Рідні азовців у Львові проведуть акцію на підтримку захисників Маріуполя

Сотні львів’ян вийшли на акцію з вигуками: «Оленівка», «Азов – це вся Україна!» та «Поверніть полонених живими!». Мирною ходою вони пройшли від Оперного театру до площі Ринок.

Рідні азовців закликати світову спільноту та міжнародні організації врятувати життя полонених та повернути гарнізон Маріуполя на підконтрольну Україні територію.

Друга половина грудня повинна була запам’ятатися обміном полонених та остаточним прийняттям закону України щодо реінтеграції Донбасу. Схоже що ані того ані іншого не слід чекати, натомість можливе загострення бойових дій, аж до можливості відновлення широкомасштабних боїв зразку 2014-го року.

12 грудня в інформаційному просторі з’явилася інформація, що ставила під загрозу запланований обмін полоненими у форматі 74 українця на 306 членів ЛДНР. За словами першого віце-спікера Верховної Ради України Ірини Геращенко напередодні виникла проблема, тому що «дехто з осіб, включених в списки ОРДЛО, категорично відмовляється переміщатися на тимчасово окуповані території. Й про своє небажання вони заявили лише зараз, а не в травні, коли проводилася верифікація».

У самому ОРДЛО такі новини прокоментували як умисний зрив Києвом процесу обміну полоненими про що раніше домовилися сторони за посередництва Патріарха Московського та всея Русі Кирила та президента РФ Володимира Путіна. І треба сказати, що виглядає це й справді дуже негарно з українського боку, адже проблеми виникли саме в української сторони.

Водночас, пауза може виникнути і навколо законопроекту України щодо реінтеграції Донбасу, прийнятого за основу у вересні, про що знову-таки повідомила Ірина Геращенко на власній сторінці у соціальній сеті Facebook.

«Законопроект про деокупацію Донбасу має бути винесений на порядок денний сесії так, щоб Україна стратегічно виграла, в той час, коли це буде вигідно Україні. Зволікати з ним не потрібно, але відчувати момент винесення- необхідно. Про це я заявила сьогодні на погоджувальній раді, і сподіваюся, що всі відповідальні колеги думають так само. Це президентський законопроект, важливо, щоб правки не змінювали до невпізнанності його суті, бо навіщо відразу закладати перспективу вето», – зауважила Геращенко.

В цілому вона виявила впевненість у тому, що закон буде винесено на порядок денний сесії і підтриманий, але щодо часу голосування треба думати на пару кроків вперед.

Також Ірина Геращенко повідомила, що на погоджувальній раді звернулася до керівництва ВР з ініціативою заслухати у п’ятницю, під час години запитань до уряду, офіційну інформацію від мінфіну щодо втрат українського бюджету і Пенсійного фонду від так званої блокади Донбасу, яка допомогла реалізувати сценарій Кремля і вивести українські підприємства, перереєстровані на українській території з окупованих, з української власності.

Цікаво, що одного дня послідкувало одразу декілька тривожних сигналів, щодо можливого загострення ситуації у зоні АТО.

Так, згідно із офіційною заявою Міністерства закордонних справ РФ, Росія припиняє роботу свого представництва в Спільному центрі контролю і координації припинення вогню і стабілізації лінії зіткнення сторін (СЦКК) на Донбасі, російські офіцери покинуть Україну 19 грудня через «напруження морально-психологічної обстановки» і «зневажливого ставлення українських військовослужбовців».

«Порушуючи домовленості президентів РФ і України щодо створення та розміщення СЦКК українська сторона свідомо створювала для наших військовослужбовців, що входили до його складу, напружену морально-психологічну обстановку, чинила перешкоди для виконання ними своїх службових обов’язків. Зокрема, російським офіцерам обмежувався доступ до лінії зіткнення, перевірці несення служби на спільних спостережних пунктах, розгорнутих на підконтрольній території Україні. Справа доходила до заборон на спілкування з місцевим населенням. Мали місце випадки неповажного ставлення українських військовослужбовців до своїх російських колег», – стверджують автори заяви.

Цікаво чого українські військовослужбовці повинні поважати російських офіцерів після того як помічали російських військовослужбовців у лавах терористів ЛДНР воюючих супротив ЗСУ?

Проте за словами причаїлася зовсім інша сутність, котра може призвести до відновлення боїв на лінії зіткнення.

Так, прес-центр штабу АТО на власній сторінці у Facebook повідомив, що за даними розвідки, 19 грудня, через заяву Міноборони РФ про намір відкликати російських офіцерів із Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), противник може вдатися до агресивних наступальних дій по усій лінії зіткнення району проведення антитерористичної операції.

«Зокрема, ворог планує активізувати роботу своїх ДРГ на військових об’єктах Збройних Сил України, об’єктах енергетичної і транспортної інфраструктури, збільшити кількість провокативних обстрілів у бік наших позицій та житлових кварталів населених пунктів поблизу лінії розмежування. Крім того, для обвинувачення сил АТО в порушені Мінських домовленостей бойовики частіше обстрілюватимуть власні позиції із ствольної артилерії великого калібру, реактивних систем, танків та інших видів озброєння» – йдеться у повідомленні.

Також у штабі АТО зауважили, що подібні провокації спрямовані на обурення місцевого населення з метою негативного ставлення, а іноді і агресії в бік Українських військ і зазвичай відбуваються на передодні консультацій у «Нормандському форматі» та засідання тристоронньої контактної групи у Мінську (20 грудня 2017 року), планових візитів представників ОБСЄ, Червоного хреста та ЗМІ для подальшої дискредитації України в очах міжнародної спільноти і безпідставного звинувачення в порушенні Мінських угод.

Схоже що виходячи з подібних оцінок мирні ініціативи на Донбасі на кшталт обміну полоненими чи прийняття закону про реінтеграцію Донбасу поки що залишені «про запас» і до них повернуться після вирішення питання із можливим загостренням на лінії зіткнення.

Микита Синицін

Кінець тижня ознаменувався доволі суперечливими заявами з боку Російської Федерації та контрольованих нею бойовиків самопроголошених «народних» республік.

У середині листопада після прохання свого куму, керівника суспільної організації «Український вибір» Віктора Медведчука президент Російської Федерації Володимир Путін погодився прийняти участь у поверненні українських військових та мирних громадян захоплених у полон терористами. Він зателефонував ватажкам самопроголошених республік – Олександру Захарченко та на той час ще Ігорю Плотницькому, й «вмовив» їх провести обмін полоненими, чого не було з грудня 2016 року.

Спочатку мова йшла про формулу «всіх на всіх» та згодом було вирішено виміняти 74 українських полонених на 306 військовополонених і затриманих терористів, взагалі ж у полоні самопроголошених ЛДНР за словами першого віце-спікер парламенту Ірини Геращенко перебувають 168 українців.

7 грудня обмін полоненими став головною темою для обговорення на зустрічі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна зі своїм колегою з Російської Федерації Сергієм Лавровим.

«З міністром закордонних справ Росії Лавровим обговорив питання обміну полоненими. Повинні реально просунутися у цьому питанні в наступні тижні. Мова йде про людей та їх близьких», – написав Павло Клімкін на власній сторінці у соціальній мережі Твіттер.

Така лаконічність міністра закордонних справ України змушує думати, що із переговорами не все так гарно, як би хотілося рідним та близьким українських військовополонених.

Якщо придивитися до російських ЗМІ, то вони подають зовсім іншу позицію російського
закордонного відомства.

Так, РІА «Новини» повідомляють, що міністр Сергій Лавров звинуватив Україну в намаганні «поховати» Мінські домовленості за допомогою миротворців.

«Я ще коментував вчора тему миротворців ООН, яку знову ж українська сторона хоче використовувати, щоб поховати мінські домовленості. Мінські домовленості передбачають роботу спостерігачів ОБСЄ, пересування яких повинні узгоджуватися зі сторонами, на чиїй території вони знаходяться або хочуть здійснювати патрулювання», – сказав Лавров на прес-конференції у Відні.

Водночас українська сторона при позитивному ставленні США хоче з цієї місії миротворців ООН «зробити по суті зовнішню адміністрацію на Донбасі, яка буде вирішувати всі ті питання, які необхідно погоджувати в прямому діалозі між Києвом, Донецьком і Луганськом», – зазначив Лавров.

Значно більш стриманим він виявився у коментарях щодо обміну полоненими.

«Вчора ми з Павлом Клімкіним обговорили деякі нюанси, які не стосуються цифр, але стосуються необхідності вивірити деяку інформацію, – сказав російський міністр 8-го грудня. – Завтра у Мінську зустрічаються радники президентів нормандського формату, де тема підготовки цього обміну буде головною».

Водночас, інші російські ЗМІ із посиланням на «заступника голови оперативного командування самопроголошеної Донецької народної республіки» Едуарда Басуріна повідомили, що начебто ЗСУ готуються до наступу, що може відбутися з 8 по 15 грудня.

Це випливає з документів СБУ, які начебто були отримані від «джерел» у спецслужбі, а також знаходження поблизу лінії зіткнення чималої кількості артилерії ЗСУ – двох 152-міліметрові установки «Акація», а також 11 артустановок калібру не менше 120 міліметрів, що нібито були помічені розвідкою ДНР.

От і виходить, що у той самий час, коли на словах і в ОРДЛО, і в РФ докладаються усі зусилля для обміну полоненими, водночас, вони продовжують нагнітати ситуацію стосовно чи то підготовки ЗСУ до наступу, чи то розвінчання планів Україні «віддати Донбас під зовнішнє управління» ледь не США.

Словом, дуже скидається на те, що перемовини стосовно обміну полоненими можуть стати черговим відволікаючим маневром, коли права рука потискає простягнуту руку друга, а ліва у той час тримає за спиною ножа, аби за зручної нагоди вдарити друга у бік або спину.

Останні кілька днів черговий раз довели, що питання українських військовополонених та заручників, захоплених з числа мирного населення  Донбасу, наскрізь політизоване і використовується можновладцями задля заробляння політичних балів та підняття власної репутації.

Починаючи з 2016 року різко зупинився процес обміну полоненими між Україною та самопроголошеними «народними республіками», після односторонньої видачі 15 осіб зі сторони влади у грудні, наступний обмін відбувся лише 29 липня 2017 року, коли так звані ЛДНР віддали суддю Апеляційного суду Луганської області Віталія Руденка та українського блогера Людмилу Сурженко. Її затримали 13 липня під час перетину лінії розмежування в районі КПВВ «Станиця Луганська» представники так званого «МГБ ЛНР» за нібито невиконання їхніх команд. Жінка ще з дитинства має вади слуху. І, як з’ясувалося пізніше, в її слуховому апараті просто сіли батарейки і вона не чула, що їй кричать бойовики.

Цікаво, що за місяць до того у червні президент України Петро Порошенко попросив про допомогу у звільненні українських полонених в президента США Дональда Трампа під час особистої зустрічі з ним та передав письма в’язнів.

Невідомо, чи допоміг цей крок Президента, але у листопаді його вирішили повторити.

Цього разу за допомогою звернулися до Спеціального представника Державного департаменту США у справах України Курта Волкера, що проводить переговори із помічником президенту Росії Владиславом Сурковим.

За словами заступника голови Верховної Ради України Ірини Геращенко Курта Волкера попросили підняти під час чергового раунду перемовин у Белграді 13 листопада питання обміну полонених. Також Волкеру були надані листи від родин заручників і вимоги їхнього негайного звільнення. Як підкреслила Геращенко, для України ключовими пріоритетами є питання безпеки та долі заручників.

Вже 15 листопада на території Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря пройшла зустріч президента Російської Федерації Володимира Путіна, прем’єр-міністра РФ Дмитра Медведєва, Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з лідером Громадського руху «Український вибір – Право народу» Віктором Медведчуком.

Як повідомила прес-служба Віктора Медведчука, під час зустрічі він звернувся до Володимира Путіна з проханням, що стосується долі кількох сотень українців, що перебувають по різні сторони лінії зіткнення на Донбасі.

«Більше року минуло з часу останнього обміну утримуваними особами на Сході України. Згідно з Мінськими угодами, обмін має відбуватися за формулою «всіх на всіх», проте в української сторони є об’єктивні аргументи законодавчого характеру, які не дозволяють у даний час здійснити цей обмін у повному обсязі. Це стосується в першу чергу осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжких злочинів», – сказав лідер «Українського вибору – Права народу».

«Ми провели роботу з узгодження списків і сьогодні можемо провести перший етап обміну, при якому українська сторона готова звільнити 306 чоловік і розраховує на відповідні дії ОРДО і ОРЛО по звільненню 74 осіб. Тому я прошу Вас, шановний Володимире Володимировичу, використовуючи свій авторитет, проявити гуманізм і звернутися до глав невизнаних республік панам Захарченко і Плотницького, щоб вони погодилися на цей обмін, як перший етап, в результаті якого вже найближчим часом, до новорічних та різдвяних свят, 380 осіб зможуть повернутися до рідних, додому, у свої сім’ї», — заявив Медведчук. Патріарх Кирил підтримав ініціативу Віктора Медведчука і, наголосивши на важливості гуманітарної складової цього акта, зазначив, що такий обмін необхідно провести якомога швидше.

Президент Російської Федерації Володимир Путін у відповідь на пропозицію Медведчука сказав, що звернеться з проханням до керівників ДНР і ЛНР для того, щоб запропонований обмін відбувся найближчим часом.

Продовження своєрідного цирку відбулося того ж дня, коли прес-служба Кремля повідомила що після телефонної розмови із ватажками самопроголошених ЛНР та ДНР останні погодилися на обмін, додавши, що «належить додатково опрацювати це питання з представниками української сторони».

У Службі Безпеки України в цілому позитивно оцінили участь Росії в обміні полонених.

«Служба безпеки України вітає будь-які кроки російської влади щодо розблокування процесу звільнення заручників. Вважаємо, що приєднання глави російської православної церкви Кирила в спільних зусиллях глав всіх світових конфесій в рамках реалізації ініціативи Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та буде сприяти якнайшвидшому поверненню додому кожного із заручників», – заявили в СБУ.

У свою чергу перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко повідомила, що самопроголошені республіки готові обміняти 88 українських полонених зі 157 осіб що значаться у списках.

Фактично ми стаємо свідками чергових політичних ігор учасниками яких стають українські військовополонені та заручники. У даному випадку подібні ігри можуть означати:

1) спробу підняти рейтинг проросійських політиків в Україні на кшталт Віктора Медведчука;

2) реалізацію стратегії пошуку консенсусу між Україною та Росією у питанні введення миротворчої місії та виходу з ситуації на Донбасі, до чого обидві сторони закликав спеціальний представник Державного департаменту США Курт Волкер.

І судячи із реакції СБУ другий варіант більш ймовірний.

Микита Синицін