Маленька Олександрівська громада на Донеччині допомагає фронту, своїм жителям та переселенцям

Печуть, варять, консервують та передають продукти українським військовим на передову. Приймають та розміщують переселенців. Допомагають своїм землякам, які опинилися у скрутному становищі. Всім цим від самого початку великої війни займається Волонтерський центр Олександрівської громади що на Донеччині.


З чого починалася робота, чим займаються зараз та з якими труднощами стикаються, розповіла одна з засновниць центру, співробітниця Олександрівської селищної ради Віра Меркулова.

«Одразу після повномасштабного вторгнення чоловіки нашої Олександрівської громади зорганізувалися та почали створювати місцеву територіальну оборону. Їх дружини, сестри, рідні вирішили створити цей волонтерський центр, аби допомагати своїм захисникам – їжею, ліками, одягом, пальним для автівок», – згадує Віра.

Для розміщення центру адміністрація громади виділила приміщення колишнього РАЦСу. Волонтерки навели у ньому лад та почали працювати. Площа дозволяла облаштувати у будівлі склади та міста для пакування наборів.

Команда склалася невеличка, але дієва. Всі стараються допомогти, багато хто поєднує основну роботу з волонтерством, яке займає багато часу. Втім ніхто не скаржиться, кожен намагається зробити свій внесок у Перемогу.

«Повертайтеся живими!»

Окрім своїх хлопців з місцевої тероборони вирішили також допомагати бійцям Збройних Сил України. Почали збирати та відправляти на передову продукти харчування для захисників Донеччини.

На заклик про збір відгукнулася велика кількість небайдужих людей. І ось вже на постійній основі українські військові отримують від олександрівців консерви, локшину швидкого приготування, тушонку, консервовані каші з м’ясом, каву, чай, масло, сало, компоти, курятину, огірки, засоби від комарів, засоби гігієни та ще багато чого корисного.

Дуже часто бійцям передають смаколики, смажені та печені. «Повертайтеся живими» – такими побажаннями супроводжують свої вироби господині. Вірять та сподіваються, що кожен захисник та кожна захисниця повернуться додому. І немає сумніву – з Перемогою!

Одного разу наліпили більш ніж 10 кілограмів домашніх пельменів всього за чотири години. Все, що зробили, відправили на фронт якнайшвидше, щоб наші герої хоч трішки отримали відчуття домашнього тепла.

Згуртували всю громаду

Майже одразу від початку війни до Олександрівської громади почали прибувати переселенці. Волонтерки центру зрозуміли, що без їхньої допомоги місцева влада не впорається. Розділилися за напрямками – хтось складав базу вільного житла, хтось домовлявся з господарями щодо розміщення вимушено переміщених осіб, хтось займався збором побутових речей та їжі.

«Мешканці нашої громади, всіх старостинських округів щиро відгукнулися на потреби переселенців. Люди несли та везли хто що міг – картоплю, цибулю, сало, консервацію тощо. З цього ми формували продуктові набори та роздавали прибувшим. На той час ніякої гуманітарної допомоги ще не було, тож така підтримка виявилася дуже доречною», – розповіла Віра Меркулова.

Багато переселенців, які знайшли прихисток в Олександрівській громаді, поспіхом покидали свої домівки та приїжджали майже ні з чим. Місцеві гуртом збирали їм постільну білизну, рушники, одяг, взуття.

Для координації дій та для розміщення інформації створили сторінку у фейсбуку «Волонтерський центр Олександрівської громади». Через неї оголошували про збір необхідних речей для переселенців – обігрівачів, холодильників, ліжок, матраців, посуду. Місцеві охоче відгукувалися, навіть пропонували самим довезти габаритний вантаж куди потрібно.

Зрештою почала централізовано надходити гуманітарна допомога. Першим був вантаж від Краматорської райдержадміністрації. Волонтери та волонтерки центру прийняли, розпакували та організували видачу наборів.

Але цього було замало: людей, які перемістилися до Олександрівської громади, ставало все більше, їх потреби зростали. Вирішили звертатись по допомогу до благодійних організацій.

«Я навіть не можу підрахувати, скільки листів написала в різні фонди. Спочатку на наші запити відгукнувся гуманітарний хаб з Дніпра, потім надійшов вантаж від ООН Жінки, потім ми налагодили співпрацю з Міжнародним волонтерським логістичним центром «Марлог» з Ковеля. Отримали дитяче харчування, памперси, іграшки, одяг, засоби гігієни – те, в чому є потреба у сімей з маленькими дітьми», – з вдячністю перелічує Віра.

Утім домовитися про надання гуманітарної допомоги – це одне, а доставити її – не менш складно. Наприклад, за пересилку цього вантажу потрібно було сплатити понад 13 тисяч гривень. Ці кошти надав БФ «Київський центр підтримки дітей та молоді».

Але треба було ще привезти вантаж від відділення пошти, яке знаходиться у сусідній Дніпропетровській області. З цим допоміг місцевий підприємець Volodymyr Levchenko.

«Дуже важко залучити достатню кількість гуманітарної допомоги у нашу громаду. Не всі благодійні фонди зголошуються працювати з локальним волонтерським центром. Також складно з логістикою – що з довезенням вантажів до нас, що з доставленням до людей. У нас велика територія, до складу громади входять 42 населених пункти. Тому коли нарешті вдається щось роздобути, зовсім невеличкий відсоток жителів можуть отримати цю допомогу», – констатує Віра Меркулова.

Проте волонтери не здаються – як невтомні бджілки виконують свою роботу. По всій країні знаходять таких, як вони самі, небайдужих людей, щоб допомагати жителям своєї громади та переселенцям. Їх наразі майже 600 осіб на 8,5 тисяч місцевого населення. Та обов’язково продовжують підтримувати українських військових.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Фото: Волонтерський центр Олександрівської громади


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Прегелянути коментарі (2)

Цей сайт використовує cookies