Переселенки у Полтаві перевірили силу свого оточення
Чи є моє оточення ресурсним або токсичним, чому важливо формувати своє середовище, як зупинити «емоційні гойдалки» та підзарядити «внутрішню батарейку» – над цими питаннями розмірковували жінки-переселенки та навчалися стабілізувати свій стан. Розібратися у тонкощах створення мотивуючого середовища допомогла досвідчена тренерка Любов Кан. Захід організувала полтавська громадська організація «Інша жінка».
Люди, які через війну були вимушені покинути свої домівки та оселитися в інших, незнайомих для них громадах, часто відчувають нестачу звичного спілкування. Поруч немає рідних, друзів та знайомих, з якими пов’язані роки «минулого» життя. Доводиться заводити нові знайомства та формувати нове коло близьких осіб. Головне, щоб ці люди добре впливали, а не заважали жити. Тому дуже на часі для внутрішньо переміщених осіб відбувся тренінг «Сила оточення».
Розбившись на групи, учасниці тренінгу навели приклади, який позитивний та негативний вплив має на людину його середовище. Кожна замислилася про своє оточення та дійшла висновку, що насправді деякі знайомства не є корисними та мотивуючими.
«Якщо не створювати та не контролювати нашого оточення, воно буде створювати й контролювати нас», – такий вислів Маршалла Ґолдсміта нагадала слухачкам Любов Кан.
Дійсно, токсичне людське середовище тягне вниз, пригнічує та формує негативне світосприйняття. Ресурсне оточення, навпаки, підтримує та надихає на нові звершення. Тренерка порадила завжди йти до своєї ціли, десь прислухатись до оточення, а десь вибирати себе та свої пріоритети.
Також Любов Кан навчила жінок простих та дієвих вправ, які допомагають швидко зняти стрес та стабілізувати свій емоційний стан. Нині ми всі – не тільки переселенці, а й всі українці – перебуваємо у стані великого психологічного навантаження Тому кожному варто опанувати нескладні практики, щоб вміти згуртуватись у критичний момент, допомогти собі та оточенню.
Під час тренінгу жінки-переселенки висловили свої думки щодо впливу оточення на їх життя.
Альона з Бахмута:
«Я не люблю нудьгувати та сумувати, тому мені подобається знаходитись в оточенні позитивних людей. Я дуже рада, що організація «Інша жінка» згуртувала саме таких особистостей. Нас поєднує одна спільна біда, але ми не втрачаємо оптимізму та тягнемось одна до одної. Дякую, що нам дають таку можливість збиратися разом, спілкуватись, якось відволікатись від буденності. Так, через війну ми не можемо знаходитись у звичному середовищі, проте треба жити цим життям, яке зараз є, бо іншого немає».
Надія з Рубіжного:
«Ми з сім’єю виїжджали з Луганщини на початку війни й думали, що всього на два тижні. Але затрималися у Полтаві на сім місяців. За цей час звернула увагу на такий факт. Кожного разу, коли чуємо сирену, ми реагуємо на ці тривожні звуки зовсім по-іншому, ніж місцеві. Тому так важливо час від часу бути в оточенні «своїх» – тих, хто розуміє та підтримує одне одного».
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
