Приватне акціонерне товариство «Фітофарм» – фармацевтична компанія, яка до повномасштабного вторгнення працювала в Бахмуті. Підприємство заснували в 1974 році. Нині товариство виробляє препарати, які використовують у хірургії, дерматології, ортопедії, педіатрії, кардіології та інших областях сучасної медицини. Під час повномасштабного вторгнення виробничі потужності «Фітофарм» у Бахмуті зруйнували. У компанії частково змогли вивезти продукцію та сировину.
Під час підготовки інтерв’ю бізнес-центр у Києві, де нині розташовується «Фітофарм», постраждав від атаки російського безпілотника. Дрон пробив дах і вибухнув в одному з кабінетів компанії. Згоріло багато документів, які змогли вивезти з Бахмута.
Як відновлювали роботу на новому місці, з якими труднощами стикнулися та як підтримують рідну Бахмутську громаду – про це журналістка Антикризового медіа-центру поспілкувалася з генеральною директоркою ПрАТ “Фітофарм” Мар’яною Мартинчук.
«Фармацевтичне виробництво неможливо перемістити повністю»
Коли вирішили вивезти підприємство з Бахмута після початку повномасштабного вторгнення? Хто допомагав з виїздом та як обирали громаду для релокації?
Після зупинки виробництва в Бахмуті 17 квітня 2022 року ми ухвалили рішення: не зупинятися й продовжувати роботу навіть попри втрату виробничих потужностей. Далі постало питання швидкого відновлення випуску препаратів та збереження команди. Ми відчували підтримку партнерів, представників місцевих адміністрацій і волонтерів. Це допомогло у відновленні роботи. У нашому випадку релокація – це не перевезення заводу. Фармвиробництво неможливо перемістити повністю, тим паче в умовах активних бойових дій. Ми частково змогли евакуювати продукцію та сировину, а виробництво відновили через контрактну модель. Київ для переїзду обрали невипадково – з 2014 року тут функціонує головний офіс компанії, тож столиця України вже стала для нас рідною.
З якими труднощами стикнулися під час виїзду, а також на новому місці?
Під час виїзду найголовнішим було подбати про захист людей, адже через постійні обстріли процеси евакуації неодноразово переривалися. Наші виробничі потужності в Бахмуті повністю зруйновані, а частина вартісного обладнання – втрачена. Також для відновлення випуску препаратів у новій реальності необхідно було швидко перебудувати процеси, знайти партнерські виробничі майданчики, провести трансфери продуктів і повернути їх в аптечні мережі.
Чи користуєтеся програмами підтримки від держави? Чи вони працюють? І яких програм вам не вистачає?
Так, ми скористалися спеціальною програмою Міністерства охорони здоров’я щодо релокації фармацевтичних підприємств із зон бойових дій. Завдяки цьому змогли випустити перші серії контрактних ліків уже в червні 2022 року. Також важливою була регуляторна підтримка в частині змін до ліцензійних умов на період воєнного стану, що допомогло швидше проходити необхідні процедури під час трансферів. Якщо говорити про потреби галузі загалом, особливо цінними є програми, які прискорюють регуляторні процеси релокації/трансферу, підтримують логістику, доступ до фінансування та зменшують ризики для критично важливих виробництв у воєнний період. Не вистачає програм державного страхування від військових ризиків та пільгового кредитування для фармацевтичних виробників.
Які відносини маєте з приймаючою громадою зараз? Чи допомагають вам у столиці та як саме?
Ми цінуємо підтримку з боку місцевих адміністрацій і всіх, хто організаційно допомагав у процесах, пов’язаних із переміщенням людей та відновленням операційної роботи.
«Бути релокованими – це продовжувати працювати»
Чи втратили кадри під час переїзду, чи хтось із співробітників переїхав з вами? Можливо, вже взяли нових фахівців у приймаючій громаді? І як загалом вирішуєте проблему з кадрами?
Після початку повномасштабної війни ми оперативно евакуювали співробітників у безпечніші регіони України, і більшість переїхала до Києва. Практично всі вакансії, що з’являлися, намагалися закривати внутрішніми кандидатами. Також під час відновлення роботи ми інтегрували евакуйованих співробітників у виробничі процеси на відносно безпечних територіях у межах нової моделі – контрактного виробництва.
Звідки раніше брали сировину (в Україні чи за кордоном) і звідки зараз? Чи щось змінилося?
Через зміну виробничої моделі після втрати потужностей у Бахмуті змінилися й операційні ланцюги – логістика та постачання стали більш диверсифікованими. Наразі виробництво розміщене на контрактних майданчиках в Україні та за кордоном (зокрема у Польщі та Туреччині), що дозволяє забезпечувати безперервність випуску препаратів.
На сайті є інформація, що «Фітофарм» відновила випуск частини препаратів. У відсотках скільки зараз вдається виробляти у порівнянні до початку повномасштабного вторгнення? І чому нині не можете виготовляти всю продукцію?
Станом на 2023 рік провели трансфер 32 продуктів, які повернули в аптеки. Асортимент тимчасово скоротився приблизно вдвічі у порівнянні з періодом до початку повномасштабного вторгнення. Причини очевидні: власні виробничі потужності в Бахмуті зруйнували, частину обладнання неможливо було евакуювати, а в фармацевтичній галузі швидко «перевезти завод» нереально. Якщо говорити у відсотках, то на сьогодні відновили приблизно 50% асортименту.
Деякі підприємці в інтерв’ю журналістам Антикризового медіа-центру говорили, що бути релокованим підприємством важко, якщо порівнювати з тими, хто лишився у своїй громаді, бо є проблеми і з приміщенням, і з кадрами, і покупцями. Чи є у вас такі складнощі? Як загалом бути релокованим підприємством?
Так, це дуже складно. У фармацевтичній галузі релокація – це не просто переїзд, зазвичай йдеться про перебудову всієї моделі роботи. Серед додаткових складнощів для нас стали безпека, логістика, швидке відновлення системи управління якістю й операційних процесів у нових умовах, а також забезпечення стабільної присутності препаратів на ринку. На жаль, зараз у нас відсутня опція залишитися у своїй громаді – Бахмут повністю зруйнований. Тому для нас бути релокованими – це продовжувати працювати.
«Бізнес не може стояти осторонь, коли країна бореться за своє майбутнє»
Як «Фітофарм» підтримує Бахмутську громаду?
Компанія системно підтримує країну та людей у воєнний час. Зокрема допомагаємо підрозділам, де служать наші мобілізовані співробітники, а також громадам, волонтерам та ініціативам, спрямованим на підтримку армії та переселенців. Співпрацюємо з міжнародним благодійним фондом «Мальви» та благодійним фондом «Всі Поруч». Вважаємо, що бізнес не може стояти осторонь, коли країна бореться за своє майбутнє.
Чи Бахмутська громада підтримує «Фітофарм» і як саме?
Бахмут – це місто, з якого почалася історія компанії, і ми зберігаємо з ним емоційний та історичний зв’язок. У складні часи для нас важлива будь-яка взаємодія та координація з боку місцевих адміністрацій і людей, які допомагали в критичні моменти. Ми задіяні в багатьох ініціативах Бахмутської громади, допомагаємо ліками та логістикою.
Чи подавали заяву на репарації, аби стягнути з рф завдані збитки?
Збитки – величезні, але конкретних сум не називаємо. Водночас питання компенсацій і відшкодування збитків – у компетенції держави та міжнародних інституцій. Наш фокус сьогодні – забезпечувати безперервність роботи компанії та доступність препаратів для пацієнтів. Далі будемо діяти в законодавчому полі.
Ірина Мартинова
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.