На окупованій Луганщині зберігаються черги на виїзд до росії попри обіцянки скасувати перевірки

Попри заяви окупаційної влади, ситуація з пальним у Луганську та області не стабілізувалася. Бензин періодично зникає, ціни різко зростають, а на АЗС утворюються кілометрові черги.

Про це повідомляють активісти руху «Жовта Стрічка», пише Антикризовий медіа-центр.

На тимчасово окупованих територіях Луганщини зберігається дефіцит пального. Бензин на місцевих АЗС може зникати на добу чи навіть кілька днів поспіль. Коли пальне з’являється, ціна різко підвищується. На деяких заправках приймають не готівку чи картки, а лише талони.

У години пік у Луганську та області вишикуються черги з десятків автомобілів. Водії розповідають, що навіть після кількох годин очікування немає гарантії, що вдасться заправитися.

Активісти також зафіксували ситуацію на відео та оприлюднили світлини з різних локацій міста. Це вкотре підтверджує, що окупаційна влада не може забезпечити стабільне постачання пального на захоплених територіях.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Після двох тижнів перебоїв окупаційна влада так званої «лнр» визнала відсутність на місцевих АЗС бензину марок АІ-92 та АІ-95. Офіційно проблему пояснюють «зростанням попиту» та «зниженням запасів», але не згадують про зупинку російських НПЗ. 

Про це повідомляють у пресслужбі Луганської обласної військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Минуло два тижні з моменту, як на автозаправних станціях у тимчасово окупованій Луганській області почалися перебої з пальним. Тепер цю проблему офіційно підтвердила окупаційна адміністрація.

За їхньою версією, причиною дефіциту бензину АІ-92 та АІ-95 стало нібито підвищення попиту серед населення та зниження запасів у постачальників. Водночас відкрите визнання про зупинку низки російських нафтопереробних заводів відсутнє.

Місцеві жителі повідомляють, що придбати пальне стало майже неможливо, а ціни на чорному ринку зросли. Водії змушені годинами простоювати в чергах, що суттєво ускладнює повсякденне життя в регіоні.

Дефіцит пального на окупованих територіях Донбасу демонструє реальні наслідки російських проблем у паливній сфері, які намагаються приховати пропагандистськими поясненнями.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

5 травня 2025 року в Полтаві запрацював «Цифровий простір Луганщини» — місце, де цифрові технології сприяли навчанню та доступу до державних послуг для тих, хто був змушений залишити свій дім через війну. Простір відкрили на базі гуманітарного хабу Гірської міської військової адміністрації Луганської області і він уже залучає десятки ВПО до освітніх та консультаційних заходів.

Цей проєкт — результат глибокого розуміння потреб переселенців, яке мають фахівці ЦНАПу Щастинської громади. Досвід щоденної роботи з людьми, які втратили дім, документи, техніку і можливість отримувати навіть базові послуги, став поштовхом для створення цифрового простору.

Ще до війни Центр надання адміністративних послуг Щастинської громади був місцем, де мешканці отримували десятки необхідних сервісів — від оформлення документів до реєстрації бізнесу. З початком повномасштабного вторгнення команда ЦНАПу не зупинила роботу: частина фахівців переїхала до Полтави, щоб продовжити надавати послуги землякам, які опинилися в новому місті.

Важливу роль зіграла начальниця відділу ЦНАПу Юлія Місюк. Її багаторічний досвід, чуйність та вміння працювати з людьми допомогли зрозуміти: щоб ефективно допомагати переселенцям, потрібно не лише зберегти стандартні послуги, а й розширити їх, надати доступ до сучасної техніки і навчати самостійній роботі з державними сервісами.

Команда ЦНАПу добре бачила реальні цифри й факти: 70% переселенців не мали стабільного доступу до інтернету, а 45% — жодних технічних засобів для користування онлайн-послугами. Здебільшого ця проблема стосується людей старшого віку, які ніколи не працювали з комп’ютером, вразливі категорії ВПО, яким критично потрібна допомога.

Саме працівники ЦНАПу як ініціативна група «Рушії змін» стали ініціаторами ідеї «Цифрового простору Луганщини» — зручно облаштованої кімнати самообслуговування з ноутбуками, багатофункціональним пристроєм, інтернетом та можливістю навчання.

Ідея була сформована та реалізована в межах роботи групи з громадської безпеки та відновлення Щастинської територіальної громади Луганської області, яка об’єднує представників громадськості, місцевої влади та експертів. Це стало прикладом ефективної взаємодії між владою і громадянами, що дозволило врахувати потреби громади у прийнятті рішень.

Простір облаштовано у партнерстві з ГО «Агенція місцевого розвитку м. Щастя» за технічного адміністрування ГО «Взаємодія – Плюс» у межах флагманського партнерства Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Європейського Союзу «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні»

Проєкт інтегровано в ширший контекст місцевих, регіональних та національних програм цифровізації та підтримки ВПО, що забезпечує сталість і системність змін. Його реалізація узгоджується з цілями державної політики у сфері цифрової трансформації та соціальної згуртованості.

Тут можна: навчитися користуватися державними онлайн-сервісами; подати заявку до Міжнародного реєстру збитків; роздрукувати чи скопіювати документи безкоштовно для пільгових категорій; отримати консультацію з використання програм і мобільних додатків для спілкування, банківських операцій чи роботи; скористатися інтернетом і технікою для навчання, роботи чи зв’язку з рідними.

Серед тих, хто вже скористався можливостями простору, — Олександр, досвідчений лікар із Луганщини. Коли він приїхав до Полтави, у нього не було ані комп’ютера, ані швидкісного інтернету. У новому просторі він не лише опанував роботу з онлайн-платформами, а й почав проводити дистанційні уроки з медичної тематики для учнів та учениць луганських шкіл. Він знову відчув себе потрібним, а його приклад надихає інших переселенців.

За перші три місяці роботи понад 50 осіб отримали допомогу у цифровому просторі, а команда «Рушіїв змін» планує й надалі забезпечувати безкоштовний цифровий супровід для ВПО, людей старшого віку, людей з інвалідністю та молоді. 

Цей досвід демонструє, як локальні ініціативи можуть масштабуватися та інтегруватися у стратегічні рамки розвитку громад, сприяючи формуванню нових моделей соціальної згуртованості та цифрової інклюзії.

Ефективна робота ЦНАПу не закінчується ані за дверима офісу, ані в умовах переміщення — вона продовжується там, де є люди, які потребують допомоги, і там, де фахівці та фахівчині впроваджують інноваційні рішення на користь громади.

• Previous
• Next

Close Full

Keyboard Shortcuts Dismiss

• SSlideshow
• MMaximize
•  Previous
•  Next
• escClose

Фото: Юлія Місюк

«Щоденник спільних дій» — це історії про те, як громади згуртовуються перед викликами, знаходять сили в єдності та перетворюють труднощі на можливості. У центрі цих трансформацій — робочі групи з громадської безпеки та відновлення, підтримувані ПРООН в Україні. Вони стали інклюзивними майданчиками для діалогу та співпраці, а реалізовані ініціативи — прикладами того, як громадяни беруть активну участь у відновленні та розвитку. Ці зусилля активно підтримуються ПРООН в Україні спільно з міжнародними партнерами, щоб громади могли адаптуватися, відновлюватися та впевнено рухатися вперед.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У Дніпропетровській області стартує підготовка внутрішньо переміщених осіб із Луганщини до національного спротиву. Відповідну співпрацю офіційно закріплено меморандумом між обласними адміністраціями та профільним центром.

Про це повідомляють у Луганській обласній військовій адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

З 22 серпня 2025 року внутрішньо переміщені особи з Луганської області, які тимчасово проживають на Дніпропетровщині, отримають можливість пройти підготовку до національного спротиву. Ініціатива реалізується на базі Дніпропетровського обласного центру підготовки населення до національного спротиву.

Проєкт стартував завдяки підписанню Меморандуму про співпрацю між:

• Дніпропетровською обласною державною адміністрацією,

• Луганською обласною державною адміністрацією,

• КЗ «Дніпропетровський обласний центр підготовки населення до національного спротиву» Дніпропетровської обласної ради.

Як зазначив перший заступник голови Луганської ОВА Олексій Смирнов, підготовка цивільного населення до спротиву — важливий елемент національної безпеки та стримування агресора. За його словами, поки на Луганщині немає змоги створити подібний центр, область активно співпрацюватиме з Дніпропетровщиною задля спільної мети — зміцнення обороноздатності та стійкості громад.

Що передбачає навчання:

Пройти курс зможуть усі охочі громадяни віком від 18 до 60 років. Програми підготовки охоплюють такі напрями:

• основи гуманітарного права;

• вогнева, фізична, інженерна, тактична підготовка;

• психологічна та домедична допомога;

• орієнтування на місцевості;

• робота з безпілотними системами.

До формування навчальних груп залучатимуться представники військових адміністрацій та комунальних установ. Ініціатива також сприятиме обміну досвідом між регіонами та посиленню взаємодії на рівні громад.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У 2025 році громади Сіверськодонецького району Луганської області виділили понад 367,8 мільйона гривень із місцевих бюджетів на підтримку Збройних Сил України та інших військових формувань. Кошти спрямовані на закупівлю обладнання, технічних засобів, транспортних засобів, а також на зведення фортифікаційних споруд.

Про це повідомляють у Луганській обласній військовій адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Загальна сума субвенцій склала 367 859 553 грн, які були розподілені між шістьма громадами району:

• Лисичанська громада – 121,8 млн грн

• Сіверськодонецька громада – 88,7 млн грн

• Рубіжанська громада – 72 млн грн

• Гірська громада – 40,9 млн грн

• Попаснянська громада – 23 млн грн

• Кремінська громада – 21,5 млн грн

Кошти були використані для закупівлі безпілотних наземних комплексів, квадрокоптерів, автомобілів спеціального призначення, приладів нічного бачення, радіостанцій, засобів РЕБ та іншого обладнання.

Голова Сіверськодонецької РДА Роман Власенко підкреслив, що допомога військовим частинам, де служать місцеві жителі, є пріоритетом. Також триває волонтерська робота – громади протягом трьох років надсилають на схід гуманітарні вантажі, зібрані спільно з донорами.

Окрему увагу приділено комплексним програмам підтримки військовослужбовців, ветеранів, поранених, родин загиблих і полонених. У 2025 році в межах таких програм виплачено 26,4 млн грн.

Фінансова допомога за громадами розподілена так:

• Рубіжанська – 6,72 млн грн

• Сіверськодонецька – 6,16 млн грн

• Лисичанська – 5,08 млн грн

• Попаснянська – 3,54 млн грн

• Гірська – 3,29 млн грн

• Кремінська – 1,66 млн грн

Також комунальні підприємства Лисичанської громади беруть участь у будівництві фортифікаційних споруд на території Донецької області, що є ще одним внеском у зміцнення обороноздатності країни.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!