«Не чекати, а діяти»: у Чугуєві реалізується проєкт розвитку жіночого лідерства в умовах невизначеності
В умовах воєнної нестабільності й глибокої соціальної трансформації лідерство жінок стає особливо значущим. Саме воно стало в центрі уваги нового проєкту «Лідерство та гендерна рівність: активізація та адвокація в громаді Чугуєва», що реалізується у Чугуївській міській територіальній громаді Харківської області. Проєкт покликаний не лише дати жінкам знання, а змінити культуру лідерства загалом — зробити її відкритою, практичною та заснованою на реальній дії.
Навчання, що формує силу — зсередини
У рамках проєкту передбачено серію тренінгів, присвячених гендерній рівності, історії феміністичного руху, розвитку лідерських якостей, емоційній стійкості, практичній адвокації. Однак це — лише видима частина. Найголовніше відбувається всередині: жінки переосмислюють власну роль у суспільстві, починають відчувати себе агентками змін, здатними впливати на процеси в громаді.
Юлія Цибульська, голова ГО «Інша Жінка»:
«Це не лише серія тренінгів. Це спроба змінити культуру рішень. Це історія про те, як голос жінки набуває сили, а її досвід — ваги. Ми прагнемо, щоб жінки в громадах не боялися брати на себе ініціативу, не чекали дозволу — а діяли. І знали: їхній голос має значення».
Лідерство як щоденна дія — не титул, а відповідальність
Проєкт показує: лідерство — це не офіційна посада. Це здатність діяти там, де інші вагаються. Бути поруч, коли складно. Підтримувати, коли темно. Шукати рішення, коли навколо — хаос.
Ірина Кузнецова, керівниця регіонального осередку ГО «Інша Жінка» у Чугуєві, експертка проєкту:
«Для нас, жінок, лідерство — це відповідальність. У невизначеності ми не маємо розкоші чекати. Ми діємо. Ми об’єднуємося. Ми прокладаємо нові маршрути — там, де ще вчора їх не було. Саме тому місія ГО “Інша Жінка” — надихати, підтримувати, давати впевненість. Бо майбутнє створюється сьогодні — руками тих, хто не боїться».
Чугуївська громада — на передовій жіночого спротиву
Громада Чугуєва розташована поруч із зоною бойових дій. Тут реальність змушує швидко приймати рішення, діяти без зволікань. Багато жінок вже сьогодні виконують ролі, які умовно називають «чоловічими»: забезпечують логістику, займаються волонтерством, працюють із пораненими, допомагають ветеранам.
Олена Храмцова, членкиня ГО «Інша Жінка», експертка проєкту:
«Жіноче лідерство — це не про стать. Це про сміливість приймати рішення, впливати, вести за собою. Це про силу бачити в кризі не лише загрозу, а й можливість. Саме таке лідерство ми й будуємо».
Від теорії — до адвокації реальної зміни
Кульмінацією навчального процесу стане участь у реальній адвокаційній кампанії: внесення змін до «Програми підтримки сімей Захисників і Захисниць України, ветеранів та родин загиблих військовослужбовців» на 2023–2025 роки. Жінки не просто навчаються — вони впливають на формування політик у своїй громаді.
Ганна Дем’яненко, керівниця проєкту, очільниця полтавського осередку ГО «Інша Жінка»:
«Невизначеність — не перешкода. Це наш стан. І саме в такому середовищі народжується справжнє лідерство — з болю, досвіду, глибокого відчуття відповідальності. Жіноче лідерство — не про публічність, а про щоденну готовність діяти, навіть коли страшно, навіть коли немає відповіді».
Попереду — ще більше: події, історії, зустрічі
Проєкт триватиме два місяці. У планах — ще тренінги, зустрічі з представниками місцевої влади, інформаційна кампанія, а також документування особистих історій жінок-лідерок з Чугуєва. Організаторки впевнені: навіть якщо зміни відбуваються поступово — вони незворотні.
ГО «Інша Жінка» запрошує мешканок Чугуївської громади, які прагнуть впливати, змінювати середовище навколо себе, отримати знання та стати частиною активної адвокаційної спільноти. Це проєкт для тих, хто не хоче чекати, а готовий діяти вже зараз — у власному місті, у своїй громаді.
Разом ми здатні посилити жіночий голос, надати йому впливовості, рішучості й змісту. Разом ми формуємо інше майбутнє — рівне, свідоме, справедливе.
Матеріал підготовлено ГО «Інша Жінка» у межах проєкту «Гендерночутливе відновлення громад», який реалізовується ГО «Центр гендерної культури» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені під час воркшопів (тренінгів, конференцій) погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) –гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Регіональна ініціатива GiHA: зміцнення гуманітарної підтримки через гендерний підхід
В умовах війни гуманітарна допомога стає ключовим фактором виживання для мільйонів людей. Проте ефективність цієї допомоги залежить від того, наскільки вона враховує гуманітарні потреби різних категорій населення. Жінки, чоловіки, діти, люди похилого віку, представники ЛГБТКІА+ спільноти, люди з інвалідністю – усі вони мають різні виклики, і однаковий підхід для всіх може бути неефективним. Саме тому створюються спеціальні механізми, що інтегрують гендерні аспекти в гуманітарну діяльність.
Одним із таких механізмів є ініціатива GiHA (Gender in Humanitarian Action) – Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності, яка діє на національному та регіональному рівнях у різних країнах світу, постраждалих від збройних конфліктів, стихійних лих та інших складних надзвичайних ситуацій. Основна її мета – забезпечити рівний доступ до гуманітарної допомоги для всіх соціальних груп, враховуючи їхні особливі потреби.
В Полтавській області робота Регіональної робочої групи «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності» (надалі, Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області) ведеться за підтримки ООН Жінки в Україні.
Чому важливий гендерний підхід у гуманітарній діяльності
Війна та кризи впливають на різні групи населення по-різному. Жінки та дівчата, діти, люди з інвалідністю, представники ЛГБТКІА+ спільноти, літні люди часто мають обмежений доступ до гуманітарної допомоги або стикаються з додатковими ризиками, зокрема гендерно зумовленим насильством та торгівлею людьми. Врахування гендерного аспекту в гуманітарній роботі означає, що потреби всіх цих груп будуть почуті та задоволені.
Галина Внукова, асистентка з координаційних питань Робочої групи «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності», ООН Жінки в Україні, наголошує:
“Субнаціональна координація гендерних аспектів у гуманітарній діяльності (GiHA) необхідна для ефективного реагування на локальні виклики, особливо в регіонах із гострими гуманітарними потребами. Вона забезпечує доступність допомоги для вразливих груп, сприяє співпраці між місцевою владою, громадськими організаціями й гуманітарними партнерами та дозволяє швидше адаптуватися до змін.
На відміну від національного рівня, така координація передбачає тіснішу взаємодію з громадами, що дає змогу оперативно розподіляти ресурси, аналізувати ситуацію та забезпечувати підзвітність. До регіональних робочих груп GiHA входять представники місцевої влади, громадських ініціатив та міжнародних організацій. Важливим залишається постійний обмін інформацією, що гарантує узгодженість дій.
16 серпня 2024 року офіційно створено регіональну Робочу групу «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності» (GiHA) у Полтавській області. До її роботи вже долучилися 23 організації, з яких 16 підписали Меморандум про співпрацю. Основна мета робочої групи – забезпечення рівної участі всіх вразливих груп, зокрема жінок і дівчат, людей з інвалідністю та представників ЛГБТКІА+ спільноти, у процесах прийняття рішень та відновлення регіону. Вона координує зусилля всіх зацікавлених сторін щодо інтеграції гендерних питань у гуманітарне реагування, раннє відновлення та розвиток”.
GiHA у Полтавському регіоні: чому це важливо
Полтавщина стала одним із регіонів, що активно інтегрує гендерно-чутливий підхід у свою гуманітарну діяльність. Це особливо важливо, адже регіон прийняв близько 200 000 внутрішньо переміщених осіб, більшість з яких це жінки, діти та люди похилого віку.
Лариса Богодист, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, голова ГО «Консультаційний центр підтримки та розвитку бізнесу», керівниця центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Кременчуці, зазначає:
«Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області є важливим кроком у забезпеченні комплексного підходу до гуманітарної підтримки, де гендерний аспект стає одним із основних факторів ефективності. Впровадження гендерного підходу в гуманітарні програми дозволяє не тільки покращити доступ до допомоги, а й забезпечити більш сталий розвиток громад, підтримуючи їх з урахуванням потреб різних груп населення».
Однією з головних переваг GiHA є те, що вона працює на рівні громад. Це означає швидший обмін інформацією, гнучкість у прийнятті рішень та більш ефективне використання ресурсів.
Ганна Дем’яненко, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, керівниця регіонального осередку Громадської організації «Інша Жінка» в м. Полтава, підкреслює:
«Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області – це координаційна платформа, яка об’єднує зусилля гуманітарних організацій для забезпечення гендерно-чутливого реагування. У Полтавській області ми спостерігаємо, як такий підхід сприяє більш ефективному наданню допомоги тим, хто її найбільше потребує, особливо жінкам, дівчатам та вразливим групам. Завдяки підтримці ООН Жінки в Україні, ми посилюємо спроможність місцевих ініціатив відповідати на виклики з урахуванням гендерних аспектів, роблячи гуманітарну допомогу більш інклюзивною та справедливою».
Гендерний підхід у гуманітарній роботі: що далі?
Попри те, що гендерний підхід у гуманітарній роботі стає нормою, його впровадження на місцях усе ще стикається з труднощами. Часто допомога розподіляється без врахування реальних потреб уразливих верств населення. Відсутність актуальної статистики про вразливі категорії ускладнює планування, а недостатня поінформованість населення про свої права створює додаткові бар’єри. Відповіддю на ці виклики може стати оперативний гендерний аналіз потреб населення у визначених громадах, посилена взаємодія між організаціями, що працюють у сфері гуманітарного реагування і місцевою владою, та впровадження дієвих механізмів моніторингу.
Ганна Люлька, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, доктор філософії, експертка з грантрайтингу, керівниця управління стратегічного розвитку та міжнародної діяльності Громадської організації «Стратегічна агенція розвитку та підтримки», зазначає:
“Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області працює над тим, щоб гуманітарна підтримка враховувала реальні потреби жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, які постраждали від війни. Гендерно чутливий підхід дозволяє розподіляти ресурси ефективніше, підтримуючи найуразливіші категорії населення”.
Любов Шерстюк, секретаріат Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, директорка Громадської організації «СИЛА ЛЮБОВІ», підсумовує:
“У надскладний для України час дуже важливо, що такі потужні донори, як ООН Жінки, створюють нам, жіночим громадським організаціям, майданчики, де можна обʼєднуватися заради спільних цінностей. Гуманітарне реагування сьогодні пронизує всі сфери нашого життя і є основою в громадській діяльності. Дотримання гендерних аспектів забезпечить якісний підхід та задоволення потреб всіх цільових груп, які цього потребують, зокрема, в Полтавській області. Маємо багато роботи, щоб досягти цього”.
Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області з серпня 2024 року успішно координує зусилля організацій та установ, які вже є її членами, та системно розширює свою діяльність, залучаючи нових учасників гуманітарного реагування в регіоні. Вона тісно співпрацює з Полтавською міською радою, Полтавською обласною військовою адміністрацією, Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та вісьмома громадами області. Крім того, робоча група продовжує розширювати свою мережу, залучаючи місцеві жіночі правозахисні організації, зокрема у віддалених громадах, щоб забезпечити ширший доступ до координаційних механізмів, інформаційної і технічної підтримки та інших ресурсів.
Окрім цього, робоча група активно працює у сфері гендерної рівності та гендерного мейнстрімінгу. Зокрема, у грудні минулого року у межах міжнародної кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» робоча група організувала тематичний форум-діалог для студентів та організацій громадянського суспільства у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», де обговорювалися шляхи запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству в умовах гуманітарної кризи, в тому числі для людей з інвалідністю.
Якщо ваша організація зацікавлена у співпраці та приєднанні до нашої спільноти, будь ласка, заповніть наведену форму.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
