На Донеччині відбувається відкрите обговорення президентських змін до Конституції
Минулого року Президент України Володимир Зеленський ініціював цілу низку змін до Конституції України, подавши до Верховної Ради відповідні законопроєкти. Пропоновані новації стосуються вкрай важливих речей – повноважень президента та парламенту, продовження децентралізації та засад народовладдя. Втім жодна з них публічно не обговорювалась ані з громадськістю, ані з фахівцями.
Аби надати прозорості конституційному процесу, Національний демократичний інститут міжнародних відносин спільно з Центром політико-правових реформ, ВГО «Інститут «Республіка», Мережею UPLAN, громадською спілкою «Реанімаційний Пакет Реформ» організували публічний діалог між представниками влади та громадськістю. Обговорення проходять у вигляді публічних форумів, які проводяться по всій Україні. Останній, десятий, відбувся у Краматорську.
Туманне народовладдя
«Соцопитування показує, що ми майже нічого не знаємо про пропоновані в Основному законі зміни. Але Конституція – найголовніший закон в країні, і якщо зміни до цього документа вносяться за закритими дверима, то це протирічить демократії», – наголосила під час вступної прес-конференції Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ (ЦППР), керівниця проєктів з питань конституційного права, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ.
Задля налагодження діалогу влади та громадян було розпочато всеукраїнські публічні обговорення за участю місцевої громадськості, експертів, депутатів, представників різних політичних сил. Разом з організаторами вони аналізують пропозиції Президента, відмічають позитивні сторони та вказують на недоліки – які положення варто доопрацювати, від яких взагалі краще відмовитися.
«Наприклад, у президентських пропозиціях змін до Конституції України є пункт, що народ України може вносити законопроєкти до парламенту. Народно-законодавча ініціатива – це добре, але в документі не вказано, хто є народом, яким чином можна скласти та подати законопроект, скільки потрібно зібрати підписів тощо. Без уточнень та деталізації використовувати такі пункти у Конституції України просто неможливо. Тож справжнього народовладдя, на якому наголошував Президент, за таких умов не відбудеться», – впевнена Юлія Кириченко.
Під тиском громадськості
Ще один законопроєкт – про внесення змін до Конституції щодо децентралізації – Президент України двічі вносив до парламенту та двічі відкликав під тиском експертного середовища та громадськості. Реакція на викладені в ньому норми була вкрай негативною. Наразі й досі немає остаточного тексту документу, як немає і комунікації влади з громадянським суспільством з цих питань.
«Конституційні зміни щодо децентралізації повинні готуватися в пакеті з іншими численними законодавчими актами, які комплексно регулюватимуть питання устрою держави та організації влади на місцях. Нічого з цього ми не побачили. Президент не презентував суспільству цілісну концепцію реформи місцевого самоврядування та децентралізації. Між тим строки підходять – восени 2020 року місцеві вибори мають відбутися за новим адміністративно-територіальним устроєм», – зазначив Олександр Марусяк, експерт з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.
Також є певні зауваження до законопроєкту, який пропонує скоротити кількість народних депутатів до 300. Ініціатива може й доцільна, але недосконала. В ній не передбачено зміни пропорцій на право звернення депутатів до Конституційного суду. У пропонованому законопроєкті залишається норма 45 депутатів (було 10% від загального складу). Хоча при скороченні повинна змінитися.
Крім того, експерти побачили, що цей законопроєкт у разі прийняття може призвести до порушення принципу безперервності влади.
«У проєкті сказано, що Верховна рада України буде працювати лише до виборів, а не до відкриття першого засідання новообраного парламенту. Тому може скластись ситуація, що держава місяць існуватиме без законодавчої влади, а це неприпустимо. І схожих нюансів в інших законопроектах не менше», – підкреслив Олександр Марусяк.
Точкові зміни без зрозумілої концепції
Зміни до Конституції без цілісної стратегії її реалізації та відкритої дискусії у суспільстві є неефективними та навіть шкідливими для верховенства права в державі. Це підтверджується негативними висновками Конституційного Суду щодо деяких законопроєктів.
«Для того, щоб змінювати Конституцію, потрібне комплексне бачення конституційної реформи, а не лише точкові зміни. Не менш важливі широкі громадські й експертні обговорення. Якщо такі питання не обговорюються у суспільстві, то це є ігноруванням думки народу. Тому громадські організації взяли на себе комунікативну функцію», – сказала Олександра Гліжинська, виконавча директорка, керівниця проектів Інституту «Республіка».
17 лютого у Краматорську завершилася серія публічних форумів «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами». Зібрані на кожному форумі думки та рекомендації передадуть до Верховної Ради. Організатори сподіваються, що отримають від народних депутатів не тільки відгук та реакцію на них, а й втілення у життя.
Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
