«Під час карантину природа Донеччини якнайкраще відпочиває від людини» – Галина Семеніхіна

Про вплив нашого режиму самоізоляції на довкілля, різноманіття флори та фауни Донеччини, а також про те, як людина одним сірником знищує сотні маленьких життів, журналістам АКМЦ розповіла співробітниця ландшафтного парку «Клебан-Бик» та екологиня Галина Семеніхіна.

Які особливості в природоохоронній сфері має Донецький регіон?

Донеччина відома тим, що вона є степовою зоною України. Степи займають в Україні близько 48%, а на даний час оригінальних степів залишилось всього лише 2-3%. І основне завдання усіх природоохоронних установ Донеччини, в тому числі парку «Клебан-Бик», зберегти саме степи.

Як впливають пожежі на довкілля? А як на людину?

Те, що відбуваються пожежі у природі, і що це відбувається саме у результаті підпалів, має беззаперечний вплив не лише на природу, а й на людину. В  чому це виражається? По-перше, під час підпалів знищується різноманіття рослинності. Тобто, вигоряють молоді пагорби, згорає насіння рослин. І на спустошених місцях виростають рослини, які більш пристосовані, і це в основному бур’яни. Тобто, знищується різноманіття рослинності нашої країни.

Також страждають тварини. Можуть загинути плазуни, які живуть на землі, можуть загинути звірі. Згорають гнізда птахів, винищуються кладки яєць птахів. Знову ж таки, знищуються гнізда тварин, де знаходяться маленькі ще звірятка, тільки народжені. Тобто, вплив дуже негативний.

Також під час пожеж згорає багато кисню. І ми самі позбавляємо себе чистого повітря. Виділяється велика кількість вуглекислого газу, який теж впливає на глобальні зміни клімату. Тому і відбуваються оці значні зміни на даний час, які є. Це одна з причин.

Чи трапляються пожежі на території парку?

На території парку дуже часто відбуваються підпали, але у нас є охорона, яка намагається загасити пожежу ще на початку займання. Вони постійно їздять по території, відслідковують місця, де тільки починаються загорання. Вони туди їдуть, гасять пожежу та складають протоколи на тих, хто підпалює. Боротьба з підпалами ведеться дуже активна, ми пильно за цим слідкуємо. Буває, звичайно, що не встигаємо, якщо підпал стався десь на дальній території вночі. Таке, на жаль, сталося з балкою Кравецькою. Там вигоріла частина степу.

Особливо намагаємося слідкувати за місцями, де гніздяться птахи, за центральною частиною, де водосховище. Дуже слідкуємо за тим, щоб не підпалили очерет. Бо там у нас гніздяться лебеді. І не тільки лебеді – багато водоплавних птахів. Вони вже відклали яйця, і це була б дуже велика втрата у різноманітті тварин, що мешкають у нас на території.

Яке саме різноманіття? Чим може похизуватися ландшафтний парк?

Що стосується різноманіття рослин, то на початку весни дуже красиво квітнуть першоцвіти. Сон чорніючий, якого у нас дуже красива поляна, це червонокнижна рослина. Півонія тонколиста також дуже красиво квітне. Дуже красиво в степу навесні, це дуже ефектно виглядає.

Також зараз повернулися з вирію усі мігруючі птахи. У нас лебеді зимували. Вони розмістилися в очереті, зробили гнізда і вже сидять на яйцях – ми чекаємо поповнення. Крім лебедів, звичайно, є багато різних качок, дикі гуси, чаплі, які теж гніздяться. На жаль, карантин не дозволяє нам всім зараз на це подивитися.

Як вплинув карантин на рослинний і тваринний світ парку?

Позитивно. Дуже позитивно. Адже навантаження на природу людиною мінімізувалося. Якщо раніше багато людей ходило… Коли людина ходить по землі, то земля вібрує, а маленькі плазуни і комашки це відчувають. І це теж на них впливає. Також все одно на траву, на рослини людина наступає. Тобто, витоптується частково рослинність. Зараз, звичайно, всі звірі та птахи почувають себе дуже вільно. Зараз ще й сезон тиші, і він карантином посилився.

Розкажіть про просвітницьку роботу, зокрема про екоуроки, екостежки та рекреаційні зони, що вже існують і можуть з’явитися незабаром.

У нас на даний час є три рекреаційні ділянки. Мета їх створення – навчити людей правильно відпочивати на природі. Всім нам хочеться поїхати на природу, бути ближче до неї. Але треба знати певні правила: не розкидати сміття, а складати у спеціальні пакети; не галасувати, а поводити себе тихо, щоб не злякати тварин і птахів, які там живуть. Якщо люди поводять себе тихо, то вони можуть тих самих лебедів побачити зблизька, бо вони підпливають близько до берега, і це теж дуже красиво.

Так само ми проводимо екскурсії екологічними стежками. Там можна побачити природу в своєму звичайному стані, а не штучному, як коли ми насадження робимо. Як ті рослини ростуть, як ті бджілки літають, як ті метелики і пташки себе поводять і так далі. Це все природа – воно живе, воно прекрасне. І саме на екостежках усе це можна побачити наживо.

Також у нас є скам’янілості. Араукарії – це скам’янілі дерева. Їм багато мільйонів років. І це також є цікавинкою, яку можна побачити і відчути ту глобальність планети –  наскільки все ж таки людина маленька відносно неї.

Довкілля і людина: як можна порозумітися?

Просто треба любити природу. І розуміти, що ми є частиною природи, що людина – це не якийсь окремий вид, який може існувати самостійно. Насправді, людина – це така сама частина природи, як і будь-яка травинка, рослинка чи пташечка. Тому що людина живе за рахунок ресурсів природи: все, що ми маємо, дає нам природа. І якщо ми її знищимо, то ми знищимо самі себе.

Зараз дуже багато дитячих екологічних проєктів. І дітям це подобається, вони дуже активні. І це нове покоління дуже близьке до природи, вони якось її розуміють, мабуть. І я дуже сподіваюсь, що саме вони врятують нашу планету і нас.

Ріта Карпенко, «Донеччина. ЗмІнИ»


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Цей сайт використовує cookies