Перший місяць виборчої кампанії на Донеччині: які порушення?

Позитивно ставляться до ідеї онлайн-голосування 35% українців. Натомість 60% висловилися негативно.

Про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Як йдеться у повідомленні, якщо давати додаткові пояснення щодо голосування онлайн, то 71% обирають варіант із критичним ставленням, бо це створює ризики фальсифікацій. Натомість 21% обирають варіант, що це є кроком уперед в технологіях демократії. У 2023 році на аналогічне запитання 69% українців відповіли, що вони негативно ставляться через ризик фальсифікацій (проти 29%, які мали позитивне ставлення). Тобто за останні декілька років суттєвих змін не відбулося.

Упродовж 9-14 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах опитали 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими, які проживали на контрольованій українським урядом території. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50%, 4,6% для показників, близьких до 25%, 3,2% – для показників, близьких до 10%, 2,4% – для показників, близьких до 5%.

На проведенні виборів після остаточної мирної угоди та повного завершення війни наполягають 57% українців. 

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Крім цього, 9% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню. У вересні таких так відповіли 11%. Якщо буде припинення вогню та отримання гарантій безпеки, то 25% підтримують проведення виборів. Як йдеться у повідомленні, у вересні було 22%.

Фото: Київський міжнародний інститут соціології

Упродовж 26 листопада – 13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус.” До нього за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни й миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України опитали 547 респондентів.

Опитування проводилося з дорослими з 18 років і старше громадянами України, які проживали на підконтрольній території України. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%.

У рамках проєкту «Українські громади на шляху до європейської інтеграції» представниці громад Донецької, Херсонської та Запорізької областей здійснили навчальний візит до Польщі. Цей п’ятиденний захід, організований Фондом «Освіта для демократії» та ГО «Точка доступу» за підтримки National Endowment for Democracy (NED), мав на меті ознайомлення з передовими європейськими практиками місцевого самоврядування, залученням громадськості та розвитку територій.

Перший день навчального туру відбувся у Перемишлі, де учасниці відвідали Український Народний Дім — осередок культурної спадщини, що є прикладом сили громади, яка згуртувалась для збереження своєї ідентичності. Програма розпочалася з тренінгу з побудови діалогу в громадах. Учасниці вивчали, як діалог може стати ефективним інструментом для пошуку спільних рішень, вирішення конфліктів і консолідації громадських зусиль. Далі вони ознайомилися з історією Народного Дому, його роллю у підтримці української спільноти у Польщі та реальними прикладами проєктів, які успішно об’єднують людей. Це унікальне місце стало для багатьох натхненням, адже демонструє, як ініціативи громади можуть підтримувати культурну ідентичність та сприяти розвитку.

Наступним етапом став візит до Кракова та навколишніх гмін, які стали прикладом успішного розвитку через партнерство громади, влади та бізнесу. Особливо учасниць надихнули зустрічі з представниками місцевого самоврядування, під час яких вони дізналися про механізми залучення зовнішніх інвестицій і великого бізнесу в розвиток територій. Польські експерти та експертки поділилися досвідом залучення громадян до прийняття рішень через громадські слухання, консультації та інтерактивні платформи.

Крім того, українські представниці ознайомилися з реальними прикладами успішно реалізованих проєктів у польських гмінах. Сучасні дитячі майданчики, спортивні клуби, будинки громадської активності, публічні простори під відкритим небом і творчі студії стали важливими елементами соціального життя. Особливе враження справив процес ревіталізації індустріальних районів Кракова, які перетворилися на сучасні простори для життя, роботи та відпочинку завдяки стратегічному плануванню, грантовій підтримці та залученню бізнесу.

«Подорож, сповнена натхнення та відкриттів, відкрила нові горизонти сучасного підходу до розвитку громад. Польські громади стали чудовим прикладом того, як ефективно співпрацювати з владою, залучати мешканців до ухвалення рішень та спільно вирішувати актуальні проблеми. Важливо, що ця діяльність охоплює всі вікові категорії – від молоді до літніх людей», – поділилася враженнями Єлизавета Ісік, голова молодіжної ради Черкаської громади.  Вона також зауважила, що особливу увагу привертають численні осередки для відпочинку пенсіонерів, розвитку молоді, навчання та перекваліфікації економічно активного населення. Такі ініціативи надихають і мотивують впроваджувати подібні практики у своїй громаді. «Завдяки цьому візиту народилися нові ідеї для розвитку та відновлення Черкаської громади. Ми впевнені, що ці задуми знайдуть своє втілення на нашій українській Донеччині», – додала Єлизавета.

«Ревіталізація індустріальних районів – це не лише створення сучасної інфраструктури, а й приклад того, як громада може об’єднатися навколо спільного бачення та реалізувати навіть найскладніші проєкти. Ми побачили, що такий підхід може працювати й в Україні», – поділилася враженнями Катерина Печуріна, учасниця навчального візиту від Біленьківської громади Запорізького району.   

Цей навчальний візит показав учасницям, як за допомогою співпраці, залучення громадян та ефективного використання ресурсів можна досягти значних змін навіть у невеликих громадах.

«Ми ставили за мету на практиці показати, що навіть найскладніші проєкти можуть бути реалізовані, якщо громада працює разом, має чітке бачення майбутнього та використовує інструменти, які доступні в сучасній Європі. Для українських громад це шанс надихнутися та створити свої історії успіху», – зазначила Світлана Ткаченко, голова правління ГО «Точка доступу» (Україна). Наталя Кертичак, представниця Фонду «Освіта для демократії» (Польща) додала: «Ми прагнемо не просто ділитися польським досвідом, а й створювати майданчик для співпраці між громадами двох країн. Такі візити допомагають не лише навчатись, але й будувати довготривалі партнерства, що сприятимуть змінам у регіонах України».

Отримані знання та досвід стануть основою для адаптації польських практик до українських реалій, що сприятиме зміцненню українських громад та їх інтеграції до європейської спільноти.

Проєкт реалізується Фондом «Освіта для демократії» та ГО «Точка доступу» за підтримки National Endowment for Democracy (NED). Це черговий крок до побудови європейського майбутнього для України через локальний розвиток і співпрацю.

В рамках проєкту «Голос громади: ініціатива для підвищення громадської участі у процесах відновлення» за підтримки ІСАР Єднання відбувся вебінар, присвячений вивченню платформи DREAM. Захід, який зібрав представників громад Донеччини, організувала громадська організація «Точка доступу». Учасники та учасниці мали нагоду ознайомитися з новітньою цифровою екосистемою, яку створено для прозорого і підзвітного управління відновленням.

Ця платформа збирає, впорядковує та публікує відкриті дані на всіх етапах проєктів відновлення в режимі реального часу. Завдяки DREAM впроваджуються найвищі стандарти прозорості та підзвітності, що дозволяє будь-кому контролювати результативність реалізації проєктів. Інформація, яка надається через цю систему, допомагає зменшувати ризики, створювати точні звіти та покращувати загальну ефективність проєктів.

Під час вебінару учасники дізналися про те, що таке екосистема DREAM, хто є партнерами впровадження цієї системи та яке нормативне регулювання застосовується до її роботи. Особливу увагу було приділено перевагам роботи в DREAM для органів місцевого самоврядування та громад, а також дизайну екосистеми та її аналітичним можливостям. Регіональний партнер DREAM, Ольга Леонтьєва, представила учасникам основні можливості та переваги використання платформи. Зокрема, у деталях розповіла про складові, електронний кабінет користувача та його структуру. Окрему увагу приділили обговоренню якісної підготовки проєктів, адже від цього залежатиме фінансування таких проєктів, зокрема, міжнародними донорами. Тобто, громади конкуруватимуть за кошти інвесторів. У підсумку більш успішними будуть ті з них, які виконають процедури швидше, якісніше підготують і представлять привабливіші проєкти.

Анастасія Прокопенко, виконавча директорка ГО «Точка доступу» і керівниця проєкту «Голос громади: ініціатива для підвищення громадської участі у процесах відновлення» зазначила, що вебінар став чудовою можливістю для представників та представниць громад Донеччини дізнатися більше про те, як DREAM може допомогти в управлінні процесами відновлення та забезпечити прозорість.

Учасники вебінару відзначили високу інформативність заходу та корисність представленої інформації. Завдяки цьому вебінару, вони отримали нові знання та інструменти для ефективного управління проєктами відновлення, що сприятиме підвищенню рівня прозорості та підзвітності у їхній роботі.

30 травня відбувся Форум громадянського суспільства Донецької та Луганської областей «Долаємо виклики: громадянське суспільство в часи воєнного стану». Організатором події стала громадська організація «Точка доступу». Захід став не лише майданчиком для обговорення важливих тем, а й можливістю об’єднати зусилля для побудови майбутнього нашої країни. Форум зібрав представників та представниць інститутів громадянського суспільства, обласних військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, ініціативних та волонтерських груп. Обговорили не лише виклики, спричинені війною, а й досвід перетворення цих викликів на нові можливості. Кожен учасник та учасниця ділилися унікальним досвідом, який допомагає знаходити найбільш ефективні рішення. Спікерами виступили представники Донецької обласної військової адміністрації, громадських організацій, які залишаються працювати в регіоні, релокованих інститутів громадянського суспільства, які розповіли про свій досвід роботи у нових громадах та про те, як у часи війни не лише не втратити звʼязок, а й залишатися підтримкою, нести користь, будувати діалог та співпрацювати, сприяючи посиленню розвитку рідних громад Донеччини та Луганщини.

Олександр Шевченко, заступник голови Донецької облдержадміністрації зазначив, що першим нагальним завданням зараз є все ж таки евакуація, щоб зберегти життя людей. Адже люди – і є майбутнє. А вже на етапах відновлення, у тісній взаємодії з громадськістю, потрібно створювати всі умови для їхнього повернення додому. Він також додав: 

«Перш за все хочу висловити представникам інститутів громадянського суспільства щиру вдячність за Вашу діяльність на благо нашої держави та побажати Вам успіхів у всіх починаннях, сил та здоров’я, аби звершити ще більше добрих справ, і простого щастя! А найбільшою нагородою хай стануть сотні й тисячі вдячних людей».

Українське громадянське суспільство ще з 2014 р., відтоді, коли розпочалася російська агресія, узяло на себе зобов’язання стосовно підтримки ЗСУ, ВПО, реабілітації ветеранів, їх суспільної реінтеграції, розшуку військовополонених та зниклих безвісти українських військовополонених та підтримки сімей загиблих (померлих) військових. Це забезпечило значною мірою стійкість і гнучкість щодо викликів в умовах нової фази російсько-української війни. Так, громадянське суспільство під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну продемонструвало стійкість і згуртованість, активність у вирішенні питань. Також активно розвивається волонтерський рух. У волонтерській діяльності почали брати участь багато громадян і громадянок, які раніше не долучалися до такого виду громадянської активності й не мали досвіду роботи в цій сфері. Слід зазначити, що високий рівень самоорганізації українського суспільства під час війни є своєрідним феноменом. 

Учасники Форуму ознайомилися з дослідженням, виконаним міжнародним інститутом соціології за підтримки ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром демократії та верховенства права. Так, з 2021 по 2023 рік в Україні кількість благодійних організацій зросла на 43%, а громадських організацій на 6,1%. Важливо, що це зростання відбувалося і в 2022, і в 2023 роках. В 2023 році найбільшу кількість громадських та благодійних організацій було зареєстровано в місті Київ, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Київській, Одеській областях. Хоча перелік областей лідерів у 2023 році залишився майже таким, як і рік тому, зміни темпів створення нових організацій за регіонами є цікавими: значне зростання продемонстрували Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Сумська та Миколаївська області. 

Кількість зареєстрованих волонтерів в Україні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення – з 320 осіб у січні 2022 до майже 7 тисяч в кінці 2023 року. Проте, багато волонтерської діяльності відбувається поза офіційною реєстрацією, тому реальний масштаб волонтерства в країні є значно ширшим. Близько 6.3% громадських організацій були змушені переїхати з зони активних бойових дій, при цьому більшість релокацій (4.9%) відбулися у 2022 році. У 2023 році процес релокації сповільнився. Найчастіше переїзди відбувалися з прифронтових регіонів і областей, що зазнавали інтенсивних обстрілів. Половина громадських організацій та волонтерів (49%) мають локальну географію діяльності, діючи в окремих населених пунктах, громадах або областях. Після початку повномасштабної війни в 2022 році кількість активно залучених працівників у громадських та волонтерських організаціях зменшилася у 1.7 рази. У 2023 році спостерігалося часткове відновлення їх чисельності, переважно за рахунок збільшення кількості волонтерів, які працюють безоплатно.

Основними викликами в діяльності інститутів громадянського суспільства стали фінансова забезпеченість (58%) та кадрові проблеми – вигорання команди, надмірної праці співробітників, нестачі кадрів, релокація працівників (як за кордон, так і в межах України), перехід фахівців до лав ЗСУ або в організації міжнародного рівня чи в інші сфери, що пов’язано з вищим рівнем заробітної плати (34%). Також вони мають певні проблеми з технічною забезпеченістю (28%), наявністю офісу та комунікацій (26%) та фізичною безпекою команди і майна організації (21%).

На думку експертів, найкраще вдалося адаптуватися тим організаціям, котрі працюють вже давно і мають певний досвід адаптації, можливості залучати донорську підтримку та навички кооперації всередині громадського сектору. Для новоутворених інститутів громадянського суспільства  процес адаптації є значно складнішим. Також слід зазначити, що інститути громадянського суспільства вже адаптувалися до воєнних умов, і більшість з них не тільки продовжують свою діяльність в Україні, а й також беруть відповідальність за нові сфери ­– гуманітарне реагування, ветеранські рухи й відновлення країни.

Згідно з дослідженнями неурядової організації «Frееdom House», присвяченими розвиткові демократії, у 2023 р. порівняно з 2022 р. рейтинг громадянського суспільства в Україні підвищився з 5 до 5,5 завдяки консолідованим зусиллям громадянського суспільства в реагуванні на гуманітарні та військові потреби, а також постійному залученню громадянського суспільства як ключового учасника процесу реформ у країні. Тому сьогодні важливим є закріплення дієвих механізмів і практик міжсекторальної співпраці, що реалізуються саме в площині розв’язання завдань першочергового значення в умовах війни, а отже, переходу з формально комунікаційного рівня на рівень прямого результативного партнерства.

Ми віримо, що саме люди творять зміни та надихають змінюватися інших, а разом — всю країну на шляху до перемоги та побудови сильного демократичного суспільства. Дякуємо Донецькій обласній держадміністрації за допомогу в організації події. Відтак, на Форумі ми разом відзначили внесок громадянського суспільства у творенні,  розбудові та відновленні України.

Захід проводився в межах Тижня Відкритого Уряду – 2024, ініційованого міжнародною Ініціативою «Партнерство «Відкритий Уряд» за підтримки ІСАР Єднання.