Що люди палять разом з сухою травою
Навесні запалала округа. На полях, вздовж доріг та по балках горить суха трава. Місто огортає димом. Хто і навіщо її спалює? Чи є можливість припинити щорічні підпали?
Навіщо люди палять траву
Причин спалювання сухої трави є кілька. По-перше, бувають випадкові підпали. Курці безоглядно кидають недопалки на сухі зарослі узбіччя. Любителі свіжого повітря влаштовують пікніки і розводять багаття в недозволених місцях. Не можна відкидати і дитячі пустощі з вогнем.
Не рідкість і навмисні підпали. Хтось таким чином разом з травою спалює сміття, щоб не прибиратись. Навіть у міському парку. Власники земельних ділянок та фермери випалюють траву, щоб зекономити на паливі і не розорювати землю. Крім того, вони вважають, що зола на полі стане добривом для нових посівів.
Однак, вогонь у посушливу весну – безконтрольна стихія. Весняний суховій за секунди роздмухує вогонь по всій окрузі. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в безвітряну погоду на відкритій території вогонь розповсюджується зі швидкістю до 4 кілометрів на годину, а у вітряну – до 30. При сильному вітрові розмір таких пожеж за 15 хвилин збільшується в 2-3 рази.
Наслідки для людей та природи
Хтось бачить просто суху, нікому не потрібну траву, що «заважає» рости свіжій порослі. Однак, з точки зору екосистеми, це не просто непотріб. Це будинок для маленьких пташок, де саме зараз вони гніздяться. Вже сидять на яйцях куріпки і жайворонки. У високій траві живуть і розмножуються птахи та звірі: їжаки, жаби, ящірки, дощові хробаки та комахи.
«Саме зараз, с 1 квітня по 15 червня, в Україні об’явлений сезон тиші», – розповідає Костянтин Марченко, начальник відділу природно-заповідного фонду державної екологічної інспекції в Донецькій області.
Такий сезон об’являється у період масового розмноження диких тварин та коли вони вирощують своє потомство.
В цей час заборонено робити будь-що, що може потривожити тварин: стріляти, у тому числі феєрверки, проводити вибухові роботи та санітарні рубки лісу, кататись на моторних човнах та проводити ралі. І якщо в цей час стається пожежа, то доросла птиця чи тварина ще може втекти, а яйця та пташенята чи звірята погорять.
Пожежі знищують червонокнижні рослини, які ростуть поряд с полем економного «фермера». Гине насіння однолітніх рослин, як на землі, так і під землею. В результаті видовий склад біднішає, більше не буде різнотрав’я, а вільну територію захоплять бур’яни. Пожежа губить корисну мікрофлору ґрунту і він стає менш родючим.
Люди теж потерпають від трав’яних пожеж. Вони дихають задимленим повітрям. Вогонь нерідко добирається до осель чи газорозподільних станцій.
Палити траву – злочин
Втім, трагічні наслідки випалювання трави не вражають тих, хто це робить. Для них власні заощадження важливіші за абстрактні страждання тварин. Таким людям написані закони, які стверджують, що нанесення шкоди природі – злочин.
Навіть коли згоріло ваше власне поле, якщо буде доведено, що пожежу влаштував хазяїн – він як мінімум отримає штраф. Так, за спалювання сухих рослин з громадян стягують від 170 до 340 гривень, а з посадових осіб – від 850 до 1190 гривень (стаття 77-1 КУПАП). Якщо пожежа досягла об’єктів чи територій природно-заповідного фонду, то штраф зростає. Для громадян до 340-680 гривень, для посадовців – до 1190-1700 гривень.
Та є відповідальність і кримінальна, що виникає через пошкодження чи знищення лісу, насаджень біля населених пунктів, вздовж залізниць або на землях сільгоспризначення. Стаття 245 Кримінального Кодексу обіцяє покарання штрафом від 5100 до 8500 гривень або обмеження, а то й позбавлення волі на строк від двох до п’яти років. Якщо ж наслідки від пожежі будуть признані важкими: загибель людей або масова загибель тварин, то на винуватця очікує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
Проблема в тому, що частіше винуватцям підпалів трави на полях та по балках вдається залишитись анонімними. Навіть коли погоріло поле, що належить певному фермеру, йому залишається тільки розвести руками, мовляв, винні невідомі злочинці.
За словами Костянтина Марченко, Державна екологічна інспекція у Донецькій області фіксує випадки підпалу сухої рослинності. Минулого року по всій області таких випадків було виявлено з десяток, та штраф сплатили не всі, бо не у кожному випадку була виявлена винна особа. Тож екологи закликають громадян до відповідального ставлення до довкілля.
Чи є дієві інструменти боротьби?
Такий інструмент може з’явитись, якщо ініціатива екологів пройде всі круги законодавчого пекла. Ініціатива полягає в тому, щоб зобов’язати власника землі нести відповідальність за все, що сталось на ній: за те як вона зберігається та використовується. Тобто, це дозволить автоматично штрафувати землевласника за погоріле поле. Державна екологічна інспекція зараз працює над такими змінами законодавства. Покарання має стати неминучим і не вигідним для заощадливих «хазяїв».
Тим часом, якщо ви побачили, що хтось палить суху траву, телефонуйте до пожежних на 101. Якщо знаєте, хто це зробив – зверніться до поліції на 102 та повідомте Державну екологічну інспекцію – (06264) 7-02-55.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
