Переселенці в Олександрії, що на Кіровоградщині, підтримують одне одного

24186
1 коментар

Переселенці в Олександрії, що на Кіровоградщині, підтримують одне одного

Не чекати допомоги для себе, а підтримувати інших – під таким гаслом внутрішньо переміщені особи об’єдналися у «Центрі Допомоги Олександрія». Переселенці з різних куточків України, яких війна змусила тікати з рідних домівок, стали волонтерами та працюють для людей, які опинилися в такій самій ситуації, як і вони.

Благодійний фонд «Центр Допомоги Олександрія» створили торік у березні. Місцева жителька Любов Мороз, яка з 2014 року займається волонтерською діяльністю, від початку повномасштабної війни зосередила свою увагу саме на підтримці переселенців. Також вона зуміла згуртувати навколо себе однодумців з-поміж ВПО, котрі й створили кістяк потужної волонтерської організації.

Добровільні помічники щодня, як на роботу, приходять до Центру – розвантажують фури з гуманітарною допомогою, сортують, пакують та розвозять по шелтерах речі. Крім того, волонтери, ведуть реєстр переселенців та запрошують їх на видачу. Це величезний обсяг роботи, адже до центру щодня приходить не одна сотня людей. Кожного треба вислухати та допомогти. Також до благодійної справи долучають молодих волонтерів, які працюють щосуботи.

 

Допомога на 20 мільйонів гривень

 

«Війна застала мене у Києві, але вже наступного дня я була у рідній Олександрії. Одразу побачила, як до міста почали прибувати перші переселенці – розгублені, втомлені, налякані війною. Люди мали при собі обмаль речей, бо думали, що перечекають кілька днів чи тижнів та повернуться додому. Я пам’ятаю ці моменти очікування у 2014 році, коли вихідці з Донеччини та Луганщини так само сподівалися на скоре повернення. Але ця війна виявилася масштабнішою, тож, я розуміла, що проблема переміщених осіб – це надовго», – розповіла керівниця благодійного фонду «Центр Допомоги Олександрія» Любов Мороз.

В Олександрії знали про волонтерський досвід Любові, тому до неї почали звертатися по допомогу для переселенців. Як сама вона каже, телефон не замовкав ні на хвилину. Так вирішили організувати «Центр Допомоги Олександрія». Реалізації задуму посприяли в Олександрійській міській раді.

 

Переселенці в Олександрії, що на Кіровоградщині, підтримують одне одного - Фото №1

Засновниця «Центру Допомоги Олександрія» Любов Мороз

 

«Ми почали працювати 17 березня. Спершу це була видача одягу, рушників і постільної білизни, що приносили місцеві жителі, бо у переселенців не було навіть цього. Поступово долучили донорів – як вітчизняних, так і міжнародних, які через нас забезпечували переселенців продуктами, засобами гігієни, постільною білизною, теплим одягом тощо. Загалом за пів року наша організація прийняла та роздала переміщеним особам товарів на суму 20 мільйонів гривень. Це свідчення довіри до нас», – зауважила Любов Мороз.

Впоратися з такими обсягами було вкрай не просто. Втім, на допомогу прийшли самі переселенці, які визвалися працювати в Центрі безплатно. Таких людей зібралося зо три десятки. До розвантаження фур та видачі великої кількості гуманітарних наборів, долучаються ще близько 20 осіб.

«Це важка робота, адже до нас люди приходять часто з негативним настроєм. А коли бачать на бейджиках у волонтерів назву міста, звідки вони приїхали, розуміють, що їм допомагають такі ж самі переселенці – тоді потроху заспокоюються. Але ж перший удар беруть на себе саме наші волонтери», – підкреслила очільниця Центру.

 

Переселенці в Олександрії, що на Кіровоградщині, підтримують одне одного - Фото №2

Центр Допомоги Олександрія – це справжній людський вулик, де невпинно працюють, аби забезпечити допомогою всіх, хто цього потребує

 

«Не змогла сидіти без діла»

 

Одна з волонтерок Центру – Анна Безкровна, жителька Краматорська, яка знайшла прихисток в Олександрії. Тут, на Кіровоградщині, жінці разом з дітьми довелося облаштовувати побут з нуля. Звернулася по допомогу до Центру, а поки там перебувала, побачила оголошення, що потрібні волонтери.

«Я довго вагалася, але все ж таки вирішила відгукнутися. Бо не могла сидіти без діла. Подзвонила, поговорила з пані Любою. Після цієї співбесіди я почала працювати в Центрі. То був кінець квітня. У той час тут видавали переселенцям одяг, який приймали від благодійників. Ми перебирали, сортували та складали речі. Невдовзі наша діяльність розширилася, почали надходити великі обсяги продуктів, засобів гігієни. Потрібно було вести облік отримувачів допомоги, щоб не видавати набори одній і тій самій людині, а також складати звітність. Оскільки серед усіх волонтерів я краще володію комп’ютером, то цю роботу довірили мені», – розповіла Анна Безкровна.

Згодом волонтерка створила єдину електронну базу внутрішньо переміщених осіб, зареєстрованих в Олександрії, яка налічує близько 7 тисяч людей. Також Анна запровадила електронні талони на видачу гуманітарних наборів. Це дозволило справедливо розподіляти допомогу та уникати скупчення людей. У дні видачі долучали ще кілька операторів з-поміж молодих волонтерів.

 

Переселенці в Олександрії, що на Кіровоградщині, підтримують одне одного - Фото №3

Анна Безкровна навчає молодих волонтерів

 

«У нашому Центрі зібралася згуртована команда. Люди йшли сюди за покликом серця, бо не кожен згоден безплатно працювати з ранку до вечора. Для всіх, хто тут залишився волонтерити, це їхній свідомий вибір. Ми самі переселенці, тому добре розуміємо потреби таких людей та можемо бути для них корисними», – наголосила Анна Безкровна.

 

«Потрібно допомагати людям»

 

Для Володимира Самченка, який з родиною виїхав з Добропілля, робота у «Центрі Допомоги Олександрія» як раз і є таким покликом. Колишній шахтар розповів, що на Кіровоградщині опинився випадково, за порадою родичів. З Донеччини виїхав у квітні минулого року великою родиною: він сам, дружина, четверо дітей, невістка. Оскільки потребував допомоги, звернувся до Центру, а вже у травні долучився до розвантаження 20-тонної фури.

«Мені, як пенсіонеру, важко знайти роботу в Олександрії, та й не хотілося займати чиєсь місце. Але я активна людина і не можу сидіти без діла. Отже, коли дізнався, що в Центрі потрібні помічники, одразу прийшов. Я вважаю, що потрібно допомагати людям, тим більше таким, як я, переселенцям. Якщо я фізично можу виконувати цю роботу, то чому б ні? Тут багато наших земляків, ми спілкуємось один з одним, обмінюємось новинами. Так якось легше переносити переселення, аніж бути наодинці», – впевнений Володимир Самченко.

 

Переселенці в Олександрії, що на Кіровоградщині, підтримують одне одного - Фото №4

Володимир Самченко працює в Центрі щодня

 

Різні напрямки діяльності

 

Окрім видачі гуманітарних наборів, у «Центрі Допомоги Олександрія» розширили свою діяльність за декількома напрямками. За програмою «Волонтер плюс» до благодійної діяльності долучили місцеву молодь та юнаків з-поміж ВПО. 

 

Переселенці в Олександрії, що на Кіровоградщині, підтримують одне одного - Фото №5

Молоді люди уважно та відповідально ставляться до кожної людини, яка звертається до Центру з проханням про допомогу

 

Також за підтримки французької організації ACTED у Центрі змогли допомогти людям в деокупованому Лимані, що на Донеччині. Восени передали до міста павербанки та пледи з підігрівом. До роздачі цих речей на місці долучився один з волонтерів, якій на той час вже повернувся з Олександрії додому.

Для переселенців, а особливо для волонтерів Центру організовують екскурсії містом та областю. Також нещодавно відбулося відкриття нового простору, в якому для внутрішньо переміщених осіб влаштовуватимуть різні майстер-класи, тематичні зустрічі, навчання та інші активності.

«До облаштування цього простору теж долучилися наші волонтери. У приміщенні потрібно було провести електрику. Ми виклали оголошення в чаті, на яке одразу відгукнувся фахівець з Краматорська. Так само інші чоловіки штукатурили стіни. Тобто люди від щирого серця допомагають, не потребуючи винагороди за свою працю», – розповіла керівниця благодійного фонду «Центр Допомоги Олександрія» Любов Мороз.

Фото: БО «БФ «Центр Допомоги Олександрія»   

Світлана Денисенко


Матеріал підготовлено ГО “Антикризовий медіа-центр” в межах проєкту “Сприяння евакуації населення з територій ведення  активних бойових дій шляхом висвітлення теми  соціальної інтеграції ВПО до життя в цільових  приймаючих громадах України” за підтримки програми «Стійкість», яка упроваджується Фондом Східна Європа у консорціумі  неурядових організацій на чолі з ERIM (Франція) у партнерстві з Фундацією домів з прав людини,  Домом прав людини – Тбілісі, Чорноморським фондом регіонального співробітництва та коштом  Європейського Союзу.

Думки, викладені у цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію організацій-партнерів консорціуму та Європейського Союзу.


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!


1 Коментар
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ангеліна
1 рік тому

Доброго ранку вставте лайф


Новини

Відео

Аналітика