Минулого року Президент України Володимир Зеленський ініціював цілу низку змін до Конституції України, подавши до Верховної Ради відповідні законопроєкти. Пропоновані новації стосуються вкрай важливих речей – повноважень президента та парламенту, продовження децентралізації та засад народовладдя. Втім жодна з них публічно не обговорювалась ані з громадськістю, ані з фахівцями.
Аби надати прозорості конституційному процесу, Національний демократичний інститут міжнародних відносин спільно з Центром політико-правових реформ, ВГО «Інститут «Республіка», Мережею UPLAN, громадською спілкою «Реанімаційний Пакет Реформ» організували публічний діалог між представниками влади та громадськістю. Обговорення проходять у вигляді публічних форумів, які проводяться по всій Україні. Останній, десятий, відбувся у Краматорську.
Туманне народовладдя
«Соцопитування показує, що ми майже нічого не знаємо про пропоновані в Основному законі зміни. Але Конституція – найголовніший закон в країні, і якщо зміни до цього документа вносяться за закритими дверима, то це протирічить демократії», – наголосила під час вступної прес-конференції Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ (ЦППР), керівниця проєктів з питань конституційного права, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ.
Задля налагодження діалогу влади та громадян було розпочато всеукраїнські публічні обговорення за участю місцевої громадськості, експертів, депутатів, представників різних політичних сил. Разом з організаторами вони аналізують пропозиції Президента, відмічають позитивні сторони та вказують на недоліки – які положення варто доопрацювати, від яких взагалі краще відмовитися.
«Наприклад, у президентських пропозиціях змін до Конституції України є пункт, що народ України може вносити законопроєкти до парламенту. Народно-законодавча ініціатива – це добре, але в документі не вказано, хто є народом, яким чином можна скласти та подати законопроект, скільки потрібно зібрати підписів тощо. Без уточнень та деталізації використовувати такі пункти у Конституції України просто неможливо. Тож справжнього народовладдя, на якому наголошував Президент, за таких умов не відбудеться», – впевнена Юлія Кириченко.
Під тиском громадськості
Ще один законопроєкт – про внесення змін до Конституції щодо децентралізації – Президент України двічі вносив до парламенту та двічі відкликав під тиском експертного середовища та громадськості. Реакція на викладені в ньому норми була вкрай негативною. Наразі й досі немає остаточного тексту документу, як немає і комунікації влади з громадянським суспільством з цих питань.
«Конституційні зміни щодо децентралізації повинні готуватися в пакеті з іншими численними законодавчими актами, які комплексно регулюватимуть питання устрою держави та організації влади на місцях. Нічого з цього ми не побачили. Президент не презентував суспільству цілісну концепцію реформи місцевого самоврядування та децентралізації. Між тим строки підходять – восени 2020 року місцеві вибори мають відбутися за новим адміністративно-територіальним устроєм», – зазначив Олександр Марусяк, експерт з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.
Також є певні зауваження до законопроєкту, який пропонує скоротити кількість народних депутатів до 300. Ініціатива може й доцільна, але недосконала. В ній не передбачено зміни пропорцій на право звернення депутатів до Конституційного суду. У пропонованому законопроєкті залишається норма 45 депутатів (було 10% від загального складу). Хоча при скороченні повинна змінитися.
Крім того, експерти побачили, що цей законопроєкт у разі прийняття може призвести до порушення принципу безперервності влади.
«У проєкті сказано, що Верховна рада України буде працювати лише до виборів, а не до відкриття першого засідання новообраного парламенту. Тому може скластись ситуація, що держава місяць існуватиме без законодавчої влади, а це неприпустимо. І схожих нюансів в інших законопроектах не менше», – підкреслив Олександр Марусяк.
Точкові зміни без зрозумілої концепції
Зміни до Конституції без цілісної стратегії її реалізації та відкритої дискусії у суспільстві є неефективними та навіть шкідливими для верховенства права в державі. Це підтверджується негативними висновками Конституційного Суду щодо деяких законопроєктів.
«Для того, щоб змінювати Конституцію, потрібне комплексне бачення конституційної реформи, а не лише точкові зміни. Не менш важливі широкі громадські й експертні обговорення. Якщо такі питання не обговорюються у суспільстві, то це є ігноруванням думки народу. Тому громадські організації взяли на себе комунікативну функцію», – сказала Олександра Гліжинська, виконавча директорка, керівниця проектів Інституту «Республіка».
17 лютого у Краматорську завершилася серія публічних форумів «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами». Зібрані на кожному форумі думки та рекомендації передадуть до Верховної Ради. Організатори сподіваються, що отримають від народних депутатів не тільки відгук та реакцію на них, а й втілення у життя.
Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!