Переселенка з Бахмута допомагає іншим подолати наслідки травматичного досвіду
Олена Туз-Благовісна разом з родиною мусила виїхати з охопленої війною Донеччини та зараз живе у Полтаві. Як і вдома, так і на новому місці проживання пані Олена займається волонтерською діяльністю. Працює з дітьми та жінками, які пережили жахи окупації, бойових дій, термінової евакуації. Допомагає їм оговтатись від пережитого та адаптуватись у нових умовах.
Пані Олена, хоча є викладачем Бахмутського медичного фахового коледжу, любить бавитися з дітьми та має відповідний досвід роботи. Вона влаштовує малечі та підліткам цікаві забавки та рухомі ігри, придумує інтелектуальні конкурси, проводить творчі майстер-класи. Дорослим допомагає поліпшити психологічне самопочуття та знайти свою точку опори, щоб відновитися та будувати своє майбутнє.
ІРЦ «Горєніє» – центр тяжіння для дітей та дорослих
Заняття з дітьми Олена Туз-Благовісна проводить в Інформаційно-ресурсному центрі благодійного фонду «Горєніє», що працює у Полтаві саме на підтримку жінок та дітей. Тут у комфортних приміщеннях діти із задоволенням граються, знаходять нових друзів, розвивають свої здібності та творчі вміння.
Лише на одному занятті, що тривало трохи більше ніж годину, діти встигли навчитися декількох нових ігор, позмагатися у знанні слів і проявити неабияку фантазію. В кінці кожен отримав солодкий приз.
Дмитрик з Бахмута (на фото справа) не пропускає майже жодного заняття в ІРЦ «Горєніє». Хлопець розповів, що йому дуже подобаються дорослі, що займаються з дітьми: «З нами проводять не тільки веселі рухомі ігри на фізичну вправність та спритність, а й інтелектуальні на розвиток кругозору, а також творчі майстер-класи. А ще я знайшов тут багато нових друзів та подружок. Дуже радію, коли ми зустрічаємось з ними на заняттях. Ми завжди цікаво проводимо час».
Волонтерська діяльність не припиняється
Від самого початку великої війни Олена разом з донькою та подругами звернулися до територіальної оборони у рідному місті та запропонували свою допомогу.
«В той час до Бахмута почали масово прибувати переселенці з зони активних бойових дій Донеччини та Луганщини. Люди покидали свої міста без речей, а часто без грошей. Ми збирали для них одяг, постільну білизну, посуд, ліки, їжу. Все зносили до гуртожитку нашого коледжу, який став місцем компактного проживання переселенців. Також люди потребували психологічної допомоги. Викладачі коледжу за своїм фахом володіють основами психології, а отже – допомагали подолати стрес, пов’язаний з війною та переселенням», – розповіла Олена Туз-Благовісна.
У квітні родина переїхала до Полтави, втім і тут не припинала волонтерської діяльності. Олена зв’язалася з благодійними організаціями та з’ясувала, де може бути корисною як лікар, як викладач, як дитячий організатор. Отримала запрошення на співпрацю. Всією родиною доводилося навіть розвантажувати автівки з гуманітарною допомогою, але вони не цуралися ніякої роботи. Окрім того, збирали речі для наших бійців, що лікуються у шпиталях.
Але найважливішим завданням Олена вважає роботу з дітьми, які потребують всілякої уваги. «Старшому поколінню відомий термін «діти війни», теж саме й зараз: діти, які пережили жахіття окупації, обстріли, переховування у підвалах, є травмованими. Як лікар я розумію, що ми маємо вже зараз займатися ними. Бо фізичні хвороби набагато легше вилікувати, ніж загоїти психологічні травми. Тому зараз я переважно займаюся з дітьми», – підкреслила Олена.
У той час, коли діти граються, змагаються за невеличкі солодкі призи, вони забувають про тривоги, про обстріли та інші прояви війни. Водночас вони збираються разом, знайомляться, спілкуються. Це дає їм можливість не відчувати себе самотніми у незнайомому середовищі, де вони вимушено опинилися внаслідок російського вторгнення.
Оксана з Лисичанська привела на ігри свого сина Єгора та його друга Сашка. Каже, що намагається якомога частіше водити дітей на подібні заняття, щоб вони не замикалися у собі, розвивалися та відволікалися від негативних думок. «Мені дуже подобається тут грати з іншими дітьми. З багатьма я вже познайомився та подружився. Але сумую за своїм домом у Лисичанську та за своїми старими друзями», – зізнався Єгорка.
Вікторія та її донька Таня виїхали до Полтави з Добропілля. Дівчина вперше у центрі «Горєниє». Утім їй сподобалося грати з іншими дітьми, сміятися та весело проводити час. Також сподобалася пані Олена, яка навчила цікавих ігор. Хоча Тетянка відвідує в Полтаві ще й танцювальний гурток, вона із задоволенням буде приходити сюди знов.
Інформаційно-ресурсний центр БФ «Горєніє» знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська 2, оф. 419. Телефон (066)139-01-98. Всі актуальні повідомлення розміщуються у Телеграм-каналі Центру.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
