Прес-конференція радника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО Олесі Цибулько

Вугледар запровадив бюджет участі у 2017 році не на один, а одразу на три роки з ресурсом у 500 тисяч гривень.  Шахтарське місто з населенням близько 15 тисяч людей знаходиться за 30 кілометрів від лінії зіткнення і має площу лише 5 квадратних кілометрів. У перший же рік там отримали 30 проєктів. Найбільша кількість –  комунальної та освітньої направленості. Для визначення переможця запровадили два види голосування – електронний та паперовий. Серед перших підтриманих та реалізованих ініціатив були лежачі «поліцейські», сонячні панелі, громадські зупинки у селах, відеоспостереження у школі, ігрові майданчики тощо.

Однак, цікавість до бюджету участі серед жителів Вугледара з кожним роком ставала нижчою. З тридцяти вона впала до семи проєктів. По-перше, давалася взнаки відсутність інформаційної кампанії, по-друге – обмеженість вже тепер ВЦА в коштах.  Одну з них до снаги подолати на рівні держави й певний рух у цьому напрямку вже є, зазначила представниця міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій під час конференції «Бюджет участі: як зробити інструмент місцевої демократії дієвим? Досвід громад Донецької, Луганської та Запорізької областей».

«Відсоток залученості жителів Донеччини до прийняття рішення в області можливо активізувати шляхом додаткового фінансування. Наразі підготовлені зміни до бюджету, які передбачають додаткову субвенцію, яка буде співфінансувати громадські бюджети. Цей інструмент є особливо важливим для ВЦА, оскільки там особливо складно з наповненням бюджетів. Ми готові переконувати у важливості таких дій міністерство фінансів. Механізм ще розробляється, а сам порядок буде прийнятий лише після затвердження змін до бюджетного кодексу. Планується, що ця програма працюватиме за принципом 50х50. Якщо буде напрацьований дієвий досвід – будемо його поширювати й на території, які межують з Кримом. Спочатку допомагатимемо тим, хто найменш фінансово спроможний», – наголосила керівниця експертної  групи стратегічного планування та розвитку мінТОТ Катерина Демидчук.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Центральна виборча комісія спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Для громадян України, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, постановою Центральної виборчої комісії від 05 вересня 2018 р. № 129 внесено зміни до Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси.

Тепер, у разі коли виборці – внутрішньо переміщені особи, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, вони можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування. Про це повідомляється на сайті Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО України.

Наголошується, що впровадженою процедурою можна скористатися лише на період проведення виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму.

В МінТОТ зауважують, що до прийняття цієї постанови, таку можливість мали лише внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Водночас внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях раніше мали додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування. Тепер цього не потрібно робити.

Варто зазначити, що ця постанова не вирішує в цілому питання доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. Вони, також як і трудові мігранти, не можуть скористатися одним із базових конституційних прав громадянина та залишаються без права голосу на місцевих виборах та в одномандатних округах на виборах до Верховної Ради.

Півтори роки тому у Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 6240 “Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян”, який би мав забезпечити реалізацію права внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів на участь у місцевих виборах. Необхідність його прийняття широко обговорювалась у громадських колах та серед правозахисників. Проте, незважаючи на актуальність цього питання, законопроект № 6240 досі не винесений на розгляд парламенту.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Народний депутат України, секретар Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталія Веселова з самого початку збройного конфлікту опікується проблемами внутрішньо переміщених осіб і жителів прифронтової зони. Нарази вона перебуває з робочою поїздкою в Донецькій області, вже побувала у декількох населених пунктах поблизу лінії зіткнення. Про свої враження та про можливості захисту прав людей Наталія Веселова розповіла на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі.

“Нещодавно прийнятий закон про реінтеграцію був проголосований без урахування думок і правок депутатів, які добре розуміються в темі, та правозахисних організацій, які вже п’ятий рік поспіль допомагають переселенцям і мешканцям прифронтової зони. Я за нього не голосувала, оскільки закон містить відверто дискримінаційні норми – в цьому я переконалася, перебуваючи в Опитному, Пісках, Травневому”, – наголосила народний депутат.

Селище Піски – гаряча точка на лінії фронту, від житлових будинків там залишились справжні руїни, тому місцеві жителі переселились в сусідні села. Але ж вони хотіли б відвідати свої помешкання, до речи, в яких вони прописані. Однак військові їх не пропускають, не пояснюючи причин. За словами Наталії Веселової, вона як народний депутат буде звертатись до Міноборони, щоб врегулювати це питання.

“В Опитному я зустрілась з людьми, які чотири роки живуть без електроенергії, без води та газу. Весь цей час ані центральна, ані місцева влада не переймається цими проблемами, хоча в селищі живуть 40 мирних мешканців. Їм допомагають тільки міжнародні гуманітарні організації, при тому що деякі програми допомоги поступово згортаються. Держава, якщо вона дійсно переймається долею своїх людей, повинна була за ці роки налагодити в подібних випадках евакуацію та забезпечення тимчасовим житлом, в кінці кінців – організувати надійне постачання води та продуктів харчування. Свого часу я надавала в Верховну Раду свої пропозиції щодо соціального житла, але Кабмін переклав цей обов’язок на органи місцевого самоврядування. Як бачимо, ситуація не рухається з місця”, – розповіла Наталія Веселова.

Життя в нещодавно звільнених Травневому та Чигирях поблизу Горлівки – також суцільних жах. Зруйновані та заміновані дороги, пошкоджені будинки, цілодобово не припиняються обстріли. До цього додаються ще проблеми з отриманням пенсії.

“Українська армія звільнила Травневе у листопаді 2017 року. Попри це населений пункт й досі внесений до списку селищ, де не діють органи державної влади. Тому майже в усіх мешканців є проблеми з виплатами пенсій. Пенсії виплачуються за довідками переселенця, але фактично ці люди не є переселенцями, оскільки проживають на підконтрольній території. Цими питаннями давно повинні були зайнятися профільні міністерства, але люди звертаються до мене як до народного депутата”, – зазначила Наталія Веселова.

Депутат наголосила на тому, що вона готова допомагати, і не тільки мешканцям прифронтових сіл, а й переселенцям, які мають труднощі з отриманням пенсій. Зараз діє норма, згідно якою пенсія жителям непідконтрольної території виплачується за умовою наявності довідки внутрішньо переміщеного особи та реєстрації за новим місцем проживання. На думку Наталії Веселової, це дискримінує права людини, порушує Конституцію України, дає підґрунтя для зловживань і корупції.

“Разом з групою депутатів я розробила законопроект № 6692, який передбачає механізм виплати пенсій, в тому числі, жителям тимчасово непідконтрольною частини Донецької і Луганської областей. Будь-який громадянин (незалежно – чи є він внутрішньо переміщеним особою або продовжує проживати на тимчасово непідконтрольною території) має мати можливість отримувати пенсійні виплати. Нарахована людині пенсія повинна переводитися за місцем його звернення до Пенсійного фонду на підконтрольній українській владі території, і людина зможе отримувати  виплати за місцем свого звернення”, – пояснила депутат.

Наталія Веселова підкреслила, що для отримання соціальних виплат і адресної допомоги необхідно мати довідку внутрішньо переміщеної особи, а для отримання пенсії повинно буди достатнім лише паспорта громадянина України. Також вона додала, що для збалансування фінансового стану Пенсійного фонду необхідно не дискримінувати окремі категорії, а впроваджувати справжню пенсійну реформу – зі запровадженням обов’язкового накопичувального рівня системи.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Держава не вживає дієвих заходів, спрямованих на допомогу внутрішньо переміщеним особам та учасникам бойових дій на Донбасі. Прийняті закони про доступне житло та пільгове іпотечне кредитування не підкріплені бюджетним фінансуванням, також не досконально опрацьовано механізм участі пільговиків в державних програмах. Про це на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі повідомила народний депутат України Наталія Веселова.

Закон передбачає придбання житла ВПЛ і учасникам антитерористичної операції на умовах 50/50 (50% платить людина, а 50% платить держава) або пільгові іпотечні кредити під 7% річних. Здавалося б, непогані умови. Однак нардеп впевнена, що це не допоможе поліпшити житлові умови цим категоріям громадян.

«У законі заклали норму, згідно з якою вартість житла розраховують з урахуванням коефіцієнта населеного пункту. Наприклад, в Києві коефіцієнт дорівнює 1,75, а в Слов’янську – 1,25. При такому підході вигідніше купити квартиру в столиці, або за повну вартість придбати житло на вторинному ринку», – говорить Наталія Веселова.

Але навіть якщо знайдуться бажаючі викласти значну суму у вигляді своєї 50-відсоткової частки за квартиру в новобудові, то не факт, що держава оплатить свою частину. «У нас зареєстровано близько 1,5 мільйона переселенців і 300 тисяч учасників АТО. При цьому на програму «Доступне житло» в проекті бюджету закладено всього 30 мільйонів гривень. Цього не вистачить навіть на будівництво одного житлового будинку. Тому я разом з групою депутатів підготувала бюджетні пропозиції на збільшення суми хоча б до 1 мільярда гривень. За нашими розрахунками, це допоможе забезпечити житлом 3 тисячі сімей», – пояснила Наталія Веселова.

За словами народного депутата, одночасно з програмою співфінансування необхідно будувати соціальне житло для малозабезпечених громадян з числа переселенців і учасників АТО. «Але поки держава лише декларує турботу про громадян, які постраждали внаслідок бойових дій на Сході України, – констатувала Веселова. – Така недалекоглядність істотно гальмує процес реінтеграції Донбасу і ще більше посилює демографічну кризу в країні».

Ці та інші проблеми парламентарка обговорювала з донорськими та гуманітарними організаціями на конференції «Україна. Забута криза в Європі?», що нещодавно відбулася у Берліні. «Міжнародні донори готові нам допомагати, але за умовою, що український уряд нарешті визначиться з основними напрямками підтримки вимушено переміщених осіб і учасників АТО та буде здійснювати реальну, а не декларативну допомогу», – зазначила Наталія Веселова.         

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Безкоштовна гаряча лінія для надання довідкової інформації переселенцям і постраждалим внаслідок подій на Сході України і анексії Криму відкрита за номером 0 800 309 110.

Про роботу нового інструменту допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також жителям непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей та Криму розповіла в Антикризовому медіа-центрі радник Міністра з питань тимчасово окупованих територій і ВПО Олеся Цибулько.

За словами Олесі Цибулько, проект стартував 6 жовтня, він об’єднав зусилля декількох груп – це Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, громадська організація «Донбас СОС» і Програма «Радник з питань ВПО». «Мета роботи гарячої лінії – надання довідкової інформації громадянам, які постраждали в результаті збройного конфлікту, та оперативне реагування на точкові і системні проблеми», – зазначила радник міністра.

Координація дій громадських організацій та виконавчої влади дозволить спільно працювати над розробкою змін до чинного законодавства, а також залучати інші державні органи та органи місцевого самоврядування до вирішення проблем осіб, які звернулися за допомогою. «Механізм роботи Гарячої лінії полягає в наданні оперативної довідкової консультації, але якщо проблема вимагає більш детального розгляду, питання переадресовується профільним фахівцям», – додала Олеся Цибулько.

Так, отримати первинну юридичну допомогу або контакти благодійних організацій можна в телефонному режимі – саме в той момент, коли них потребують заявники. Проблеми, пов’язані з соціальними виплатами (адресна допомога, пенсії), переадресовують експертам програми «Радник з питань ВПЛ».

Звернення на гарячу лінію часто розкривають прогалини в українському законодавстві. Тому проект передбачає їх систематизацію та розробку нових законопроектів. «Проблеми громадян, які неможливо вирішити через юридичні колізії, в обов’язковому порядку будуть передаватися в Робочі групи з удосконалення законодавства, які діють при Міністерстві з питань внутрішньо переміщених осіб і тимчасово окупованих територій за підтримки Ради Європи, – повідомила Олеся Цибулько. – Таких груп створено п’ять. Фактично це перший такий системний підхід в Україні, який дозволить оперативно виявляти недоліки в законах і запускати в роботу такі зміни в законодавстві, щоб зменшити страждання людей».

На гарячу лінію вже надходить багато дзвінків, причому 30-40 відсотків звернень йдуть від жителів непідконтрольних територій. Це дуже позитивний сигнал: люди довіряють українській владі і бачать в Міністерстві ту структуру, яка хоче їм допомогти.

Як повідомила головний спеціаліст відділу правового забезпечення МінТОТ Олеся Паперняк, в міністерстві розроблено Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб. «Стратегія визначає базові напрямки, які потребують вдосконалення щодо забезпечення прав ВПО. Це право на житло, захист власності, працевлаштування, право на отримання освіти і медичного обслуговування. Окремим розділом йде інтегрування ВПО в життя територіальної громади, куди вони перемістилися і проживають. Це стосується участі в місцевих виборах і включення в суспільне життя громад», – розповіла Олеся Паперняк.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!