Маскувальні сітки з таємним змістом виготовляють переселенці та місцеві у Полтаві
Переселенці з Донеччини, Луганщини, Харківщини та інших регіонів разом з місцевими волонтерами не покладаючи рук працюють на допомогу нашій армії – виготовляють маскувальні сітки, «кікімори», килимки для сидіння, подушки, плетуть теплі шкарпетки. Все це передають на передову, а в посилки обов’язково вкладають сувеніри та обереги, щоб наші бійці відчували тепло їх сердець та турботу.
Один з таких осередків є підрозділом полтавського Батальйону Небайдужих – волонтерської організації, яка підтримує українських військових починаючи з 2014 року.
Наразі у команді з плетіння сіток та «кікімор» близько 30 осіб. Всі вони – справжні патріоти, які готові витрачати свій час, працю, гроші, аби допомогти армії. Проте запит на виготовлення маскувальних сіток настільки великий, що волонтери не встигають виконувати замовлення – не вистачає робочих рук та тканини. Нижче у тексті розміщено контакти для бажаючих долучитися до доброї справи.
«Ми захищаємо захисників»
Пані Сталіна Чубенко з Краматорська нині продовжує свою волонтерську діяльність у Полтаві, куди разом з чоловіком Віктором вимушено перемістилася на початку великої війни.
«Виїжджали поспіхом, але я встигла покласти у валізу гачок для плетіння килимків та ножиці для нарізання тканини для сіток – ті інструменти, якими працювала у Краматорську. У Полтаві почали шукати місцеві волонтерські осередки, щоб допомагати нашим військовим. Так потрапили до Батальйону Небайдужих, де знайшла однодумців, а тепер вже – справжніх друзів», – розповіла пані Сталіна.
За час перебування у Полтаві волонтерка власноруч зробила 240 килимків-«піддупничків», і це окрім щоденної роботи з плетіння маскувальних сіток. «Ми захищаємо захисників. Сітки роблять військових непомітними для ворога, а килимки зігрівають у зимовий час. А раз тепло нашим воїнам, то стає тепло і в мене на душі», – зізналася Сталіна Чубенко.
Поруч з нею працює Наталія, теж з Краматорська. Волонтерську діяльність порівнює з мурашником: кожен робить те що може, а разом виходить велика справа. Наталія з першого дня перебування у Полтаві долучилася до Батальйону Небайдужих. Нещодавно влаштувалася на роботу медсестрою, проте волонтерську діяльність не полишає – щодня приходить на плетіння сіток.
Майстрині виготовляють сітки не прості, а з таємним змістом. Спочатку на основі роблять серце, а потім вже вплітають маскувальні стрічки. «Це наш фірмовий знак. Так ми намагаємось сказати нашим бійцям, що про них пам’ятають, що їх люблять і чекають», – каже Наталія з Харкова.
У кожен пакунок з маскувальними виробами вкладають невеличкі сувеніри та обереги, а також теплі шкарпетки, подушки, домашні сухарики тощо – все, що може знадобитись або порадувати військових на фронті.
Пані Лариса – двічі переселенка з Луганщини. У 2014 році разом з родиною виїхала з окупованого Стаханова (нині Кадіївка) та переїхала жити у Марківську громаду. Так склалося, що напередодні великої війни жінка гостювала у доньки в Одесі, тому не потрапила під окупацію. Однак чоловік залишився вдома, бо прикордонна Марківка була захоплена у перші дні війни. Так і живуть декілька місяців нарізно. У Полтаві пані Лариса вісь свій час віддає волонтерській діяльності. Говорить, що не може сидіти без діла та бути осторонь того, що відбувається в країні.
Військові чекають на допомогу
Координує локацію Оксана Калинич, голова Полтавського обласного відділення «Союз Українок», волонтерка полтавського «Батальйону Небайдужих».
Пані Оксана займається волонтерством від самого початку російського вторгнення на українську землю у 2014 році. Разом з однодумцями виїжджала на фронт, спілкувалася з військовими, з’ясовувала їх потреби. А їх тоді було дуже багато – від шкарпеток та спідньої білизни до військових приладів. На все це збирали кошти та передавали необхідне на фронт. Зараз забезпечення армії набагато краще, але й війна стала більш масштабною, тож допомога нашим захисникам все одно потрібна.
«Наразі багато запитів від військових надходить на виготовлення маскувальних сіток. Це вкрай потрібна річ, щоб приховати позиції та техніку наших воїнів, захистити їх життя. Ми починали плести сітки у 2014 році в приміщенні Кафедрального Свято-Успенського собору, де був створений Батальйон Небайдужих. Зараз продовжуємо цю страву, а також виготовляємо інші потрібні нашим військовим речі. Окрім сіток, плетемо для розвідників та снайперів маскувальні костюми «кікімори», які ще називають чугайстри. Також є запит на килимки для сидіння – піддупнички», – розповіла Оксана Калинич.
Пані Оля з Полтави робить «кікімору». Каже, що це доволі складна робота. Виготовлення одного такого виробу займає десь тиждень.
«Всі ми – волонтери Батальйону Небайдужих. І мені дуже приємно, що до нас долучилося багато внутрішньо переміщених осіб. Всі вони стали рідними для нас. Ми навіть назвали нашу команду «Свої». Тут зібралися дуже патріотичні та працьовиті люди. Вони віддані своїй волонтерській справі, працюють щодня зранку до вечора. Я дуже вдячна всім за допомогу. Бо багато хто приходить до нас після основної своєї роботи, але попри втому вважає за потрібне зробити свій внесок у нашу Перемогу», – наголосила пані Оксана.
Потрібні робочі руки та тканина для сіток
Запит на маскувальні сітки та захисні костюми-«кікімори» настільки великий, що волонтери не встигають виконати замовлення. По-перше, не вистачає робочих рук. Якщо людина хоче допомогти армії, вона може долучитися до плетіння сіток разом з командою «Свої». Тут навчать, як це правильно робити.
По-друге, вкрай потрібна тканина, не обов’язково нова, можна приносити й вживані речі. Кожному сезону – свій колір маскувальних виробів. Зараз волонтери використовують тканини білого, світло-сірого, сірого та бежевого відтінків. Восени це були захисні, бурі, коричневі кольори. Влітку знадобляться зелені та чорні. Дуже гарно використовувати для маскувальних сіток агроволокно спанбонд – з нього виходять легкі вироби, які швидко висихають після опадів.
Також майстрині будуть вдячні за шерстяні нитки для плетіння теплих шкарпеток. А ще для виготовлення маскувальних халатів потрібна нова біла тканина. Якщо такої немає в наявності, то можна задонатити гроші на її придбання.
З усіх питань звертайтеся до пані Оксани Калинич за телефоном 095-33-08-111.
Грошові перекази надсилайте на Полтавський Батальйон Небайдужих:
ПриватБанк 5168745030457979 Валентин Бубнюк (Владика Федір),
Монобанк 5375411418142068 (Бубнюк В.Л.),
PayPal: valentinbubnjuk@ukr.net
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
