Позначала блокпости та лінію оборони на Покровському напрямку: жінку засудили на 15 років тюрми
Жінку, яка позначала на картах блокпости та лінію оборони ЗСУ на Покровському напрямку, засудили до 15 років позбавлення волі. Її викрили й затримали у жовтні 2024 року.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Донецької обласної прокуратури, пише Антикризовий медіа-центр.
Як йдеться у повідомленні, у 2023 році під час поїздки на тимчасово окуповану територію Донеччини до свого сина жінка отримала за незаконних підстав російський паспорт. Після чого вона повернулась на підконтрольну Україні територію. Наступного року жінка познайомилась в “Telegram” зі співробітником фсб рф та погодилася збирати для нього відомості, що могли б прискорити наступальні дії російській армії на півночі Донеччини.
Жінка передавала результати спостережень за підрозділами Сил оборони й засобами артилерійського ураження в Селидовому та Покровську. У текстових повідомленнях зазначала блокпости та інженерно-фортифікаційні укріплення лінії української оборони. Крім того, доповідала про місцеперебування особового складу і техніки ЗСУ в навколишніх населених пунктах і підтверджувала скриншотами з карт локації, про які запитував куратор.
Через деякий час жінка вирішила евакуюватись з небезпечного регіону, на який сама ж і наводила ворожі удари. При цьому вона продовжила спілкування з вербувальником та, навіть покидаючи Донеччину, відмічала на своєму шляху об’єкти, що також могли його зацікавити – зокрема, у Покровську та на Кіровоградщині, куди прибула для тимчасового проживання.
Упродовж двох місяців жінка розкрила близько 20 локацій ЗСУ у щонайменше восьми населених пунктах. Телефон із доказами роботи на рф вона намагалась сховати в орендованій квартирі, проте у жовтні 2024 року її викрили і затримали правоохоронці.
Суд ухвалив вирок жительці колишнього Старобешівського району (нині Кальміуський район – ред.) за державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК України). Жінку засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Експравоохоронця з Луганщини підозрюють у роботі на окупаційний суд
Правоохоронці повідомили про підозру колишньому працівнику міліції з Луганщини. За даними слідства, після переходу на бік росії він очолив незаконний «районний суд» на тимчасово окупованій території області.
Про це повідомляють у Луганській обласній військовій адміністрації.
Прокурори Луганської області повідомили про підозру колишньому правоохоронцю, якого підозрюють у співпраці з окупаційною владою на тимчасово захопленій території Луганщини.
За даними слідства, чоловік раніше працював заступником начальника одного з районних відділів міліції та очолював кримінальну міліцію. Його звільнили через дисциплінарні порушення.
У 2016 році він перейшов на бік російських окупаційних сил та почав працювати у незаконно створених структурах окупаційної адміністрації.
Після початку повномасштабного вторгнення росії чоловіка, за версією слідства, призначили керівником незаконного «Марківського районного суду» на тимчасово окупованій території Луганської області.
У прокуратурі зазначають, що підозрюваний забезпечує роботу незаконного судового органу, створеного окупаційною владою.
Йому повідомили про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — добровільне зайняття посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території.
Досудове розслідування проводять слідчі Територіального управління ДБР у Краматорську.
Раніше українські суди заочно винесли вироки двом жінкам, які очолили незаконні судові органи, створені окупаційною владою на захопленій території Донеччини.
Відповідно до статті 62 Конституції України, людина вважається невинуватою, доки її вину не доведе суд обвинувальним вироком.
Депортовану з Маріуполя 74-річну жінку повернули в Україну
В Україну вдалося повернути 74-річну жительку Маріуполя, яку російські окупанти депортували під час захоплення міста.
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, повернення стало можливим завдяки гуманітарним домовленостям. Після тривалого перебування за межами України жінку вдалося ідентифікувати та організувати її повернення.
Лубінець повідомив, що жителька Маріуполя перебувала у важкому стані та потребувала постійного догляду. Нині вона в Україні та разом зі своєю донькою. Її стан здоров’я потребує подальшого лікування та підтримки.
Як повідомив омбудсман, після досягнення перших домовленостей на Батьківщину повернули п’ятьох громадян України. Найстаршій людині – 84 роки.
Атакували дронами та авіабомбами: росіяни обстріляли п’ять населених пунктів Донеччини (фото)
На Донеччині за суботу, 6 червня, зафіксувала 1 268 атак по лінії фронту та житловому сектору. Атакували російські війська п’ять населених пунктів області.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Під вогнем перебували: Білозерське, Дружківка, Краматорськ, Миколаївка, селище Черкаське. Руйнувань зазнали 34 цивільних об’єкти, з них 19 житлових будинків.
Наслідки обстрілів:
- по Краматорську росіяни завдали 14 ударів бомбами «КАБ-250» і дронами – вбили чоловіка, ще двох людей поранили. Пошкодили чотири багатоквартирних і приватний будинки, собор, трамвайне депо, автомобіль;
- вісім разів ворог обстріляв Дружківку – авіабомбами, дронами та РСЗВ. Загинула цивільна особа, троє мирних жителів дістали травми. Пошкодили два багатоквартирних і три приватних будинки, будівлі ЦНАПу і пенсійного фонду, автомобіль швидкої медичної допомоги;
- у Миколаївці пошкодили три багатоквартирних і шість приватних будинків;
- у Черкаському – АЗС;
- у Білозерському пошкодили гараж.
Серед цивільних шестеро загиблих і 19 поранених: росіяни атакували Донеччину (фото)
Протягом 5 червня російські війська завдали ударів по 12 населених пунктах Донеччини. Окупанти застосовували авіаційні бомби. Серед цивільних є загиблі та поранені.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції Донецької області.
Протягом доби росіяни атакували Білозерське, Добропілля, Дружківку, Костянтинівку, Краматорськ, Миколаївку, Слов’янськ, селища Біленьке, Олексієво-Дружківка, села Іверське, Кіндратівка та Майдан. від дій ворога руйнувань зазнали 30 цивільних об’єктів, з них 11 – це житлові будинки.
Наслідки російських атак:
- на Миколаївку росіяни скинули чотири бомби «КАБ – 250» – вбили чотирьох цивільних осіб, ще чотирьох поранили. Пошкоджено багатоквартирний будинок і гаражний кооператив;
- одна людина загинула в Добропіллі;
- в Олексієво-Дружківці внаслідок влучання безпілотника загинула людина;
- Дружківка витримала 10 атак (чотири авіабомби, шість FPV-дронів). Серед цивільних – четверо зазнали поранень. Ворог пошкодив шість багатоквартирних будинків, одну приватну оселю, два автомобілі комунального підприємства;
- у Краматорську через удари ворожих дронів травми дістали двоє людей, руйнувань зазнало відділення банку;
- у Костянтинівці війська рф поцілили поблизу автодороги на Дружківку – є поранений. Ще одну людину росіяни поранили в Кіндратівці;
- по Майдану ворог вдарив БпЛА «Молнія-2» – поранив сімох мирних жителів, пошкодив автомобіль;
- на Слов’янськ росіяни спрямували авіабомбу «КАБ-500» – пошкодили підприємство, сім цивільних авто;
- у Білозерському окупанти пошкодили багатоквартирний будинок і заклад освіти, в Іверському – приватний будинок.
До 13 і 15 років ув’язнення засудили двох колишніх працівниць судової системи з Донеччини
Двох жінок, які обійняли посади в окупаційних судових органах на тимчасово захопленій території Донеччини, заочно засудили за колабораційну діяльність.
Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної прокуратури.
За інформацією слідства, одна із засуджених до повномасштабного вторгнення працювала у підрозділі Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. У липні 2023 року після переходу на бік окупантів її призначили на посаду керівниці одного з так званих «судів» у Горлівці.
Інша фігурантка справи раніше працювала в судових установах Донецька та Старобешевого, після чого обійняла посаду в окупаційній судовій системі та згодом очолила так званий «районний суд».
Після переходу на бік окупаційної влади вони брали участь у функціонуванні незаконних судових органів та ухваленні рішень за законодавством рф.
Суд визнав їх винними у колабораційній діяльності (ч. 7 ст. 111-1 КК України) та призначив покарання – 13 і 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
