з яких два – у відео форматі, презентується школярам та ліцеїстам Донеччини. Підлітки 16-17 років поки що не замислюються над тим, що вони є свідками та учасниками історичних подій. Але дуже емоційно сприймають зведену інформацію про те або інше місто, яке потрапило під колеса збройній агресії. З особливою увагою діти дивились фільми про події в Мар’їнці та Маріуполі.

“Коли ми поспілкувалися з дітьми, то побачили, що багато хто з них не знає, що відбувається в інших містах і містечках регіону. Тому зрозуміло – цю роботу треба продовжувати, щоб покоління, що підростає, пам’ятало про події заради того, щоб вони ніколи не повторились. Також ми навчали дітей розуміти та відокремлювати правдиву інформацію, не піддаючись впливу пропаганди та відрізняючи факти від суджень”, – розповіла Анастасія Зоря, оператор Центру Документування.

Під час прес-конференції експерти презентували ресурс “Мапа пам’яті”, у якому зібрана інформація про загиблих протягом збройного конфлікту на сході України цивільних та військових. http://memorialmap.org/map В ній зібрані дані про 11 тисяч загиблих людей. Мапа створена таким чином, що дає можливість зворотного зв’язку – виправити дати, уточнити події, додати свідчення тощо.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!