Касовий апарат у смартфоні – уряд запускає програмний РРО
Програмні реєстратори розрахункових операцій приходять на заміну касовим апаратам, які занадто дорого коштували підприємцям. Міністерство фінансів України затвердило порядок реєстрації та застосування програмних РРО та удосконалило форми розрахункових документів. Починаючи з 1 серпня відповідний фіскальний додаток для програмного РРО можна використовувати повноцінно та безкоштовно.
Вже зараз можна закачати додаток у смартфон чи планшет та почати тестувати його. Цей період пробного використання дається для того, щоб підприємці оцінили роботу додатку та надати пропозиції щодо його вдосконалення.
Запровадження програмного реєстратора розрахункових операцій передбачено Законом № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
У чому відмінність від звичайного касового апарату?
Програмний реєстратор розрахункових операцій – це спеціальний софт, який встановлюється на будь-який гаджет, чи то планшет, комп’ютер або смартфон. Дана програма пов’язана із сервером Державної податкової служби. При проведенні кожній розрахунковій операції програмний реєстратор генерує електронний чек, якому присвоюється фіскальний номер.
Тобто проходять всі ті операції, що й у звичайних касових апаратах. Відмінністю є те, що в класичних реєстраторах фіскалізація відбувається за допомогою мікросхем в середині апарату, а покупцю видається паперовий чек. У програмному РРО розрахункова операція одразу відображається на сервері ДФС.
Звісно, смартфон не може видати паперовий чек, а тільки електронний. За бажанням покупця електронний чек можна надсилати на його електронну пошту, або залишити у форматі QR-коду. Покупець відсканує QR-код і таким чином ідентифікує свій чек.
Електронний чек дозволяє за лічені хвилини перевірити, чи з’явився він у базі даних Державної податкової служби. Якщо ні, або сума в виданому чеку відрізняється від тієї що занесена в базу, покупець може вимагати 100-відсоткового відшкодування витрат на придбання товару у разі підтвердження порушення. Це так званий «кешбек», який буде запроваджено з 1 січня 2021 року.
Таким чином застосування програмних РРО виконає одразу три функції:
- захист прав споживачів,
- виведення «на чисту воду» недобросовісних представників бізнесу та
- загалом зменшення обсягу тіньової економіки.
Водночас використання програмних реєстраторів розрахункових операцій дає можливість підприємцям зекономити на придбанні традиційних касових апаратів, які коштують тисячі гривень, та не витрачатися на поточне обслуговування кожного з них.
Програмне РРО потрібно зареєструвати через Електронний кабінет платника податків. Йому буде присвоєно фіскальний номер та включено до відповідної бази даних. Так само й звітність – податківці розмістили на сайті нові версії документів щодо роботи з програмними РРО.
Хто може використовувати програмний РРО і для кого це стане обов’язковим
Наразі використання звичайних касових апаратів обов’язково під час продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та медичних виробів, а також для платників податків, які перевищили річний обсяг доходу в 1 млн грн. За бажанням ці підприємці можуть перейти на програмні РРО.
Починаючи з 1 серпня 2020 року обов’язкова норма застосування звичайних або програмних РРО вводиться для продавців підакцизних товарів. За порушення встановлена відповідальність у триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або 5100 грн, повідомляє Краматорське управління Головного управління ДПС У Донецькій області.
Починаючи з 1 січня 2021 року на розрахунки через РРО повинні перейти ФОПи, які є платниками єдиного податку другої та третьої групи, які працюють у таких сферах:
- інтернет-торгівля,
- ресторанне господарство,
- медичні послуги,
- туризм,
- готельний бізнес,
- продаж ювелірної, побутової техніки, секонд-хенду.
А вже з 1 квітня 2021 року зареєструвати та використовувати РРО або ПРРО мають усі суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від видів діяльності та обсягу доходу, які здійснюють розрахункові операції. Ця вимога не поширюється на ФОПів – платників єдиного податку першої групи.
Відповідальність за перше порушення вимог застосування РРО дорівнює 100% від вартості проданих з порушенням товарів та послуг. За кожне наступне порушення штраф підвищується до 150%.
Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
