Багатодітна родина з Краматорська, подружжя пенсіонерів з Сєвєродонецька та декілька тисяч подібних сімей через війну покинули свої домівки та знайшли прихисток на Полтавщині. Як і багато вимушених переселенців, ці люди потребують сторонньої підтримки.
Цієї осені вони звернулися до благодійного фонду Карітас Полтава, який з перших днів повномасштабної війни надає посильну допомогу внутрішньо переміщеним особам. На сьогодні це гуманітарні набори, щомісячні фінансові виплати та грошова компенсація вартості комунальних послуг.
Четверо дітей та сестра-підліток
Декілька об’ємних та важких пакетів з гуманітарною допомогою отримали Катерина та Антон – батьки чотирьох дітей. Велика родина виїхала з Краматорська у березні, коли місто постійно знаходилося під ворожими обстрілами. Дуже боялися за дітей, які тремтіли від кожного гучного вибуху. Молодшій дитині всього три рочки, старшій – одинадцять. Також з ними до Полтави переїхала сімнадцятирічна сестра Каті.
«Спочатку нас поселили у дитячому садочку. Умови були не дуже комфортні, але ми й цьому раділи. Бо було безпечно, не було чути вибухів, та й Полтава знаходиться далеко від фронту. Згодом знайшли приватний будинок, який винаймаємо за більш-менш помірну плату. Чоловіку вдалося влаштуватись тут на роботу, але грошей на таку велику сім’ю все одно не вистачає. Тож без вагань скористалися можливістю отримати допомогу від Карітасу. Ця гуманітарна допомога для нас є дуже доречною», – підкреслила Катерина.
Жінка перебирає вміст пакунків і радіє – тут є все, що потрібно. З їжі крупи, макаронні вироби, мука, олія, цукор, солодощі, м’ясні та рибні консерви. Дали також засоби гігієни та навіть деякі ліки, що знадобляться у період зимових простуд.
«Вскочили в останній вагон»
Віктор зареєструвався на отримання компенсації комунальних послуг. Він розповів свою історію евакуації та життя у переселенні. Чоловік з дружиною змогли вирватись з Сєвєродонецька майже в останню мить, перед самою окупацією російською армією – 8 квітня. Тепер родина живе на Полтавщині, у Нових Санжарах.
«Волонтер, що нас вивозив, планував зробити ще декілька рейсів, але потім вже не зміг дістатись міста. Тож ми, можна так сказати, вскочили в останній вагон. Ще б трохи затрималися, і все, опинилися б в окупації. Ми залишалися у Сєвєродонецьку, щоб доглядати за житлом дітей, які з онуками виїхали раніше. Але те, що нам довелося там пережити, назавжди залишиться в пам’яті. Це суцільний жах. І відсутність води, газу, електрики ще не саме страшне», – наголошує Віктор.
Чоловік розповів, як щодня російські снаряди планомірно руйнували його місто. Один за одним від вибухів загорялись та складалися як карткові будиночки сусідні багатоповерхівки. Одного разу снаряд потрапив і в їх дім. Добре, що самі в ту мить переховувалися у підвалі. Після обстрілів знаходили сусідів, які не встигли сховатися та загинули.
«Одного разу на наших очах снарядом вбило трьох людей, які набирали воду з пробитого водогону. Їх тіла дні три лежали на вулиці, поки їх забрали та поховали. Стихійне кладовище облаштували у середмісті Сєвєродонецька неподалік храму. Декому ставили хрести, а декому – просто табличку з ім’ям та датою смерті», – згадує Віктор.
Зрештою подружжя, під тиском дочці, прийняло рішення виїжджати. На евакуаційному автомобілі проїхали майже через весь Сєвєродонецьк і побачили масштаб руйнувань – жодного вцілілого будинку, повалені електроопори з відірваними проводами, вздовж дороги підбиті та вигорівши вщент автівки людей, які намагалися втекти з міста, але потрапили під обстріл.
Так Віктор з дружиною опинилися на Полтавщині. Наразі живуть у пристосованому приміщенні – колишньому дитячому санаторії. Влітку платили по 85 гривень в день за кожного, а з початком опалювального сезону сума збільшилася. Тож подружжя звернулося по допомогу до Карітасу, щоб отримати компенсацію витрат на комунальні послуги.
Карітас Полтава щодня виїжджає в громади області
Багато переселенців реєструються на отримання допомоги саме у полтавському офісі Карітас Полтава, тому іноді тут скупчуються черги. Однак співробітники фонду налагодили процес із видачею талонів, щоб люди не очікували довго під дверима. Також організували виїзні бригади, тому нема потреби приїжджати з віддалених громад, щоб надати заяву на допомогу.
«Кожного дня наші співробітники виїжджають у громади області. Немає жодної на Полтавщині, де б ми не були, навіть в окремих селах та селищах. У нас є домовленості з місцевими адміністраціями, вони сповіщають людей усіма зручними способами про наш приїзд та надають приміщення. Тож переселенці мають всю необхідну інформацію та позбавлені необхідності їхати до обласного центру», – повідомила Алла Раковецька, керівник проєктів та підрозділів Карітас Полтава.
Керівник проєктів та підрозділів Карітас Полтава Алла Раковецька
Допомога вразливим категоріям і не тільки
Гуманітарна допомога передбачає видачу вразливим категоріям ВПО наборів, що складаються з продуктів харчування, засобів гігієни та не рецептурних ліків. Такі пакунки почали видавати на самому початку війни, наприкінці лютого, коли на Полтавщину прибували перші переселенці. І цей процес не припиняється ні на день. На сьогодні вже більш ніж 85 тисяч осіб отримали гуманітарні набори.
Фінансову підтримку люди мають у вигляді грошей, по 2220 гривень на одну особу протягом трьох місяців. Ці кошти теж виплачують переселенцям, які належать до певних категорій вразливості. Цей вид допомоги стартував у Полтавській області з травня та триває до сьогоднішнього дня. Впродовж цього терміну виплати отримали близько 50 тисяч осіб. Наразі проводиться черговий етап реєстрації на цей вид допомоги, який триватиме до кінця грудня.
Від вересня розпочалася та вже завершується реєстрація на компенсацію вартості комунальних послуг в опалювальний період. Кожна родина, якій погодять виплату, отримує по 16200 гривень. А ті домогосподарства, які живуть в будинках, що опалюються дровами, отримають по 19700 гривень. Таким чином Карітас допомагає переселенцям, які орендують житло, сплатити в ньому комірне. Такий вид допомоги запроваджений для того, щоб люди могли у комфорті та в теплі пережити складну зиму.
«Ми розуміємо, що не можемо охопити всіх вимушених переселенців, яких у Полтавській області налічується понад 200 тисяч. Тому виділили певні категорії людей, яким допомагаємо у першу чергу. Це літні люди, багатодітні сім’ї та матері з малолітніми дітьми, самотні та люди з інвалідністю. Однак у нас були й такі проєкти, в рамках яких допомогу отримували не тільки вразливі категорії, а всі переселенці. Бо ми знаємо, що внаслідок цієї війни постраждали всі внутрішньо переміщені особи, які втратили житло, майно, роботу та можливо, своїх близьких. Тому сподіваюсь, що в майбутньому теж будуть такі ініціативи», – зазначила Алла Раковецька.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!