Парламентські виборі-2019: позачергові та незмінні
Цьогорічні парламентські вибори пройдуть маже на півроку раніше встановленого строгу, але, не зважаючи на вимоги суспільства, пройдуть вони за старими правилами.
Згідно з законодавством, чергові парламентські вибори в Україні проводяться кожні 5 років в останню неділю жовтня, цього року вони мали відбутися 27 жовтня. Однак під час інавгурації 20 травня президент Володимир Зеленський оголосив про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання. Відповідний указ було підписано за кілька днів і він призначив позачергові вибори народних депутатів України на 21 липня 2019 року. Центральна виборча комісія затвердила календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення виборів. 27 травня ЦВК звернулася до Донецької та Луганської обласних адміністрацій щодо можливості організації та підготовки проведення виборів на територіях цих областей. 31 травня ЦВК утворила 199 окружних виборчих комісій, у склад яких входять 3 582 осіб, тобто усі ОВК утворені у максимальному складі — 18 осіб.
Краматорськ увійшов до 48 виборчого округу. До нього увійшли лиш всі населені пункти, що входять до Краматорської міської ради. Згідно з відомостями Державного реєстру виборців, кількість виборців в окрузі становить майже 144 тисячі осіб.
3 червня ЦВК розподілила державні кошти на організацію і проведення виборів, загальна сума видатків склала 1 млрд 949 млн 620 тисяч гривень, з яких видатки самої ЦВК складуть 406 млн 802 тисяч гривень, на окружні виборчі комісії — 51 млн 172 тис. 292 гривні, на дільничні виборчі комісії — 1 млрд 220 млн 431 тис. 103 гривні, залишок коштів становить резерв.
Цікаво, що за останні роки вартість виборів не надто змінилася – на дострокові парламентські вибори 2014 року з бюджету витратили 1 млрд 174 млн 987 тисяч 400 гривень.
Нові вибори за старими правилами
Цього року українці обиратимуть народних депутатів за підставі Закону України “Про вибори народних депутатів України”, прийнятого 17 листопада 2011 року. Він також відомий, як “закон Януковича”. Система вважається дуже зручною для монопольних та кланових груп.
Кількісний склад українського парламенту згідно з законом становить 450 народних депутатів. Половина з них (225) обирається за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. Пропорційна система означає, що кількість депутатів, які проходять за списками, залежить від відсотка, який партія набере на виборах. Чим вищий відсоток, тим більше прохідних місць. Якщо партія перетинає прохідний бар’єр у 5% і потрапляє до парламенту, то один відсоток приблизно буде дорівнювати 3 місцям у Верховній Раді. Інша половина (225) обирається за мажоритарною системою, коли в кожному окрузі перемагає лише один депутат. Він може бути самовисуванцем, або йти на вибори від однієї з партій. Оскільки така виборча система поєднує пропорційну і мажоритарну складову, її називають змішаною.
Довідка. На території 26 мажоритарних округів, розташованих на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу, вибори не відбудуться. Тому загальна кількість мажоритарників у новому парламенті буде 199 і дорівнюватиме кількості утворених ЦВК окружних комісій. Таким чином, загальна кількість депутатів, обраних до парламенту має становити 424.
Сама по собі мажоритарна система не є злом, адже вона забезпечує рівне представництво всіх регіонів в парламенті. Така система забезпечує зв’язок депутата з виборцем, які зачасту є земляками. Часто виборець хоче обирати локального лідера з власною програмою, а не партію.
Але в українських реаліях мажоритарна система в її існуючому вигляді себе скомпроментувала. В першу чергу через так зване “засівання округів”, коли кандидат здійснює підкуп виборців безпосередньо напередодні виборів, роздаючи продуктові надори та інші подарунки. Також мажоритарники фактично продають свій голос за закон про державний бюджет та інші урядові ініціативи, натомість отримують за лояльність гроші для власного округу через субвенцію на соціально-економічний розвиток. Непоодинокими є випадки “співпраці” мажоритарників з місцевою владою, яка забезпечує необхідний адмінресурс під конкретного кандидата в обмін на лояльність і спільні корупційні оборудки. Багато хто вважає несправедливою саму систему обрання депутатів-мажоритарників, адже для перемоги на окрузі потрібно набрати на один голос більше найближчого конкурента.
Що чекає виборця на дільниці
Цього разу, прийшовши на дільницю, виборець отримає два бюлетені. Один зі списком всіх партій, які зареєструє ЦВК, другий — зі списком депутатів (від партій та самовисуванців) в цьому окрузі. До першого цього року буде включено 22 партії. Їх порядок у бюлетені було розподіллено за жеребкуванням, крім партії “Рух нових сил Михайла Саакашвілі” – вона була зареєстрована за рішенням суду все після жеребкування, тому ЦВК просто поставив її у кінець списку. Ця винятковість для єдиної партії знову буле оскаржена у суді, а оскільки поліграфічний комбінат “Україна” вже розпочав друк бюлетенів, зобов’язання провести нове жеребкування могло зірвати вибори. Але апеляційний суд встав на бік ЦВК й вирішив, що у новому жеребкуванні немає сенсу. Тож позачерговим виборам ніщо не загрожує.
Крім того, ЦВК зареєстрував 21 кандидата в одномандатному окрузі №48, до якого входить Краматорськ. З них лише 5 є представниками політичних сил. Всі інші вирішили пити до парламенту в якості самовисуванців. Втім, у кожного з них є свої аргументи на користь способу висування.
Майже в останній день два кандидата від партій Валерій Власенко та Олександр Шевченко передумали змагатися за крісло у Верховній раді та зняли свої кандидатури. Таким чином, у бюлетенях краматорчан буде 16 самовисуванців та 3 представники політичних партій.
Наприклад, секретар Краматорської міської ради Денис Ошурко, який йде до парламенту у якості само висуванця, стверджує, що просто не знайшов політичну силу, яка йому повістю подобається.
“Зараз я не можу сказати, що якась політична сила запропонувала програму, з якою я згоден на 100%. Тому я вирішив йти самовисуванцем. Щодо подальшої роботи в раді, то будемо дивитися, які партії будуть створювати коаліцію та навколо яких законодавчих ініціатив вони вирішать об’єднуватися. Лише після цього я зможу сказати, чи буду я приєднуватися до більшості. Втім, якщо більшість буде створена з партій, які мають неприйнятну для мене позицію – я готовий працювати в опозиції”, – розповідає Денис Ошурко.
Ще один кандидат Євген Васілі вирішив йти до Ради від партії “Слуга народу”, пояснюючи це повним співпадінням поглядів.
“Для мене вирішальним було те, що в ключових питаннях, таких як нульова толерантність до корупції або стратегія переговорів про якнайшвидше закінчення війни на Донбасі, наші позиції з партією і Президентом збігаються. Це дозволило мені прийняти пропозицію про висунення в кандидати саме від «Слуги народу».
При цьому, всі ми розуміємо, що робота в парламенті, це щомісяця десяткискладних дискусій, в тому числі і зі своїми однопартійцями. Вірю, що ми йдемов Раду працювати, а не задовольняти власні амбіції, в цьому відмінність новихполітиків від старих. Так що обов’язково домовимося. У будь-якому випадку, у мене достатньо волі і принципів, щоб відстоювати права громади, яка за менеголосувала. На першому місці, в прийнятті будь-якого рішення, для мене завжди буде саме цей фактор”, – наголошує Євген. Тож не дивлячись на те, що був прийнятий новий Виборчий кодекс, в якому скасували мажоритарну, залишили прохідний бар’єр на рівні 5%, і впровадили відкриті партійні списки, за якими партії в кожному окрузі (їх буде 27) мають виставити 5 кандидатів, на цих виборах ми голосуємо за старими правилами. Новий Виьорчий кодекс вступає в силу 1 грудня 2023 року.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
