Почали з нуля – переселенки з Бахмута відновили власну справу у Полтаві
Після евакуації життя не закінчується, так вирішили Олена та Оксана, які були вимушені виїхати з охопленого війною Бахмута, та оселилися у Полтаві. Не можна опускати руки та чекати допомоги від когось. Треба покладатись на самих себе та якомога скоріше братись за роботу.
Олена Сидоренко – перукар з тридцятирічним стажем, її двоюрідна сестра Оксана Петлева – напарниця по бізнесу, теж досвідчений перукар-колорист. Обидві пережили не один тиждень під обстрілами у рідному Бахмуті, бо через сімейні обставини не змогли виїхати одразу. Потім довелося двічі змінювати місце тимчасового перебування.
Нарешті майстрині опинилися у Полтаві, де ризикнули відкрити власну перукарню. Ризикнули – бо не побоялися конкуренції, відсутності постійних клієнтів, високої орендної плати та інших труднощів, з якими стикаються підприємці у незнайомому місті.
Вивозили обладнання під обстрілами
Коли почалася повномасштабна війна, Олена ще деякий час продовжувала працювати у власній перукарні в Бахмуті, хоча майже всі колеги вже виїхали з міста у більш безпечні регіони. Олена все ніяк не наважувалася на переїзд, бо переживала за свою маму, яка нещодавно перенесла важку операцію, – чи зможе вона витримати дорогу. Так само й її чоловік не міг покинути свою стареньку маму, яка навідріз відмовлялася кудись їхати.
Втім цілодобові гучні обстріли, що кожного дня посилювались, потрапляння снарядів в їхні домівки, відчуття постійного страху та небезпеки – все це зрештою підштовхнуло родину до евакуації. Так четвертого квітня почалося їхнє життя у статусі вимушених переселенців.
Спочатку Олена з мамою виїхала до своєї доньки у Молдову, але згодом повернулася в Україну та оселилися у Полтаві. Чоловік, який все ще залишався у Бахмуті, зміг забрати додому деяке обладнання з перукарні, будівля якої дуже постраждала від влучення снаряда.
Олена Сидоренко, окрім деяких меблів, вивезла з Бахмута свої сертифікати та грамоти – напрацювання 30-річної перукарської справи
«В Бахмуті наша перукарня була дуже гарно облаштована. Свіжий ремонт, хороші меблі, сучасне обладнання, великий запас розхідних матеріалів. На жаль, все забрати не було можливості. Багато чого залишилося там. Те, що ми зуміли зберегти, згодом перевезли у Полтаву. Це дуже допомогло відновити бізнес на новому місці», – розповіла Олена Сидоренко.
Першим клієнтом у Полтаві був військовий
Наприкінці липня частину обладнання вдалося переправити до Полтави. Ще раніше тут оселилася Оксана Петлева зі своєю родиною – чоловіком та двома маленькими дітьми. Разом сестри вирішили відновлювати бізнес. І хоча Оксана наразі перебуває у декретній відпустці, іноді допомагає старшій сестрі обслуговувати клієнтів.
Оксана Петлева спеціалізується на фарбуванні та колоруванні волосся
Але спочатку потрібно було знайти приміщення – доволі непроста справа у незнайомому місті. На щастя, швидко знайшовся варіант у багатолюдному місці, поблизу центрального ринку, в офісній будівлі здавалося дві кімнати.
«Тільки-но зайшли сюди, я одразу зрозуміла – це те, що потрібно. І розташування зручне, і приміщення у пристойному стані. Я, як фізособа-підприємець, оформила документи з орендодавцем, домовилася про розмір плати. Не буду називати цифру, але вона цілком підйомна. Хочу сказати, що нам дуже пощастило з власником приміщення. Він надав деякі меблі, яких нам не вистачало, допоміг з підключенням бойлера. Та й взагалі, часто навідується та питає, чи потрібно щось», – поділилася Олена.
Нову перукарню назвали «Марафет», хоча та, що була у Бахмуті, називалася «Шарм». Як кажуть переселенки, на новому місці вирішили почали бізнес з нуля та з новою назвою.
«Ми дуже переживали, що не знайдемо клієнтів, а оренду та податки доведеться сплачувати. Тому постаралися заявити про себе: роздавали візитівки на ринку, давали оголошення у соцмережах, повідомили про себе в групах для переселенців у Полтаві. І це дало свої плоди», – згадують Олена та Оксана.
Перукарня «Марафет» на Шевченко, 44, відкрилася 1 вересня. Першим клієнтом переселенок з Бахмута був військовий, який знаходився на лікуванні у Полтаві. Це добрий знак, – подумали майстрині. Так і вийшло. Перші два місяці виявилися не збитковими, як того побоювалися на початку.
А нині вже є напрацьована клієнтська база. До постійних відвідувачів додаються нові. Щодо цін на обслуговування, то вони не захмарні, відповідають середнім по Полтаві, проте такі, щоб не працювати у збиток.
Майстерність та повага до клієнта
Головною своєю перевагою Олена та Оксана вважають працьовитість, багаторічний досвід роботи, гнучкість та повагу до кожного відвідувача. Це приваблює людей, які, зайшовши раз, повертаються за послугами знов і знов.
Клієнтка Світлана Карташова є двічі переселенкою – у 2014 році їй довелося залишити окуповану Горлівку, а минулого року, через повномасштабне вторгнення, поспіхом виїжджати з нової домівки, що облаштували у Лимані. Світлана приїхала на стрижку з передмістя Полтави. Каже, що таким чином хоче підтримати таких, як вона сама, переселенок. До перукарні прийшла не з пустими руками. Принесла коробочку з зефіром, виготовленим власноруч.
Переселенка з Донеччини Світлана Карташова є клієнткою перукарів з Бахмута
«Коли я дізналася про те, що тут працюють майстрині з Бахмута, вирішила приїхати на стрижку саме до них. Бо я знаю, як важко облаштуватись на новому місці, а тим більше – розпочати бізнес. Тож захотіла їх підтримати, а також пригостити своїми смаколиками. Дівчата – молодці, справжні професіонали. Тепер я буду їх постійною клієнткою», – зазначила Світлана Карташова.
Полтавка Світлана Колісник працює у сусідньому офісі. Відвідавши перукарню вперше, жінка стала постійною клієнткою Олени та Оксани. Каже, що окрім високого професіоналізму, майстринь відрізняє дбайливе ставлення до людей.
Полтавка Світлана Колісник високо оцінила ділові та особисті якості перукарів
«Перукарі-переселенки з Бахмута – великі трудівниці, які не покладалися на сторонню допомогу, а знайшли сили та можливість працювати самим. Це викликає повагу та бажання підтримати їх. Я вже не вперше обслуговуюсь у дівчат, і кожного разу намагаюся поділитися з ними частинкою своєї душі, тепла й доброти. Бо дуже хочу, щоб пані Олена та пані Оксана почувалися у Полтаві, як вдома», – пояснила Світлана Колісник.
Самі ж працівниці на власному прикладі доводять, що починати з нуля на новому місці, хоча й важко, але цілком можливо. Головне, щоб було бажання, чітка ціль та наполегливість.
Світлана Денисенко
Матеріал підготовлено ГО “Антикризовий медіа-центр” в межах проєкту “Сприяння евакуації населення з територій ведення активних бойових дій шляхом висвітлення теми соціальної інтеграції ВПО до життя в цільових приймаючих громадах України” за підтримки програми «Стійкість», яка упроваджується Фондом Східна Європа у консорціумі неурядових організацій на чолі з ERIM (Франція) у партнерстві з Фундацією домів з прав людини, Домом прав людини – Тбілісі, Чорноморським фондом регіонального співробітництва та коштом Європейського Союзу.
Думки, викладені у цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію організацій-партнерів консорціуму та Європейського Союзу.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Я переселенка з Соледара, мешкаю в Миргороді. Понад З0 років товаришую з Сидоренко Оленою. Чудовий фахівець, майстер своєї справи та просто дуже гарна людина. Успіхів Вам, дівчатка.