На Донеччині стартував опалювальний сезон 2025–2026 років
Відсьогодні, 29 жовтня, у Краматорську розпочинається опалювальний сезон 2025–2026 років.
Рішення ухвалене в координації з обласною військовою адміністрацією та теплопостачальними підприємствами регіону.
Про це повідомляють у пресслужбі Краматорської міської ради, пише Антикризовий медіа-центр.
Начальник Донецької ОВА, голова обласної держадміністрації Вадим Філашкін наголосив, що головним завданням влади залишається турбота про людей і стабільність у складний воєнний час.
«Турбота про людей і стабільність у цей складний час залишаються нашим спільним пріоритетом», — зазначив Вадим Філашкін.
За словами начальника Краматорської МВА Олександра Гончаренка, теплопостачальні організації вже розпочали поступовий пуск систем.
«Як завжди, потрібен час для заповнення мереж і балансування систем. Наберіться терпіння — поступово тепло з’явиться у всіх будинках, де є технічна можливість подати теплоносій», — пояснив він.
У міській владі зазначають, що теплопостачання відновлюватиметься поетапно, з урахуванням стану мереж і безпекової ситуації.
Для молоді Донеччини проведуть безкоштовні патріотичні табори та військові вишколи
Влітку 2026 року для молоді Донеччини організовують серію безкоштовних патріотичних таборів і військово-патріотичних вишколів. Учасникам обіцяють навчальні програми, активний відпочинок, проживання та харчування коштом організаторів.
Про це повідомляють у Донецькій обласній військовій адміністрації.
Улітку 2026 року молодь Донеччини зможе безкоштовно взяти участь у патріотичних таборах та військово-патріотичних вишколах. Для учасників підготували навчальні програми, тренування, командні активності та відпочинок.
Організатори повідомляють, що всі витрати на проживання, харчування та проведення заходів покриваються коштом програми.
Протягом літа заплановано кілька таборів та вишколів для різних вікових категорій.
Табір «Незламний воїн» проведуть у два заїзди — з 6 по 14 липня та з 17 по 25 липня 2026 року. До участі запрошують підлітків віком від 14 до 17 років.
Військово-патріотичний вишкіл «Донецька Січ» відбудеться з 19 по 25 липня для молоді від 16 років, а також із 10 по 15 серпня — до Дня молоді — для учасників віком від 14 до 17 років.
Вишкіл «Шквал» запланували для молоді віком від 14 до 23 років. Він триватиме з 31 серпня по 2 вересня 2026 року.
Також у серпні проведуть табір «Поклик степу» для молоді від 18 років. Захід триватиме з 4 по 7 серпня.
Реєстрація на участь у таборах та вишколах відбувається через органи місцевого самоврядування територіальних громад Донеччини.
Подати заявки необхідно до 15 червня 2026 року. Організатори наголошують, що кількість місць обмежена.
Список контактних осіб територіальних громад за посиланням.
Кількість шлюбів неповнолітніх в Україні знижується: що відомо про Донеччину
В Україні суди у 98% випадків дозволяють неповнолітнім укладати шлюб. На Донеччині за останні п’ять років суди ухвалили 45 таких рішень.
Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані пошуковика судового реєстру «Бабуся».
За інформацією аналітиків, у 98% випадків суди ставали на бік заявників. За п’ять років суди відмовили лише у 48 справах.
На Донеччині за цей період суди ухвалили 45 рішень щодо шлюбів неповнолітніх. Це один із найнижчих показників серед регіонів України.
Менше таких справ зафіксували лише у Луганській області – 12, а також у Херсонській області – 23.
Найбільше дозволів на шлюб неповнолітніх видавали у Львівській, Вінницькій та Дніпропетровській областях.
Головною причиною, через яку суди дозволяють неповнолітнім укладати шлюб, залишається вагітність. Саме цей аргумент фігурував у понад 72% справ.
Водночас кількість таких справ в Україні поступово зменшується. Якщо у 2021 році суди ухвалили 790 рішень щодо шлюбів неповнолітніх, то у 2025 році — вже 356. У 2026 році наразі зафіксували 92 рішення.
Ще частину рішень суди пояснювали тим, що шлюб відповідає інтересам заявників або що пара вже має спільну дитину.
Водночас суди найчастіше відмовляли у випадках, коли заявники не могли довести необхідність такого рішення або не досягли 16-річного віку.
На Донеччині купують землю попри війну та низькі ціни на гектар
Середня ціна гектара сільськогосподарської землі в Україні у 2026 році зросла до 75,1 тисячі гривень. Водночас Донеччина залишається серед регіонів із найнижчою вартістю землі.
Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
В Україні продовжує дорожчати сільськогосподарська земля. У 2026 році середня вартість одного гектара вже сягнула 75,1 тисячі гривень.
Від моменту відкриття ринку землі українці уклали понад 501 тисячу угод купівлі-продажу на загальну суму майже 50 мільярдів гривень. Загальна площа проданих ділянок перевищила 977 тисяч гектарів.
Найвищі ціни на землю зараз фіксують в Івано-Франківській та Київській областях. Там гектар коштує близько 180 тисяч гривень.
Натомість Донеччина залишається серед регіонів із найнижчою вартістю сільгоспземлі. У середньому гектар тут коштує 30,7 тисячі гривень.
Низькі ціни також фіксують у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Одеській областях.
Попри зростання вартості землі, кількість проданих гектарів у 2026 році скоротилася. За перші чотири місяці року українці продали 82,1 тисячі гектарів — менше, ніж за аналогічний період торік.
Найактивніше землю купують у центральних та північних регіонах України. Найбільше угод цього року уклали у Вінницькій, Чернігівській та Сумській областях.
На Донеччині українські дрони атакували російську ППО та склади боєприпасів (відео)
Підрозділи Сил безпілотних систем завдали серії ударів по російських цілях на Донеччині. Під вогнем опинилися елементи ППО, склади боєприпасів, паливні цистерни та пункти дислокації армії рф.
Про це повідомляють на своїй ФБ-сторінці Сили безпілотних систем ЗС України.
Сили безпілотних систем України здійснили низку ударів по ключових об’єктах російської армії на Донеччині. Українські військові уразили елементи протиповітряної оборони, склади боєприпасів, паливні цистерни та пункти забезпечення противника.
414-та бригада «Птахи Мадяра» уразила радіолокаційну станцію 9С19 «Імбир», яка входить до складу зенітно-ракетної системи С-300В. Ця РЛС використовується для виявлення балістичних та аеродинамічних цілей на великих відстанях і вважається одним із дороговартісних елементів російської ППО.
Також «Птахи Мадяра» уразили пускову установку ЗРК С-300 та знищили розвідувальний безпілотник «Мерлін-ВР».
1-й окремий центр Сил безпілотних систем атакував залізничні цистерни з паливно-мастильними матеріалами, а також тимчасовий пункт дислокації та пункт технічного обслуговування російських військ.
Крім того, 413-й полк «Рейд» уразив склад матеріально-технічного забезпечення противника.
Українські підрозділи також знищили польовий артилерійський склад та склад боєприпасів російської армії.
Українцям перерахують оплату за тепло і гарячу воду через наслідки російських атак на інфраструктуру
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до механізму перерахунку вартості комунальних послуг у випадках, коли вони не надавалися або були неналежної якості через наслідки російських атак.
Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України.
Йдеться про послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Нові правила застосовуватимуться у випадках, коли через пошкодження об’єктів теплопостачання внаслідок російських обстрілів послуги надавалися з перебоями або не відповідали належній якості.
Як пояснив міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, чинний механізм перерахунків був розрахований на мирний час і не враховував масштабів викликів воєнного стану.
«Ми підготували зміни, які дозволяють суттєво зменшити фінансове навантаження на споживачів у випадках, коли послуги фактично не відповідали належній якості через атаки рф. Водночас зміни передбачають і можливість для місцевої влади підтримати комунальні підприємства, які могли надавати послуги неналежної якості не зі своєї вини», – наголосив Олексій Кулеба.
Читайте також: «Житла немає, платіжки є: як новий закон змінить ситуацію на Донеччині»
