Кол-центр у Бахмутському районі підвищив попит на консультації майже вдвічі

У кілометрі від лінії розмежування знаходиться Світлодарська багатопрофільна лікарня планового лікування. У 2015 році заклад зазнав руйнувань через обстріли. Нині більшість пошкоджень відновили.

Медична сестра із дієтичного харчування Тетяна Шуплєцова показує оновлений кілька років тому харчоблок. Зараз тут окремі кімнати для приготування м’яса та хліба, а також приміщення з плитою та для видачі страв. Загалом можуть готувати на 120 людей тричі на день.

Відбудувати зруйнований 2015-ого року харчоблок допоміг Червоний Хрест. Тут не лише зробили ремонт, а й закупили необхідне обладнання.

«У 2019 році тут нічого не було – будівля без вікон, без дверей, без опалення, без нічого. У 19-ому році Червоний Хрест зробив нам тут все. Купив нам всі прилади, які тут є, зробив ремонт», – розповіла Тетяна Шуплєцова.

До війни Світлодарська лікарня підпорядковувалася Дебальцевому, там же залишилася й вся документація. Через це медичний персонал рік не отримував заробітну плату. Аби вирішити цю проблему у Світлодарську створили новий заклад. Нині у лікарні отримують фінансування за укладеними договорами з Національною службою здоров’я.

Щоденно у медичному закладі мають до 250 відвідувачів. Лікарня приймає пацієнтів від Майорська, що під Горлівкою, до Воздвиженки під Троїцьким на Луганщині – це близько 45 км.

«У нас розтягнута територія, а знаходиться одна наша лікарня планового лікування. Наступна – це Бахмут. Бахмутська лікарня – екстреного лікування. Ковід… Коли саме хвиля на піці своїй була, так у нас і Краматорськ, і Мирноград, і Покровськ – звідусіль привозили наших пацієнтів», – каже головна медсестра Світлана Кукурян.

У Світлодарській лікарні змогли відбудувати майже все, що було зруйноване у 2015-ому році. Зокрема, відновили пошкоджені вікна та фасад, відбудували операційний блок. Здебільшого зробили це за кошти міжнародних партнерів. Нині зруйнованим залишається інфекційне відділення, яке розташоване окремо від головного корпусу лікарні. У 2015-ому туди влучив снаряд. Натепер інфекційне відділення діє у медзакладі, а відновити пошкоджений корпус тепер коштує 33 мільйони гривень.

«Перший раз проєктно-кошторисна документація була зроблена в 17-ому році, уже готова. Вартість тоді була 11 млн. Але у зв’язку зі збільшенням заробітної плати, підвищенням на матеріали та на все інше, ми торік зробили коригування тієї ПКД, виставлялися на ДФРР цього року… нічого абсолютно», – говорить в.о. директора Геннадій Гуржий.

Читайте також: Як працює терцентр у Світлодарській громаді

На даний час у Світлодарській громаді бракує сімейних лікарів. Натепер їх лише 11. Для залучення молодих спеціалістів тут затвердили програму місцевих стимулів. За нею планують або придбати житло, або підвозити лікарів до місця роботи. Не забули у програми й про можливість підвищення кваліфікації – за потреби лікарів готові відправляти на відповідні курси.

«Велика робота проводиться вже не один місяць з «Лікарями світу». Вони надали свої пропозиції, а ми включили їх до програми. Це дуже.. Не буду казати, який обсяг коштів, мотиваційні заходи для облаштування житла чи придбання якоїсь техніки, меблів для молодого лікаря, який приїде і тут буде працювати», – каже в.о. заступника керівника Світлодарської ВЦА.

Для залучення молодих спеціалістів у Світлодарській громаді планують співпрацювати з медичними вишами. Зокрема, не виключають можливості укладання тристоронніх угод між владою, інститутом і інтерном, аби він міг відпрацювати певний час.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Дві новозбудовані амбулаторії вже рік функціонують в Іллінівській громаді. Одна з них розташована в Іллінівці, інша – в Клебан-Бику. Будували їх за кошти державного бюджету. Загалом в громаді п’ять амбулаторій на менше ніж 10 тисяч людей. Аби кожен мешканець мав доступ до медичних послуг, в громаді утримують пункти здоров’я.

Олександр Смоляк працює лікарем 36 років. Він згадує, як у 1998 році в Іллінівці будували амбулаторію. Нині там розташовується центр надання адміністративних послуг.

Рік тому Олександр почав приймати пацієнтів у новій амбулаторії, яку збудували за кошти державного бюджету. У медзакладі зробили не лише сучасний ремонт, а й закупили нові меблі та обладнання, зокрема, пульсоксиметр, електрокардіограф, отоскоп тощо. Та найголовніше, за словами сімейного лікаря, комфортні умови як для медичного персоналу, так і для пацієнтів.

«Тепло дуже. Це дуже важливо тому, що в старій амбулаторії було весь час холодно. Температура взимку 11-12 градусів. Тобто неможливо покласти хворого без ковдри й почати капати. Це була така проблема», – каже Олександр Смоляк.

Нині у громаді діє 5 амбулаторій на 25 сіл, розповідає секретар Іллінівської сільської ради Валентина Троян. Рік тому тут утворили Центр первинної медико-санітарної допомоги, а також уклали  договір з НСЗУ. Окрім цього, аби майже 10 тисяч населення громади отримувало рівний доступ до медичних послуг, створили пункти здоров’я. Розташували їх у приміщеннях колишніх ФАПів. Нині таких у громаді 10. Утримують пункти здоров’я з бюджету громади.

«Ми медицину взяли рівно рік тому, коли райони були розформовані. І за цей рік відремонтували практично, крім двох закладів, майже всі ФАПи. У скільки коштів за один рік обходяться пункти здоров’я Іллінівській громаді? Скажімо так… Якщо з НСЗУ у нас фінансування десь близько 6,5 млн, то 4,5 млн додатково в цьому році виділила Іллінівська сільська рада», – говорить Валентина Троян, секретар Іллінівської сільської ради.

Іллінівський сільський голова Олександр Маринич каже, що цьогоріч ремонтуються відразу 4 ФАПи.

«У цьому році ми ремонтуємо 4 ФАПи: три за власні кошти, один – ми виграли міжнародний проєкт GIZ. У сумі в цьому році ми вкладаємо десь 2 млн грн в ремонт ФАПів. Мільйон – це громада і мільйон сто – це проєкт GIZ, – розповідає Олександр Маринич.

Володимир Шалімов – один із лікарів у громаді, який веде прийом у пунктах здоров’я. Він завідувач амбулаторії у Клебан-Бику. На день йому доводиться приймати пацієнтів у трьох населених пунктах. Працювати у новій амбулаторії Володимир почав рік тому. До цього прийом вів у старій будівлі. У новому медзакладі за проєктом передбачено й житло для лікаря. Нині ж воно пусте. Сам Володимир живе у Костянтинівці й каже, йому так зручніше. Лікар сподівається, що будівлі колишньої амбулаторії у Клебан-Бику в громаді знайдуть використання.

«Стара будівля знаходиться на консервації. Хотілося, щоб там було якесь соціальне помешкання для мешканців громади й громад, які є сусіди з нами. Будівля добра. Там всі комунікації цілі», – говорить Володимир Шалімов.

Нині мешканці Іллінівської громади отримують послуги первинної ланки медицини. За спеціалізованою допомогою їм доводиться їхати у сусідні міста.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

• Як пацієнт в Торецьку може отримати паліативну допомогу?
• Які документи потрібні?
• Що входить в пакет паліативної допомоги?

Відповідає Катерина Водяницька – терапевт поліклінічного відділення КНП «Сіверська багатопрофільна лікарня планового лікування».

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Багатопрофільна Сіверська міська лікарня цьогоріч працює по-новому. Задля того, щоб мешканці отримували якісні медичні послуги, залучають медиків, пропонуючи високу зарплату та житло. Окрім того, тут вже з’явились нові фахівці та послуги.

Мешканка села Різниківка Тетяна Федорова одинадцять років має групу інвалідності. Щоосені та щовесни жінка проходить курс лікування. Тетяна каже, що усіма умовами у Сіверській лікарні задоволена.

«Порівняти з іншими лікарнями, не буду називати, де я була, і приїхала сюди – тут я у раю. Вже о пів на дев’яту гарячий супчик принесли, чай гарячий. Усе гаряченьке. Вони такі уважні», – розповідає Тетяна Федорова.

Як Сіверська міська лікарня вирішує проблеми

Сіверська міська лікарня – заклад, в якому надають вторинну медичну допомогу. З початку цього року тут запрацювали по-новому. Зокрема, з власності районної ради лікарню передали на баланс громади. Раніше медичний заклад мав договір з НСЗУ. Однак через невиконання певних умов тут не отримували фінансування.

Тож громада взялася до вирішення проблеми. Нині ж у лікарні мають усе необхідне: і фахівців, і обладнання.

«У нас додалися лікарі-анестезіологи. У нас є УЗД-апарат, тобто ми можемо хворим більш широко робити діагностику. Через те, що у нас збільшилася кількість лікарів, ми розширили пакети», – розповів Олександр Головня, завідувач неврологічного відділення.

Серед нових пакетів у Сіверській лікарні – паліативна допомога. Її почали надавати з літа цього року. За словами Катерини Водяницької, терапевта поліклінічного відділення КНП «Сіверська багатопрофільна міська лікарня», на місяць обслуговують 20 пацієнтів.

Читайте також: Змінився порядок видачі рецептів на отримання інсулінів

Поки що проблеми з медициною у громаді повністю не вирішені. Наразі уся первинна ланка знаходиться на балансі районної ради. У Сіверській громаді працюють над тим, аби мешканці отримували якісні медичні послуги.

«На сьогодні первинка, так звана, знаходиться в районі. Нам вони її не передають. Ми вже сьогодні оформлюємо ліцензію на другий рівень для надання первинної медико-санітарної допомоги. І все буде безпосередньо під контролем нашої громади і, відповідно, мешканців нашої громади», – розповідає Сіверський міський голова Андрій Черняєв.

Аби залучити фахівців, у громаді діє програма місцевих стимулів. Молоді лікарі, які влаштовуються на роботу до сіверської лікарні, отримують одну зарплату від НСЗУ та ще дві з місцевого бюджету. За потреби медикам готові виділяти й житло.

Читайте також: Сіверськ без сміття. Як громада планує покращити ситуацію з відходами

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Понад 217 тисяч людей в Україні потребують регулярного використання інсуліну. Щоб кожен з них починаючи з 1 жовтня продовжив отримувати інсулін безкоштовно, потрібний індивідуальний план лікування та електронний рецепт від ендокринолога. Саме такі зміни вводяться вже наприкінці наступного тижня.

Кожному пацієнту – індивідульний план лікування

Відшкодування вартості інсуліну з 1 жовтня поточного року буде адмініструватись по-новому. Якщо раніше це була субвенція з державного бюджету на місця, за новими правилами адміністрування процесів переходить до сфери діяльності Національної служби здоров’я України. Інсулін буде видаватись за спеціальною програмою, як і інші «Доступні ліки».

Раніше місцева влада отримувала субвенцію з державного бюджету на інсулін. Цих грошей постійно не вистачало. Розподіл не був справедливий. Пацієнти з цукровим діабетом, які залежать від інсуліну, своїх ліків у повному обсязі не отримували  Ситуацію корінним чином виправить новий підхід щодо відшкодування вартості інсуліну – цей процес з 1 жовтня буде адмініструвати Національна служба здоров’я.

Про виклики нового підходу та спрощення процедури для самих пацієнтів говорила з регіональними журналістами заступниця керівника НСЗУ Тетяна Бойко. Зустріч відбулась  у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку.

Тетяна Бойко. Джерело:УКМЦ

Понад 217 тисяч людей в Україні потребують регулярного використання інсуліну. Щоб кожен з них починаючи з 1 жовтня продовжив отримувати інсулін безкоштовно, потрібний індивідуальний план лікування та електронний рецепт від ендокринолога. Саме такі зміни вводяться вже наприкінці наступного тижня.

За словами чиновників медицини, індивідуальні плани лікування ендокринологи могли починати створювати з липня поточного року. Але станом на першу декаду вересня в електронній базі охорони здоров’я було тільки 913 індивідуальних планів, це дуже низькі показники.

Як розповіла Тетяна Бойко, охоплення планами пацієнтів Дніпропетровської області сягало лише 1,2%, Київської – 2%, Херсонської – 2,2%. У лідерах на середину вересня була лише Луганська область, де створили аж 11% індивідуальних планів від потреб. За пару тижнів до старту нового механізму жодного плану не було на Волині.  На Львівщині склали лише 0,09% планів.

При цьому найбільша кількість людей, що потребують інсулін, проживає в Дніпропетровській області ( 20,8 тис.), Київській ( понад 15 тис.), Харківській (14,2 тис.), Одеській та Львівській – понад 12 тис. пацієнтів.

«Всі учасники процесу мають спрацювати на добре. До кінця року на адміністрування відшкодування інсуліну є 660 млн. грн. Потрібні плани лікування та електронні рецепти. Понад 3 тис. аптек подали заявки на участь у програмі, аби з ними підписали контракт», – зазначила Тетяна Бойко.

Ситуація дещо змінилась вже ближче до дати X. Станом на 20 вересня, за даними НСЗУ, по країні кількість створених планів була вже 16027. В лідерах – Київ та Полтавська області, де було трохи більше 2 тис. планів. Волинь до сих пір не створила жодного плану, дуже низькі показники в Рівенській  (17) та Вінницькій (24) областях

За повторним рецептом – до сімейного лікаря

Представниця НСЗУ  пояснила, що саме ендокринолог має створити електронний план  лікування та виписати перший електронний рецепт. А повторний рецепт зможе також виписати і сімейний лікар. І це полегшує доступ пацієнта до необхідного лікування.

Однак сімейний лікар може виписати електронний рецепт за вже встановленим ендокринологом планом лікування, але не може змінити призначення ендокринолога. Якщо інсулін закінчився раніше, ніж передбачалося планом лікування, то сімейний лікар направляє пацієнта до ендокринолога для коригування або створення нового плану. А до кого звертатись за повторним рецептом, пацієнт обирає самостійно. Це комфортніше для пацієнта та сприятиме кращому доступу до потрібних лікарських засобів, упевнені в НСЗУ.

Вже з електронним рецептом пацієнт обирає будь-яку аптеку, в будь-якому регіоні країни, яка має договір з НСЗУ за напрямком реімбурсації інсулінів. В аптеці потрібно надати електронний рецепт або назвати його номер та код підтвердження й отримати призначений препарат.

Перелік аптек, в яких можливо отримати інсулін за електронним рецептом, можна буде дізнатись у контакт-центрі НСЗУ за номером 16-77 або на сайті nszu.gov.ua. Ця інформація буде доступною після укладення договорів з аптеками.

Брифінг в Українському кризовому медіацентрі

Сто п’ятдесят пацієнтів на одного ендокринолога

Станом на кінець 2020 року в Донецькій області було трохи більше 11 тисяч людей з цукровим діабетом, які потребують інсулін. Кожен з них має відвідати лікаря-ендокринолога, який створить електронний індивідуальний план лікування, внесе його в електронну систему охорони здоров’я і випише електронний рецепт. Тільки таким чином можна буде отримати інсулін безкоштовно, за програмою «Доступні ліки».

В індивідуальному плані ендокринолог фіксує встановлений діагноз та призначення інсуліну із визначенням типу, виду та дозування. На основі індивідуального плану лікування буде формуватися електронний рецепт на препарати інсуліну.

Загалом в медзакладах Донецької області працює 74  лікаря-ендокринологів, які зареєстровані в Електронній системі охорони здоров’я. Кожен з них до 1 жовтня має пройти курс Академії НСЗУ та навчитись працювати з електронними  базами та рецептами. Це навчальний курс  «Ведення медичних записів пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні».

Хоча роботу зі створення індивідуальних планів лікування ендокринологи мали можливість робити ще з липня, робота не квапилась.  Індивідуальні плани лікування створили лише для 219 пацієнтів на всю область.

Станом на 20 вересня, тобто за 10 календарних днів до старту нового механізму, по Донецькій області індивідуальні плани були складені  на 804 пацієнтів. Навчання встигли пройти половина ендокринологів.  Таку інформацію Антикризовому медіацентру надали в прес-службі НСЗУ.

За даними служби здоров’я, найбільше планів створили в багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування м. Бахмут – 230 планів. При цьому 26 лікарень були з нульовими показниками. Серед них – комунальні та приватні заклади, які мають договір з НСЗУ. Ще 16 медзакладів вносили дані. Отже, показники врешті будуть кращими.

Проблема з ендокринологами в Краматорську

У Краматорську – гостра нестача лікарів-ендокринологів.  Загалом їх працює п’ятеро людей і кожен лікар зі своїм певним навантаженням, не на цілий день. У лікарнях № 1 та 3 працюють по одному лікарю-ендокринологу. В лікарні № 2 їх троє, але всі лікарі – зі стаціонарного відділення і вести амбулаторний прийом пацієнтів з ранку до вечора не можуть.

Ще два ендокринолога звільнились і двоє в декретній відпусці. Більше лікарів у Краматорську нема. І проблема з ендокринологами вона постійна, а не перманентна.  Станом на початок літа поточного року в Краматорську нараховували 1363 пацієнта з цукровим діабетом, які потребують інсуліну.  З них 58 дітей, решта – дорослі.

 Андрій Петриченко

Новий підхід до розподілу грошей на інсулін дозволить вирішити проблеми з чергами та фінансуванням, упевнені в Краматорському  відділі охорони здоров’я.

Щоб отримати рецепт на інсулін, треба будо йти до лікаря на прийом. Це створювало велике навантаження, бо кожній людині постійно треба було прийти за новим рецептом. Коли почнуть діяти зміни, отримати черговий рецепт можна буде не тільки в ендокринолога, а й у свого сімейного лікаря.  Головне, щоб ендокринолог створив електронний індивідуальний план пацієнта – саме за цим планом людина буде отримувати електронний рецепт на інсулін.  Перший рецепт випише ендокринолог, а черговий – уже сімейний лікар, якщо в план лікування нема потреби вносить корективи.

Раніше гроші на інсулін з державного бюджету розподіляли по регіонах, а ті – по містах доволі опосередковано. Гроші пропорційно ділили між лікарнями, але їх постійно не вистачало. З місцевого бюджету дотували нестачу. Робота була хаотичною.  У середньому на одного пацієнта було 3800 грн на півроку. Але потреби кожної людини – індивідуальні. Коли адміністрування перейде до НСЗУ, то не буде такого, що закінчились гроші у конкретної лікарні на виписування рецептів.

У міському відділі охорони здоров’я прогнозують, що значне соціальне навантаження буде, коли люди звернуться  до лікаря за індивідуальним планом. Їх треба кожного прийняти, кожному створити цей план і виписати електронний рецепт.

Як  пояснює начальник відділу охорони здоров’я Андрій Петриченко, у лікарень залишилось трохи грошей з державної субвенції, її планували більше, аніж до кінця вересня поточного року. Тому ендокринологи, якщо була така можливість, виписували паперові рецепти трохи наперед. Бо з 1 жовтня іншого варіанта, окрім електронного рецепта на інсулін, не буде.

Забирати інсулін за рецептом можна бути в тих аптеках які вже працюють за програмою Доступні ліки і які приєднаються до програми з реімбурсації інсуліну. Ці аптеки заключать контракти з НСЗУ.

За інформацією прес-служби НСЗУ, станом на 20 вересня показники з планами в Краматорську були такими. Міська лікарня № 2 внесла 97 планів в електронну систему. Дитяче територіальне медичне об’єднання – 28 планів. Міська лікарня №3 – 25 планів, лікарня № 1 – 31 план.

З безкоштовним  інсуліном чи без нього?

Аріна Макіївська – мама 12-річного Сашка ( ім’я змінені – ред.) з цукровим діабетом. Родина нещодавно переїхала до Краматорська, у вересні вдруге звернулась за рецептом на інсулін. Коли зверталась уперше влітку, жодних складнощів не було. Цього разу виникла проблема не з рецептом, а з отриманням інсуліну в самій аптеці.

Коли зі своїм рецептом жінка пішла в аптеку за ліками, їй сказали, що виділені на інсулін гроші закінчились, інсулін вони не видають. Коли приходити? Сказали- в жовтні. За словами Арини, у відділі охорони здоров’я порадили розбиратись з керівництвом дитячої лікарні, чому нема грошей на видачу інсуліну. Коло замкнулось, а жінка задала питання, чи існують шляхи вирішення проблеми, і чи є така ситуація нормою.

Джерело

До речі, публічний розголос сприяв тому, що проблему таки вирішили. Дитину «перекинули» до бази іншої лікарні, його мати поїхала, забрала нові рецепти і відразу в аптеці забрала інсулін.

А за 10 календарних днів до 1 жовтня в цієї дитини, за словами мами, також ще не було електронного плану лікування.  Він був у медичній картці у паперовому вигляді. Там на місяць розписані дози.

За словами мами, записуватись на прийом до ендокринолога треба за місяць наперед. Тобто прийшов на прийом і відразу записуєшся на новий. Того що виписують, вистачає за прописаними дозами. Але завжди треба мати запас, який робиться за власний кошт, розповідає Арина. Тому що в залежності від стану доводиться коригувати дози.

«Одна шприц-ручка інсуліна лантуса коштує понад 1 тис. грн. Дитині вистачає на 9 днів. Це купували за власні гроші. Частіше беруть через соціальні мережі, де люди продають свої невикористані запаси. У таких випадках ручка може коштувати до 150 грн», – розповідає жінка.

За словами Аріни, візити до ендокринолога важливі на початку, а згодом, коли вже діагноз встановлений, лікування прописане, то від лікаря потрібен рецепт на інсулін.

«У кожного свій організм та реакції на продукт. Ми свій вивчили, знаємо що до чого. Це суто індивідуальна хвороба. Лікар не живе з дитиною і не може знати усі тонкощі», – розповідає Аріна.

Ольга Нікуліна