Нові виклики для громад спричинила агресія росії проти України

Міста та села Донецької області знаходять нових партнерів у межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Зокрема Краматорськ має п’ять таких побратимів, кожен з яких надає прифронтовому місту різноманітну підтримку. Чим саме допомагають та яка мета такого партнерства – дізнавалися журналісти Антикризового медіа-центру.

Нові можливості “Пліч-о-Пліч”

Понад тисячу громад з усієї країни змогли знайти собі нових друзів та партнерів у межах національного проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”. Зокрема така ініціатива передбачає співпрацю тилових, нині більш спроможних громад, з прифронтовими, такими, як Краматорська громада. За словами начальниці управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування Донецької обласної державної адміністрації Наталії Чукової, сам процес утворення партнерських зав’язків почався ще у 2024 році.

“Перші сім громад у нас (у Донецькій області – ред.) уклали меморандуми про співпрацю протягом грудня 2024-січня 2025 років. А саме законодавче підґрунтя цього проєкту з’явилося 31 січня 2025 року як постанова, яка запровадила “Пліч-о-Пліч: згуртовані громади”. Проєкт є експериментальним і розрахований на два роки, але, зважаючи на те, що досить успішно відбувається процес підписання меморандумів про співпрацю, то я маю надію, що він триватиме і далі”, – зазначила Наталія Чукова.

Багато громад Донеччини у межах проєкту мають не одну, а кілька громад-партнерів. Нині до процесу залучені 46 громад області. Це всі громади, що були підконтрольні українській владі станом на початок 2022 року.  До старту програми 20 громад перебували в окупації ще з 2014 року. Нині є ще кілька громад Донеччини, де готуються укласти відповідні партнерські угоди.

Краматорськ. Архів. 2024 рік

У процесі такого товариського об’єднання Донецька обласна адміністрація виступає як координатор. З ким саме підписувати меморандум, обирають представники місцевого самоврядування у самих громадах.

“В умовах місцевого самоврядування ми не маємо нав’язувати громадам якусь думку, з ким їм товаришувати. Під час першої та другої хвиль були пропозиції від Міністерства розвитку громад та територій України, які громади між собою поєднувати. Я вважаю, що мета цього проєкту, аби громади потоваришували. Об’єдналися одна з одною напряму і визначили, яка співпраця, підтримка від громади-партнера потрібна громаді-форпосту”, – розповіла начальниця управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування Донецької ОДА Наталія Чукова.

Повномасштабне вторгнення, постійні російські обстріли населених пунктів Донеччини розширили коло проблем та потреб людей у прифронтових громадах. Проєкт “Пліч-о-Пліч: згуртовані громади” створив нові додаткові можливості підтримки та взаємодії між населеними пунктами всієї країни. У Міністерстві розвитку громад та територій України акцентують увагу на кількох ключових напрямах співпраці. Зокрема мова про відновлення інфраструктури, гуманітарну допомогу, культурну та соціальну підтримку.

“Кожний меморандум містить перелік того, на чому ґрунтуватиметься майбутня  взаємодія. Наприклад, організація оздоровлення дітей. Ми розуміємо, що у нинішніх умовах на Донеччині зробити це неможливо. Натомість громади-партнери з задоволенням за свій кошт приймають наших дітей на відпочинок”, – зазначила Наталія Чукова.

Громади-партнери Краматорська – хто вони?

У межах національного проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” Краматорськ має вже п’ять партнерів. Це громади з інших областей України. За словами секретаря Краматорської міської ради Ігоря Сташкевича, в основі вибору для укладання угоди – прагнення до співдружності.

Краматорськ. Архів. 2024 рік

Перша громада, з якою почали співпрацювати, – Перечинська у Закарпатській області. Там прийняли релоковані підприємства з Краматорська, зокрема, ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі”. Тож і підписання самого меморандуму стало логічним продовженням вже наявної співпраці.

Читайте також: “Ми будуємо енергетику, що служить людям”: як нині працює підприємство вітроенергетичного устаткування з Донеччини

Другою громадою, з якою уклали угоду, стала Хустська також із Закарпатської області. Там надали прихисток переселенцям з Донеччини. Крім того, до цієї громади-партнера можуть релокувати Донбаську державну машинобудівну академію, нині таке питання розглядають. У підписаному меморандумі закріпили низку пріоритетних напрямків співпраці, зокрема, підтримку підприємництва та створення нових робочих місць, взаємодію в сфері освіти, культури, спорту та молодіжної політики. Також планують і обмін досвідом щодо розвитку місцевого самоврядування.

Бердичівська громада із Житомирської області – третя, з якою підписали меморандум про партнерство. Це відбулось під час реалізації третьої хвилі всеукраїнського проєкту. Угода передбачає обмін досвідом та реалізацію спільних соціальних і гуманітарних ініціатив. Крім того, тилова громада допомагає із забезпеченням пунктів незламності у Краматорську.

Четвертою громадою-партнером стала Стрийська. Меморандум охоплює різні напрямки: від ліквідації наслідків обстрілів у Краматорську до створення умов для розміщення переселенців на Львівщині.

Бориспільська громада з Київщини стала п’ятим партнером Краматорська. Зокрема така співпраця має об’єднати зусилля та допомогти громаді-форпосту із відновленням житлової та соціальної інфраструктури. Також угода сприятиме обміну досвідом та залученню ресурсів для розвитку.

“Громади стають партнерами завдяки зав’язкам, спільним зустрічам, дружнім відносинам. Це бажання долучитися до перемоги і допомагати. Наприклад, Бердичівська громада підтримує не тільки сам Краматорськ, а й допомагає бригадам, які у нас перебувають. Представники громади-партнера часто приїжджають з гуманітарними місіями до Краматорська”, – підкреслив секретар Краматорської міської ради Ігор Сташкевич.

Партнери за кордоном

Серед міст-побратимів Краматорська громада має не тільки українські населені пункти, а й друзів за кордоном. Зокрема Порі – місто у Фінляндії. З цією країною Краматорськ пов’язує співпраця у машинобудуванні, коли підприємства постачали продукцію для потреб фінської промисловості. Представники громад мали зустрічі. Обмінювались між собою досвідом, зокрема культурним та освітнім. Останній планують впроваджувати у Краматорських школах, коли це дозволить безпекова ситуація.

Крім того, у 2023 році начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко та мер Стемфорду, що у Сполучених Штатах Америки, Каролін Сіммонс підписали меморандум про встановлення між містами стосунків міст-побратимів.

Начальник Краматорської МВА Олександр Гончаренко та мер Стемфорда Каролін Сіммонс підписали меморандум. Фото: Краматорська МВА

За словами секретаря Краматорської міської ради Ігоря Сташкевича, міжнародне партнерство розширює горизонти та можливості співпраці.

“Коли громада виходить на міжнародну арену, донори завжди питають, з ким у вас партнерські відносини і як ви працюєте? Тобто має бути позитивна історія співпраці з багатьма містами. І я не маю на увазі лише фінансову складову, це набагато ширше співробітництво у різних напрямках. Це і навчання, і робота з громадськими організаціями, благодійними фондами, і психологічна допомога, і обмін досвідом” – наголосив Ігор Сташкевич.

Приклади міжнародного співробітництва є і в межах національного проєкту.

“Сіверська громада Бахмутського району у межах “Пліч-опліч” є партнером Оноківської громади Закарпатської області. Торік вони двічі їздили у Чехію з ознайомчим візитом. Оскільки Оноківська громада має партнерів за кордоном, вони запропонували представникам Сіверської громади долучитися. Торік у листопаді вони змогли укласти тристоронній меморандум. І тепер діти з нашої Сіверської громади у складі загальної делегації зможуть відпочивати за рахунок Чехії та громади Закарпатської області. Також планують співпрацю й у напрямку гуманітарної підтримки”, – розповіла начальниця управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування Донецької ОДА Наталія Чукова.

За інформацією Міністерства розвитку громад та територій України, цьогоріч у межах національного проєкту хочуть сфокусуватися  на посиленні спроможності саме прифронтових громад та розширенні міжнародної співпраці.

Марк Буруйко

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії “QuartSoft”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

У прифронтових громадах щоденні проблеми з електропостачанням і теплом поєднуються з постійною загрозою обстрілів та безпекових ризиків. У таких умовах довгострокове планування залишається складним, однак Святогірська міська територіальна громада продовжує працювати над майбутнім відновленням і розвитком.

Про це повідомляють в Агентстві відновлення та розвитку, пише Антикризовий медіа-центр.

Наразі триває спільна розробка Плану заходів до Стратегії розвитку громади. Під час чергової відеоконференції експертка Агенції регіонального розвитку Юлія Гвоздович разом із представниками Святогірської МТГ обговорили проєкт документа, ключові напрями та ініціативи, спрямовані на розв’язання актуальних проблем громади.

Окрему увагу приділили питанням фінансування майбутніх проєктів. Кожна ініціатива, включена до Плану заходів, потребуватиме залучення коштів із різних джерел. Для цього триває розробка мапи потенційних донорів. Водночас результати фокус-групових досліджень показали, що місцевий бізнес, попри власні труднощі, готовий долучатися до інвестування у відбудову громади за умови покращення безпекової ситуації та повернення мешканців.

Робота над переліком проєктних ініціатив триватиме упродовж найближчих тижнів. Після завершення підготовки План заходів буде винесений на публічне обговорення з громадськістю.

• Previous
• Next

Close Full

Keyboard Shortcuts Dismiss

• SSlideshow
• MMaximize
•  Previous
•  Next
• escClose

Співпраця з прифронтовими громадами має свої особливості й передусім зосереджується на підтримці людей, які продовжують жити в умовах постійної небезпеки. Для територій, що вже пережили тимчасову окупацію та залишаються під загрозою її повторення, щоденна реальність здебільшого зводиться до забезпечення безпеки, транспорту та доступу до найнеобхідніших послуг.

У таких обставинах нині перебуває і Святогірська громада. Під час спільної роботи основну увагу зосереджено на питаннях відновлення та базових потреб, тоді як розвиток туристичного й рекреаційного потенціалу наразі відійшов на другий план. Обговорення можливих сценаріїв розвитку громади та першочергових завдань відбулося під час стратегічної сесії у Дніпрі в межах проєкту з розробки планів імплементації стратегічних документів за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну».

Це вже друга зустріч у такому форматі зі Святогірською громадою, під час якої продовжилася робота над оновленням Стратегії розвитку та формуванням Плану заходів. Попри складну безпекову ситуацію учасники процесу демонструють готовність до системної роботи та налаштованість на зміцнення стійкості громади. Активна участь представників місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості дозволила конструктивно опрацювати перелік завдань і майбутніх ініціатив.

За результатами сесії було сформовано оновлене дерево цілей громади з урахуванням поточної ситуації, визначено ймовірні сценарії розвитку та напрацьовано перелік проєктних ідей. Робота над Планом заходів триває, а робоча група залишається відкритою до нових пропозицій.

• Previous
• Next

Close Full

Keyboard Shortcuts Dismiss

• SSlideshow
• MMaximize
•  Previous
•  Next
• escClose

Цей проєкт відбувається за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну”, яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

В Україні створять спеціалізований центр підготовки операторів важкої техніки. Він буде оснащений сучасними симуляторами з Кореї та готуватиме кадри для відбудови інфраструктури.

Про це повідомляють у Міністерстві розвитку громад та територій України, пише Антикризовий медіа-центр.

В Україні з’явиться спеціалізований навчальний центр, де готуватимуть операторів екскаваторів, кранів, бульдозерів та іншої важкої техніки. Проєкт реалізують у межах Меморандуму про співпрацю, який 16 вересня підписали у Сеулі Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та Асоціація виробників будівельної техніки Республіки Корея (KOCEMA).

Центр буде оснащений сучасними симуляторами та обладнанням із Кореї, що дозволить українським спеціалістам отримувати практичну підготовку за міжнародними стандартами. Очікується, що це допоможе швидко формувати професійні кадри для відбудови житлової, дорожньої та інженерної інфраструктури.

«Ми створюємо в Україні навчальний центр операторів важкої техніки разом із Кореєю. Це дасть можливість навчати людей на сучасній техніці і симуляторах за високими стандартами, забезпечити роботою ветеранів, жінок і молодь та пришвидшити відновлення інфраструктури у громадах», — наголосив заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба.

Програми Центру передбачають підготовку операторів і технічного персоналу з урахуванням міжнародних стандартів безпеки та експлуатації.

Меморандум також передбачає:

• участь корейських виробників у проєктах відновлення України;

• постачання сучасної будівельної техніки;

• організацію демонстраційних заходів і консультаційної підтримки;

• підготовку професійних курсів і стажувань.

Особлива увага приділена соціальній складовій. Навчання у Центрі буде доступне ветеранам, жінкам та молоді, що створить нові можливості для працевлаштування та залучення українців до процесу відбудови країни.

Проєкт «Культурне відродження» започаткували 10 жовтня 2022 року. Під час повномасштабної війни діяльність була спрямована тільки на деокуповані території. Спочатку на Харківщині, потім вже на Донеччині. Ми поспілкувались із засновницею проєкту «Культурне відродження» Мирославою Пузановою та дізнались про її діяльність у Донецькій області.

З чого все почалось?

Це було покликом душі, бо я пів року прожила з дітьми за кордоном, повернулась додому і зрозуміла, наскільки наша країна неймовірна багата. Багата на все і навіть більше, ніж на все: на людей, історію, цінності… І мені дуже хотілося, щоб це не втрачалось. Ще більш зануритися у цей процес допомогла пані Ольга Боднар (представниця літературного музею Харкова, засновниця ГО «Доброчинець», де я є волонтером) через її любов до книги, до історії та патріотизм.

На Донеччину вже з проєктом «Культурне відродження» я почала їздити рік тому у квітні, а до цього займалася харківським напрямком, бо у нас також була окупація пів року. Спочатку вирішила просто подивитися на стан дітей, познайомитися з батьками та максимально вступити в комунікацію. Хотілось повернути довіру дітей та дорослих, адже ми знаємо, що російська пропаганда працювала дуже активно, і  треба було спочатку зрозуміти, про що вони думають, що відчувають.

Як зібрали команду?

У мене був активний акаунт в Інстаграмі та база людей, які займались тією чи іншою діяльністю. Я знала, хто знаходиться у Харкові, хто поїхав, у кого є бажання долучитися та виїжджати у звільнені від росіян населені пункти. Так сформувалась невеличка команда, до якої періодично долучаються інші активісти. Вона постійно змінюється, адже у нас кожного разу поїздки були різні, й навіть поділені на різні вікові категорії самих дітей для кращої комунікації. Це, наприклад, 1-4 клас, 5-8 та 9-11, і на кожну категорію в нас була своя тема, свої якісь заходи.

Чи є якісь програми для підлітків та дорослих?

Обов’язково. Наприклад, ми запускали проєкти, де вони повинні були написати про себе, про свою мету та мрію і оформити це в якесь бачення проєкту, який їм би хотілось реалізовувати. А потім, під час наступних зустрічей дивились, як у них починають горіти очі, як включається самостійність, працює громадське самоврядування… Знаєте, після всього що вони пережили, у них з’являється бажання щось змінювати в своєму середовищі.

З ким ви співпрацюєте?

Співпрацюємо з різними благодійниками та організаціями, зокрема з «Культурними силами» — це мої друзі, які завжди відгукуються на різні пропозиції. Також можу відзначити Харківський театр ляльок, театр дітей «Тимур», проєкт Ярослава Лебединця «Художні Малі». Але це далеко не все і не всі. Головне, що вся діяльність спрямована на психологічне відновлення людей, психологічну терапію та збереження культурної спадщини.

Загалом можу сказати, що всі, хто долучається до проєкту — це просто люди, які мене знають або мене з ними знайомлять, або самі приходять, тому що чули про нас, про те, що ми робимо. Підтримка йде саме зі сторони суспільства, оточення. Люди добровільно беруть участь, оскільки хочуть цього, і в поїздках вони отримують дуже цікавий досвід, після чого і самі змінюються. Багато хто потім каже, що не очікували такого, надихнулись, відчули.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Проєкт, котрий об‘єднує однодумців в спільну мету✨ (@culturnevidrodzhenny)

Якщо ж говорити про фінансову складову, то проєкт реалізується на волонтерських засадах. Є кілька громадських організацій, фондів, які надають ту чи іншу допомогу у вигляді канцтоварів, книг та ще чогось. Поїздки та пальне — це на мені. «Культурне відродження» не має якихось міжнародних донорів, партнерів, не залучає кошти, не підписує договори тощо. Мені здається, що це залишає нам більше свободи у тому, що робимо і до чого прагнемо. Нам не потрібно звітувати перед кимось і достатньо просто бачити та відчувати результати, яких досягаємо.

Ви є представницею та координаторкою діяльності італійського клоуна Марко Родарі на Харківщині та Донеччині. Як і коли почали співпрацю?

Вже півтора року «Культурне відродження» співпрацює з італійським клоуном Марко Родарі. Він систематично приїжджає в Україну, а я є координатором та представником цього проєкту. На Харківщину він завітав через пів місяця після звільнення Ізюму. Тоді координацію здійснювали благодійники УГКЦ і мене запросили як перекладачку. Під час спілкування та першої поїздки в Ізюм ми не тільки знайшли спільну мову з ним, а й почали розвивати цей напрямок на прифронтових та деокупованих територіях.

З того часу постійно на зв’язку, співпрацюємо. І знаєте, тут хочеться окремо сказати, що йдеться не про якісь розважальні заходи, бо у нас ментальність така, що ми сприймаємо клоуна як того, хто просто змушує сміятись. Насправді це зовсім не розваги, а інша діяльність — це психологічна терапія. Люди і відпочивають під час його виступу, і одночасно залучені до нього і кожен знаходить для себе щось особисте.

Про що проєкт «Книги»?

Цей проєкт ми започаткували з Ольгою Боднар. Крім того, співпрацюємо з українським католицьким університетом, із львівськими видавництвами, які надають нам підтримку. Дуже багато хто допомагає, передає книжки й ми поповнюємо бібліотечні фонди. У нас також є тематичні заїзди до бібліотек, ми збираємось на літературні читання.

От, наприклад, торік були у бібліотеці в Костянтинівці. Там зібралися настільки комунікабельні діти, такі зацікавлені, що мене вони дійсно вразили. Запам’яталась ця бібліотека ще й через те, що весь персонал україномовний, і вони от прямо горіли своєю справою, казали, що намагаються максимально долучати дітей до всіх активностей.

Хто і що ще запам’яталось?

Коли познайомилися з «ТатоХабом» у Краматорську, вони вразили тим, що зібралась дуже сильна та вмотивована команда, дружній колектив. Вони відкриті до  комунікації та співпраці і не тільки там, а й у центрі PRO у Святогірську («Клуб рибалок України – Юей Фішинг Клуб»), куди ми також періодично навідуємося. Там працюють і з маленькими дітками, і з підлітками 14 років, а іноді долучаються й 15-16-річні. І цікаво те, що вони дуже сучасні, є класна комунікація між дорослими та маленькими, з якими більш старші діляться досвідом, немає якоїсь вікової ворожнечі.

Ще хочу відзначити БФ «Слов’янська мрія». Євгенія Алфімова (виконавча директорка фонду) може зачарувати кого завгодно. Як і вся команда, яка зібралась там. Вони просто живуть тим, що роблять, і це дуже відчувається. Наразі ми не можемо завітати саме сюди, бо у них там ведеться якась велика робота і немає можливості організувати щось, але сподіваюсь, що вже скоро зможемо знову побачитись.

Читайте також: БФ «Слов’янська мрія» продовжує впроваджувати зміни навіть під час війни

Тут хочеться запитати й про якісь зміни, які, можливо, побачили на початку ваших поїздок та сьогодні. Що першим спало на думку?

Знаєте, коли ми приїжджали на Донеччину, до нас здебільшого зверталися російською мовою й казали: «ну, всі розмовляють і ми розмовляємо». Не діти, бо вони дуже пластичні й гнучкі, а саме дорослі. А я відповідала, що має бути ідентичність і якщо ми будемо далі так продовжувати, то можна просто сісти й чекати, коли за вами прийдуть. Ви є прикладом для малечі, бо вони приходять, щоб отримати весь спектр того, що бачать і чують. І сьогодні для будування майбутнього наших дітей потрібно зробити висновки й закладати правильне зернятко. От просто так і говорила, без тиску, образ. Показувала на власному прикладі. І хочу сказати, що вже на другий-третій раз вони реально змінювалися і старалися, і робили такі успіхи, що мені особисто це було дуже приємно.

Або наприклад, коли приїхали в одне з сіл на Харківщині, де раніше постійно були обстріли, ми просто вийшли спілкуватися з громадою та попросили згадати, що вони робили до війни. І тут, уявляєте, директорка будинку культури почала говорити: «А у нас же був неймовірний хор, а ми ж займалися сучасними танцями, та в нас є ще й народні танці, а ще бібліотека, у нас ще й гурток». І тоді ми запитали, що заважає зараз поновити все це. Так вони були просто шоковані від того, що забули про це та від розуміння, що дійсно можуть відновити все або майже все. Дуже важливо дати людям цю віру, підняти її, показати, що все можливо, і що вони самостійно можуть щось зробити. І от коли ми повернулися десь через півтора місяця, то ті ж самі люди вже показували та розповідали про свої досягнення.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Проєкт, котрий об‘єднує однодумців в спільну мету✨ (@culturnevidrodzhenny)

Можу сказати одне: велика мета мого проєкту взагалі — це мотивація і саморозвиток. Ми даємо поштовх, а люди самі починають розуміти, що можуть зробити та розвивають це у своїх громадах.

Які плани на найближче майбутнє?

Ой, планів дуже багато. Але найголовніший — Перемога!

Активні переселенці з Донеччини взяли ініціативу в свої руки та почали опікуватись питаннями інтеграції ВПО до Черкаської міської громади у співпраці з місцевою владою. Цей проєкт реалізує асоціація «Відродження та розвиток», яка з Бахмуту переїхала до центральної України.

Інтеграція ВПО у приймаючу громаду

Частина активістів громадської організації «Асоціація  «Відродження та розвиток» переїхала з охопленого війною Бахмуту до Черкас ще навесні поточного року. Організація продовжила працювати та готувати інтеграційні проєкти.

Були задумки активізувати процеси інтеграції переселенців у Дніпрі, Полтаві або Черкасах. Коли за підтримки міжнародного фонду «Відродження»  проєкт підтримали у Черкасах, туди цілеспрямовано виїхали інші активісти асоціації «Відродження та розвиток».

Керівниця проєкту Олена Головкіна – двічі переселенка. Спочатку виїхала з Горлівки до Бахмуту, де почала нове життя не тільки для своєї родини, а й стала дотичною до багатьох проєктів асоціації «Відродження та розвиток». Цього року через повномасштабне вторгнення рашистів довелось усе наново вибудовувати, тепер на Черкащині.

«У рамках проєкту ми познайомились з переселенцями, які живуть у Черкасах, виявили їх потреби та очікування, – розповідає Олена Головкіна. – Маємо на меті проводити різні інтеграційні заходи, аби переселенці були включеними до життя Черкаської громади. У першу чергу у фокусі нашої уваги ті ВПО, які планують залишатись жити у Черкасах».

Через різні заходи проєкту пройшли вже понад 300 переселенців. Сформували актив з 50 таких людей, готових сприяти змінам у приймаючій громаді. Окрема увага – бізнесу, який релокувався до Черкащини, або готовий переїхати за з нуля відновити виробництво в нових умовах.

З 2014 року на обліку в Черкасах перебували 5 тис. переселенців. З лютого поточного року їх кількість збільшилась уп’ятеро. Це тільки за офіційною статистикою в Черкасах зареєстровані 24 тис. переселенців. Насправді таких людей набагато більше.

За підрахунками комунальників, через місто пройшло близько 100 тисяч ВПО. Хтось їхав транзитом далі, залишаючись на декілька днів. Хтось приїхав та почав нове життя, не оформлюючи довідку переселенця, а значить, не потрапляючи до офіційної статистки.

У грудні минулого року Черкаська громада ухвалила стратегію розвитку громади, але в ній не були враховані інтереси ВПО як окремої категорії людей. Внести зміни до стратегії не так просто, але на місцях можна ухвалювати нормативні акти місцевого значення, які будуть спрямовані на вирішення питань переселенців.

Саме це основна задача проєкту «Допомога Черкаській громаді з адаптацією ВПО, як нових мешканців та активних учасників в житті Черкащини», який реалізується  Асоціацією «Відродження та розвиток», що  підтримується програмою «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

Неформальні зустрічі

Аби краще зрозуміти тенденції проблем та потреб переселенців, асоціація «Відродження та розвиток» поспілкувалась з ВПО та місцевими жителями під час неформальних зустрічей. Головною темою обговорення стала війна та як вона змінила життя кожного, також говорили про взаємовідносини між переселенцями та місцевими жителями, актуальні потреби і проблеми ВПО.

Обговорили й питання готовності переселенців та жителів громади спільно долучатись до заходів з метою планування подальшого життя в громаді. Йшлося про відкритість місцевих служб та гуманітарних закладів, бажання налагодити діалог та допомогти.

Всі учасники прийняли участь в опитуванні, вся отримана інформацію буде проаналізована для підготовки відповідного аналітичного звіту, в якому будуть надані рекомендації щодо спільних дій, які сприятимуть владно-громадській взаємодії та соціальній інтеграції ВПО у Черкаській громаді.

Нові можливості у новій громаді

«Черкаси як нова можливість для працевлаштування ВПО та релокації бізнесу» – такою була тема інтерактивної зустрічі у рамках проекту «Черкаси – дім для всіх українців», організованої за ініціативи місцевого керівництва та департаменту соціального захисту населення.

За словами заступниці Черкаського міського голови Марини Гаркавої, місцева влада розробила низку заходів, зокрема тематичних зустрічей, тренінгів тощо за участі активних внутрішньо переміщених осіб, які не лише планують залишитись в Черкасах, а й хочуть стати активною та ресурсною частиною громади.

«Переконана, що чим швидше ми допоможемо людям адаптуватися до ринку праці та умов ведення бізнесу в нашому місті, тим швидше та ефективніше проходитиме процес їхньої інтеграції, – зазначає Марина Гаркава.

До такої зустрічі з переселенцями долучилися члени ГО «Україна на часі», ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» та фахівці Черкаського міського центру зайнятості, які презентували Черкаси з точки зору нових можливостей для працевлаштування та релокації бізнесу з інших територіальних громад.

Переселенцям презентували приймаючу громаду з трьох позицій. Перший блок – безпосередня презентація міста, яке стало центральною магістраллю по переміщенню переселенців, з точки зору його переваг у вигідному географічному положенні, потужному виробничому потенціалі, рекреаційно-туристичних та історико-культурних надбаннях, які обумовлюють інвестиційну привабливість громади.

У другому блоці фахівці Центру зайнятості познайомили ВПО з ринком праці та найбільш затребуваними професіями, запропонували послуги кар’єрного консультування та розповіли про можливості відкрити власну справу.

Під час третього блоку члени громадських організацій ділилися досвідом у частині напрацювань з адаптації внутрішньо переміщених осіб як нових мешканців громади та активних учасників життя міста.

ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» розповіла про свій досвід у Бахмутської громаді за період з 2014-2016 роки, про роботу в Бахмуті Центру допомоги переселенців та про молодіжний центр організації FREEDOM HAB,  а також про досвід діяльності уже в 2022 році.

 «Пізнаємо Черкащину»

Один з напрямків реалізації проєкту – знайомство з приймаючим регіоном «Пізнаємо Черкащину». Черкаський обласний краєзнавчий музей став тим майданчиком, де переселенці могли отримати інформацію про новий край та місто Черкаси.

«Оглядова екскурсія музеєм має дуже класні експозиції, та вміщає більше 100 річний період Черкаського краю. Багато цікавих фактів щодо природи, археології, історії українського народу, культурних традицій. Після екскурсії поспілкувались за кавою, познайомились, обмінялись думками, домовились об’єднуватись для подальшої співпраці», – розповідає Олена Головкіна.

Завдяки співпраці з  Черкаським обласним краєзнавчим музеєм 275 ВПО та 78 дітей відвідали інтеграційні заходи у рамках проєкту «Допомога Черкаській громаді з адаптацією ВПО, як нових мешканців та активних учасників в житті Черкащини».

Дитячі майстер класі для різного віку проводились спеціалістами музею, археологічні розкопки та кам’яні композиції, патріотичне макраме та ловці снів, петриківська розпис глечиків, всі зайняття захоплювали та навчали місцевим традиціям.

Чи стануть Черкаси новим домом для ВПО

Проєкт «Допомога Черкаської громаді з адаптацією ВПО, як нових мешканців та активних учасників в житті Черкащини» триватиме до кінця поточного року. У рамках проєкту будуть напрацьовані ідеї, яким чином інтереси ВПО врахувати в місцевих нормативно-правових актів, долучити активних переселенців до життя в громаді.

«Це можуть бути різні варіанти: програми, цільові стратегії, концепції. Головне – загальне розуміння, які ідеї можуть спрацювати. Треба дати надію переселенцям, що вони зможуть надовго залишитись жити в Черкасах, чи стануть Черкаси їхнім новим домом чи доведеться їхати далі», – пояснює Олена Головкіна.

Фото надані Оленою Головкіною та ГО АВТР

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!