(Просто зараз) Фестиваль народного мистецтва ім. Марії Приймаченко у Краматорську

Аграрний бізнес на Донеччині працює в умовах постійних ризиків і випробувань. Втрачене поголів’я худоби, зруйновані приміщення, заміновані поля, пожежі від прильотів, неврожай через негоду, відсутність відшкодувань та недостатні дотації від держави – усе це стало частиною щоденної реальності для ТОВ “Крамагросвіт”. 

Історія підприємства почалася з активів шахти Засядька, разом із людьми, які там працювали. Спершу бізнес розділили на два напрями – рослинництво (“КЗТС Машинінг”) і тваринництво (“Крамагросвіт”). У 2016 році їх об’єднали під одним керівництвом, а вже наприкінці 2018-го бізнес “КЗТС Машинінг” продали. Відтоді “Крамагросвіт” працює як самостійне господарство за принципом повного циклу виробництва. Він охоплює всі етапи: вирощування зернових, технічних і кормових культур, розведення великої рогатої худоби, виробництво молока, переробку власної сировини у цеху та постачання продуктів жителям області.

Директор ТОВ “Крамагросвіт” Сергій Курінний в інтерв’ю журналістці Антикризового медіа-центру розповів, як працює підприємство в умовах війни, які виклики долає та чи має підтримку від держави аграрний та фермерський бізнес на Донеччині.

“В нашій країні споживач залишається на узбіччі”

У чому, на вашу думку, перевага “повного циклу“?

Я сумніваюся, що вона є, через недосконалість законодавства. Розумієте, якщо ми займаємося виробництвом органічної продукції, дотримуємося стандартів і не розбавляємо молоко водою чи іншими домішками, то все одно опиняємося на полицях магазинів поруч із тими, хто це робить. Чув про підприємства, де взагалі немає молока – лише сухе, рослинні жири та різноманітні замінники. У них собівартість продукції значно нижча через те, що їхнє молоко ненатуральне. Ця проблема порушувалася неодноразово, але результату немає досі.

Коли ми почали постачати натуральне молоко в магазини, одразу помітили, що наша продукція стоїть на полицях поряд із дешевими підробками. Внаслідок високої собівартості виробництва знизити ціну ми не можемо, бо треба або в нуль працювати, або у збиток. Кілька років так і робили. Фальсифікати коштують значно дешевше. Ця проблема існує десятиліттями й фактично не вирішується, бо виробники підробок впливають на процес ухвалення відповідних рішень. Хоча Держпродспоживслужба проводить перевірки, здається, що реальна якість продуктів для кінцевого споживача не є її пріоритетом. У багатьох країнах світу молоковмісні продукти мають чітке маркування – специфічний колір упаковки, який відрізняє їх від натуральних продуктів. У нас такого підходу немає, і це комусь вигідно. В нашій країні споживач залишається на узбіччі, а недобросовісний бізнес має можливості обходити вимоги ДСТУ (Державний стандарт України – ред.).

Як це позначалося на підприємстві?

Ми укладали договори з магазинами, бачили, що наше молоко продається поруч із ненатуральним, але дешевшим. Ми не могли знизити ціну через високу собівартість. У результаті тваринництво було радше соціальною програмою. Прибуток приносило рослинництво. Тваринництво – ні, бо держава так до нього ставиться.

Приблизно з 2016 до 2020 року було все одно, чи переробляти продукцію самостійно, чи продавати її на заводи — прибутку це не давало. Зараз же ситуація кардинально змінилася. Якщо продовжувати співпрацю з молокозаводами, де закупівельна ціна залишилася низькою (18-19 грн за кілограм), тож говорити про якусь вигоду взагалі не доводиться.

Починаючи з 2023-2024 років, ситуація суттєво змінилася. Якби ми лишилися на старій моделі і просто продавали молоко на молокозаводи, то фінансові втрати були б настільки значними, що довелося б закривати бізнес. З іншого боку, якщо ми переробляємо молоко власноруч у своєму молочному цеху, то після обробки і випуску готової продукції його вартість доходить приблизно до 42-43 гривень за кілограм. Так, при цьому ми маємо додаткові витрати — заробітна плата працівників, електроенергія, упаковка та фасування. Але загалом це дає нам можливість отримати прибуток.  І саме з 2024-2025 років бізнес почав приносити дохід.

Ми зосередилися на торгівлі через власні кіоски та мережу, відмовившись від масової реалізації на молокозаводи та магазини, як це було до війни. Наразі магазини займають лише 10% від загального обсягу продажів, що для нас несуттєво. Основний акцент зробили на кіоски та виїзну торгівлю, через які продаємо 90% молочної продукції. Це вигідніше, оскільки покупці цінують якість нашої продукції.

Водночас цей бізнес все одно не порівняти з рослинництвом. Там десять людей можуть дати вп’ятеро більше, ніж сто людей у тваринництві. Тому ніхто не хоче цим займатися. Ми залишилися останніми в Донецькій області, хто тримає тварин.

“Де тут державний підхід”

Війна сильно вплинула на господарство?

Звісно. Ще у 2022 році ракета влучила по молодняку – мінус 38 голів. Один корпус був зруйнований.

Довелося вивозити худобу, щоб не втратити все. Із 550 корів залишилося 100. Ризикнув їх залишити, бо потім відновити бізнес “з нуля” — це нереально, та й були вкладені значні гроші у молочний цех, а його закриття стало б кінцем. Та й важко, боляче було дивитися, як вивозять цих корів, як все закривається. Щойно наші погнали окупантів і стало зрозуміло, що вони до нас не зайдуть, одразу почали працювати над відновленням поголів’я.

Так, тоді було надзвичайно складно, до того ж зруйнувалися зв’язки з молокозаводами – Куп’янським та Костянтинівським. Ферма була у важкому становищі. Але з часом вдалося наростити поголів’я телят, телиць, нетелів (молоді телиці до першого отелення – ред.) та вдалося стабілізувати процес повного оновлення. Зараз маємо 118 корів.

А як із державною підтримкою?

Її фактично немає. Зокрема дотації на корів розподіляють несправедливо. У 2022 сказали, що дадуть по 5300 гривень на корову. Подали документи та отримали відповідь: “Якщо у вашій громаді не буде війни, тоді дамо”. У Донецькій області війна, значить, нам не можна, хоча інші регіони отримали дотації. Аналогічно відмовили й у 2023, 2024 роках.

 У 2025 році нам знову не дали підтримку, бо в нас, “багато” корів: “Ви нарощуєте поголів’я з 22-го року. Було 100, а тепер стало 118?  Якби було 99, вам би дали дотацію по 7000 на корову”. Пояснюю, що раніше у Слов’янському районі було 19 000 корів і  в Краматорську 4 000, тобто загалом 23 000. Зараз на цій самій території всього 118 голів, а нам кажуть, якби було менше, то дали б.  Де тут державний підхід, вибачте?

Наскільки кращою є ситуація з рослинництвом?

2022 рік — війна, обстріли, заміновані поля, пожежі від обстрілів. У 2023 році рясні дощі допомогли отримати рекордні врожаї. Зернова кукурудза дала 117,2 центнера з гектара, найвищий результат у регіоні. Кукурудзу на силос зібрали у кількості 330 центнерів з гектара, і силос був високої якості. Також вдалося виростити сіно й сінаж люцерни, що забезпечило харчування до літа 2025 року. Проте 2024 рік був складним через літню та осінню засуху. Вологи бракувало навіть у глибоких шарах ґрунту, що унеможливило посів озимого ріпаку й значно скоротило площі озимої пшениці.

У 2025 році засуха стала критичною: на 1 квітня метровий шар ґрунту містив лише 45 мм вологи замість норми у 150 мм, а опадів за сезон випало всього 38% від багаторічних середніх норм. Соняшник показав найнижчий урожай — до 11 центнерів з гектара.

Незважаючи на труднощі, тримаємось, дивимось, як пережити поточний рік і думаємо про наступний. Плануємо роботу далі, готуємось до нового сезону. Поки є можливість, то працюватимемо.

Які результати показуєте попри випробування? Які плани на майбутнє?

Цьогоріч на фуражну корову ми отримали рекордний надій молока, навіть до війни ми так не доїли: 7 400 кг молока за рік. І прирости м’яса – 840 г добового приросту. Такого також не було. Працюємо. Займаємось.

А взагалі стратегія зараз одна – вижити в цій ситуації. Щоб всі виробництва працювали, люди залишилися, зберегти колектив. Наразі коштів на розвиток немає. Врожай пшениці нині по 25 центнерів, а раніше був по 55-58. Соняшника отримуємо по 10,5, а раніше було по 25. Тож якісь великі плани під питанням.

“Треба допомагати тим, хто реально знаходиться у скрутному становищі”

Яких, можливо, програм, з боку місцевої, обласної або центральної влади не вистачає для розвитку вашої справи?

Наш регіон зараз переживає дуже складний період, і нам дійсно потрібна підтримка у вигляді дотацій чи компенсацій. Я б запропонував, хоча б у ці важкі часи, переглянути систему оподаткування і зробити податки залежними від реального прибутку. Зокрема, необхідно враховувати реальний дохід господарств. Не можна порівнювати степові аграрні території з центральними, північними чи західними областями через нерівні умови для виробництва. Регіони півдня та сходу України стикаються з постійним дефіцитом вологи, тоді як у центрі, на півночі та заході України ця проблема практично відсутня. Наприклад, у 2023 році дощі нам забезпечили рекордний урожай в таких культурах, як кукурудза, що позитивно позначилося на показниках господарств. Але таких років мало. У звичайних умовах, коли вологи недостатньо (а це типова ситуація для півдня та сходу України), доцільно вводити різницю в оподаткуванні залежно від природних умов регіону. Тож справедливим рішенням було б сплачувати податки саме від реального прибутку, і податкова система має враховувати ці нюанси.

Щодо мінімального податкового зобов’язання, пропоную у складні часи для підприємств регіонів, які постраждали від війни і засухи, зменшити його до 50% від нинішнього рівня. Це дозволить підприємствам виживати в умовах важкої економічної і кліматичної ситуації.

Або та ж програма про виділення компенсації на корову по 7 000 гривень, про яку вже говорив. Треба допомагати тим, хто реально знаходиться у скрутному становищі, прибрати правила з обмеженнями, зокрема щодо кількості. Постраждалі регіони, навпаки, потрібно стимулювати й робити все, щоб вони зростали, а не обмежувати.

Ще є обіцянка: на гектар ріллі мають виділяти по 1 000 гривень дотації, але це дуже мала сума для постраждалих господарств. Чому б не зробити по 4 000 гривень спеціально для постраждалих через війну? Немає сенсу давати ці кошти тим регіонам, які не зазнали втрат та збитків від військових дій та нестачі вологи, для вирощування врожаю. Ці підприємства і так виграють на підвищеній ціні внаслідок зменшення загального урожаю по країні. Нам потрібна підтримка для виживання зараз, а працювати та розвиватися ми зможемо згодом, як стабілізуємося.

Фінансова ситуація критична: ми не маємо можливості вкладати гроші в оновлення обладнання та закупівлю техніки. Лише від невчасної реалізації соняшника урожаю 2022 року, коли ми ще сподівалися, що війни не буде, втрати склали 21 млн грн. Потім втратили ще 30 мільйонів через пошкоджені приміщення та заміновані поля. У 2023 році почали трохи оговтуватися після всього цього, але у 2024 мороз вдарив по ріпаку й пшениці.

Ми не процвітаємо – ми виживаємо. Так, зарплату платимо, намагаємося утримувати її на достойному рівні. Купити нове обладнання чи трактор? Про це навіть мріяти складно. В країні взагалі не враховують, хто постраждав від війни, а хто ні.

Що можете сказати молодому фермеру з Донеччини, який тільки планує розпочати цей бізнес?

Тут земля то згоріла, то замінована, то зруйнована, є проблеми з логістикою. У 2022 році це було особливо відчутно – логістика буквально зупинилася, через страх сюди ніхто не їхав. Це створює величезну проблему, адже багато компаній припинили співпрацю з представниками Донецької області. Ми, наприклад, цього року хотіли продати ячмінь, знайшли вигідного покупця, але угода зірвалася тільки тому, що ми знаходимося на Донеччині. Через це економічні втрати для нас стають дедалі серйознішими.

Що вас тримає в такій ситуації?

Люди. Вони тут народилися, тут їхні родичі, домівки. Ми завжди вчасно виплачували зарплати. А куди їм їхати? Держава нічого не дає. Поки є можливість – працюємо. Тут наші батьки поховані, тут наша земля, наші будинки. Поки що так, а далі видно буде.

Лариса Мак

Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.  

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Жителі Краматорська оцінили рівень медицини, освіти та доступу до соціальних послуг. Участь в опитуванні від міської ради у межах розробки стратегії розвитку громади взяли 274 людини.

Про це пише журналіст Антикризового медіа-центру.

Загальна задовільна оцінка медичних послуг та рівня освіти в умовах війни свідчить про їхню доступність для значної частини населення. Водночас критичні оцінки продемонстрували потребу у підвищенні якості, забезпеченні кадрами й ресурсами.

Крім того, жителі громади висловили думку й щодо стану екології.

“Приблизно чверть жителів оцінили екологічний стан у громаді як «негативний». Це можна пояснити як усталеними проблемами промислового міста, так і новими викликами, пов’язаними з війною”, – йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру “У громаді спитали бізнес та жителів, яким вони бачать Краматорськ у майбутньому“.

Такі оцінки свідчать про необхідність розробки комплексних рішень для збереження та відновлення екології після бойових дій у громаді.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У ніч з 1 на 2 жовтня російська армія кілька разів поспіль атакувала Краматорськ дронами-камікадзе. Влучання зафіксовані по житлових будинках та території автотранспортного підприємства. Постраждалих серед мирних жителів немає.

Про це повідомляють у Краматорській міській військовій адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Російські війська продовжують застосовувати тактику нічного терору проти цивільного населення Донеччини. У ніч з 1 на 2 жовтня у Краматорську зафіксовано кілька атак ударними безпілотниками.

• 21:45, 1 жовтня — дрон «Молнія-2» влучив у крону дерева біля багатоквартирного будинку в центральній частині міста. Постраждалих немає, пошкоджені фасади будинків та автомобіль.

• 22:20, 1 жовтня — ще один дрон влучив у дорожнє покриття на перехресті вулиць у центрі. Інформація про наслідки уточнюється.

• 22:30, 1 жовтня — удар поруч з іншим багатоквартирним будинком. Постраждалих немає, масштаби руйнувань з’ясовуються.

• 04:15, 2 жовтня — п’ять безпілотників атакували територію автотранспортного підприємства у промзоні. Попередньо жертв немає, наслідки обстрілу уточнюються.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

 У День захисників і захисниць Президент України підписав указ про присвоєння почесного звання «Місто-герой України» низці населених пунктів. Серед них — одразу п’ять міст Донеччини: Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка, Костянтинівка та Покровськ.

Про це повідомляють на офіційному каналі Володимира Зеленського, Президента України, пише Антикризовий медіа-центр.

Нові міста-герої визначені Указом Президента у День захисників і захисниць України. Це населені пункти, які стали символом мужності, опору та стійкості у війні з російською агресією.

Почесне звання отримали:

• Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка, Костянтинівка, Покровськ (Донецька область);

• Павлоград, Нікополь, Марганець (Дніпропетровська область);

• Гуляйполе, Оріхів (Запорізька область);

• Вознесенськ, Баштанка (Миколаївська область);

• Суми, Тростянець (Сумська область);

• Куп’янськ (Харківська область);

• Старокостянтинів (Хмельницька область).

Ці міста стали опорою української оборони, врятували тисячі життів та довели, що незламність і відданість свободі здатні змінювати хід історії.

Міста-герої — це символ сили українського народу.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Попри війну та небезпеку, більшість жителів сподіваються на відновлення та сталий розвиток Краматорська. Про це свідчать відповіді людей, які взяли участь в опитуванні від Краматорської міської військової адміністрації у серпні 2025 року. 

Про це повідомляють у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Зокрема у краматорців розпитали про поточні проблеми прифронтової громади та вивчили суспільну думку щодо майбутнього життя у місті. У дослідженні взяли участь близько 600 жителів, серед них як ті, хто продовжує жити у Краматорську, так і хто виїхав в інші регіони України або за кордон. Окремий блок питань адресували представникам бізнесу. Детальне опитування дозволило зібрати думки представників різних вікових, соціальних та професійних груп, що відображає реальну картину життя громади та допомагає визначити її сильні сторони й потенціал для відновлення. 

Анкетували людей у межах розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади. Місцева влада разом з представниками громадськості та бізнесу розмірковують над тим, як відбуватиметься повоєнна відбудова та яким буде подальший розвиток міста. В опитуванні охопили широкий спектр питань: від загального ставлення до громади й оцінки рівня комунальних та соціальних послуг до бачення перспектив розвитку і ключових ресурсів, які можуть стати драйверами відновлення. Анкета передбачала можливість вибору кількох відповідей, що дало змогу дати комплексну оцінку настроям населення.

«Я хочу, щоб тут жили мої діти»

Першу частину опитування присвятили вивченню думок краматорців, які після початку повномасштабної війни продовжують жити у місті. Свої відповіді надали 274 людини. Попри те, що громада щодня стикається з викликами війни, більшість респондентів висловили позитивне ставлення до свого місця проживання.

Загалом понад 60% людей вірять у майбутнє громади, прагнуть бачити її безпечною, стабільною та придатною для розвитку нових поколінь. Найпоширенішими були такі відповіді: «Я хочу, щоб тут жили мої діти» (35,4%) та «Я пишаюся своєю громадою» (26,3%). Більшість жителів громади демонструють високу прив’язаність до свого місця проживання. Понад 70% відповіли, що планують залишитися.

 Водночас 8% опитаних вважають Краматорськ містом, яке не має перспектив, а 2,6% – громада знаходиться на узбіччі прогресу. Це цілком природно, адже прифронтовий статус громади накладає свій відбиток на сприйняття майбутнього, але при цьому люди вірять у стабілізацію ситуації та хочуть відбудовувати свій дім.

Яким із нижче запропонованих тверджень ви б охарактеризували вашу громаду:

Попри прифронтовий статус Краматорська, жителі доволі позитивно відгукуються про поточний стан справ у громаді. Близько 90% вважають доброю, дуже доброю та задовільною якість комунальних послуг. І лише 12% надали незадовільну оцінку. Так само й щодо стану доріг: тільки 8,4% жителів надали негативну відповідь.

Стан доріг

Медичне обслуговування, рівень освіти та доступ до соціальних послуг загалом оцінюють як задовільні, що свідчить про доступність для значної частини населення навіть в умовах війни. Але доволі висока частка критичних оцінок демонструє потребу у підвищенні якості, забезпеченні кадрами й ресурсами, що має стати одним із пріоритетів стратегії розвитку громади.

Окремо вивчали думку щодо забезпеченості місць відпочинку та стану екології. Переважна більшість опитаних вважає, що Краматорськ має добре доглянуті парки, сквери та рекреаційні зони, якими мешканці можуть користуватися. Такий високий відсоток позитивних оцінок демонструє прагнення людей зберігати нормальність життя і мати місця для відпочинку й спілкування поза межами свого житла. Проте наявність критичних оцінок говорить про необхідність відновлення та розширення рекреаційної інфраструктури.

Приблизно чверть жителів оцінили екологічний стан у громаді як «негативний». Це можна пояснити як усталеними проблемами промислового міста, так і новими викликами, пов’язаними з війною. Такий результат підкреслює необхідність розробки комплексних рішень для збереження та відновлення екології після бойових дій, оскільки довкілля без посередньо впливає на якість життя та здоров’я населення.

Екологічний стан

Щодо безпечності життя у Краматорську, то думки мешканців не збігаються: 45,3% вважають задовільними наявність і доступність укриттів та систем оповіщення; 15% дають оцінку «добре» та «дуже добре»; однак 39,1% вважають ситуацію незадовільною. Таким чином опитування відображає складну реальність прифронтової громади. Люди бачать певні ресурси для організації безпеки, але їх недостатньо, щоб почуватися впевнено.

Громадську безпеку та захист від правопорушень краматорці оцінюють доволі позитивно (75%), хоча чверть опитаних не задоволена рівнем порядку. Це можна пояснити особливістю життя у прифронтовій громаді, де тиск воєнних загроз поєднується з потребою підтримувати внутрішній порядок.

Безпека: захист від правопорушень і громадська безпека

Оцінюючи умови для започаткування та ведення бізнесу, найбільше респондентів обрали варіант «задовільно» (52,2%). Ще 20,1% відзначили умови як «добрі», і лише 0,4% оцінили їх як «дуже добрі». Це свідчить про достатній рівень підтримки підприємницької діяльності у громаді, коли базові умови існують, але залишаються певні обмеження. При цьому майже третина опитаних (27,4%) вказали «незадовільно», що сигналізує про значні труднощі для бізнесу та свідчить про потребу в додаткових стимулах: спрощенні адміністративних процедур, розширенні доступу до фінансування, розвитку бізнес-інфраструктури та створенні сприятливого інвестиційного клімату.

У прифронтовому Краматорську нині є можливості знайти роботу. Таку думку висловлюють понад 57% респондентів. Однак 42% вважають, що у місті бракує робочих місць. Така розбіжність підкреслює незбалансованість на ринку праці.

Можливості працевлаштування 

Комунікація місцевої влади з жителями в кризових ситуаціях була оцінена також неоднозначно. Дві третини відзначили певний рівень довіри до інформування від органів влади, але 31,8% розкритикували систему оповіщення та швидкість у надзвичайних ситуаціях.

У підсумку опитування краматорці, які з початку війни залишилися у місті, висловилися щодо найбільших бар’єрів для стабільності та майбутнього громади. На їхню думку, головною загрозою є постійні обстріли та воєнні дії (29,2%). На другому місці – вимушене переселення людей та втрата такого потенціалу (22,2%). Недостатня залученість жителів до ухвалення рішень (12,3%) та високий рівень безробіття (11,7%) також істотно впливають на перспективи розвитку. Найменше значення серед вказаних бар’єрів має відсутність зовнішніх інвестицій (11,1%), хоча це теж важливий фактор для відновлення громади. Ще 13,5% опитаних назвали інші причини за межами основних категорій, що свідчить про ширший спектр проблем.

Розмірковуючи над створенням Стратегії розвитку громади, краматорці насамперед говорять про зміцнення тилу (42%), що цілком закономірно для прифронтової території. Далі зазначають розробку стратегії відновлення (25%), стратегії стійкості (17%) та сталий розвиток (14%), що відображає прагнення до повернення нормального життя, здатність витримувати кризи та розвиватися.

У межах опитування жителі назвали головні завдання, які мають бути закладені в основу Стратегії розвитку Краматорської громади: умови для навчання та самореалізації дітей і молоді, посилення обороноздатності громади, розвиток комунікацій і прозорості влади, охорона здоров’я та фізична безпека населення. Найнижчу оцінку отримали завдання підтримки переселенців в інших громадах, тобто краматорці більш зосереджені на внутрішніх пріоритетах своєї території.

Які завдання громади, на Вашу думку, мають стати основою її Стратегії найближчими роками з урахуванням сьогоднішніх викликів? 

Основним ресурсом для подальшого розвитку Краматорська респонденти назвали самих жителів громади. Далі відзначили промисловий потенціал, місцеві підприємства та підприємців, адже саме вони здатні створювати робочі місця та генерувати розвиток. Також частина учасників вказала на допомогу від міжнародних партнерів і від держави, вільні земельні ресурси, географічне розташування та природні багатства, які розглядають як додаткові можливості для майбутнього зростання громади.

Яким є, на Вашу думку, основний ресурс громади для подальшого розвитку?

«Місце, в яке хочу повернутися»

Під час дослідження до анкетування залучили також і тих жителів громади, які змушені були евакуюватися – усього 331 людину. Вони є невіддільною частиною громади, а отже їхні думки мають бути враховані під час підготовки Стратегії розвитку. Нині 83,3% респондентів проживають в інших населених пунктах України, ще 16,7% перебувають за кордоном.

Більшість з них описують Краматорськ як місто, в яке вони хочуть повернутися (55%), частина жителів – як місце, з яким пов’язані особисті спогади (21%). Водночас 15% опитаних наголосили, що вони побоюються свого міста через воєнні загрози, а ще 9% вважають, що громада взагалі втратила перспективи.

Багато хто з тих, хто виїхав, планує повернутися додому. А саме: 33,1% – обов’язково, 57% – за певних умов. Цими умовами, за пріоритетністю, є гарантії безпеки, відновлення інфраструктури, якісна освіта та медицина, відновлення житла, можливість працевлаштуватися або вести власний бізнес, психологічна та соціальна підтримка, допомога з поверненням.

Якщо Ви відповіли «так, але за певних умов», будь ласка, вкажіть, що має бути зроблено для Вашого повернення 

Переселенці намагаються не втрачати зв’язки з громадою, але потребують кроків влади назустріч, зокрема гуманітарної допомоги, створення хабів у приймаючих громадах, зустрічей та онлайн-обговорень важливих питань. Також сподіваються на підтримку із поверненням додому.

Якою, на Вашу думку, має бути роль громади у підтримці переселенців?

Показово, що ця категорія опитуваних головним ресурсом для відбудови Краматорської громади вважає державну допомогу та міжнародну підтримку (41%). І лише на друге місце ставить людей, які готові повернутися (33%). Третім вагомим фактором є підприємства, що залишилися або можуть бути відновлені (24%).

Безпека – головна умова для повернення бізнесу

Важливим етапом у формуванні стратегії розвитку Краматорської громади стало опитування представників бізнесу. В анкетуванні  взяли участь 30 підприємців з різних сфер діяльності. Це забезпечило різноманітність думок і дозволило отримати безпосередню оцінку економічної ситуації від бізнесменів, які відіграють ключову роль у відновленні громади.

За результатами анкетування, третина опитуваного бізнесу безпосередньо постраждала від бойових дій та обстрілів (мають пошкоджене майно або обладнання),  60% підприємств зазнали опосередкованого впливу бойових дій. Зокрема, через проблеми з логістикою, релокацією чи втратою клієнтів. Лише 6,7% респондентів відповіли, що їхній бізнес не зазнав впливу від російського вторгнення. Така інформація підтверджує, що війна серйозно підірвала економічний потенціал громади, і без системної допомоги бізнесу його відновлення буде обмеженим.

Читайте також: Вигідні умови для бізнесу і комфортне життя: як на НКМЗ бачать розвиток Краматорської громади

Понад половина опитаних зазначають, що у 2024–2025 роках обсяг їхньої діяльності значно зменшився, 26,7% – частково зменшився, 10% – не змінився. Водночас 6,7% змогли розвинути та збільшити свій бізнес. Найбільша частка підприємців (40%) очікує зменшення обсягів збуту у 2025 році, 26,7% респондентів прогнозують, що ситуація залишиться без змін, 16,7% бізнесів планують повне припинення діяльності. Позитивним сигналом є те, що 16,7% підприємців очікують зростання збуту, тобто вони бачать можливості для розвитку навіть у кризових умовах.

Як змінився обсяг діяльності підприємців у 2024–2025 рр.

З-поміж учасників анкетування 33,3% продовжують діяльність у Краматорській громаді, ще 33,3% частково призупинили бізнес, 20% тимчасово призупинили. Також 13,3% перенесли бізнес в інший регіон України. З них однозначно планують повернутися після стабілізації ситуації лише 50% підприємців, ще 46,7% – тільки за певних умов. Головною умовою повернення є безпека (52%).

 Ключові умови для повернення

На питання «Наскільки громада є привабливою для ведення бізнесу?» 40% дали негативну відповідь. Однак інші назвали Краматорськ задовільним, добрим та навіть відмінним містом для підприємництва (по 16,7% відповідно). Водночас окремі респонденти обрали варіант «Важко сказати», що говорить про невизначеність і залежність від зовнішніх умов. Загалом низькі оцінки привабливості громади певною мірою можна пояснити впливом війни та її прифронтовим розташуванням, що створює додаткові ризики та знижує інвестиційну привабливість території.

Отримані результати демонструють, що підприємці зацікавлені у відбудові громади. Але ж ключовими бар’єрами є безпекові ризики, складність і ціна кредитних ресурсів, дефіцит кадрів, застаріле обладнання, бюрократичні процедури та нерівномірна комунікація влади з підприємцями. Бізнес також акцентує на кадровому дефіциті та високій вартості енергоресурсів як факторах, що обмежують розвиток. Таким чином, Стратегія повинна містити конкретні механізми підтримки бізнесу, щоб забезпечити його швидке повернення та відновлення діяльності.

Наскільки суттєво кожен із наведених нижче факторів впливає на бізнес-клімат в громаді?                

Узагальнюючи результати опитування, можна сказати: усі три групи респондентів дивляться в одному напрямку. Вони уявляють Краматорську громаду безпечною, з оновленою й сучасною інфраструктурою, новими робочими місцями та якісними освітніми й медичними послугами. Люди прагнуть бачити владу прозорою та відкритою, а підприємництво – підтриманим і розвиненим. Саме ці орієнтири мають стати дороговказом для сталого відновлення й майбутнього розвитку громади.

Світлана Денисенко

Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.  

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!