Громадський простір у промисловому стилі

Міста та села Донецької області знаходять нових партнерів у межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Зокрема Краматорськ має п’ять таких побратимів, кожен з яких надає прифронтовому місту різноманітну підтримку. Чим саме допомагають та яка мета такого партнерства – дізнавалися журналісти Антикризового медіа-центру.

Нові можливості “Пліч-о-Пліч”

Понад тисячу громад з усієї країни змогли знайти собі нових друзів та партнерів у межах національного проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”. Зокрема така ініціатива передбачає співпрацю тилових, нині більш спроможних громад, з прифронтовими, такими, як Краматорська громада. За словами начальниці управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування Донецької обласної державної адміністрації Наталії Чукової, сам процес утворення партнерських зав’язків почався ще у 2024 році.

“Перші сім громад у нас (у Донецькій області – ред.) уклали меморандуми про співпрацю протягом грудня 2024-січня 2025 років. А саме законодавче підґрунтя цього проєкту з’явилося 31 січня 2025 року як постанова, яка запровадила “Пліч-о-Пліч: згуртовані громади”. Проєкт є експериментальним і розрахований на два роки, але, зважаючи на те, що досить успішно відбувається процес підписання меморандумів про співпрацю, то я маю надію, що він триватиме і далі”, – зазначила Наталія Чукова.

Багато громад Донеччини у межах проєкту мають не одну, а кілька громад-партнерів. Нині до процесу залучені 46 громад області. Це всі громади, що були підконтрольні українській владі станом на початок 2022 року.  До старту програми 20 громад перебували в окупації ще з 2014 року. Нині є ще кілька громад Донеччини, де готуються укласти відповідні партнерські угоди.

Краматорськ. Архів. 2024 рік

У процесі такого товариського об’єднання Донецька обласна адміністрація виступає як координатор. З ким саме підписувати меморандум, обирають представники місцевого самоврядування у самих громадах.

“В умовах місцевого самоврядування ми не маємо нав’язувати громадам якусь думку, з ким їм товаришувати. Під час першої та другої хвиль були пропозиції від Міністерства розвитку громад та територій України, які громади між собою поєднувати. Я вважаю, що мета цього проєкту, аби громади потоваришували. Об’єдналися одна з одною напряму і визначили, яка співпраця, підтримка від громади-партнера потрібна громаді-форпосту”, – розповіла начальниця управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування Донецької ОДА Наталія Чукова.

Повномасштабне вторгнення, постійні російські обстріли населених пунктів Донеччини розширили коло проблем та потреб людей у прифронтових громадах. Проєкт “Пліч-о-Пліч: згуртовані громади” створив нові додаткові можливості підтримки та взаємодії між населеними пунктами всієї країни. У Міністерстві розвитку громад та територій України акцентують увагу на кількох ключових напрямах співпраці. Зокрема мова про відновлення інфраструктури, гуманітарну допомогу, культурну та соціальну підтримку.

“Кожний меморандум містить перелік того, на чому ґрунтуватиметься майбутня  взаємодія. Наприклад, організація оздоровлення дітей. Ми розуміємо, що у нинішніх умовах на Донеччині зробити це неможливо. Натомість громади-партнери з задоволенням за свій кошт приймають наших дітей на відпочинок”, – зазначила Наталія Чукова.

Громади-партнери Краматорська – хто вони?

У межах національного проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” Краматорськ має вже п’ять партнерів. Це громади з інших областей України. За словами секретаря Краматорської міської ради Ігоря Сташкевича, в основі вибору для укладання угоди – прагнення до співдружності.

Краматорськ. Архів. 2024 рік

Перша громада, з якою почали співпрацювати, – Перечинська у Закарпатській області. Там прийняли релоковані підприємства з Краматорська, зокрема, ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі”. Тож і підписання самого меморандуму стало логічним продовженням вже наявної співпраці.

Читайте також: “Ми будуємо енергетику, що служить людям”: як нині працює підприємство вітроенергетичного устаткування з Донеччини

Другою громадою, з якою уклали угоду, стала Хустська також із Закарпатської області. Там надали прихисток переселенцям з Донеччини. Крім того, до цієї громади-партнера можуть релокувати Донбаську державну машинобудівну академію, нині таке питання розглядають. У підписаному меморандумі закріпили низку пріоритетних напрямків співпраці, зокрема, підтримку підприємництва та створення нових робочих місць, взаємодію в сфері освіти, культури, спорту та молодіжної політики. Також планують і обмін досвідом щодо розвитку місцевого самоврядування.

Бердичівська громада із Житомирської області – третя, з якою підписали меморандум про партнерство. Це відбулось під час реалізації третьої хвилі всеукраїнського проєкту. Угода передбачає обмін досвідом та реалізацію спільних соціальних і гуманітарних ініціатив. Крім того, тилова громада допомагає із забезпеченням пунктів незламності у Краматорську.

Четвертою громадою-партнером стала Стрийська. Меморандум охоплює різні напрямки: від ліквідації наслідків обстрілів у Краматорську до створення умов для розміщення переселенців на Львівщині.

Бориспільська громада з Київщини стала п’ятим партнером Краматорська. Зокрема така співпраця має об’єднати зусилля та допомогти громаді-форпосту із відновленням житлової та соціальної інфраструктури. Також угода сприятиме обміну досвідом та залученню ресурсів для розвитку.

“Громади стають партнерами завдяки зав’язкам, спільним зустрічам, дружнім відносинам. Це бажання долучитися до перемоги і допомагати. Наприклад, Бердичівська громада підтримує не тільки сам Краматорськ, а й допомагає бригадам, які у нас перебувають. Представники громади-партнера часто приїжджають з гуманітарними місіями до Краматорська”, – підкреслив секретар Краматорської міської ради Ігор Сташкевич.

Партнери за кордоном

Серед міст-побратимів Краматорська громада має не тільки українські населені пункти, а й друзів за кордоном. Зокрема Порі – місто у Фінляндії. З цією країною Краматорськ пов’язує співпраця у машинобудуванні, коли підприємства постачали продукцію для потреб фінської промисловості. Представники громад мали зустрічі. Обмінювались між собою досвідом, зокрема культурним та освітнім. Останній планують впроваджувати у Краматорських школах, коли це дозволить безпекова ситуація.

Крім того, у 2023 році начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко та мер Стемфорду, що у Сполучених Штатах Америки, Каролін Сіммонс підписали меморандум про встановлення між містами стосунків міст-побратимів.

Начальник Краматорської МВА Олександр Гончаренко та мер Стемфорда Каролін Сіммонс підписали меморандум. Фото: Краматорська МВА

За словами секретаря Краматорської міської ради Ігоря Сташкевича, міжнародне партнерство розширює горизонти та можливості співпраці.

“Коли громада виходить на міжнародну арену, донори завжди питають, з ким у вас партнерські відносини і як ви працюєте? Тобто має бути позитивна історія співпраці з багатьма містами. І я не маю на увазі лише фінансову складову, це набагато ширше співробітництво у різних напрямках. Це і навчання, і робота з громадськими організаціями, благодійними фондами, і психологічна допомога, і обмін досвідом” – наголосив Ігор Сташкевич.

Приклади міжнародного співробітництва є і в межах національного проєкту.

“Сіверська громада Бахмутського району у межах “Пліч-опліч” є партнером Оноківської громади Закарпатської області. Торік вони двічі їздили у Чехію з ознайомчим візитом. Оскільки Оноківська громада має партнерів за кордоном, вони запропонували представникам Сіверської громади долучитися. Торік у листопаді вони змогли укласти тристоронній меморандум. І тепер діти з нашої Сіверської громади у складі загальної делегації зможуть відпочивати за рахунок Чехії та громади Закарпатської області. Також планують співпрацю й у напрямку гуманітарної підтримки”, – розповіла начальниця управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування Донецької ОДА Наталія Чукова.

За інформацією Міністерства розвитку громад та територій України, цьогоріч у межах національного проєкту хочуть сфокусуватися  на посиленні спроможності саме прифронтових громад та розширенні міжнародної співпраці.

Марк Буруйко

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії “QuartSoft”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

До Дня Єднання у культурно-освітньому хабі Курахівської громади, який наразі функціонує в місті Дніпро, відбувся тематичний просвітницько-патріотичний захід. Головною метою зустрічі стала консолідація активної молоді навколо ключових національних цінностей — єдності та згуртованості українського народу в часи випробувань, які несе росія.

Про це повідомили у пресслужбі Донецької ОДА, пише Антикризовий медіа-центр.

Програма заходу поєднала в собі інтерактивні та дискусійні формати роботи. Під час практичної частини учасники спільно складали символічний пазл “Карта України”, що став наочним втіленням ідеї цілісності, територіальної неподільності та взаємної підтримки між регіонами. Кожен елемент мапи уособлював окрему область держави, її історичну спадщину та спільну відповідальність громадян за збереження суверенітету.

Наступним етапом став відкритий діалог щодо ролі єдності в умовах сучасних викликів. Учасники обговорили такі важливі питання:

• значення згуртованості громади та важливість взаємопідтримки;
• роль молоді у збереженні національної ідентичності;
• конкретні кроки кожного громадянина задля зміцнення суспільної свідомості.

Молоді люди активно ділилися власним баченням ініціатив, які допоможуть посилити солідарність українців. Захід пройшов в атмосфері відкритості та взаємоповаги. Подібні ініціативи є важливою складовою формування відповідального та патріотичного покоління, адже справжня єдність будується на спільних діях та готовності працювати задля перемоги.

У молодіжній локації Покровського спортивно-молодіжного центру, що наразі працює у Дніпрі, оновили виставку артефактів у музеї сучасної війни. Експозицію доповнили новими предметами, які передали українські військові.

Про це повідомили у Покровській міській військовій адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

За словами голови Покровської молодіжної ради Олександра Нестеренка, цей простір створений для розуміння сучасних подій та демонстрації мужності захисників.

“Цього разу представники Покровської молодіжної ради долучилися до оновлення експозиції музею сучасної війни, що функціонує у молодіжній локації центру. Музей поповнився новими артефактами, переданими українськими військовими, які без слів розповідають про реалії повномасштабної війни”, — йдеться в повідомленні.

Серед нових експонатів музею:

• безпілотні літальні апарати різних типів;
• шеврони бойових підрозділів Збройних Сил України;
• свідчення ведення бойових дій на Донеччині.

До ініціативи долучився заступник голови молодіжної ради Євген Дмитренко, який наразі проходить службу в лавах ЗСУ. Він зазначив, що музей виконує функцію національно-патріотичного виховання та збереження пам’яті.

“Покровська молодіжна рада й надалі працює над тим, щоб навіть у вимушеній евакуації зберігати ідентичність Покровської громади, підтримувати Збройні Сили України та виховувати свідоме, небайдуже покоління української молоді”, — зазначено в повідомленні.

Оновлена експозиція відкрита для відвідувачів у молодіжному хабі громади в місті Дніпро.

У навчальних закладах Донецької області планують суттєво оновити підхід до військово-патріотичного виховання молоді. Замість застарілих уроків у школах з’являться спеціалізовані осередки, де учні опановуватимуть інтегрований курс “Захист України”. Це дозволить зробити навчання більш практичним та відповідним викликам сучасної війни.

Про це повідомили у пресслужбі ДонОВА, пише Антикризовий медіа-центр.

Ветерани як наставники для молоді

Одним із ключових напрямів нової стратегії є залучення ветеранів війни до освітнього процесу.

Планується, що саме колишні захисники та захисниці стануть інструкторами в новостворених центрах. Такий крок має подвійну мету: по-перше, учні отримають реальний бойовий досвід від людей, які знають, що таке оборона країни не з підручників. По-друге, це допоможе ветеранам, які повернулися до цивільного життя, знайти гідну роботу та реалізувати себе у вихованні нового покоління.

Розбудова системи національного спротиву у 2026 році

Питання підготовки громадян до оборони обговорили під час онлайн-наради з представниками Офісу Президента, Міноборони та Генштабу ЗСУ. Учасники розглянули проєкт Стратегії національного спротиву на 2026 рік. Вона передбачає тісну взаємодію між військовим командуванням та цивільними адміністраціями для створення надійного резерву.

Зараз триває робота над нормативною базою. Зокрема, ухвалюють зміни до порядку загальновійськової підготовки та готують до другого читання законопроєкт № 13347. Ці документи мають остаточно врегулювати, як саме українці готуватимуться до спротиву, щоб підвищити загальну обороноздатність країни.

В Україні стартував новий цифровий проєкт — Платформа національної ідентичності, метою якого є формування стійкої національної свідомості серед українців та українок, зокрема серед молоді.

Про початок ініціативи повідомили у пресслужюі Міністерства молоді та спорту, пише Антикризовий медіа-центр.

Ця платформа має стати інтерактивним простором, де кожен охочий зможе краще пізнати історію, культуру, звичаї та сучасні досягнення України. Вона також сприяє усвідомленню особистого зв’язку з українською спільнотою і відповідальності за розвиток країни, підкреслюють представники міністерства.

На Платформі вже розміщено:

• нормативні документи у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
• всеукраїнський урок національної ідентичності «Україна — це ти», який уже переглянуло понад 250 тисяч глядачів та глядачок;
• освітній курс «Національна ідентичність», створений у мультимедійному міжнародному форматі SCORM за участю Олега Скрипки, Ярослави Магучіх, Євгена Клопотенка, Елли Лібанової, Олександра Педана та інших українських діячів та діячок;
• інформацію про офлайн та онлайн заходи щодо національної та громадянської ідентичності.

Під час презентації Платформи заступниця міністра молоді та спорту Уляна Токарєва наголосила на значущості цього проєкту як важливого елемента взаємодії між державою і суспільством. За її словами, формування сильної національної ідентичності, особливо серед молоді, набуло вирішального значення в сучасних умовах. А також зазначила, що платформа має бути динамічним інструментом, який розвивається разом із країною.

“Це інструмент, який дозволить відчути себе частиною великої історії, усвідомити свою роль у сьогоденні та будувати успішне майбутнє нашої країни. Ми хочемо, щоб кожен громадянин з гордістю сказав: «Я — українець!», і ця платформа допоможе зробити це усвідомлення глибоким та щирим”, — сказала Токарєва.

Платформа орієнтована не лише на громадян України, але й на іноземців, які зацікавлені в ознайомленні з українською культурою та традиціями. Вона об’єднує в собі аналітичні матеріали, освітні програми та практичні інструменти, створюючи цілісний цифровий простір для розуміння та зміцнення української національної ідентичності.