«Культурний хаб Донеччина»: історія релокації та відновлення
Сьогодні хаби та культурні простори стали невід’ємною частиною життя багатьох міст. Проте ще десять років тому сама ідея сприймалася як щось нове і незвичне. Багатофункціональні простори, які можуть слугувати водночас лекторієм, виставковим залом та кінотеатром, були покликані вирішувати широкий спектр потреб спільноти. Одним з головних викликів того часу вважали фінансування таких ініціатив. Водночас ключовими факторами успіху стали наповнення програми подій та залучення аудиторії. У матеріалі розповімо про один із таких просторів, команда якого змогла пережити дві евакуації та відновити діяльність.
Відновлена діяльність культурного хабу
Історія хабу почалась з обласного комунального підприємства «Центр кіномистецтва та культури», яке функціонувало у Донецьку. З початком російсько-української війни у 2014 році працівники переїхали до Краматорська, де продовжили діяльність. Тоді ніхто з них й не думав про те, що у майбутньому знову доведеться переїжджати у нове місто та починати все наново. Команда загалом займалась організацією розважальних культурно-масових заходів та їхнім технічним забезпеченням. У 2022 році через повномасштабне вторгнення центр опинився на Закарпатті. Там вирішили влаштовувати заходи для переселенців, які також знайшли прихисток в іншій області.
«В якийсь момент ми зрозуміли, що є велика потреба у тому, щоб об’єднувати між собою внутрішньо переміщених людей з Донеччини. Тож при ДонОДА було прийняте рішення створити простір для переселенців, щоб вони мали змогу збиратись й разом проводити спільні заходи», – згадує координаторка «Культурного хабу Донеччина» Раїса Малова.
Згодом команда з восьми людей переїхала до Києва. Перші труднощі, які довелось долати у столиці, пов’язані із пошуком приміщення. Знайти потрібний простір було складно. Хабу довелося тричі змінювати місце розташування. Команда мала технічні ресурси та деяке обладнання. Зрештою у листопаді 2022 року в Києві з’явився «Культурний хаб Донеччина», який наразі розташований у торговельно-розважальному центрі «DREAM berry». Так ідея створити простір для переселенців з Донеччини, де б вони відчували себе однією спільнотою, була втілена у життя.
«Загалом у нас робота пов’язана з дітьми, тож відновлюватись у всіх сенсах було легше. Саме заходи для дітей допомогли команді не звертати уваги на ті труднощі, з якими ми зіткнулись, й продовжувати працювати далі», – ділиться Раїса Малова.
«Культурний хаб Донеччина»: що далі
У «Культурному хабі Донеччина» відбувається близько дванадцяти заходів щотижня. Серед них музичні та арттерапевтичні заняття. Також переселенцям влаштовують покази українських та закордонних кінострічок.
«Ми знайомимо дітей та їхніх батьків з українськими народними традиціями, піснями, творчістю, з культурою рідного краю та країни загалом. Таким чином ми намагаємось підтримувати людей, які до нас приходять, та популяризувати українську культуру», — зазначає координаторка.
Крім того, для дітей у хабі влаштовують заняття з анімаційного малювання. На них вчать створювати невеличкі мультфільми, а потім їх переглядають. Усі заходи, які влаштовують у хабі, безплатні. Їх можуть відвідати переселенці не лише з Донеччини, а й з інших регіонів країни.
Допомагають команді «Культурного хабу Донеччина» влаштовувати дозвіллєві заходи різні громадські організації та благодійні фонди. Серед них «Культурний фонд України», «КримSOS», «Мистецька сотня» та «Берегиня». Зокрема вони допомагають із подарунками для дітей.
За словами координаторки «Культурного хабу Донеччина», команда чекає на повернення додому, на рідну Донеччину. Після перемоги хочуть знову організовувати концерти. Бажають, аби й інші повернулися додому та потреби у просторі для ВПО не було.
Анна Бальчінос
Джерело фото: «Культурний хаб Донеччина»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
