Коротко про судову гілку влади в Україні

Вища рада правосуддя 2 червня продовжила відсторонення судді з Луганської області від здійснення правосуддя через справу про підбурювання до хабаря.

Про це повідомили у пресслужбі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Рішення ухвалили за клопотанням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у зв’язку з притягненням судді до кримінальної відповідальності.

За інформацією САП, суддю з Луганщини викрили на підбурюванні адвоката до надання 30 тис. доларів США судді Солом’янського районного суду Києва.

Суддю відсторонили від здійснення правосуддя до 2 серпня 2026 року.

В Україні суди у 98% випадків дозволяють неповнолітнім укладати шлюб. На Донеччині за останні п’ять років суди ухвалили 45 таких рішень.

Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані пошуковика судового реєстру «Бабуся».

За інформацією аналітиків, у 98% випадків суди ставали на бік заявників. За п’ять років суди відмовили лише у 48 справах.

На Донеччині за цей період суди ухвалили 45 рішень щодо шлюбів неповнолітніх. Це один із найнижчих показників серед регіонів України.

Менше таких справ зафіксували лише у Луганській області – 12, а також у Херсонській області – 23.

Найбільше дозволів на шлюб неповнолітніх видавали у Львівській, Вінницькій та Дніпропетровській областях.

Головною причиною, через яку суди дозволяють неповнолітнім укладати шлюб, залишається вагітність. Саме цей аргумент фігурував у понад 72% справ.

Водночас кількість таких справ в Україні поступово зменшується. Якщо у 2021 році суди ухвалили 790 рішень щодо шлюбів неповнолітніх, то у 2025 році — вже 356. У 2026 році наразі зафіксували 92 рішення.

Ще частину рішень суди пояснювали тим, що шлюб відповідає інтересам заявників або що пара вже має спільну дитину.

Водночас суди найчастіше відмовляли у випадках, коли заявники не могли довести необхідність такого рішення або не досягли 16-річного віку.

Російський суд заочно виніс вирок військовослужбовцю полку «Азов» Юрію Фенюку. Захисника Маріуполя засудили до довічного ув’язнення за звинуваченнями, які не підтверджені незалежною експертизою.

Про це повідомляють у Маріупольській міській раді.

Російський суд заочно засудив військовослужбовця полку «Азов» Юрія Фенюка до довічного позбавлення волі. Окупанти звинуватили захисника Маріуполя в нібито наказі відкривати вогонь по автомобілю з цивільними під час оборони міста у березні 2022 року.

За версією російського слідства, під час блокади Маріуполя українські військові нібито відкривали вогонь по автомобілях, які наближалися до їхніх позицій.

Водночас жодної незалежної експертизи у справі не проводили. Також не було забезпечено участі незалежних адвокатів та не оприлюднено доказів, які могли б підтвердити висунуті звинувачення.

За рішенням російського суду Юрія Фенюка заочно засудили до довічного ув’язнення з відбуванням покарання у колонії особливого режиму.

Росія продовжує виносити вироки українським військовополоненим та захисникам Маріуполя. Правозахисники неодноразово наголошували, що такі процеси мають ознаки політично вмотивованого переслідування та є частиною тиску на українських військових за сам факт спротиву російській агресії.

Фото обкладинки: Маріупольська міська рада

На Донеччині з січня до квітня 2026 року винесли одне судове рішення за корупцію. Загалом цьогоріч 814 рішень у справах про корупцію винесли суди.

Про це йдеться в аналітиці на сайті «Опендатабот».

Кількість судових рішень за корупцію збільшилося майже вдвічі порівняно до початку повномасштабного вторгнення. Як йдеться в дописі, 9 із 10 справ цьогоріч стосуються порушень фінансового контролю — тобто проблем із деклараціями, несвоєчасного подання документів або помилок у звітності. За перші чотири місяці 2026 року суди розглянули 742 такі справи. Це 91 % від загальної кількості справ щодо корупції цьогоріч.

Натомість справи безпосередньо про хабарі займають 6 % від усіх рішень. Ще 3 % припадає на конфлікти інтересів.

«93% справ у 2026 році – адміністративні. З 814 рішень лише 52 стосувалися кримінальних правопорушень, тоді як 762 були адміністративними», – йдеться у дописі.

Усі судові рішення цьогоріч завершилися штрафами. Не було позбавлення волі, громадських робіт чи обмеження свободи за перші чотири місяці 2026 року. Найменший штраф становив 850 гривень, найбільший — 34 тисячі.

Цьогоріч найбільше судових рішень винесли на Львівщині – 79 випадків. Далі йдуть Дніпропетровщина – 67, Харківщина – 56, Київщина – 54 та Одещина – 48.

Прокурори Донецької області скерували до суду обвинувальний акт щодо «міністра майнових і земельних відносин днр». Йому інкримінують колабораційну діяльність.

Про це повідомляють у Донецькій обласній прокуратурі.

Прокурори Донецької обласної прокуратури направили до суду обвинувальний акт щодо так званого «міністра майнових і земельних відносин днр». Йому інкримінують колабораційну діяльність за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, уродженець Донеччини після окупації регіону обіймав посади в незаконних органах влади, зокрема був «першим заступником міністра юстиції днр», а також викладав у захопленому українському закладі вищої освіти.

Після участі у кадрових програмах у рф його призначили на посаду у структурі органів влади Омської області, а згодом він повернувся до окупованого Донецька, де з жовтня 2025 року очолив так зване «міністерство майнових і земельних відносин днр».

На цій посаді обвинувачений бере участь у засіданнях псевдоуряду, видає нормативні документи, призначає керівників підпорядкованих підприємств і координує діяльність структурних підрозділів.

Слідство встановило, що він займається питаннями розподілу земельних ділянок, оренди та використання майна, яке було захоплене на тимчасово окупованій території.

Досудове розслідування здійснювали співробітники ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Крім того, у суді вже перебуває інше кримінальне провадження щодо цієї особи за аналогічними правопорушеннями та участю у терористичній організації (ч.ч. 5, 6 ст. 111-1, ч. 1 ст. 258-3 КК України).

Фігуранта оголошено у розшук. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до 15 років.

Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.