Непрозорість дорівнює корупційності? Чи як?
Transparency International Україна спільно з Інститутом політичної освіти оприлюднили результати дослідження прозорості сотні найбільших міст України. Протягом квітня-червня 2017 року команда аналітиків, користуючись відкритими даними, вибудувала топ-100 міст за 91 показником у 13 сферах, зокрема, бюджетуванні, землекористуванні, кадровій політиці, закупівлях, наявності онлайн-послуг та інших. Лише шість міст перетнули позначку 50 балів зі 100 можливих. Десять міст Дніпропетровської області не увійшли навіть в топ-50. А серед них найпрозорішим виявився Нікополь. Серед десяти міст Донецької області найпрозорішим виявився Краматорськ (32 місце в загальному рейтингу), а на останній позиції – Мирноград. Останню позицію рейтингу посіло місто Новомосковськ Дніпропетровської області.
За словами учасників проекту, проблема, яку він вирішує – це корупція в місцевих органах самоврядування та недотримання найкращих практик в прозорості та підзвітності. В Україні триває реформа децентралізації, і як результат – більше влади та фінансових ресурсів делеговані на рівень муніципалітетів, для зміцнення місцевого самоврядування. Це є ризиком для збільшення корупції на локальному рівні. Тому дуже важливим на даному етапі є підвищення прозорості міст, адже без цього вся користь від децентралізації може бути нівельованою.
Рейтинг прозорості муніципалітетів оцінює прозорість, кількість проактивно наданої інформації громадянам, якість превентивних заходів з боротьби з корупцією та відкритість по відношенню до громадян, коли вони хочуть знати інформацію. У межах дослідження в квітні 2017 року презентовано рейтинг 25 найбільших міст України, а в червні – 100 міст.
Головний дослідник проекту Олександр Солонтай поділився цікавим спостереженням за термін між квітневим дослідженням (25 міст) та червневим (100 міст):
«…в першій десятці є суттєві зміни, окремі лідери вистояли, але є нові міста, які не досліджувалися раніше; уточнена методика суттєво вплинула на результати окремих міст; є міста, які не гаяли час, а за два місяці від презентації тестового дослідження, суттєво покращили свої сайти та документи».
Дослідження проводилося на основі інформації з таких джерел:
– відповіді на інформаційні запити направлені міській владі;
– анкетування та спілкування з особами, які представляють міську владу або працюють в міській раді (виконавчому комітеті);
– перевірка відповідності стандартам, які передбачені Постановою КМУ №835 від 21.10.2015 про набори
відкритих даних;
– аналіз веб-сайту (в дослідженні чітко відображається наявність чи відсутність відповідної інформації на офіційному або іншому спеціальному інтернет-ресурсі міської ради);
– інтернет-статистика;
– скарги громадян, рішення суду, відомості в авторитетних засобах масової інформації, публічні документи від громадських організацій та депутатів місцевих рад;
– аналітичний висновок команди дослідників
Всі міста виміряні за 91 показником, які характеризують 13 сфер. Кожна з них має різну вагу в рейтингу. Максимальна кількість балів за весь рейтинг – 100. Кожен індикатор «важить» по 1 або 2 бали. Питання в методології переважно закриті і передбачають відповіді «так»/ «ні». Залежно від того, наскільки повно на сайтах розкрита інформація, що запитується, дослідники ставили бал від 0 (інформація відсутня) до 1 або 2 балів (інформація розкрита максимально повністю).
Дослідження базується на словацькій методології, яка була адаптована дослідниками під український контекст. Адаптація відбулась шляхом аналізу вже наявних подібних рейтингів в Україні, консультацій з експертами Transparency International Україна. Фінальна методологія була укладена після консультацій з представниками зацікавлених ГО та органів влади, які надали свої пропозиції індикаторів.
Муніципалітетам були присвоєні оцінки від J до A за таким розподілом:
- A: 91-100
- B: 81-90
- C: 71-80
- D: 66-70
- E: 61-65
- F: 56-60
- G: 51-55
- H: 41-50
- I: 21-40
- J: 0-20
Як зазначено в прес-релізі команди проекту, Рейтинг прозорості міст прямо не вимірює корупцію, але ми вважаємо, що чим вищий бал в рейтингу та чим вища прозорість, то тим менше можливостей для корупційної поведінки. Проте аналітики та дослідники не виключають, що міста, які знаходяться високо в рейтингу, можуть бути корумпованими, і навпаки.
Команда проекту: Катерина Цибенко, координатор проекту; Анатолій Котов, асистент проекту; Олександр Солонтай, головний дослідник, експерт Інституту політичної освіти; Любомир Грицак, дослідник проекту, експерт Інституту політичної освіти; Олена Регеша, дослідник проекту; Дмитро Якимчук, дослідник проекту, проектний менеджер/аналітик в TI Україна; Тарас Случик, дослідник проекту, експерт Інституту політичної освіти.
Проект спрямований на мотивацію та підтримку українських міст для більшої прозорості, підзвітності та участі громадян у формуванні політики.
Команда проекту має в планах не тільки вимірювати прозорість, але й проведення серії тренінгів у регіонах країни для поширення найкращих практик; організацію партнерського обміну досвідом між публічними службовцями з різних міст; проведення регіональних воркшопів про методи посилення тиску на муніципалітети щодо прозорості та протидії корупції.
Тривалість проекту: 2 роки; 15.01.2017-15.01.2019
Проект реалізується Transparency International Україна. Партнерами проекту є Transparency International Словаччина та Інститут Політичної Освіти. Донор: Фонд Демократії ООН (United Nations Democracy Fund).
Катерина Цибенко, коментуючи результати вимірювання, зазначила:
«Напівпрозорість міст. Сподіваємося, наступного року міста покращать свої показники. А ми їм у цьому радо допомагатимемо».
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
