Квіти жінкам Костянтинівки

Паски з тістяними косами, писанки «Іканича» та обрядовий хліб «Псатир» — великодні традиції Донеччини, які передають із покоління в покоління вже багато років. Попри війну, обстріли та вимушені переїзди, жителі регіону продовжують берегти ці звичаї.

Для багатьох це не лише підготовка до Великодня, а й спосіб зберегти зв’язок із домом, родиною та культурою Донеччини.

Розповідаємо, як сьогодні виглядають давні великодні традиції Сходу України та чому їх продовжують відтворювати навіть у найважчі часи.

День вишиванки цьогоріч відзначатимуть 15 травня. Міністерство національної єдності України запрошує українців з усього світу долучитися флешмобу. Про це повідомляють у песслужбі  профільного міністерства.

До Дня вишиванки, свята культурної ідентичності та сили національного символу у Міністерстві національної єдності України оголосили флешмоб #ВишиванкаЄднає. Українців з усіх куточків світу запрошують стати його учасниками. Щоб долучитися до флешмобу, потрібно зробити три кроки:

• cфотографуватися у вишиванці;
• опублікувати фото 15 травня в соціальних мережах із хештегом #ВишиванкаЄднає;
• вказати в дописі своє місто та країну перебування.

«Вишиванка – це унікальний код нашої нації, який знають і шанують у всьому світі. Вона об’єднує українців, де б ми не були, нагадуючи про наші глибокі корені та незламну єдність», – повідомив міністр національної єдності України Олексій Чернишов.

У День вишиванки також відбудеться Всеукраїнський урок національної ідентичності «Україна – це ти» – спеціальний проект, організований Міннац’єдності спільно із Суспільним Мовленням й Асоціацією інноваційної та цифрової освіти (AIDE).

Сьогодні, 18 квітня 2025 року, Костянтинівка на Донеччині вкотре опинилася під ворожим обстрілом. Збройні сили РФ завдали удару по об’єктах критичної інфраструктури міста, що забезпечують життєдіяльність цивільного населення. Про це повідомив Сергій Горбунов, Начальник міської військової адміністрації у Костянтинівській міській військовій адміністрації

За попередньою інформацією, жертв серед мирного населення немає, однак наслідки атаки можуть мати тривалий вплив на функціонування систем водо- та енергопостачання, комунальних служб та безпеку жителів.

Цілеспрямовані атаки на цивільну інфраструктуру

Обстріли по об’єктах критичної інфраструктури в регіоні тривають з особливою інтенсивністю протягом останніх тижнів. Удар по Костянтинівці — ще один приклад системного порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій, що забороняють цілеспрямовані атаки по цивільних об’єктах.

Цей обстріл вкотре підтверджує, що російські війська ведуть терористичну війну проти мирного населення, знищуючи не лише інфраструктуру, а й умови для нормального життя на підконтрольних Україні територіях.

Вже третій рік поспіль українці будуть зустрічати День Незалежності в умовах воєнного стану, який запроваджено в країні після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року.

Цього року День Незалежності України, який святкують 24 серпня, припадає на суботу. Зазвичай у такому випадку відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю понеділок (26 серпня) мав би бути вихідним.

Але оскільки в Україні діє воєнний стан, то додатковий вихідний день в цьому році скасовується. Це передбачено статтею 6 закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка тимчасово скасовує дії інших статей, що стосуються вихідних і святкових днів.

Варто нагадати, що під час дії воєнного стану в країні не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин 3 – 5статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини 2 статті 5 закону України «Про відпустки».

Таким чином, у 2024 році 24 серпня – вихідний день, а 26 серпня (понеділок) – робочий.

До Великодня залишаються лічені години. Та все ще є час, аби підготуватися до свята. Одним із  символів Великодня є фарбоване або розписане яйце. Нещодавно у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї влаштували майстер-клас з писанкарства для переселенців з Маріуполя та місцевих мешканців. Процес розпису яєць поєднали із розповіддю про традиції створення орнаментів Буковині та Приазов’я. 

Особливості писанкарства на Буковині

Перед початком майстерки відвідувачів Чернівецького обласного краєзнавчого музею знайомлять із розписаними яйцями, які мають у колекції. Тут є і справжні писанки, тобто розписані воском, і мальованки – розмальовані фарбами; дряпанки – на них спершу малюють, а потім видряпують взір, а зараз з’явилися писанки-зернівки, які роблять як сувенір і викладають різними зернами: горохом, просом, льоном чи манкою. Особливу увагу приділяють кольорам: жовтий – символ сонця, зелений – відродження природи, блакитний – небесний, червоний – любові. Значення мають і орнаменти. Марія Онгурян, завідувачка відділу новітньої історії Чернівецького обласного краєзнавчого музею, проводить невелику екскурсію для відвідувачів і розповідає про писанки.

Марія Онгурян показує колекцію писанок Чернівецького краєзнавчого музею 

Наталя Капустяк працювала вчителькою, писанкарство ж для неї – хобі, яким займається з дитинства. Жінка розповідає, що розписувала яйця зі своєю мамою. З відвідувачами майстерки Наталя ділиться секретами писанкарства. Зокрема, каже розписують живе яйце, тобто неварене. Той малюнок, що хочуть залишити білим, перед фарбуванням вкривають воском. Потім яйце опускають у жовту фарбу. Ділянки, які хотіли лишити жовтими знову вкривають воском і ділі занурюють в інший колір. 

Чернівецька майстриня Наталя Капустяк розповідає, з чого починається створення писанки

Після розпису яйця варять. Майстриня розповідає, що її мати вкладала яйця щільно в каструлю і ставила на маленький вогонь, аби усе не злилося в один колір. Варити треба 7 хвилин, а потім витягати і обережно витирати серветкою.

Учасники майстерки в процесі створення писанок

Писанки Приазов’я

Сонце, смерека та рибка на зеленому фоні – Наталя з Маріуполя демонструє свою писанку, яку створила під час майстерки.

«Враження добрі, бо я ніколи цього не робила. Цікаво було дуже», – ділиться емоціями жінка

Наталя з Маріуполя показує свою писанку

Майстерка з розпису писанок – спільна ініціатива Чернівецького краєзнавчого музею та центру “ЯМаріуполь”. Назвали захід “Традиції писанкарства Чернівці-Маріуполь”. Учасникам розповіли не лише про особливості розпису яєць на Буковині, а й про традиції на Приазов’ї, зокрема, історію грецьких писанок. Наталія Аруславнова, кураторка напрямку “культура” центру “ЯМаріуполь” у Чернівцях, представила колекцію писанок Маріупольського краєзнавчого музею, яка нині збереглася, на жаль, лише у вигляді презентації. Збирали їх ще з початку ХХ століття.

Наталія Аруславнова розповідає про орнаменти писанок греків Приазов’я

У Маріуполі до повномасштабного вторгнення також влаштовували майстер-класи з писанкарства. На Приазов’ї збереглися ці традиції. Наталія Арусланова розповідає, що у 2021 році робили проєкт “Великодня грецька писанка”, де й розповідали про особливості грецьких орнаментів. Для деяких маріупольців, за її словами, це було відкриттям, оскільки не всі знали про існування таких писанок ще з древніх часів.

Ірина Мартинова