Коли вибір є… навіть без вибору
Вчора в одному треді автора у соціальній мережі Фейсбук декілька користувачів звернулись до мене прямо з вічним питанням «шо дєлать» у другому турі президентських виборів. Я спробую стисло, але доступно, не претендуючи на абсолютну істину, відповісти на це питання.
Вибір без вибору
Дано. Вибір без вибору. На одній шальці терезів – президент-казнокрад з цілим шлейфом злочинів проти України. На іншій шальці терезів – кандидат у президенти – недолугий блазень і потенційний колаборант. Як на мене у кожного українця є два вибори, які він може зробити по своїй волі.
Перший вибір – проголосувати за Порошенка, керуючись давнім принципом «вибирати з двох зол менше», та «це ж зате наш сучий син!». І потім заспокоювати себе тим, що завдяки твоєму голосу Україну не віддали окупантам. Можливо. Хоча окупантський бізнес працює в Україні, газова труба досі доставляє російський газ у Європу, контрабанда на лінії фронту цвіте пишним цвітом і ще багато чого. І в чергове стати співучасником ще 5 років виконання схем Свинарчуків-Гладковських, вивезення лісу-кругляка, нелегального добування бурштину, оплачування власним коштом мільйонних зарплат і премій топ-чиновників, Мінські домовленості.….. До того ж перспективи перебування Порошенка ще п’ять років у кріслі президента надзвичайно туманні. Не факт, що після обрання Порошенка лінія фронту та курс долара будуть такими ж стабільними, корупціонери раптово щезнуть, або засядуть десь тихо-тихо, правоохоронці почнуть виконувати свою роботу. І хтозна – може ще 5 років українцю доведеться бути співучасником злочинної діяльності старого-нового президента. Співучасника злочину беруть «в долю». Але «доля» українця – той самий томос.
Другий вибір – зіпсувати бюлетень. Ні, ні в якому разі не проспати вибори, а саме прийти та зіпсувати бюлетень. Раніше у графі кожного бюлетеня стояла відмітка «Не підтримую жодного кандидата». Відмітка цілком в дусі нашої демократичної Конституції. Так. Громадянин і виборець має право своїм голосом висловити свою недовіру всім. Але владна еліта вирішила, що «бидло має бути в стійлі й робити що кажуть». Тому ця графа зникла з усіх бюлетенів. Перекресленим бюлетенем ви висловлюєте свій індивідуальний вотум недовіри всім кандидатам. Цим самим ви заявляєте «Я не хочу бруднитись! Я не хочу бути співучасником всього того, що зробили/чи збираються зробити у наступному Порошенко чи Зеленський». Зиск від другого вибору лише один – кришталево чисте сумління. Яке стає безцінним капіталом тільки на смертному одрі. Проте це не знімає політичної відповідальності з громадянина за можливий хаос і безлад у державі, який настане.
Тому, на жаль, доведеться жити з тим фактом, що який би кандидат не був обраний він не буде хорошим президентом. Що Порошенко, що Зеленський є продуктами недосвідченості українського виборця, у якого завжди є надія на доброго царя, який все зробить за них. А ще – Порошенко і Зеленський – це результат безвідповідальності українського виборця, який одразу після оголошення результатів виборів забуває про тих, кого він обрав, даючи їм можливість безконтрольно творити все, що завгодно.
І Україна від цього тільки програє. Але дідько з ним – з президентами-казнокрадами і блазнями! Є ще один вибір! Що потрібно, щоб ВИ НЕ ПРОГРАЛИ?
Насправді не так важливо, хто стане президентом. Важливо те, як ми будемо себе поводити, як будемо реагувати на його поведінку і чи вийдемо ми на вулицю, якщо наш президент робитиме щось не так. І найголовніше – а що робиш конкретно ТИ. Щоб не програти!
Бунт як гарантія
Майдан 2.0. вкотре підтвердив істину, що помилкова позначка у бюлетені може бути виправлена масовими заворушеннями. Українці зробили помилку, обравши на пост президента Віктора Януковича. Ця помилка, ціною боротьби та жертв була виправлена під час Майдану 2.0. Перед кожним кандидатом на пост президента України, має мов Дамоклів меч, висіти загроза нового Майдану. Саме постійна готовність українського народу до бунту є найкращою гарантією того, що будь-хто з владної еліти закінчуючи президентом, тисячу та один раз подумають, перш ніж прийняти будь-яке рішення.
Спробуємо намалювати собі картину майбутнього, в якому президентом став Володимир Зеленський.
Володимир Зеленський вирушає у Мінськ у якому пристає на умови Володимира Путіна про визнання ДНР/ЛНР… На наступний день на Майдані та під адміністрацією президента збирається п’ятдесят тисяч розгніваних українців, які коктейлями Молотова та бруківкою дають зрозуміти президенту, що «ми не згодні». На смерть перелякана Верховна Рада конституційною більшістю висловлює обурення діями президента та вимагає негайно припинити ведення капітулянтських переговорів.
Кум/сват/брат Володимира Зеленського попався на корупційних оборудках у сфері оборонки/охорони здоров’я/будівництва /тощо. Після того, як інформація стала надбанням гласності, кумові спалили трьох поверхову віллу, а самого кума спіймали під ВРУ, обмазали дьогтем, викачали у пір’ї та водили центральними вулицями Києва. В будівлі Генеральної прокуратури побили всі вікна за зволікання у порушенні кримінальної справи.
Група співробітників поліції на смерть забила кийками підлітка. На наступний день обурений натовп здійснив спробу підпалу Районного відділення національної поліції, у якому служили винуватці злочину. За результатами протестів суд засудив організатора та виконавців злочину на різні строки тюремного ув’язнення.
Юридична особа-забудовник, одним з засновників якої є високий чиновник, з порушенням земельного законодавства розпочала вирубку лісопаркової зони задля будівництва. Місцеві жителі розігнали робітників та тітушок, пошкодили та спалили будівельну техніку.
Якщо такі сценарії стануть реальністю, ніхто на посаді президента, ні Порошенко, ні Зеленський, ні навіть сам диявол в кріслі президента не зможуть знищити Україну.
З малих справ постають справи великі
Звичайно, хтось може закинути, що вплив на такі глобальні речі як зовнішня і внутрішня політика України, не під силу одній персоні, хай навіть з найчеснішими намірами. Та і як взагалі займатись громадською активністю, коли положення у державі змушує займатись повсякчасним підтриманням відносно скромного добробуту себе та своїх близьких!
Вельмишановні, все завжди починається з малого. І з сотень тисяч малих справ починаються справи великі. І тому ви, громадяни України, повинні знати, що територіальну цілісність можна боронити не тільки солдатом на фронті, а й цивільним волонтером. А ще – банально бити морду латентним сепаратистам, яких достатньо у наших містах. Щоб у цих недалеких індивідів назавжди зникало бажання пропагувати ідеї «русскава міра».
Для того, щоб боротись з корупцією, не треба уподібнюватись Бігусу. Достатньо просто не давати хабарі або викривати чиновників дрібного рангу, які хочуть урвати від вас зайвого.
Для добробуту на вулицях ваших міст достатньо шляхом онлайн петицій контролювати дії комунальних служб і банально не вивозити у ліс своє будівельне сміття.
Ви не хочете бути обдуреними нечистими на руку політиканами та демагогами, що рвуться до влади? Вчіться, розширюйте свій кругозір, зі скепсисом сприймайте будь-які заяви про «молочні ріки з кисільними берегами вотпрямщас». Завжди у діях політиканів зіставляйте сказане та зроблене. В епоху Інтернету вчитись стало набагато простіше.
І готуйтесь! І готуйтесь до великих випробувань! Готуйтесь, за першої ж нагоди, після першого ж неправильного вчинку нового президента ставити його на місце. Готуйтесь руками й зубами видирати те, що належить вам по Конституції і по праву людини й громадянина. Владна еліта буде боятись такого громадянина. Два Майдани це переконливо довели.
Курт Оберст
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
