Природа на карантині

Фестиваль пройде 26 лютого на водоймі РЛП «Клебан-Бик». Триватиме він 7:00-14:00.

Такий захід на обласному рівні організовують вперше. Для участі попередньо необхідно зареєструватися та зробити внесок у 200 гривень.

Для глядачів дійство проходитиме безоплатно до того ж гості зможуть зігрітися гарячим чаєм та пригоститися смачною рибною юшкою.

Дивіться також: РЛП «Клебан-Бик» у яскравих світлинах Галини Семеніхіної

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

«Регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик» – історична і природна пам’ятка Донеччини» – це книга, презентувати яку на широкий загал завадив карантин.

Однак, журналісти АКМЦ поспілкувалися з її авторкою. Виявляється в неї чимало талантів. Давайте знайомитися ближче – Галина Семеніхіна – переселенка з Авдіївки, мама двох діточок, працює провідною фахівчинею з екологічної освіти РЛП «Клебан-Бик» та має багато захоплень.

Підйом о четвертій ранку аби сфотографувати світанок у степу для цієї дівчини нормальне явище. Дощ чи сніг – це виклик, але гарній світлині не завада. Спостерігати за тваринами та рослинами у різні пори року, вивчати їх та фіксувати – робота Галини Семеніхіної. Вона провідна фахівчиня з екологічної освіти РЛП «Клебан-Бик».

Більшість з фотографій у науково інформаційному атласі Галина зробила сама: щось зняла на фотоапарат, щось з квадрокоптера, є світлини й з телефона. Матеріали для книги вона збирала три роки. Зрештою випустити глянцеве видання про флору та фауну ландшафтного парку з накладом у тисячу примірників  допомогла Донецька ОДА.

«Ми цю книгу даруємо навчальним закладам, куди приїжджаємо проводити заняття. Залишаємо у місцевих бібліотеках, даруємо гостям з інших регіонів, що приїжджають подивитися на Донеччину. Вони дуже дивуються красі нашої природи. Адже усі звикли сприймати Донбас тільки як техногенний регіон».

Відкрити Галині хист художнього сприйняття навколишнього світу допоміг батько.

«Мені папа подарував фотоапарат такий простенький, ще коли я вчилася в університеті».

У творчому пошуку Галина Семеніхіна знаходиться постійно. Були часи у її житті, коли вона реалізовувалася у хенд мейді. В’язала іграшки, робила прикраси з бісеру, виготовляла декупаж.

«Коли була у декреті часу було більше. Я в’язала іграшки. Тепер ними граються мої діти. Потім захопилася роботами у стилі «декупаж». Раніше майже усі подарунки рідні і друзям робила власноруч».

Зараз вподобання змінилися. Тепер вона поринула у графічне малювання. Отож, тварин і рослин Галина не тільки знімає, а віднедавна ще й малює.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Краматорський ландшафтний парк стає все більш затребуваним як місце комфортного та активного відпочинку. Будівництво розплідника денних хижих птахів, які занесені до Червоної книги України, створення Музею природи, просвітницька та еколого-виховна робота з молоддю, наукові дослідження рослинного та тваринного світів – саме такими є основні галузі наукової діяльності регіонального ландшафтного парку «Краматорський».

Місцевих жителів та мешканців навколишніх населених пунктів також приваблюють природні багатства заповідника та можливість насолодитись відпочинком на лоні природи.

Відновлення популяції диких червонокнижних птахів

Сокіл-балабан, сапсан, орел-карлик, канюк звичайний – ці види хижих птахів занесені до Червоної книги України. Колись вони у великій кількості заселяли наші краї, але зараз або повністю зникли, або знаходяться на межі вимирання.

Щоб відновити їх чисельність, у краматорському ландшафтному парку будується розплідник денних хижих птахів, аналогів якому немає в Україні. Він розташований на дільниці «Комишуваха» – центральній садибі парку.

На території РЛП «Краматорський» створюють умови для розведення диких хижих птахів

«Тут побудували декілька просторих вольєрів, в яких перебуватимуть пари птахів, підібраних саме для розмноження. Потім підрослих пташенят ми відправлятимемо у спеціальний обліточник – круглий загін із сіткою зверху, де вони будуть навчатись літати», – розповів Максим Височин, головний спеціаліст науково-дослідного відділу РЛП «Краматорський».

Коли науковці переконаються в тому, що пташенята готові жити у природному середовищі, їх будуть відпускати на волю. Але, задля досягнення просвітницької мети, це відбуватиметься як екологічна акція – із залученням школярів та дітей. 

«Кожен вид птахів має своє місце проживання, туди й будуть вивозити підрощених пташенят. Їх спочатку підгодовуватимуть, а потім вони самі мають знаходити собі їжу. За кожним птахом, якого ми випустимо на волю, будемо спостерігати за допомогою GPS-трекерів. Завдяки цьому місцеві науковці дізнаватимуться їх маршрути міграції», – додав Максим Височин.

Максим Височин: «Наші GPS-спостереження показали, що такий птах, як канюк звичайний, відлітає на зиму до північного Судану, причому летить навпростець над Чорним морем, не оминаючи нього»

Звідки братимуть та як лікуватимуть птахів

Птахів для розплодження будуть брати на митниці, де часто конфіскують контрабандні екземпляри. Окрім того, є домовленість із зоопарками України щодо тимчасового перебування їхніх постояльців у краматорському розпліднику. Зазвичай зоопарки теж розмножують своїх хижих птахів, проте потім не випускають їх у дику природу, а лише поповнюють молодняком свою експозицію.

Також у розпліднику побудували інкубатор та операційну на випадок, якщо до парку потраплять хворі чи поранені особини. Сюди часто привозять птахів, яким потрібна ветеринарна допомога з подальшою реабілітацією. Зараз їх утримують співробітники парку за власний кошт. А з відкриттям центру така допомога буде розширена. Тих птахів, яких вилікують, але які не зможуть існувати в природних умовах, будуть виставляти у вольєрах як експозиційні екземпляри.

«Хижі птахи дуже повільно розмножуються. Навіть якщо ми будемо випускати у природне середовище хоча б вісім пташенят на рік, то це буде добрий результат», – зазначив Максим Височин.

Офіційне відкриття розплідника заплановано на 2022 рік. На початковому етапі тут працюватимуть 12 співробітників, серед яких науковці, ветеринарні лікарі та технічні спеціалісти. 

Краматорський ландшафтний парк: наука та просвіта

У 2018 році в регіональному ландшафтному парку «Краматорський» розпочав роботу науково-дослідний відділ. Його фахівці роблять моніторинг рослинного та тваринного світів заповідного фонду, вивчають популяції рідкісних та загрожених видів.

На ґрунті отриманих даних науковці розробляють наукові статті та доповіді, які публікують у спеціалізованих збірниках або презентують під час наукових конференцій. Такі конференції можна проводити в оновленому «Візит-центрі» на ділянці «Комишуваха». Невдовзі в садибі Бантиша, у старовинному реконструйованому поміщицькому будинку, буде відкритий Музей природи.

Реконструйована садиба Бантиша стане інтерактивним майданчиком для проведення еколого-освітньої діяльності

Тут вже працює еколого-освітній центр, де встановлене обладнання для демонстрації відеоматеріалів про природу Донецької області. Часті гості ландшафтного парку – учні краматорських шкіл і студенти профільних вишів. Для них проводять тематичні лекції, екскурсії, конкурси тощо.

Утім діяльність фахівців парку не обмежується лише наданням теоретичних знань. Молодь залучають до активної участі у розв’язанні реальних екологічних питань. Наприклад, проводять природоохоронні акції типу «Посади дерево», «Збудуй шпаківню», «Прибери сміття».

Також краматорський ландшафтний парк має власну колекцію археологічних та історичних експонатів. Тож ця рекреаційна зона має всі підстави стати не тільки природно-екологічним, а ще й туристичним магнітом Донецької області.

Під час реконструкції садиби Бантиша намагалися відтворити елементи побуту ХІХ сторіччя

Читайте також: Що нового можуть принести індустріальні парки Донеччини в економіку України

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Штрафи за браконьєрство сягають від 17 гривень аж до 3 тисяч гривень. У 100, а то й у 200 разів в Україні зросли штрафи за незаконний вилов риби. Рак, що раніше був 25 гривень також обійдеться браконьєрам у понад 3 тисячі гривень.

Такі зміни передбачає нова редакція постанови Кабінету міністрів № 1209. Відповідний проєкт був схвалений урядом у жовтні. Документ розробили в Держрибагентстві для посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Щуку, окуня, карася та судака можна спіймати на вудочку спінінг на водосховищі РЛП «Клебан-Бик». Попри сонячну погоду, вже доволі прохолодно. Тим не менш, це не заважає місцевим рибалкам за своїм уловом навіть заходити по пояс у воду. Тут головне – не зловживати, оскільки штрафи за браконьєрство вже діють.

Читайте також: Браконьєрство: його види та відповідальність

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

З 2014 року на Донеччині діє закон про заборону на полювання. Це призвело до росту популяцій різних тварин. Навіть байбаки стали почувати себе вільно у степу. Вони спокійно дають роздивитися себе людям і навіть не проти фото.

Але, щоб в тих не виникло спокуси зловживати такою довірою гризунів, зоозахисники взяли їх під охорону. Тим більше, що з 2021 року ця тварина занесена до Червоної книги України.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!