Проєкти, що впроваджуються Державним агентством з розвитку туризму

Для відновлення екосистеми на Донеччині потрібно буде висадити не один мільйон дерев

Чим довше триватиме війна, тим більша загроза забруднення водних “артерій” Донеччини

Екологічне обличчя війни на покоління

Новими стратегічними галузями Маріуполя, окрім металургійної промисловості, мають стати ІТ-сектор, медицина, харчова промисловість, водна біоекономіка та туризм – таку модель трансформації економіки закладено до Стратегії розвитку, розробленої до 2030 року.

Документ, над яким майже два роки працювали українські та міжнародні експерти, представники місцевої влади та громадськості, був затверджений наприкінці минулого року на сесії Маріупольської міськради.

Базові галузі економіки

Ядро економіки складатимуть базові галузі. Як зараз, так і в майбутньому, вони будуть залишатися бюджетоутворюючими. Безперечні лідери регіону – металургійна та металообробна промисловості, які мають найбільший економічний та соціальний вплив на розвиток міста в цілому. Ці галузі мають провідні позиції з точки зору відрахувань до бюджету та кількості працевлаштованого населення.

Згідно Стратегії-2030, у цьому напрямку на перший план виходить так звана «зелена металургія». Це означає, що з метою зменшення навантаження на екологію міста передбачено технічне переоснащення металургійного виробництва, впровадження енергоефективних та сучасних технологій.

Також серед базових галузей є транспорт, як головна артерія живлення усіх економічних процесів. За цим напрямком планується відновити роботу аеропорту, покращити інфраструктуру морського порту, підвищити пропускну здатність залізничного сполучення, створити ефективну внутрішню міську транспортну логістичну систему з мережею складських і сортувальних хабів.

Маріупольський морський порт має великий транспортний потенціал

Не менш важливою для розвитку громади є сфера освіти. Маріуполь, в якому сконцентровано третину від загальної кількості вищих і спеціалізованих освітніх закладів Донецької області, є фактично освітнім центром регіону.

Розвитку цієї галузі сприятимуть наступні заходи: відкриття спеціалізованого вищого навчального закладу «Політехніка», розбудова медичного університету зі створенням сестринської школи, розвиток спеціальних навчальних закладів, широке впровадження дуальної (що поєднує одночасну теорію і практику) освіти. Також приділятиметься увага супроводу та підтримці студентів зі стажуванням і подальшим працевлаштуванням на підприємствах міста, плідна співпраця з бізнесом, щоб утримати випускників та «омолодити» населення міста.

Починаючи з 2014 року в економіці міста суттєво збільшилася питома вага сектору безпеки. До міста на постійну дислокацію було переведено значну кількість підрозділів силових відомств, що дало достатній поштовх для росту економіки, розвитку мікро- та малого бізнесу. Певною мірою безпекова галузь також стала бюджетоформуючою для Маріуполя.

Нові стратегічні галузі-супутники

Своєрідними «точками кристалізації» для розбудови нової економіки мають стати галузі-супутники. Вони мають диверсифікувати економіку та перетворити Маріуполь на сучасне високотехнологічне інноваційне місто. Серед них виділені такі:

• ІТ-сектор. В Маріуполі вже створені умови для розвитку цього напрямку – побудовані ІТ-хаби, ІТ-школи, Маріупольський ІТ-кластер, у вишах впроваджуються спеціалізовані навчальні програми. Сам по собі Маріуполь являє собою великий локальний ринок, адже у громаді сконцентрована значна кількість технологічних підприємств, які потребують обслуговування на рівні програмного забезпечення. Зокрема, продукти ІТ-галузі замовляють комунальні підприємства та установи.

В ІТ-хабі «1991» створено майданчик для розвитку цифрових технологій

• Медицина. Останніми роками Маріуполь системно працює над трансформацією медичної галузі. Вже капітально відремонтували основні лікувальні корпуси медичних закладів, їх оснастили сучасним обладнанням. В рамках Стратегії-2030 планується створити еталонний медичний комплекс, який включатиме лікарняний центр, медичний університет, сестринську школу, науково-дослідний центр, житло для академічного складу, гуртожиток для студентів та супутню сервісну інфраструктуру. Окрім прямих інвестицій та нових робочих місць, в перспективі це дасть поштовх для розвитку медичного туризму.
• Харчова промисловість. Розвитку цього нового напрямку сприяє вигідне географічне розташування, значний обсяг локального ринку споживання, близьке розміщення постачальників сировини. Додаткових можливостей надає розвиток інфраструктури морського порту, який передбачає будівництво зернового термінала й створення єдиного перевантажувального комплексу (харчових й наливних продовольчих вантажів), а також реконструкція доріг підвищеної навантаженості.
• Водна біоекономіка. У Маріуполі розпочато великі проєкти реконструкції та будівництва системи водопостачання, водовідведення, водоочищення та використання водних ресурсів. Їх реалізують за участі міжнародних фінансових організацій. Окрім того, заплановано створення профільного технопарку та розроблюється проєкт водоочисного заводу.
• Туризм. Сфері туризму приділено значну увагу у Стратегії-2030, адже саме розташування Маріуполя на березі моря сприяє цьому. Планується розвивати рекреаційні зони, розважальну інфраструктуру, культурну сферу, готельно-ресторанний бізнес тощо. Масштабні інвестиції передбачені у модернізацію туристичної інфраструктури: реконструкцію вокзалу, пірсів, набережних, парків і скверів. У перспективі у місті побудують розважальні об’єкти національного масштабу – аквапарк та парк розваг «Меріленд».

Старовинна водонапірна вежа – туристична візитівка Маріуполя

Трансформація та диверсифікація економіки, морське майбутнє, освітні та інші інновації, новітні підходи до дизайну міста, а також створення соціальних «ліфтів» для молоді є основними векторами Стратегії розвитку Маріуполя-2030. Їх реалізація має на меті досягнення амбітного плану – зробити місто взірцем відновленого Сходу України.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Гастротур Донеччиною – це «смачна» презентація регіону. Кожна локація пропонує не тільки скуштувати смачні та корисні продукти, а й дізнатися про особливості та тонкощі галузі. Більш того, розкажуть про місто, історію краю та його мешканців.

Торська сивоварня

Торська сироварня знаходиться в мальовничому місці, поряд зі Слов’янським курортом та сосновим лісом. Підприємець-сировар Андрій Кравченко проводить тут екскурсії на замовлення усім охочим.

«Це печера дозрівання. Тут ви бачите сири незвичайні. Вони з пліснявою, є натуральна кірка і те, що ви бачите (кольорова гамма), досягається відповідним способом», – пояснює Андрій Кравченко.

Цікавий колір і смак досягається не лише рецептурою, а й відповідними умовами достигання сирів. А ось якість готового продукту напряму залежить від сировини. Господар закладу запевняє, що Торські сири виготовляються виключно із натурального молока щасливих корів.

«Ми знаходимося на Торській сироварні. Це мінісироварня, де ми займаємося виробництвом натурального сиру з цільного домашнього молока. Використовуємо молоко виключно домашніх господарств. Це корови дійсно щасливі, вони пасуться на лугах, їдять траву, не стоять в загонах. Вони гуляють, купаються. Тому і сир у нас інший», – говорить він.

Спочатку короткий екскурс в тонкощі виробництва, а потім, за бажанням туристів, майстер-клас та дегустація. Тут можна спробувати зокрема відомі Чеддер, Монтеррей Джек, Грюбер та місцевий Карачун.

«Візьмемо зараз сир, я запропоную вам чай і ми з вами посидимо. Я вас запрошую у камінний зал, де ми проводимо презентацію для наших гостей і ви спробуєте нашу продукцію».

Підприємець-сировар – один з учасників харчового кластера, який долучився до туристичного проєкту «Мандруй за смаком».

Гастротур Донеччиною – це смачно та цікаво

Гастротур Донеччиною – це презентація регіону зі смачного боку. Кожна локація – це не тільки й не стільки про їжу, скільки про особливості та тонкощі галузі, міста, історію краю та його мешканців.

Костянтинівка покаже і розкаже як вирощується мікрогрін та в чому його користь. Іванопілля запросить на козацьке подвір’я, де також перевагу віддають екологічним продуктам. Покровськ та Мирноград здивують солодкими смаколиками. Андріївська громада покаже процес вирощування равликів. А ось Криволуцький Етнодвір, що на Лиманщині,  пригостить затіркою. Краматорськ та Слов’янськ презентують свою крафтову продукцію. Якщо говорити про гастротур Донеччиною в цілому, то цей перелік далеко не вичерпний. До нього можуть долучатися усі, хто має натхнення та індивідуальний смак.

«У нас групи 15-25 людей з Харкова, Маріуполя, які їдуть, наприклад, подивитися Святогірську лавру. І які після цього можуть зігрітися душею. І в прямому сенсі спробувати якісну продукцію. Спробувати домашнього вина, почути історії про вино, сир. Я розповідаю як вариться сир, спеціально для них розпалюю камін. Вони отримують кайф. Це виходить такий розвиток туризму в цілому», – розповідає Андрій Кравченко.

Проєкт «Розвиток місцевого туризму шляхом створення та просування громадами Донецької області регіонального продукту «Мандруй за смаком!» стартував завдяки активним підприємцям регіону та міжнародним партнерам.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

В Іллінівській сільській громаді створять Центр культурних послуг. Ця громада стала єдиною з Донецької області, яку відібрали до участі в пілотному проєкті «Центри культурних послуг як інструмент згуртованості громади».

Загалом до участі в проєкті подали заявки майже 200 громад з семи областей України. У квітні 2021 року до фіналу відбору дійшли сім громад.

Пілотна підтримка Центрів культурних послуг

Центри культурних послуг  – це такі багатофункціональні публічні простори, які забезпечать доступність базових культурних послуг, створять можливості для навчання та спілкування людей різного віку.

Мінкульт бачить модернізацію галузі культури: бібліотеки, молодіжні центри, клуби, артрезиденції мають бути під одним дахом і надавати культурні послуги. Не всі територіальні громади мають фінанси утримувати великі сільські клуби, збудовані ще за радянських часів. Для ефективного використання грошей з бюджету треба створити такі культурні простори, які будуть привабливими та комфортними для місцевих жителів.

Як це можна реалізувати, вирішили для початку спробувати в семи громадах. За підтримки Швейцарії проєкт «Центри культурних послуг як інструмент згуртованості громади» реалізує громадська організація «Товариство дослідників України» за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України.

Підтримка громад, які перемогли в конкурсному відборі, передбачала цілий комплекс заходів. Серед них, зокрема:

• дослідження наявного стану сфери культури та рекомендації її розвитку;
• соціологічне дослідження побажань жителів щодо якості надання культурних послуг та змістовного наповнення центру культурних послуг;
• архітектурний проєкт майбутнього центру і покроковий план заходів щодо створення установи;
• бренд-стратегію центру та
• експертну допомогу в підготовці заявки на отримання державної субвенції для створення центрів культурних послуг.

Центр культурних послуг як покращення культури в Іллінівській громаді

Іллінівська сільська громада проаналізувала свою мережу закладів культури ще на момент об’єднання  – у 2017 році. Загалом на території громади функціонують як окремі установи 27 закладів культури. Деякі з клубів – у невеликих селах, деякі – на відстані менш як п’ять кілометрів від населених пунктів.

Уже тоді поставало питання: як зберегти кадри, які працюють у закладах культури та водночас покращити якість надання культурних послуг. Центр культурних послуг – саме той інструмент, який дозволить комплексно вирішити всі питання.

У стратегії розвитку Іллінівської громади серед пріоритетних напрямків визначений туризм. Іллінівська громада впевнено крокує до виконання поставлених стратегічних цілей: розвиває туризм, мистецтво та креативні індустрії. Хоча адміністративний центр громади – це село Іллінівка, культурним центром уже давно стало село Олександро-Калинове.

 «У рамках проєкту зі створення центру культурних послуг до нас приїздили експерти, які провели аналіз культурної мережі, інфраструктури та якості послуг. Потім соціологи провели опитування населення, працювали з фокус-групами, – розповідає завідувач сектору культури, молоді, спорту і туризму Іллінівської сільської ради Володимир Землянко. – Також нашу громаду відвідали архітектори та бізнес-консультанти, розбирались, як монетизувати галузь та візуалізувати, як саме виглядатиме Центр культурних послуг».

За результатами участі в проєкті Іллінівська громада разом з експертами підготувала пакет документів на субвенцію від держави – гроші на створення Центру культурних послуг виділятимуть на конкурсній основі.

Іллінівська громада планує створювати Центр культурних послуг на базі клубу в Олександро-Калиновому. Це буде цілий комплекс історичних, культурних, інформаційних та туристичних послуг. Центр села оформлятимуть у єдиному стилі. Тут будуть етнопарк, фестивальний майданчик, мотузковий парк.

Народний музей «Довкілля» доповнять новими модулями та залами. Тут бачать додатково інтерактивну кімнату ремесел, квест-кімнату та артрезиденцію, переговорну кімнату та кінозал. Готові відкрити школу екскурсоводів, де навчатимуть проводити екскурсії українською та англійською мовами.

Мають намір провести реконструкцію козацької вежі та зв’язати її з оглядовими майданчиками РЛП «Клебан-Бик». Відновити хату XIX століття, щоб показувати тогочасний побут Донеччини, і саме тут зробити малий фестивальний майданчик.

Зміни на результат

«Коли підготували концепцію, то її відзначили на високому рівні, назвали перлиною. Але з’ясувалось, що за субвенцію можна буде зробити Центр в одній будівлі. Ми будемо розраховувати, що пройдемо та отримаємо фінансування. Шукатимемо також додаткове фінансування, донорську підтримку, щоб усі ідеї втілити у життя», –  говорить Володимир Землянко.

До створення Центру культурних послуг є певні вимоги. Серед обов’язкових – багатофункціональна глядацька зала на 100 місць, бібліотечна послуга та мистецька освіта. Додатковими вимогами є музей, інкубатор креативних ідей та артрезиденція. Усім обов’язковим вимогам відповідає Центр культури та дозвілля в Олександро-Калиновому, на базі якого й планують створювати  Центр культурних послуг.

Це буде комунальна установа, де кожен заклад буде невід’ємною частиною Центру культурних послуг. Самих закладів, як самостійних установ, стане менше при тій же кількості робочих місць. Наприклад, бібліотеки приєднаються до клубних закладів. Тим самим Іллінівська громада готова покращувати якість культурних послуг, при цьому зберігаючи інтереси усіх учасників процесу змін.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Туристичний потенціал Донеччини набирає обертів, незважаючи навіть на кризу, пов’язану з пандемією. Більш того, підприємці, що пов’язані зі сферою туризму, отримують високі нагороди…

Туризм на Донеччині можливий завдяки людям, що ламають стереотипи

Чи бачили ви церемонію нагородження «Підприємець року» та чи знаєте імена лауреатів? А ми знаємо, та ще й поспілкувалися з однією із переможниць – Яною Синицею. Розвивати туризм на Донеччині – мета роботи Яни. Жінку не лякають складнощі, пов’язані з карантином. Разом із командою однодумців вони створюють туристичні проєкти, ламають стереотипи та поширюють екотуризм  на Донеччині.

Цьогоріч Яна Синиця отримала нагороду від Донецької облдержадміністрації. Жінка займається розвитком екотуризму на Донеччині. У туристичну сферу Яна потрапила понад 20 років тому. 

«У мене є кілька туристичних проєктів. Вони всі пов’язані з потенціалом місцевої спадщини Донеччини, північної частини. Всі проєкти між собою поєднані, і це такий наш спільний з колегами, з партнерами рух до туристичного Олімпу України», – говорить Яна.

Жінка розповідає, що екотуристичний напрямок у її житті почав свій основний розвиток із проєкту з назвою «Крива Лука – екотуризм». Також є проєкти «Туристична Лиманщина» та «Мандруй Придинців’ям». Завдяки ним Донеччина розвиває економічну, культурну та соціальну ланки. 

«Улюблена «дитинка» – це «Шлях, позначений сіллю». Це – солона історія Сходу України, де ми вже під темою солі, солоної спадщини, інтерпретуючи її по всякому, об’єднуємо так само і підприємців, і всі можливості Донецької області», – додає Яна Синиця.

Туристичний потенціал Донеччини продовжує розвиток

За словами завідувачки відділу краєзнавства та туризму Донецького обласного навчально-методичного центру культури ДонОДА Валентини Лимаренко, попри кризу, пов’язану з карантином, туризм у Донеччині розвивається.  

«Ми представляли туристичну галузь по багатьом дуже виставкам. Це і ЮІТВ у Києві, це й у Закарпатті, де ми були на форумі та презентували наші туристичні напрямки, це і Львівська виставка «ТурЕкспо». Тож зараз вже про туристичну галузь Донеччини дізнаються все більше і більше представників саме туристичної спільноти. Станом на сьогодні, є сегментовані запити на відвідування Донеччини, як туристичного регіону», – розповідає Валентина Лимаренко.

Читайте також: Експерти бачать Донеччину привабливим туристичним регіоном

Всього на Донеччині у сфері туризму працюють понад триста підприємців. На щорічному нагородженні «Підприємець року» Яна Синиця отримала перемогу у номінації «Хорека та туризм»

«Для мене це така сходинка до майбутніх планів і проєктів. Це вже друга премія. У 2010 році я отримала нагороду також за туристичну діяльність. Мені іноді здається, що я протягом 20 років кажу одне і саме. Насправді ж, постійно наголошую на тому, що маємо унікальний потенціал і, в принципі, доводимо це своєю роботою», – резюмує переможниця.