У Краматорську розробляють бачення розвитку громади та стратегію відновлення
Почали усе студенти. У Краматорську група молодих людей, яка навчалася на комп’ютерній спеціальності, згуртувалася навколо свого захоплення і на початку 90-х створила ІТ-спільноту, а зрештою одну з провідних компаній. «QuartSoft» має історію у 25 років і нині це холдинг, завдяки якому про Краматорськ говорять не лише як про місто машинобудівників, а й мають на увазі інновації та сучасні технології. У компанії створюють ІТ-продукти, серед яких агротех-платформа та соціальні ігри. Крім того, «QuartSoft» реалізовував у різні роки соціально важливі для Краматорська проєкти. Одні з них були спрямовані на розвиток місцевої молоді.
З початку повномасштабного вторгнення компанію релокували. Нині «QuartSoft» працює в евакуації та має офіси у трьох містах України: Івано-Франківську, Черкасах та Києві. Водночас компанія продовжує допомагати рідній громаді. Генеральний директор «QuartSoft» Сергій Кондратюк в інтерв’ю журналісту Антикризового медіа-центру розповів, як релокували компанію, якою бачить Краматорську громаду у майбутньому та що має бути пріоритетом для її розвитку.
Віддалена робота відкрила інші можливості
«QuartSoft» з Краматорська вперше релокували ще у 2014 році, з початком війни. Нині компанія також працює в евакуації. Наскільки легко чи важко було переїжджати у 2022 році? І коли саме зрозуміли, що треба евакуюватися?
Я почну з 2014. Тоді події розвивалися не так стрімко. У нас був час, щоб усе зважити та обдумати. У 14-му ми виїздили організовано: компанія найняла автобус, співробітники евакуювалися разом із родичами. До того ж ми мали змогу обрати, куди саме нам їхати. Могли подумати та проаналізувати. Тоді обрали Черкаси, оскільки це велике місто і там відносно легко можна було орендувати житло та приміщення для офісу. Не всі погодилися, але приблизно 100 співробітників поїхали. Евакуювалися у декілька етапів: перевозили не тільки людей, а й техніку, частково навіть меблі. У 22-му все було по-іншому. Нам допоміг не лише попередній досвід з переїздом, а й ситуація з пандемією коронавірусу.
Коли 24 лютого все почалося, то вже наступного дня всі співробітники працювали дистанційно. Дехто поїхав ще із першими вибухами. У 14-му все було зрозуміло: виїхали за Добропілля – і вже на мирній території. А у 22-му такої межі не існувало. Й нині немає безпечної та мирної території. Тому й ухвалили рішення, що цього разу евакуацію не організовуємо. Кожен мав їхати сам. Водночас компанія виділила співробітникам час та гроші, аби облаштуватися на новому місці. Тому й не було таких централізованих пунктів приземлення: хтось поїхав в Івано-Франківськ, інші до Черкас. Це вже потім вирішували, де відкривати офіси. Де збиралося багато співробітників, там і створювали.
Офіс компанії «QuartSoft» у Краматорську
Наскільки нині важко поєднувати роботу на три офіси?
Коли ми ще жили у Краматорську, у певний момент зрозуміли, що нам затісно, бо зростали і за кількістю проєктів, і за співробітниками. Тоді й вирішили побудували інший офіс. Але нас було стільки, що й у новому ледь розміщувалися. Тож вирішили частину колективу залишити у старому приміщені. Але так працювати не вдавалося: у нас комунікація була побудована так, що всі мали перебувати поруч одне з одним. Зараз для нас нема різниці, в якому місті живе співробітник. Коли почалась пандемія коронавірусу, нам довелося достатньо швидко, буквально за кілька днів, перелаштувати роботу на віддалену. Ми настільки звикли до цього, що нині не відчуваємо. Така трансформація відбулася з нами.
Наскільки гостро нині відчуваєте брак кадрів? Яких саме фахівців не вистачає?
Війна змусила нас переглянути багато чого. Щодо співробітників, то все почалося теж трохи раніше і також пов’язано із ковідом. Тоді експериментували: стали наймати людей на віддалену роботу. Зараз ми майже повністю перейшли на дистанційний режим і маємо інші можливості. Ми живемо на глобальному ринку як щодо покупців і наших клієнтів, так і щодо співробітників. Тоді мали проблему знайти фахівця у рідному місті, аби він жив у Краматорську, приходив в офіс та відповідав нашим вимогам. Нині ж у нас працюють люди з різних куточків світу: Португалія, Німеччина, Польща, Чехія, Вірменія. Крім цього, щойно ми зможемо впровадити робочу англійську, а у нас є такі плани, то повністю станемо міжнародною компанією. Зараз у нас є проблема знайти людину, аби вона відповідала нашим цінностям. Але ми й це вирішуємо.
Співробітники «QuartSoft»
«Якщо ти не звик конкурувати у своєму житті, то, найімовірніше, тобі буде важко»
«QuartSoft» у різні роки ініціював проєкти, які були спрямовані на розвиток Краматорської громади. Наскільки вони були успішними, яка ваша оцінка? Що вдалося реалізувати, а що ні?
Як і будь-які проєкти, одні були успішні, інші – ні. Якщо відверто, то все і не згадаю зараз. Наприклад, у «Клубі підприємців» пропонували зробити доріжку від бібліотеки, бо там брудно людям ходити. Чи можна таке назвати проєктом? Звичайно, можна. Чи великий він? Не дуже. Чи публічний? Теж не дуже, але він був успішним. Потім інша доріжка і цей проєкт не назву вдалим. Тобто все, що ми робили, було частиною нашого життя. Якщо говорити про ініціативи, якими пишаємося, то це інше. Наприклад, конкурс патріотичних відеороликів. Я вважаю, його досить вдалим. Велика кількість людей брала у ньому участь та отримувала призи. Потім контент розміщували на різних інформаційних майданчиках. Ще мали хороший проєкт, пов’язаний з робототехнікою. Не назву його вже таким соціальним, бо для нас це було фактично підготовкою молоді. Щоб у Краматорську не зникали фахівці, а вони, як мінімум, зароджувалися.
Це була концепція, яку потім просували далі. Краматорськ – місто інженерів. Так склалось ще з тридцятих років минулого століття. Для того, щоб не втрачати таке надбання, а зацікавити молодь – ми звернули увагу на робототехніку. Це дозволило подовжувати життя експертизи, передавати її молоді у нових цікавих формах. Також у проєкті мені подобалися змагання. Якщо ти не звик конкурувати у своєму житті, то, найімовірніше, тобі буде важко. У певний час краматорські команди почали посідати високі місця на всеукраїнському рівні. Поєднання інженерних цікавих активностей та змагань давало поштовх до динамічного розвитку. І дітям було цікаво, і «QuartSoft» мав, так би мовити, прагматичний зиск. Адже ця молодь потім мала б працювати у нашій компанії. Можливо, й не всі, але якась частина потім прийшла до нас. Однак війна зруйнувала багато чого. Тому нині у Краматорську, наскільки я знаю, робототехніка зупинена.
Змагання «RoboСхід» у Краматорську
А в майбутньому, які перспективи робототехніки у Краматорську?
Не все залежить від нас. Багато чого пов’язано із мирним життям, яким воно буде. Також чи матиме у пріоритетах Краматорська громада збереження, а тепер вже й створення інженерної еліти. Адже багато хто виїхав в інші міста України й за кордон. Тобто цей пласт нині дуже пошкоджений. Наскільки сильно, мені важко оцінити. Далі все залежатиме від того, яке майбутнє матиме Краматорськ. Якщо громада стане форпостом західної цивілізації, триватиме війна, то не йтиметься про інновації та інженерні запити. Таке теж може бути, тому не знаю.
«Університет має багато важливих функцій для розвитку міста»
Як би ви оцінили IT-клімат у Краматорській громаді до початку повномасштабного вторгнення?
Я все життя працював, щоб у Краматорську був хоч якийсь ІТ-клімат. Тобто ще з часів студентства. У 90-х роках ми починали та намагалися створювати ком’юніті. Нам було цікаво й весело. Тоді ми, студенти, навчалися на комп’ютерній спеціальності. Не існувало у ті часи поняття айтівець, це зараз така сучасна термінологія. Не було інтернету такого, яким ми його нині знаємо. Тоді це Фідо – прообраз сучасної мережі. Інтернет у Краматорську з’явився завдяки саме тим хлопцям, які займалися Фідо і з якими ми тоді гуртувалися. Свого часу я робив перший сайт для провайдера у Краматорську. Тож починаючи від Фідо і закінчуючи розвитком Інтернету – це все була наша тусовка.
Тобто вся історія мого життя – розвиток ІТ-спільноти у Краматорську. Потім з’явилися різні компанії, з кимось ми конкурували. Але загалом більшість із цих людей мали зв’язок саме із «QuartSoft»: або вихідці з компанії, або друзі, з якими ми співпрацювали. Більшість тих, хто створив свою фірму, хоча б кілька місяців або рік працювали у «QuartSoft». Тобто ми колись стали витоком цієї тусовки. На мою думку, якщо подивитися з відстані 30 років, то ми усе тоді робили правильно.
Офіс компанії «QuartSoft» у Києві
Упродовж цієї теми, «QuartSoft» – одна з провідних IT-компаній, яка зіграла значну роль у зміщенні акцентів щодо розвитку Краматорська. Його стали сприймати ще і як місто інновацій та сучасних технологій. На вашу думку, що мають робити у громаді, аби не втратити це надбання та зберегти такий вектор?
Це велике філософське питання насправді. Одна зі складових – це вища освіта, яка повинна бути у Краматорську. Університет має багато важливих функцій для розвитку, починаючи від заохочення молоді їхати у місто. Я сам народився у Кремінній і мене цікавили комп’ютери. Коли виріс, то став думати, де навчатися. Я вирішив поступати у Донбаську державну машинобудівну академію, тоді ще Краматорський індустріальний інститут. Чому? А тому, що це був найближчий виш, куди я міг без проблем дістатися. На вихідних – вдома у Кремінній, а з понеділка до п’ятниці гриз граніт науки. Я до того, що завдяки наявності у Краматорську інституту молодь з Кремінної, адже я не один такий був, їхала у місто. Звичайно, хтось навчався у Харкові або Луганську. Тож у підсумку у Краматорську залишилися та закріпилися. Так з’являлися нові люди, а з ними й інновації та бізнеси.
Це ілюстрація тільки однієї функції університету: заохотити молодь їхати з маленьких містечок. Друга складова – наукова. Якщо є виш, то там будуть вчені, які досліджуватимуть і придумуватимуть щось нове, а навколо цього потім може гуртуватися бізнес. Тобто це можливості для об’єднання: молоді люди, створення нових родин, народження дітей, а це будівництво дитячих садочків, шкіл тощо. Тому Краматорська громада має думати, як сюди завести авторитетні виші українські й не тільки. Ось це один з пунктів, який можна зафіксувати. Інший – достатньо інноваційна військова галузь, де ІТ дуже багато. Навколо неї теж можна гуртуватися. Це не лише дрони, а й системи керування, наведення, розвідки тощо. Але все має базуватися на університетах та професійно-технічній освіті.
Команда «GameDev» у «QuartSoft»
Якщо сьогодні громада не підготується, то завтра ми конкуренцію програємо
Переходимо до питань про стратегію. Нині її почали розробляти в Краматорську, тож, що, на вашу думку, вона має враховувати насамперед?
Я є учасником стратегічної групи і під час засідання сказали правильну річ, що ми маємо одночасно розробити дві стратегії: оптимістичну і песимістичну. У першому випадку для мене усе більш-менш зрозуміло. Про це я вже говорив: виші, люди, максимум можливостей. Зараз дехто нарікає на те, що в громаді десь кладуть плитку, роблять прибирання, саджають квіти, мовляв, дарма витрачають гроші – не на часі. Насправді це все робиться для того, щоб людям було куди повертатися. Якщо говорити про песимістичний сценарій, то ми маємо зберегти той мінімум комфорту в місті, який можливий.
Є люди, які пишуть у фейсбуці про те, що нам нічого не потрібно, краще шанці. Я не згоден. Звичайно, що окопи потрібні, але це не про стратегію, а про тактику. Стратегія – це про те, щоб ми мали майбутнє. Я вже говорив, що бізнес живе у висококонкурентному середовищі. Громади так само. І це нормально, правильно. Тож якщо сьогодні не проєктуватимемо своє майбутнє, то коли з’явиться можливість, а ми не будемо до цього готові – нас просто обженуть: за грошима, людьми та ідеями. Якщо сьогодні громада до цього не підготується, то завтра ми конкуренцію програємо.
Які галузі економіки, на вашу думку, мають бути пріоритетними для майбутнього розвитку Краматорської громади?
Необхідно насамперед вкладатися в освіту, виші різного спрямування. Коли настане мир і почнуть їхати люди, у тому числі із окупованих територій, то якщо в громаді все правильно організуємо для людей, знайдемо застосування їм у бізнесі та громадському житті, зробимо інфраструктуру, то вони залишаться. А сфери економіки це трішки з радянського підручника. Знайдіть спосіб залучити людей і вони самі зроблять і галузі, і бізнес, і все інше.
Робочі будні в офісі «QuartSoft»
Що, на вашу думку, заохотило б бізнес повертатися в Краматорську громаду, крім безпекової складової? Можливо, якісь програми?
Бізнесу потрібно дві складові: ресурси, які він використовуватиме для виробництва, і покупці, які споживатимуть продукцію. Але ресурси це не тільки люди, це й електрика, земля, на якій можна збудувати офіси, тощо. Важливі комунікації та інфраструктура. Якщо взаємодія цього комплексу буде для бізнесу прозорою, зрозумілою та зручною, то підприємці обиратимуть саме цю громаду. Так само і люди: якщо їх немає, то жоден бізнес не прийде. Бо вони і працівники, і споживачі. Тобто потрібно не лише залучити людей, а й для бізнесу створити прозорі та зрозумілі правила гри: нормальна взаємодія між керівництвом громади та підприємцями. Це сказати легко, а втілити складно. Хоча сам принцип – простий.
Марк Буруйко
Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
