«Friendly Wind Technology» — це не просто назва, а наша декларація. Ми будуємо чисту, народжену з вітру технологічну та безпечну енергетику, що служить людям і служитиме у майбутньому. «Friendly Wind» буквально означає «дружній вітер» — це те, що працює для людей і пов’язує все: вітер, команду, громаду та Україну загалом», — каже операційний директор ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі» Владислав Фурдик.
Розвиток ТОВ «ФВТ» розпочався у 2010 році в Краматорську з виробництва вітрових турбін потужністю до 2,5 МВт за німецькою технологією. У 2017 році компанія розширила свої можливості, розпочавши співпрацю з європейською компанією «Wind to Energy» (W2E). Це дозволило виготовляти продукцію з більшою потужністю. У 2019 році на заводі в Краматорську налагодили виробництво нового покоління вітротурбін до 4,8 МВт.
Після початку повномасштабної війни «ФВТ» релокували на Закарпаття. Водночас на підприємстві не полишають планів щодо повернення та відновлення роботи у рідному Краматорську. Про те, як відбувався переїзд, про роботу на новому місці, вплив війни на вітчизняну енергетичну галузь та подальші плани розповів в інтерв’ю Антикризовому медіа-центру операційний директор ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі» Владислав Фурдик.
Початок виробництва у Краматорську та релокація на Закарпаття
Виробництво на підприємстві починали із двомегаватних турбін. Які основні досягнення були саме у Краматорську та чим ваша продукція відрізняється від аналогів, зокрема іноземних?
Так, ми починали з турбін потужністю від 2 до 2,5 МВт, і вони досі працюють у деяких локаціях України, здебільшого на півдні. Перед початком повномасштабної війни ми завершували проєкт з виробництва обладнання потужністю вже 4,8 МВт. Частину цього проєкту встигли реалізувати у Краматорську, а вже після релокації на заході України – впровадили і змонтували. Після цього почали виготовлення турбіни 5,2 МВт.
Аналогів в Україні немає, ми єдине підприємство. Основна перевага — це українське виробництво, а отже це робочі місця, податки у громаду, локалізація. І, звісно, гордість за машинобудування. Працюємо за німецькою ліцензією, технології ідентичні до німецьких та датських, при цьому ми доводимо, що можемо успішно конкурувати з західними виробниками.
Чому обрали для релокації саме Закарпаття та як це відбувалося?
Ми фактично самостійно релокувались на 1500 км і почали будівництво заводу. Це було швидке реагування на загрози. На ретельне планування часу не було, але нам вдалося мінімізувати ризики — ми отримали повну підтримку від регіональної влади, місцевих громад і після цього розпочали процес переміщення. Сьогодні, повертаючись назад, розумієш, що рішення, прийняте акціонерами, у 2022 році було стратегічно виваженим для забезпечення довгострокового розвитку підприємства. Це рішення не лише зберегло операційну спроможність підприємства в умовах війни, а й зміцнило позиції єдиного національного виробника вітроенергетичного устаткування мультимегаватного класу, створивши нові можливості для інноваційного розвитку.
Чи зазнали ви втрат у Краматорську?
Звісно, бо жодних релокацій не планували й бачили майбутнє у Краматорську, адже це центр машинобудування України. Залишились будівлі: цехи, адмінкорпус — частина обладнання, яке фізично і технічно неможливо було перевезти. Але багато вдалося релокувати, навіть підйомні крани після модернізації. Проте найголовніше, що ми вивезли, — кадри та технології.
Як вдалося переконати людей поїхати?
Більша частина колективу переїхала, навіть не доводилося переконувати. Для людей важлива не лише робота, а й безпека та віра. Враховуючи все це, багато хто з команди переїхав, адже працювали з нами роками.
Але співробітників, напевно, не вистачає й ви набираєте нових. Оскільки ви підкреслювали, що кадри — найголовніше і краще працювати з тими, хто вже має досвід, та все одно доводиться набирати людей. Як відбувається навчання нових співробітників?
Це практичне навчання. Приблизно чверть колективу тепер місцеві жителі. Багато хто не мав досвіду у важкому машинобудуванні, але виявив бажання навчатись. У Краматорську перші запуски відбувались під наглядом німецьких партнерів, і це дало основу для створення української бази вітроенергетики. У нас є досвід, зокрема в навчанні. Зараз наші фахівці — професіонали на рівні німецьких колег.
Майбутні кроки, плани та стратегія розвитку
Які основні виклики стоять перед сектором і вашим підприємством?
Я б не назвав це викликами чи проблемами. Це задачі, які ми поступово вирішуємо: взаємодія з громадами, створення робочих місць, прозорість у партнерстві. Зокрема ми першими в Україні запровадили модель: 3% від продажу електроенергії щомісяця надходять у бюджет громади. Тобто це реальне партнерство.
Чи є плани на розширення та вихід на міжнародні ринки?
Безумовно. Зокрема плануємо додаткову виробничу лінію до 100 вітроенергетичних установок на рік. Реалізуємо проєкти на 500 МВт з перспективою до 1,5 ГВт (приблизно 250 турбін). За Національним планом до 2030 року в Україні має бути 6,2 ГВт потужностей, тобто 1200 турбін. Ми бачимо себе частиною цієї мети.
Хто ваш основний клієнт зараз?
Інвестори, які вірять у нас, вірять в Україну і вкладають гроші в розвиток не тільки громад, де працюватиме вітропарк, а й у побудову стійкої до загроз розгалуженої генерації. У Закарпатті будуємо два вітропарки – 80 і 156 МВт.
Чи думали про плани розвитку після перемоги?
Пріоритет — виробництво 100 установок на рік (зараз 40). Плануємо відновлювати проєкти на деокупованих територіях, забезпечувати електроенергією індустріальні парки, заводи, житлові райони. Стратегія — повна енергетична незалежність України і вихід на європейський ринок.
Роль бізнесу у відбудові Донеччини та майбутнє Краматорська
Чи плануєте ви повернутись до Краматорська після закінчення війни?
Звісно, бо це наш дім. Наші корені — у Краматорську, і ми бачимо там майбутнє підприємства. Новий завод на Закарпатті та майбутнє відроджене виробництво у Краматорську — це реальний міст між заходом і сходом, що символізує єдність країни. Після закінчення війни ми плануємо повернутися у Краматорськ, але не релокувати виробництво назад, а побудувати ще один завод, щоб мати в Україні щонайменше два-три індустріальні парки, які займатимуться вітроенергетикою.
Як бізнес може допомогти громаді?
Бізнес може стати найголовнішим інструментом для відновлення. На практиці ми довели, що українські вітротурбіни — це реальний інструмент. Для Донеччини це означає стійку, розгалужену генерацію, нові робочі місця, податки до громади та, у нашому випадку, швидке відновлення енергопостачання. Сьогодні наші три вітроенергетичні установки в Краматорську підтримують енергетичний баланс в регіоні.
Які галузі економіки, на вашу думку, пріоритетні для Краматорського району?
Це насамперед машинобудування, металургія та вугільна промисловість. А щоб усе це функціонувало, має бути енергетична промисловість. Крім того, треба розвивати видобування корисних копалин та газових сховищ. У нас, насправді, є величезні перспективи, якщо підходити з розумом.
Як ви могли б оцінити бізнес-клімат зараз і яким хотіли б бачити його у майбутньому?
Зараз він дуже складний через війну, але у Краматорська величезний потенціал. Найголовніше — це інженерна школа, кадрова та інфраструктурна база, які вже є та які потрібно розвивати. Громада має бути прикладом швидкої адаптації, а не пасивного очікування. І, звісно, бути прозорою.
З огляду на те, що нині відбувається в країні через війну та обстріли, на вашу думку, чи буде вітроенергетика основною для України?
Наразі вітроенергетика — це альтернативний вид електроенергії. Але я вважаю, що в недалекому майбутньому це буде основне джерело. А викопні джерела та інше будуть лише альтернативою.
Лариса Мак
Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!