Про діяльність та можливості профспілок

Незалежно від форм власності та господарювання на підприємствах, які використовують найману працю, має бути колективний договір. Цей документ регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини між роботодавцем і робітниками.

Які функції виконує колективний договір

Згідно з законом «Про колективні договори і угоди», цей документ укладається між роботодавцем з одного боку й одним або кількома профспілковими органами, з іншого. Якщо профспілки на підприємстві не має, то іншою стороною можуть виступати працівники, яких обирає і уповноважує трудовий колектив.

Зміст договору визначається сторонами в межах їхньої компетенції. Зокрема, в документі прописують ті зобов’язання, які регулюють виробничі, трудові та економічні відносин. Наприклад, угодою передбачається:

• нормування оплати праці, її розмір, надбавки та премії;
• режим роботи підприємства, тривалість робочого часу і відпочинку;
• участь трудового колективу у розподілі та використанні прибутку, якщо це передбачено статутом підприємства;
• забезпечення працівників житлом, медичним обслуговуванням тощо.

У колективному договорі можуть бути прописані й додаткові гарантії. Як наприклад, оздоровлення дітей співробітників або придбання для них новорічних подарунків.

Строк дії колективного договору

Положення, що прописані у колективній угоді, поширюються на всіх працівників підприємств. При цьому неважливо, чи є робітники членами профспілки або час його працевлаштування: до чи після укладання договору. До того ж ця угода є обов’язковою і для працівників, і для роботодавця. Документ набуває чинності від дня його підписання. Якщо строк дії договору закінчився, то документ все одно продовжує діяти, допоки між сторонами не буде укладено новий.

У випадку, коли підприємство зазнало реорганізації чи змін, угода все одно залишається чинною. Документ діє протягом всього строку, на який його було укладено. У разі зміни власника підприємства колективний договір може бути чиним і надалі, але не більше одного року. За цей час сторони мають укласти новий або доповнити та змінити існуючий. У разі ж ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення процедури.

Відповідальність сторін

За порушення або невиконання положень колективного договору чинним законодавством передбачена відповідальність. Порядок і строки накладання штрафів прописані у Кодексі про адміністративні правопорушення. А саме – на осіб, які представляють роботодавця, профспілки або інших уповноважених органів, із вини яких зобов’язання, прописані в угоді, були порушені, накладається штраф у розмірі до 1700 грн.

Також винні несуть дисциплінарну відповідальність до звільнення з посад. Загалом справи щодо порушення колективного договору розглядають у суді за поданням однієї із сторін.

Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»

Коли людина влаштовується на роботу, вона розраховує на певні права та гарантії, які прописані в трудовому договорі. Це вчасне отримання заробітної плати, її розмір, умови праці та тривалість робочого часу.

Але нерідко трапляється, що роботодавці порушують укладений договір. Аби людина у такому випадку могла себе захистити, на підприємствах працівники створюють профспілки.

Яку функцію виконують ці об’єднання сьогодні і як вони утворюються – спробуємо дізнатися.

Що таке профспілка

Історія створення професійних спілок починається в країнах Західної Європи наприкінці XVIII століття, в Україні приблизно в останній чверті XIX.

Добровільні неприбуткові громадські об’єднання працівників, які пов’язані спільними інтересами професійної діяльності, називаються профспілками. Створюють їх, перш за все, для захисту трудових та соціально-економічних прав. Профспілки не залежать від форми власності чи виду господарювання підприємства. У законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зазначається, що на ці об’єднання також не мають впливу органи місцевого самоврядування, роботодавці та інші громадські організації або політичні партії. Профспілки можуть самостійно і незалежно організовувати свою діяльність. Також такі об’єднання мають право на власний розсуд приєднуватися до міжнародних профспілок. В Україні всі профспілкові організації мають рівні права.

Хто саме та як може вступити до профспілки

Громадяни України мають право вільно обирати профспілку, до якої вони хочуть приєднатися. Для цього працівникам потрібно написати та подати відповідну заяву до первинної організації. Зазвичай членами профспілок стають робітники, які працюють на одному підприємстві, установі або організації. Але в об’єднанні можуть перебувати й ті працівники, які вийшли на пенсію і звільнилися або ж ті, які тимчасово не працюють.

Відповідно до закону України іноземці та особи без громадянства не можуть створювати профспілок, проте мають право вступати до вже існуючих, якщо це передбачено статутом організації. Роботодавці та керівництво також можуть бути у спілці, але не мають бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня.

Вступ до організації є добровільним, тобто нікого не можна примушувати вступати до профспілки.

Яку функцію виконують профспілки та які права вони мають

Захистом трудових прав та інтересів працівників на підприємствах займаються профспілки. Вони також можуть представляти права працівників у суді.

У тих питаннях, що порушують колективні інтереси, профспілки захищають права працівників незалежно від того, чи є вони її членами.

Також об’єднання наглядають за вчасною виплатою зарплати працівникам, належними умовами праці, зокрема, контролюють на громадських засадах створення безпечних умов праці, дотримання виробничих та санітарно-побутових умов на підприємстві, забезпечення спецодягом, спецвзуттям чи іншими засобами захисту. Якщо на виробництві виникає загроза життю або здоров’ю працівників, профспілки можуть вимагати від роботодавця негайного припинення робіт. Також організації мають право на проведення своєї незалежної експертизи умов праці та брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків.

Профспілки можуть захищати працівників від безпідставного звільнення їхнім роботодавцем.

У законодавстві Україні прописано, що професійні спілки мають право на проведення страйків та мітингів. Якщо керівник підприємства порушує умови трудового договору, вони мають право вимагати його розірвання і така вимога є обов’язковою для розгляду і виконання.

Крім цього, всеукраїнські профспілки можуть подавати органам виконавчої влади пропозиції до проєктів, законів та нормативно-правових актів щодо формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових відносин тощо.

Будь-яке перешкоджання праву громадян об’єднуватися у профспілки або перешкоджання діяльності цих об’єднань тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»

• Який можливий максимальний строк безоплатної відпустки?
• Чи може працівник відмовитися йти в безоплатну відпустку?

Відповідає Олександр Акіншин, заступник директора Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Дивіться більше відео з відповідями на важливі питання у добірці Питання-Відповідь

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Затримка виплати зарплати – найчастіша проблема, з якою звертаються жителі Донеччини та Луганщини до регіонального представництва Уповноваженого з прав людини в Донецькій та Луганській областях. Переважно це шахтарі та працівники комунальних підприємств. Часто вони просто не знають, хто й як може їм допомогти.

Представник Омбудсмена в Донецькій і Луганській областях Павло Лисянський певен, що в українському законодавстві достатньо можливостей, щоб людина могла захистити себе сама, тим більш в такій справі, як заборгованість зарплати.

Перший крок – звернення до профспілки

По-перше, важливо пам’ятати, що невиплата зарплати з точки зору українського закону – це не адміністративне правопорушення, а справжній кримінальний злочин. Стаття 175 Кримінального кодексу України прирівнює невиплату зарплати до невиплати пенсії, стипендії та інших установлених законом виплат і обіцяє покарання від великих штрафів до п’ятирічного строку позбавлення волі. Та до поліції поспішати не варто. Для встановлення законного права на оплату праці можна скористатись кількома більш зручними способами.

Профспілкова організація має захищати працівника, бо фактично це оплачуваний вами адвокат. То ж, при затримці зарплати більше ніж на місяць, спершу варто прийти до голови профспілки і на його ім’я написати заяву. В ній ви вказуєте на заборгованість і просите голову втрутитись і відновити ваші права. Профспілковий комітет має провести перемовини з роботодавцем, а також може звернутись до міської влади з проханням впливу на керівництво підприємства.

Однак не завжди профспілка спроможна ефективно боротись за права робітників. Тоді звернення до неї може тільки згаяти час.

Другий крок – звернення до суду

Часто люди думають, що суд – це дорого і довго. Мовляв, потрібен юрист та сплата судового збору. Однак українське законодавство поступово вдосконалюється і на даний момент при зверненні до суду саме з приводу заборгованої зарплати судовий збір не збирається. Юрист теж не потрібен, процедура душе проста і навіть швидка.

Справа в тому, що в українському законодавстві існує спрощена процедура реагування на такі справи, як заборгованість по зарплаті. Це форма судового рішення, що називається судовим наказом і спеціально використовується для безспірного одностороннього стягнення грошей або майна з боржника за заявою, зокрема – для стягнення не виплаченої працівнику суми заробітної плати за час затримки.

За судовою практикою судовий наказ складається у випадку, коли відсутня тема спору, як і у випадку заборгованості по зарплаті. Тому суд приймає рішення на  користь працівника.

Така справа розглядається лише на основі письмової заяви, і сторони до суду не викликають, що значно прискорює стягнення заборгованості.

До суду потрібно написати заяву та до неї додати документи:

• ксерокопії паспорту та ідентифікаційного коду;
• довідку з місця роботи з бухгалтерії, де зазначено борг по заробітній платі,
• ксерокопію трудової книжки, завірену відділом кадрів, або копію наказу, коли ви були прийняті на роботу.

Документи ви особисто приносите до суду і буквально за п’ять днів отримуєте рішення, яке гарантує виплату вам боргу. Судове рішення також відправляється до роботодавця-боржника. Він має виконати його протягом 13 днів з дня отримання наказу.

За невиконання судового наказу передбачена кримінальна відповідальність, і тоді підключається виконавча служба, яка слідкує за виконанням судових рішень. Вона може арештувати рахунки підприємства до того часу, поки не буде виплачена заборгованість працівникам.

Якщо ж виконавча служба бариться, ви можете написати заяву до суду з проханням забезпечити виконання судового наказу.

«Це досить проста справа, під силу кожному громадянину, і за неї немає сенсу платити гроші приватним юристам», – вважає Павло Лисянський.

На його думку, це один з ефективніших інструментів на даний момент. Тому що коли роботодавець отримує рішення суду, він розуміє, що ви вже почали діяти, і для нього наступлять неприємні наслідки – заведення кримінальної справи та арешт рахунків. Клопоту йому буде більше, ніж сплатити борг.

Стається так, що люди не можуть на підприємстві отримати довідку про заборгованість по зарплаті. Тоді спочатку можна звернутись до суду з позовом про витребування цих документів. В заяві ви описуєте ситуацію, що у вас заборгованість, і при цьому ви не можете звернутись до суду з цього приводу, оскільки вам не надають довідку. За 5 днів суд приймає рішення витребувати ці документи з підприємства. Таке судове рішення роботодавець теж не зможе ігнорувати під страхом кримінальної відповідальності.

З отриманою довідкою ви подаєте новий позов вже про стягнення заборгованості. Хоча, можливо, такої потреби не буде, оскільки роботодавець вже впевниться у серйозності ваших намірів.

Люди часто відмовляються від своїх прав через невіру в справедливість держави чи побоювання, що на адвоката не вистачить грошей. Однак у нас достатньо законних і діючих інструментів для захисту себе, особливо в таких безумовних справах, як невиплата зарплати.

Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Під час карантину почастішали випадки, коли роботодавці підприємств, що мають скоротити, а то й припинити свою роботу, змушують працівників писати заяви на безоплатні відпустки. Такий спосіб зберегти робочий колектив вигідний лише роботодавцю. Працівники, що йдуть у відпустку заради збереження робочого місця, лишаються без зарплатні на невизначений термін.

До кого і яким чином звертатись за встановленням справедливості, розповів представник Уповноваженого з прав людини в Донецькій та Луганській областях Павло Лисянський. На його думку, примушення до безоплатної відпустки – не законне і у вас є достатньо інструментів, щоб захистити свої права.

Павло Лисянський, представник Уповноваженого з прав людини в Донецькій та Луганській областях

Головне, почати вирішувати ситуацію з правильного кінця – з самого нижнього рівня. Це потрібно для того, щоб, якщо справа дійде до суду, у вас будуть на руках докази, якими інструментами ви вже скористались, щоб відновити законні права. Перший етап – звернення до профспілки.

Як заручитись підтримкою профспілки

Профспілкова організація підприємства має стати першим помічником в ситуації примушення до безоплатної відпустки. Профспілка – це адвокат працівника. Вона наділена  повноваженнями допомагати працівникам у подібних ситуаціях і має працювати на вас, бо ви сплачуєте профспілкові внески, з яких отримують зарплати голова і бухгалтер.

На вашому боці і закон. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки створюються для захисту як трудових, так і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів. За статтею 19 цього ж закону, профспілка може представляти ваші інтереси не тільки перед роботодавцем, а і в місцевих чи державних органах та судах.

Стаття 20 закріплює за профспілками право на укладення колективних договорів чи угод від імені працівників та на проведення колективних переговорів.

Отже, профспілки представляють ваші інтереси і коли вас змушують йти у безоплатну відпустку. Перше, що варто зробити – це прийти до голови профспілки і написати заяву на його ім’я. В заяві вкажіть, що вас змушують написати заяву на безоплатну відпустку і це порушує ваші права на оплату праці і відпустки. Як член профспілки, у своїй заяві ви просите втрутитись в цю ситуацію голову, як законного представника, що має вас захищати перед роботодавцем.

Ситуація може бути врегульована вже на цьому рівні. І ви можете зекономити купу часу та нервів на подальших етапах захисту прав.

Профспілковий комітет бере участь в колективних перемовинах. Наразі зараз на трьох підприємствах Донеччини роботодавці хочуть змінити колективні договори і передбачити в них, що під час введення в країні карантину працівників можна відправляти в безоплатну відпустку. Без рішення профспілки такі зміни в договорі неможливі. Тому від профспілки багато чого залежить на підприємстві.

Однак бувають такі випадки, коли профспілка на підприємстві не працює на захист прав робітників.

В такій ситуації законодавство дозволяє створити альтернативну профспілку. Для цього достатньо трьох працівників підприємства. Така ініціатива навіть може стати поштовхом для старої профспілки щоб змусити її співпрацювати з робітниками.

Роботодавець несе кримінальну відповідальність

Дії роботодавця, який змушує йти у безоплатну відпустку, підпадають під статтю 173 Кримінального Кодексу України «Грубе порушення угоди про працю». Серед покарань – штрафи, втрата права займатися певною діяльністю чи обіймати посади, арешт або обмеження волі на строк до двох років.

Якщо ж за відмову йти в безоплатну відпустку вам погрожують звільненням, то такі дії вже підпадають під статтю 172 Кримінального Кодексу, яка визнає незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів грубим порушенням законодавства про працю. За це можна втратити посаду чи отримати покарання у вигляді великих штрафів, виправних робіт і навіть арешту. Саме ці статті ви можете згадувати у заяві до поліції.

Однак, якщо ви відмовляєтесь йти у безоплатну відпустку під час карантину, роботодавець може запропонувати вам працювати. Така пропозиція від роботодавця порушує постанову Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Це теж привід звернутись до поліції з заявою, що роботодавець примушує вас працювати під час карантину, чим порушує постанову Кабміну.

Що робити роботодавцю

Звичайно, у зв’язку з карантином, роботодавець опинився не в кращому становищі і будь його воля – не припиняв би роботи. І може так статись, що прибуток підприємства залежить від відвідувачів, наприклад, у закладі громадського харчування або сфері послуг. При цьому законодавство не звільняє роботодавця від його обов’язку вчасно платити робітникам зарплату.

На час карантину підприємство може визнати вимушений простій. Стаття 34 Кодексу законів України про працю пояснює, що простій – це призупинення роботи у таких обставинах, коли підприємству не вистачає організаційних чи технічних умов для виконання роботи. За ст. 113 цього ж Кодексу передбачено, якщо простій виникає не з вини працівника, цей час оплачується йому не менш ніж у дві третини тарифної ставки встановленого окладу.

Тож, якщо ви не згодні йти у безоплатну відпустку, роботодавець має об’явити простій підприємства і сплачувати вам дві третини окладу. Це гарантія, передбачена законодавством. Якщо підприємство не має грошей навіть на частину зарплати, Павло Лисянський рекомендує взяти на це кредит.

Є історії, коли роботодавці намагаються визнати карантин форс-мажорними обставинами, які позбавляють їх від зобов’язань перед працівникам. Однак, це не вірно, карантин не вважається  форс-мажорними обставинами. На сьогодні саме таку позицію займає інспекція з питань праці.

Алгоритм дій працівника

Коли адміністрація підприємства примушує йти у відпустку за власний кошт

• Напишіть заяву на ім’я керівника підприємства з відмовою або з пропозицією перейти на дистанційну роботу. Заяву зробіть у двох примірниках. На один з них (ваша копія) візьміть резолюцію про отримання вашої заяви. Другий примірник лишаєте в приймальні.
• Напишіть заяву на ім’я голови профспілки з проханням захистити ваші трудові права.
• Якщо ваша профспілка не діє, втрьох з колегами організуйте альтернативну профспілку і зверніться до керівника підприємства з пропозицією скласти колективну угоду.
• Якщо переговори заходять в глухий кут, напишіть скаргу до Головного управління Держпраці в області.
• Якщо отримали погрози про звільнення, напишіть заяву до Головного управління національної поліції в місті.
• Якщо в поліції чи Держпраці проігнорували ваше звернення, напишіть скаргу Уповноваженій Верховної ради України з прав людини або представнику уповноваженого в регіоні.

В Донецькій і Луганській областях пишіть на e-mail. Також можна зв’язатись з Павлом Лисянським через його сторінку у фейсбуці.

Відпустка під час карантину можлива тільки за добровільною згодою робітника, або якщо профспілка на зібранні колективу з керівництвом ініціювала колективне рішення і певну угоду. Та  пам’ятайте, що піти у відпустку – це ваше право, а оплата за простій –  економічні гарантії, надані вам законодавством.

Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»