Краматорськ намагається потрапити у другу хвилю фінансування за принципом “гроші за пацієнтом”
Чому не вдалося укласти договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) коли буда перша можливість, та що зроблено, щоб потрапити у другу хвилю, розповів головний лікар Центру первинної медично-санітарної допомоги № 2 міста Краматорськ Олег Єлісєєв.
“На той час, коли була оголошена перша хвиля, ми тільки-но провели автономізацію Центру, тобто на сесії міськради утворили комунальний неприбутковий медзаклад. Крім того, необхідно було виконати певні вимоги НСЗУ, а саме – провести комп’ютеризацію всіх амбулаторій та обладнати їх згідно табелю оснащення. Однак ми не були забезпечені на 100 відсотків комп’ютерною технікою та програмним забезпеченням, тому ще в квітні подали відповідні заявки в міський відділ охорони здоров’я. Також в нас і досі не вистачає деякого обладнання, щоб надавати громадянам необхідні гарантовані послуги, про що теж проінформовано міськздороввідділ. Тим не менш, того що ми маємо, цілком достатньо, щоби на перших порах надавати медичну допомогу, а потім вже вдосконалювати матеріальний стан амбулаторій”, – повідомив Олег Єлісєєв.
За його словами, до старту другої хвилі в Центрі готувались заздалегідь – зібрано весь пакет документів, врегульовані деякі технічні питання, які могли б стати перепоною для підписання угоди з Національною службою здоров’я. Головний лікар впевнений, що фінансування з НСЗУ надасть можливість не тільки підвищити зарплатню лікарям, а й купувати обладнання та покращувати технічний стан амбулаторій – загалом, вивести на новий рівень якість надання медичних послуг.
“Для того, щоб обсяг фінансування збільшився в порівнянні зі старою системою, нам треба підписати щонайменше 50 відсотків декларацій з пацієнтами. Таку ціль ми ставимо на серпень, адже наразі в нас 39 відсотків тих, хто вже обрав свого лікаря. Ця цифра постійно зростає. Про це свідчить щоденний моніторинг, який проводиться, в тому числі, й по віковим категоріям. Більшість підписантів – це люди похилого віку та неповнолітні діти, за яких своєчасно потурбувались батьки. Коли ми побачили “провал” серед працездатного населення, ми почали виходити на підприємства та в організації, щоб люди мали змогу підписати декларацію не виходячи з роботи”, – розповів Олег Єлісєєв.
У складі виїзної бригади обов’язково присутній так званий “лікар-спікер”, який пояснює суть медичної реформи та допомагає людям обрати свого лікаря. Така форма позитивно сприймається громадянами та керівниками підприємств. Так, плідною була співпраця з підрозділами виконкому, школами, дитячими садками, заводами НКМЗ, ЕМСС, швейною фабрикою тощо. Практика виїзду бригади продовжуватиметься й надалі.
Центр первинної медично-санітарної допомоги № 2 (ЦПМСД№ 2) обслуговує майже 100 тисяч мешканців центральної частини Краматорська. В 6-х амбулаторіях Центру працюють 50 лікарів первинної ланки. З ними укладено понад 38 тисяч декларацій. Вже є лікарі-лідери, які набрали максимально можливу кількість пацієнтів. Це педіатр Микола Поздняков – 900 діточок, наближається до норми сімейний лікар Наталія Гамічева, ще багато лікарів набрали понад 1000 пацієнтів кожний.
“Я раджу всім мешканцям Краматорська не зволікати з підписанням декларацій, щоб встигнути обрати саме того лікаря, якому вони довіряють і в якого хочуть лікуватись. Якщо хтось прийде запізно, то в нього просто не залишиться вибору. Я впевнена, що наш Центр увійде в другу хвилю та невдовзі укладе договір з Національною службою здоров’я. І чим більше буде підписано декларацій, тим більше ми отримаємо фінансування. Від цього виграють всі. Пацієнти відчують поліпшення якості медичних послуг, а лікарі – підвищення зарплати. Я сподіваюсь, хоча б на 40-50 відсотків від теперішньої”, – зазначила лікар-терапевт амбулаторії № 3 Карина Азаріна.
Зараз багато хто не поспішає підписувати декларацію, мовляв, я ще молодий і не звертаюсь до лікарів, то навіщо мені кудись йти, витрачати час, міркувати кого обрати… “Закони фізіології ніхто не відміняв, тому в кожної людини наступає такий час, коли йому потрібна допомога лікаря з якогось приводу. І можливо, даної послуги, так необхідної йому, в амбулаторії бракуватиме – саме тому, що він і такі як він не підписали декларацію, а значить, медзаклад отримав менше коштів на придбання обладнання, реактивів тощо. Пацієнт буде скаржитись на погане обслуговування, не замислюючись над тим, як багато від нього залежало”, – наголосив Олег Елісєєв.
Варто зазначити, що з 2019 року Міністерство охорони здоров’я не фінансуватиме медзаклади, що не уклали договори з національною службою здоров’я, а значить, ігнорують медичну реформу. Якщо до кінця цього року заклад не переходить на роботу за новою програмою, доведеться місцевій владі шукати власні джерела, щоб утримувати його надалі.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
