Ніде не закріплений чіткий механізм, аби громадськість реально впливала на рішення
Аби напрацювати механізм прозорого залучення громадськості до планування відновлення, члени неформальної коаліції «Інклюзивне Відновлення України» разом з юристкою проаналізували три постанови Кабінету Міністрів. Зокрема адвокатка виявила, що у державних документах нині немає відповідних дієвих механізмів. Місцева влада на власний розсуд може долучати громадськість до планування післявоєнного відновлення.
Громадськість реально не впливає на рішення влади
Громадськість Донеччини готова активно долучатися до планування післявоєнного відновлення регіону. Однак обласна влада не йде на співпрацю. Свою відмову обґрунтовує тим, що постановами це не передбачено. Для того, щоб змінити ситуацію активісти Донеччини утворили неформальну коаліцію «Інклюзивне Відновлення України». Одним із завдань для себе обрали проаналізувати нормативно-правові акти. Для цього звернулися до адвокатки Світлани Мисакової. Зокрема юристка розглянула три постанови Кабміну: № 486 «Про підготовку до дій із стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької і Луганської областей та їх реінтеграції», № 731 «Про затвердження порядків з питань відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад», № 1159 «Про затвердження Порядку розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них».
«Ніде не закріплений чіткий механізм, аби громадськість мала свій голос та якось реально впливала на рішення. Цього в зазначених постановах немає. Додатково знайшла одну, яка стосується дуже вузького питання відбудови, а саме компенсації коштів за об’єкти, що були зруйновані. Але це маленька краплинка в океані. Це не стосується відновлення громади або області. Постанов, які б говорили про те, що громадські діячі, активні особи могли бути залучені до процесів відновлення і мали б реальний вплив – нині в Україні не існує», – розповіла адвокатка Світлана Мисакова.
Юристка додає, якщо й прописані механізми залучення громадськості, то лише на етапі, коли влада звітує про прийняті рішення. Активісти можуть надавати свої зауваження за певною процедурою. Однак жоден нормативно-правовий акт не зобов’язує владу враховувати на 100% ці зауваження. Тобто все це має рекомендаційний характер.
Співпраця влади та громадськості в інших областях
Адвокатка Світлана Мисакова дослідила залучення громадськості до процесів відновлення не лише на Донеччині, а й в інших областях. І ситуація в різних регіонах відмінна.
«У деяких областях трапляються поодинокі випадки залучення громадськості, наприклад, в Київській та Кіровоградській областях. Але це просто взаємне бажання співпрацювати як самих громадських організацій, так і влади. Скажімо, в Київській області план відновлення, який вони створювали, включав дуже багато інфраструктурних питань, які потребували спеціалізованих знань. Там до розробки плану залучали низку громадських організацій, а також архітекторів», – зазначила адвокатка.
Крім вищезазначених постанов Кабінету Міністрів України, Світлана Мисакова проаналізувала низку міжнародних договорів.
Принципи, про які домовилися з міжнародними партнерами
У більшості міжнародних договорів, які ратифікувала Україна, йдеться про те, що громадськість має бути обов’язково долучена до державних рішень щодо процесів відновлення. Відсутність механізмів залучення активних громадян порушує принципи, визначені низкою міжнародних документів:
- Загальна декларація прав людини: у ній визначено право на участь в управлінні країною та вільне вираження своєї думки. Відсутність механізмів для залучення громадськості може порушувати ці принципи;
- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права: документ також визначає право на участь в управлінні країною. Важливо, щоб процеси відновлення не обмежували це право;
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: вона гарантує право на свободу висловлення і вимагає врахування громадськості в процесах, які стосуються прав людини;
- Європейська соціальна хартія: документ визначає соціальні та економічні права громадян. Участь громадськості є важливим аспектом для забезпечення цих прав;
- Орхуська конвенція (Конвенція «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань що стосуються довкілля»): вона прямо визначає принципи участі громадськості в прийнятті рішень, особливо в контексті довкілля;
- Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи «Про участь громадян у місцевому публічному житті»: документ акцентує на участі громадян на місцевому рівні та може вважатися важливою в контексті відновлення деокупованих територій;
- Керівні принципи щодо громадської участі у процесі прийняття політичних рішень та Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень: ці принципи і кодекс також визначають необхідність участі громадськості у вирішенні питань важливих для суспільства.
«Однак чомусь нормативно-правові акти, які ми розробляли навіть після того, як ратифікували ці договори та конвенції, не містять обов’язкових посилань на те, що громадськість має долучитись. Це досить дивно, адже міжнародний договір чи конвенція – це не лише аркуш паперу, на якому щось прописано. Якщо ми хочемо результативно співпрацювати з нашими партнерами щодо відновлення, то, на мою думку, важливо дотримуватися тих принципів, до яких ми долучилися і про які домовилися з нашими міжнародними партнерами», – додала адвокатка Світлана Мисакова.
Водночас під час дослідження юристка помітила позитивну тенденцію залучення громадськості до процесів відновлення, якщо такі плани розробляють за кошти донорів або певними агенціями розвитку приватного сектора. Тоді проводять робочі зустрічі з пересічними громадянами, враховують їхню думку і вносять зауваження до планів відновлення. Крім цього, така інформація є відкритою. Якщо ж територіальна громада розробляє плани відбудови за державні кошти, то там усе складніше.
«Важливо, щоб інституції, які відповідають за відбудову, мали чітке уявлення та процедури для залучення громадянського суспільства на рівні закону. Очевидно, що чіткі та визначені процедури такої взаємодії та врахування пропозицій сприятимуть ефективності процесу відбудови», – говорить Світлана.
Рекомендації членам коаліції від юриста
Після аналізу постанов Кабміну та міжнародних договорів юристка надала свої рекомендації. Одна з них – необхідність внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють залучення громадськості. На думку Світлани, поки влада не робить це на власний розсуд, тому треба зобов’язати її на законодавчому рівні. Друга рекомендація стосується створення більш широкої цифрової платформи, де публікуватимуть всі плани відновлення кожної громади.
«Одним зі способів забезпечення прозорості та участі громадськості може бути застосування інструментів цифрової технології. Зокрема мова про створення цифрової платформи, де будуть доступні всі документи, опис процесів, інформація про учасників, результати зустрічей, календарі, порядки денні тощо», – зазначила Світлана Мисакова.
Ці рекомендації мають загальний характер. Члени неформальної коаліції «Інклюзивне Відновлення України» мають самостійно сформувати конкретні пропозиції та надати їх представникам вищої влади.
Неформальна Коаліція “Інклюзивне відновлення України” створена в рамках проєкту “Розробка прозорих та інклюзивних механізмів залучення представників громадськості до процесів відновлення України” за підтримки Isar Ednannia у межах проєкту “Спільнота громадянського суспільства України “Відновлення”, що фінансується Посольством США в Україні.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
