Реінтеграція Донбасу почекає?
Друга половина грудня повинна була запам’ятатися обміном полонених та остаточним прийняттям закону України щодо реінтеграції Донбасу. Схоже що ані того ані іншого не слід чекати, натомість можливе загострення бойових дій, аж до можливості відновлення широкомасштабних боїв зразку 2014-го року.
12 грудня в інформаційному просторі з’явилася інформація, що ставила під загрозу запланований обмін полоненими у форматі 74 українця на 306 членів ЛДНР. За словами першого віце-спікера Верховної Ради України Ірини Геращенко напередодні виникла проблема, тому що «дехто з осіб, включених в списки ОРДЛО, категорично відмовляється переміщатися на тимчасово окуповані території. Й про своє небажання вони заявили лише зараз, а не в травні, коли проводилася верифікація».
У самому ОРДЛО такі новини прокоментували як умисний зрив Києвом процесу обміну полоненими про що раніше домовилися сторони за посередництва Патріарха Московського та всея Русі Кирила та президента РФ Володимира Путіна. І треба сказати, що виглядає це й справді дуже негарно з українського боку, адже проблеми виникли саме в української сторони.
Водночас, пауза може виникнути і навколо законопроекту України щодо реінтеграції Донбасу, прийнятого за основу у вересні, про що знову-таки повідомила Ірина Геращенко на власній сторінці у соціальній сеті Facebook.
«Законопроект про деокупацію Донбасу має бути винесений на порядок денний сесії так, щоб Україна стратегічно виграла, в той час, коли це буде вигідно Україні. Зволікати з ним не потрібно, але відчувати момент винесення- необхідно. Про це я заявила сьогодні на погоджувальній раді, і сподіваюся, що всі відповідальні колеги думають так само. Це президентський законопроект, важливо, щоб правки не змінювали до невпізнанності його суті, бо навіщо відразу закладати перспективу вето», – зауважила Геращенко.
В цілому вона виявила впевненість у тому, що закон буде винесено на порядок денний сесії і підтриманий, але щодо часу голосування треба думати на пару кроків вперед.
Також Ірина Геращенко повідомила, що на погоджувальній раді звернулася до керівництва ВР з ініціативою заслухати у п’ятницю, під час години запитань до уряду, офіційну інформацію від мінфіну щодо втрат українського бюджету і Пенсійного фонду від так званої блокади Донбасу, яка допомогла реалізувати сценарій Кремля і вивести українські підприємства, перереєстровані на українській території з окупованих, з української власності.
Цікаво, що одного дня послідкувало одразу декілька тривожних сигналів, щодо можливого загострення ситуації у зоні АТО.
Так, згідно із офіційною заявою Міністерства закордонних справ РФ, Росія припиняє роботу свого представництва в Спільному центрі контролю і координації припинення вогню і стабілізації лінії зіткнення сторін (СЦКК) на Донбасі, російські офіцери покинуть Україну 19 грудня через «напруження морально-психологічної обстановки» і «зневажливого ставлення українських військовослужбовців».
«Порушуючи домовленості президентів РФ і України щодо створення та розміщення СЦКК українська сторона свідомо створювала для наших військовослужбовців, що входили до його складу, напружену морально-психологічну обстановку, чинила перешкоди для виконання ними своїх службових обов’язків. Зокрема, російським офіцерам обмежувався доступ до лінії зіткнення, перевірці несення служби на спільних спостережних пунктах, розгорнутих на підконтрольній території Україні. Справа доходила до заборон на спілкування з місцевим населенням. Мали місце випадки неповажного ставлення українських військовослужбовців до своїх російських колег», – стверджують автори заяви.
Цікаво чого українські військовослужбовці повинні поважати російських офіцерів після того як помічали російських військовослужбовців у лавах терористів ЛДНР воюючих супротив ЗСУ?
Проте за словами причаїлася зовсім інша сутність, котра може призвести до відновлення боїв на лінії зіткнення.
Так, прес-центр штабу АТО на власній сторінці у Facebook повідомив, що за даними розвідки, 19 грудня, через заяву Міноборони РФ про намір відкликати російських офіцерів із Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), противник може вдатися до агресивних наступальних дій по усій лінії зіткнення району проведення антитерористичної операції.
«Зокрема, ворог планує активізувати роботу своїх ДРГ на військових об’єктах Збройних Сил України, об’єктах енергетичної і транспортної інфраструктури, збільшити кількість провокативних обстрілів у бік наших позицій та житлових кварталів населених пунктів поблизу лінії розмежування. Крім того, для обвинувачення сил АТО в порушені Мінських домовленостей бойовики частіше обстрілюватимуть власні позиції із ствольної артилерії великого калібру, реактивних систем, танків та інших видів озброєння» – йдеться у повідомленні.
Також у штабі АТО зауважили, що подібні провокації спрямовані на обурення місцевого населення з метою негативного ставлення, а іноді і агресії в бік Українських військ і зазвичай відбуваються на передодні консультацій у «Нормандському форматі» та засідання тристоронньої контактної групи у Мінську (20 грудня 2017 року), планових візитів представників ОБСЄ, Червоного хреста та ЗМІ для подальшої дискредитації України в очах міжнародної спільноти і безпідставного звинувачення в порушенні Мінських угод.
Схоже що виходячи з подібних оцінок мирні ініціативи на Донбасі на кшталт обміну полоненими чи прийняття закону про реінтеграцію Донбасу поки що залишені «про запас» і до них повернуться після вирішення питання із можливим загостренням на лінії зіткнення.
Микита Синицін
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
