Мешканка Званівської громади на Вінниччині допомагає переселенцям та українським військовим
Не може залишатися осторонь, коли ближні потребують допомоги, – так про себе розповідає мешканка Званівської громади Світлана Івченко. Жінка переїхала на Вінниччину з Донеччини торік навесні. На новому місці не змогла сидіти без діла, натомість активно взялася допомагати як переселенцям, так і своїм односельцям, які залишаються в Донецькій області. Також жінка долучається до волонтерської підтримки військових на передовій.
Треба допомагати людям
Коли торік у квітні мешканка села Переїзне, що у Званівській громаді, Світлана Івченко переїхала у село Миролюбівка на Вінниччині, каже в неї опустися руки. Жінка зізнається, це через те, що навколо все було чужим, вона не знала, чого очікувати від завтра і з чого починати. До того ж Світлана опинилася за 900 кілометрів від рідного дому зі своєю великою родиною: незрячою мамою, чоловіком та 6 дітьми.
До повномасштабного вторгнення Світлана Івченко у своїй громаді була депутаткою сільської ради. Мала своє господарство та продавала на ринку в Бахмуті молоко, домашній сир, бринзу та іншу продукцію.
На новому місці для Світлани та її родини виділили будинок, де вони облаштувалися. Один із волонтерів, Олексій Оскар, допоміг викупити дім, а також привіз побутову техніку.
«Мене це так надихнуло. Я зрозуміла, якщо просто сидіти, то нічого в тебе не буде. І я почала як вдома, так тут рухатися, працювати. Влаштувалась у Вінниці у благодійний фонд «Inter SOS». У нас тут офіс є. Я – фасилітатор, працюю з переселенцям у Піщанській громаді, допомагаю, гуманітарну допомогу роздаю, кого морально підтримую, якщо потрібно, щось у будинку ремонтуємо чи з документами питання вирішуємо. Мені навіть один дідусь сказав: «Ти красива фея. Феї не можуть бути злими – от і ти добра». Мені так це сподобалось, приємно було», – розповідає Світлана Івченко про своє теперішнє життя.
Додому, зізнається жінка, іноді повертається пізно вночі, а встає рано-вранці. Більшість свого часу присвячує допомозі людям.
«Це у мене напевно з дитинства комусь допомагати. Коли я стала депутаткою, ми у 20-му обирались, мене це тоді ще більше надихало, що треба допомагати людям. Коли почалася війна, до нас теж приїжджали переселенці з Луганської області, ми так само їх розселяли по будинках, допомагали, хто чим міг: хто ліжко, хто диван, хто подушку. Люди їхали без нічого, реально їхали без нічого», – каже Світлана.
Для рідної Званівської громади
У Миролюбівці на Вінниччині нині мешкає 9 родин зі Званівської громади. Тож на новому місці вони згуртувалися та створили своєрідну спільноту.
«Так вийшло, що люди телефонували мені. А я казала: їдьте, будинки є. І тут заселяли їх. Так що у мене тут невелика Званівська громада існує», – каже Світлана Івченко.
Жінка допомагає як землякам, так й усім переселенцям загалом. У Вінниці домовилася з «Карітас», аби раз на місяць благодійний фонд надавав продуктові набори. Світлана за власний кошт привозить їх і роздає людям. За її словами, представники місцевої влади тут мало активні, лише раз дала кошти на пальне, здебільшого заправлятися доводиться за власний рахунок.
Торік у вересні Світлана Івченко їздила у Званівську громаду, аби передати допомогу своїм односельцям та військовим. Жінка домовилася з кухарями-кондитерами Крижополя і вони напекли близько 100 кг печива та понад 200 буханок хліба. А ще місцеві зібрали для дітей канцелярію та плівку для вікон.
«Жах я побачила. У квітні виїхала, а у вересні приїхала, переночувала. Тяжко, коли в’їжджаєш туди, де народилася, виросла, народила дітей і бачиш занепад від війни: люди, які залишилися, чорні. Все змінилося. Корови стадами ходять, телята та свині бігають. Нічого сказати, плакати хочеться. Це крик душі», – згадує Світлана.
Жінка сумує за коровами, яких оставила, коли виїжджала з Переїзного. Каже, що залишала їх сусідці, а потім тварин забрала інша жінка. Спершу телефонувала, а потім перестала. Коли Світлана приїхала до громади у вересні, то їй сказали, що був обстріл і корови вбігли.
На новому місці Світлана долучається до допомоги ЗСУ. Разом з іншими для воїнів жінка пече пиріжки, ліпить вареники, робить окопні свічки тощо. Крім того, Світлана каже, що навесні планує залучити переселенців та місцевих до прибирання берегу річки. Також жінка планує невдовзі знову відвідати рідну Званівську громаду та відвезти туди допомогу.
Ірина Мартинова
Фото надані Світланою Івченко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
