Коли допомога стає системою: волонтерський фонд з Донеччини об’єднав переселенців
Благодійний фонд “Волонтерська спілка “ПОРУЧ” створило подружжя Русана Шарлай та Богдан Гридін 24 лютого 2022 року в однокімнатній квартирі в Києві. Тоді ніхто з них не міг і уявити, що війна триватиме довго, допомога потрібна буде у великих масштабах, а бажання підтримати кількох людей переросте у благодійний фонд. Та зрештою у фонді опікуватимуться переселенцями, літніми людьми, навчатимуть підлітків та розвиватимуть культуру благодійності. Їхній власний шлях до волонтерства почався ще у 2014 році, коли їм було по 14 років і вони жили в Авдіївці.
Про трансформацію маленької ініціативи у велику організацію, створення спільнот для переселенців, безплатне навчання дітей та інше журналістка “Антикризового медіа-центру. Донеччина” поспілкувалася із засновницею “Волонтерської спілки “ПОРУЧ” Русаною Шарлай.
Як квартира стала хабом, а IT-код – гарантією чесності
На початку повномасштабного вторгнення Русана та Богдан почали допомагати самотнім літнім людям у Києві за власні заощадження. Попервах їм здавалося, що це тимчасова акція, але коли зрозуміли, що війна затягується, подружжя вирішило діяти інакше. Їхня київська квартира швидко перетворилася на склад, а професійний бекграунд став основою майбутнього фонду. Богдан як програміст розробив унікальну систему оптимізації. Це дозволило зробити допомогу максимально справедливою: заявки відстежували, щоб не було дублювань і щоб пакунки отримували саме ті, хто їх потребує, а не одні й ті ж люди щотижня.
Русана та Богдан на Донеччині. Фото Русани Шарлай
Русана, використовуючи свій досвід у маркетингу, почала активно розповідати про діяльність у соцмережах. Це дало результат – люди стали донатити, бізнес почав долучатися продуктами, а згодом благодійники надали команді офіс. Офіційне оформлення фонду в травні 2022 року стало необхідністю, адже великі мережі, зокрема, супермаркети та інші, готові були допомагати лише за умови підписання актів.
Нині в команді фонду постійно працює вже 27 людей, а до роботи регулярно залучають близько 100 волонтерів.
Повний соціальний супровід та ком’юніті ВПО
Основним фокусом діяльності “ПОРУЧ” є підтримка внутрішньо переміщених осіб. Оскільки засновники самі є переселенцями, вони вибудували систему, яка не просто видає продукти, а допомагає людям адаптуватися в новому місті. Фонд створює цілі ком’юніті, де ВПО з Донеччини, Харківщини, Херсонщини та Сумщини можуть знайти “своїх”.
“Нам було дуже важливо зробити так, щоб вони не відчували себе чужими, щоб почали спілкуватися. Іноді люди приходять, наприклад, за гуманітарними наборами, а там зустрічають сусідів, знайомих, колишніх однокласників. Для цього, зокрема, проводимо регулярно екскурсії Києвом, майстер-класи, лекції та дні підтримки тощо”, – розповіла засновниця благодійного фонду “Волонтерська спілка “ПОРУЧ” Русана Шарлай.
Опікується фонд і літніми людьми, які залишилися самотніми. Для них у Києві працює окремий хаб, де вони займаються творчістю, відвідують лекції та майстерки, отримуючи те, чого їм бракує найбільше – уваги та спілкування.
Допомога літнім людям. Фото Русани Шарлай
Крім того, волонтери “ПОРУЧ” допомагають із пошуком роботи та житла. Русана зазначає, що їхня мета – не просто разово підтримати людину, а створити умови для її повноцінної інтеграції та адаптації. Це комплексний підхід, який включає гуманітарну частину, психологічну та соціальну підтримку новоприбулих жителів столиці.
Інтеграційний центр для дітей: від 3D-моделювання до профорієнтації
Окремим великим проєктом є дитячий інтеграційний центр у Києві. Тут працює понад 30 безплатних курсів для дітей від 5 до 17 років. Програма широка: від спортивних занять та малювання до технічних дисциплін.
Заняття з дітьми-переселенцями. Фото Русани Шарлай
Особливий акцент команда робить на підлітках, розуміючи, що саме їм зараз найважче знайти орієнтири. На базі центру діє “кар’єрний компас” та дев’ять підрозділів IT-напрямку, включаючи 3D-моделювання та програмування. Крім теорії, у фонді організовують для підлітків і практику.
“У нас є “Кар’єрний компас”, IT, журналістика. Плюс багато співпраці з бізнесом у Києві, куди ми приводимо дітей. Наприклад, в ресторан, де їм показують весь шлях: від того, як працює керівник і як вибудовується бізнес-модель, до роботи офіціантів та кухарів. Підлітки мають можливість спробувати приготувати щось самостійно, зануритися в професію і, можливо, вже зараз обрати свою професію в Україні. Це наше майбутнє, майбутнє країни. Це ті, хто має залишатися та відбудовувати”, – пояснює засновниця фонду.
Навчання підлітків-ВПО. Фото Русани Шарлай
Більшість занять організували офлайн, бо дітям потрібна соціалізація. Онлайн залишили лише кілька груп англійської та психологічної підтримки.
Робота у прифронтових регіонах та проєкт “Народний волонтер”
Попри великі обсяги роботи в Києві, у фонді продовжують підтримувати прифронтові регіони. Зокрема зараз діють два безпечні простори в Ізюмі та Павлограді. Ці центри розташовані в укриттях і є важливими для дітей.
“На відміну від Києва, де у фокусі профорієнтація та навчання, головна мета таких просторів: дати дітям можливість просто розмовляти та грати з однолітками в безпеці. Вони вже шостий рік (спочатку через ковід, потім через війну) позбавлені нормальної соціалізації”, – розповіла Русана Шарлай.
Ще один центр був у Краматорську, але його довелося зачинити у листопаді після обстрілу поруч із будівлею. Попри те, що укриття і сам простір не постраждали, команда ухвалила рішення не ризикувати життями відвідувачів.
Загалом протягом останніх років у фонді реалізували масштабні проєкти на Донеччині: обладнали 34 сховища генераторами, станціями та буржуйками. У Краматорську та Слов’янську працюють автоматичні годівнички для тварин.
Допомона тваринам. Фото Русани Шарлай
“Колись ми дуже часто виїжджали у прифронтові регіони, облаштовували простори, привозили допомогу, реалізовували різні проєкти. Близько року вже такі місії не здійснюємо через небезпеку та брак водіїв”, – пояснила волонтерка.
Попри це, прифронтові регіони не залишаються поза увагою – у фонді запустили проєкт “Народний волонтер”. На сайті є форма для ініціатив, які діють в зоні бойових дій. Представники фонду надсилають їм поштою продукти, гігієну, корми та годівнички для тварин, а місцеві волонтери, які мають можливість пересуватися регіоном, доставляють це людям та чотирилапим.
Культура свідомої благодійності та виклики часу
Русана Шарлай активно просуває ідею свідомої благодійності. Вона наголошує, що допомога має стати звичкою.
“Війна не закінчиться сьогодні чи завтра. Нам буде потрібна допомога ще багато років: відбудовувати країну, лікувати військових, виховувати дітей. З маленьких сум складаються мільйонні збори. Навіть 10 гривень мають значення, якщо тисяча людей донатить по 100 гривень на тиждень – це вже пів мільйона на місяць”, – пояснила Русана Шарлай.
Сьогодні фонд стикається з новим викликом – втомою суспільства. Постійні стреси впливають на всіх. Проте саме створення ком’юніті та підтримка одне одного допомагають команді та їхнім підопічним триматися й рухатися далі.
Лариса Мак
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
Військовим на Донеччині передали автівки, генератори та захисні сітки
Військові підрозділи, які виконують бойові завдання на Донеччині, отримали партію допомоги в межах співпраці громад та міжнародних партнерів.
Про це повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За інформацією, військові 56-ої окремої мотопіхотної бригади та 155-ої окремої механізованої бригади отримали п’ять автомобілів — три вантажівки та два пікапи. Також для оборонців передали 1800 кг захисних сіток для захисту техніки від атак дронів.
Окремо допомогу отримали енергетики Донеччини — їм передали два потужні генератори по 650 кВт кожен.
Підтримку вдалося забезпечити завдяки міжнародним партнерам Маріупольської міської ради — шведському фонду «BLAGULA BILEN». Загальна вартість допомоги становить понад 3 млн грн.
Під вибухами рятували життя: у Дружківці парамедики дістали чоловіка з-під завалів (відео)
Парамедики поліції дістали важкопораненого чоловіка з-під завалів зруйнованого будинку у Дружківці та надали йому першу медичну допомогу. Його евакуювали до лікарні.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції Донецької області.
Окупаційні російські війська скинули на центр Дружківки три авіабомби «КАБ-250» 1 червня. Під уламками пошкоджених будинків опинилися люди. На місце удару прибули парамедики поліції. Вони знайшли важкопораненого чоловіка, деблокували його та надали першу допомогу.
Попри нові вибухи поблизу, правоохоронці евакуювали постраждалого до лікарні та супроводжували його в дорозі. Унаслідок обстрілу поранення отримали п’ятеро людей.
Матеріали для ремонтів осель: жителі Краматорська отримали допомогу
Після російських ударів по Краматорській громаді 20 травня жителі, чиї будинки зазнали пошкоджень, отримали матеріали для проведення ремонтів.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
Фахівці управління з питань цивільного захисту спільно з представниками благодійних організацій надали людям матеріалами для відновлення вікон, дверей та покрівель. Допомогу виділили з резервів управління, а також матеріали надали представники благодійного фонду «Янголи спасіння».
Після обстрілів росіян 20 травня фахівці працювали на трьох локаціях Краматорської громади. Загалом допомогу отримали понад 100 домогосподарств.
Поліцейські евакуювали маломобільну жінку під час пожежі у багатоповерхівці (відео)
У Краматорську патрульні поліцейські евакуювали 79-річну маломобільну жінку із задимленого будинку під час пожежі у багатоповерхівці. Загоряння сталося в квартирі на першому поверсі.
Про це повідомляють у Патрульній поліції Краматорська та Слов’янська.
У Краматорську під час нічного чергування патрульні отримали повідомлення про пожежу у багатоповерховому будинку.
Коли поліцейські прибули на місце, квартира на першому поверсі вже була охоплена вогнем.
Інспектори Олександр Сєдих, Владислав Сидоренко та Аліна Манько почали обходити квартири, щоб попередити мешканців про небезпеку та допомогти людям залишити будинок.
На третьому поверсі перебувала 79-річна маломобільна жінка та її 56-річний син. Поліцейські винесли жінку на вулицю, щоб убезпечити її від отруєння чадним газом.
Від госпіталізації та медичної допомоги літня жінка відмовилася.
Понад 180 постраждалих від мінних інцидентів отримали допомогу на понад 3,2 млн грн
Завдяки базі даних Національного органу з питань протимінної діяльності вже 180 постраждалих від мінно-вибухових інцидентів отримали допомогу на загальну суму понад 3,2 млн грн.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства оборони України.
Допомогу надають міжнародні рганізації з 2023 року. Підтримка включає, зокрема, покриття витрат на лікування та реабілітацію, забезпечення засобами для дистанційного навчання та роботи. Станом на початок травня через російські міни та вибухонебезпечні залишки війни постраждали 1482 особи, серед них 150 дітей та 1332 дорослих.
