Повномасштабна війна триває вже понад рік. За даними Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини тільки протягом перших трьох місяців 2023 року вони отримали майже 1100 звернень про порушення прав внутрішньо переміщених осіб. Більшість з них стосуються соціального захисту та реалізації прав ВПО, решта – проблеми пов’язані із житлом, порушення свободи пересування, права на освіту, пенсійного забезпечення.
Про те, куди звертатися переселенцям щодо захисту своїх прав, про роботу спеціально створеного для цього департаменту говоримо з Представником Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольгою Алтуніною.
Головне завдання – парламентський контроль за дотриманням законодавства
| — 23 серпня 2022 вас призначили Представником Уповноваженого Верховної Ради України з захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України. З чого почали роботу? — З самого початку (усміхається). Раніше в офісі Омбудсмана не було окремого напрямку, який би займався захистом прав осіб, що постраждали від війни. У червні обрали нового Омбудсмана Лубінця Дмитра Валерійовича, і він сформував нову команду та новий напрямок, який отримав назву «Департамент моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України». |
Більша частина людей у нашому підрозділі – внутрішньо переміщені особи: з Криму, Херсонської, Донецької областей. І це допомагає в роботі, адже для кожного з них проблеми постраждалих – то особиста історія.
З тих самих причин періодично ми направляємо всіх співробітників департаменту в регіони. Кожен член команди буває у місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (МКП) в тих чи інших регіонах України. Кожен. Бо вони мають не тільки працювати з документами, нормативною базою та зверненнями людей, а й бачити все на власні очі. Я і сама часто буваю в таких поїздках.
— За даними Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини протягом минулого року було 2 087 звернень про порушення прав ВПО. З них 40% – порушення у сфері соцзахисту, 30% – порушення у сприянні реалізації прав ВПО, решта — житлові питання, питання свободи пересування, права на освіту, пенсійного забезпечення. Яка ситуація нині і що змінилося?
— За останніх три місяці ми отримали майже 1100 звернень. Ці звернення не лише від ВПО, а й тих, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях, а також отримав прихисток за кордоном. Це ті категорії, якими ми опікуємось.
— Як таке може бути, що скарг за 2022 рік було понад дві тисячі, а тут тільки за три місяці поточного року і вже 1100?
— Наведена статистика – це за минулий рік. Але варто враховувати те, що департамент створили тільки у вересні. Зауважу, що ми не просто орган влади, куди люди пишуть звернення, скаржаться… Ми – остання інстанція. Якщо люди не змогли вирішити своє питання на місці, вони звертаються до нас.
До того ж і люди не відразу зрозуміли, що з’явився орган, до якого можна звернутися. Якийсь час пішов на інформаційну кампанію, щоб просто донести інформацію про можливість захисту своїх прав. Розповісти про те, хто ми, якими повноваженнями наділені та в чому можемо бути корисними нашим громадянам.
Саме тому така вражаюча статистика. А вже цього року вона інша… Відповідно до звіту за минулий квартал – з 1 січня по 31 березня надійшло 1087 звернень. І це питання соціальних виплат, пенсій, субсидій, евакуації з ТОТ, відновлення документів, можливість повернення в Україну з росії та інших країн (ми допомагаємо з організацією логістики) тощо.
Нашим завданням є опрацювання звернень, відкриття проваджень, підготовки запитів в центральні органи виконавчої влади та поновлення прав людини. З початку цього року поновили права 1016 особам.
Ми є органом, який бачить системні помилки та захищає людей
| — З якими проблемами найчастіше звертаються ВПО? — Приблизно 55% звернень стосуються фінансової допомоги ВПО, з житлових питань. Наприклад, коли людей намагаються виселити з МКП, або їх житло зруйноване і вони просто не знають куди звертатися та що робити. Або, як приклад, на прифронтових чи деокупованих територіях люди мали отримати дрова для опалення взимку, а їм відмовили – таких звернень було також багато. |
З приводу недоотримання пенсій звертаються особи, які виїхали за кордон, і їм припинили нарахування. А також ті, які залишились на тимчасово окупованих територіях.
Або, наприклад, історія з обов’язковою евакуацією з Донецької області, коли восени заявили про те, що не буде газопостачання, опалення, води (така вірогідність була). Зрештою всі служби впорались і енерго та газопостачання включили, а у людей з’явилась нова проблема, бо вони виїхали, змушені орендувати житло (відповідно сплачувати за комунальні послуги), а тепер мають оплачувати ще й комунальні рахунки вдома.
— Можна вирішити це питання щодо комунальних послуг?
— Поки що ні, це питання не вирішено. Ми звернулись до Прем’єр-міністра, з відповідними пропозиціями. Проєкт постанови був підготовлений з цього питання і навіть надходив до Уповноваженого на погодження. Однак питання залишилось відкритим.
— Хотілось би ще запитати про перевірки внутрішньо переміщених осіб…
— Так, у жовтні минулого року була прийнята постанова Уряду якою запроваджено проведення вибіркової перевірки фактичного місця перебування ВПО. Соціальними службами було здійснено понад 90 тисяч таких перевірок! І в деяких випадках переміщених осіб позбавили виплат на проживання. Уповноважений вважає вказаний акт дискримінаційним, бо людей не попереджають про запланований візит, відсутній механізм оскарження рішення у разі припинення виплати.
Механізм проведення перевірок не передбачає можливості виплати допомоги за період, коли вона була припинена за результатами непроходження фізичної ідентифікації. Тобто особа в момент перевірки могла поїхати до родичів або проходити лікування в іншій області чи за кордоном, а їй в цей час «зняли» виплати і вона про це навіть не знає. Проходить один місяць, другий, то тоді вже людина розуміє – щось не так, звертається до соціальних органів і починається процес з’ясування, поновлення прав.
Уповноважений звернувся з питанням скасування вибіркових перевірок до Кабінету Міністрів України. Наразі розробляється постанова, яка буде врегульовувати і порядок попередження про перевірку, і термін для оскарження.
Останнім часом до Уповноваженого також надходять численні звернення щодо неможливості отримання ВПО, які перемістилися до 24.02.2022, платіжних карток, які одночасно є пенсійними посвідченнями. Установа, яка раніше виготовляла платіжні картки для ВПО, була евакуйована та тимчасово припинила свою діяльність. Відповідно до законодавства пенсійне посвідчення в паперовій формі ВПО не видається. Тобто, у таких осіб немає жодного документа, який підтверджує призначення пенсії ВПО.
За ініціативи Уповноваженого Мінсоцполітики разом з Пенсійним фондом України наразі розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оформлення пенсійних посвідчень внутрішньо переміщеним особам», яким передбачається призупинити на період воєнного стану дію абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637, в частині оформлення платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями.
Тобто, якщо підсумувати, ми є органом, який бачить системні проблеми щодо порушення прав і свобод людини та ініціює відповідні зміни в законодавстві.
— Тоді інше питання, яке також хвилює багатьох українців. 16 березня президент Володимир Зеленський підписав закон про компенсації за пошкоджене житло. Але у ньому йдеться виключно про тих, хто втратив його після з 24 лютого. А як бути людям, чиє житло було зруйноване від реального початку війни, тобто з 2014 року? Це можна назвати системною помилкою?
— Це однозначно дискримінаційна норма. Ми вже надали свої зауваження і не тільки з цього питання. Наприклад, ця компенсація стосується тільки громадян України. Але ми знаємо, що на території нашої країни живуть особи, які мають посвідку на проживання, що доводить їхню законну підставу перебувати на території України. Ці особи мали своє житло, сплачували податки до бюджету України. При цьому їх, на жаль, немає у вказаному законі.
Уповноважений надав свої зауваження щодо вказаного закону.
Постійно на зв’язку з українцями за кордоном
| — А що стосовно тих, хто перебуває за кордоном? З якими питанням звертаються? — Насправді у них також багато проблем. Зазвичай, вони вже знають, як працює місцеве законодавство, як отримувати допомогу від тієї держави, де знайшли прихисток. Люди адаптувалися, знають як вирішити ту чи іншу проблему, знайти перекладача чи юриста, отримати консультації. Але все одно питання залишаються. |
Найчастіше це стосується переслідування з боку росіян…
До того ж, за кордон, як правило, виїхали жінки з дітьми. Діти навчаються онлайн в українських школах, тому що мають намір повернутися в рідну країну і хочуть здобути українську освіту. Але законодавство деяких країн передбачає обов’язковість навчання у місцевих навчальних закладах. Там дуже чітко працюють опікунські органи, які цікавляться, чому дитина не відвідує школу, і впроваджують жорсткі процедури. Наприклад, в Італії одразу можуть призначити опікуна, вилучити дитину з родини. Через це у дітей подвійні навантаження, оскільки вони вимушені ходити до школи офлайн у тій країні, де знаходяться, а також навчатися в онлайн-режимі в українській.
Читайте також: «Стаємо сильнішими разом»: в Україні стартує українсько-швейцарський проєкт допомоги дітям
Є також проблеми, пов’язані з тим, що в деяких країнах не легалізовані українські водійські посвідчення.
Іноді українці скаржаться, що за кордоном надто складно потрапити на прийом у консульські служби. На початку вторгнення багато хто виїхав за кордон без належних документів. А тепер українці потребують приведення документів у належний стан. Комусь потрібно відновити чи отримати свідоцтво про народження, комусь продовжити дію внутрішнього паспорта (вклеювання фото за віком чи отримання ID-картки), або дитині виповнилося 14 років і треба отримати перший паспорт тощо.
Саме тому Україна почала активно відкривати свої філіали ДП «Документ» в різних країнах – у Польщі, Туреччині. Минулого тижня відкрили філію у Німеччині. Тобто, наша держава орієнтується на розв’язання конкретних проблем у цьому напрямку, розуміючи потреби великої кількості людей, що виїхали за межі України…
Іноді до Офісу Уповноваженого надходять звернення щодо домашнього насильства.
— Що ви робите у таких випадах? Як можете допомогти тим, хто постраждав від домашнього насильства, перебуваючи за кордоном?
— Звертаємось до міністерства закордонних справ, посольств тих країн, де виникли такі факти. Вказані органи вживають належних заходів щодо врегулювання окреслених питань.
Роботи багато… Тому Уповноважений виокремив окремий підрозділ, який працює саме зі зверненнями осіб, які знайшли прихисток в інших країнах.
Зараз ми спільно із Данською радою у справах біженців збираємо фокус-групи, щоб зрозуміти основну проблематику українців за кордоном.
— Сподіваюсь, це вже буде наступна тема для обговорення за результатами цієї аналітики. Але перед тим, як повертатися до ВПО, ще одне питання: чи не бачите ви ознак «втоми» від біженців в інших країнах? Бо в мережі стільки всього пишуть… Щось змінилося?
— Ну, скажімо так, протягом року ми отримували інформацію зі ЗМІ про конфлікти між українцями та місцевим населенням, однак такі факти поодинокі й не носять масового чи системного характеру.
Українці швидко адаптувалися, асимілювалися, знайшли роботу. У багатьох країнах їм надали соціальне житло, надали місця в колективних поселеннях. Перший стрес вже минув і люди почали жити нормальним, повноцінним життям. Їх чудово приймають. З цього приводу, насправді, звернень немає.
Я радію, що українці за кордоном отримують нові знання, вивчають іноземні мови. Головним завданням нашої держави скоро стане створення таких умов, аби ці люди захотіли повернутися додому.
Якщо міжнародна допомога передбачена – людина має її отримати
| — Чи звертаються люди з приводу того, що не можуть отримати допомогу від міжнародних донорів, зокрема через сервіс єДопомога? Це питання можна якось вирішити? — Якщо ця допомога передбачена законодавством, то ми намагаємося впливати на ситуацію. Наприклад, коли бачимо, що людина підпадає під ту чи іншу категорію, яку відбирала міжнародна організація (ВПО, багатодітні родини тощо), а особа не отримала допомогу, то Уповноважений звертається до відповідної організації аби перевірити дані особи, що звернулась. Іноді з’ясовується, що були допущені помилки і заявнику здійснюють виплату. Однак це вкрай рідкісне явище. |
Як правило, донори самостійно вирішують якій категорії осіб надати допомогу і Міністерство соціальної політики передає їм списки таких категорій.
Нещодавно до нас звернулися з Миколаївської обласної військової адміністрації з інформацією про те, що в п’яти деокупованих громадах громадяни не отримали допомогу. Ми звернулися до Товариства Червоного Хреста в Україні, й вони погодилися виплатити гроші людям через «Укрпошту». І таким чином приблизно 6700 людей отримають виплати. До речі, виплати вже почалися.
Нагадуємо, що у разі порушення прав, Ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
- за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
- на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua;
- на гарячу лінію: 0800501720;
- за телефоном: 044-299-74-08.
Про те, як у Департаменті моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України вирішують проблеми ВПО у місцях компактного поселення, читайте у другій частині інтерв’ю.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!