“Щоразу думав, що це вже востаннє”: як підприємство з Донеччини вдалося релокувати і як працює нині

1900
коментарі відсутні

“Щоразу думав, що це вже востаннє”: як підприємство з Донеччини вдалося релокувати і як працює нині

Допомагають економіці країни та рідної громади – завод з Краматорська “Донмет” нині працює в евакуації. Релокувати потужності змусило повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році. На заводі, історія якого почалася у 1988 році, виготовляють газозварювальне обладнання. Його продають як в Україні, так і за кордоном.

Директор заводу “Донмет” Володимир Сергієнко в інтерв’ю журналісту Антикризового медіа-центру розповів, з якими труднощами стикнулися на підприємстві з початком повномасштабного вторгнення, як нині долають виклики та якою бачать Краматорську громаду після війни.

 

 “Це був підйом з нуля”

 

Після початку повномасштабного вторгнення “Донмет” з Краматорська релокували до іншої області. Наскільки цей процес виявився складним?

Дуже. Я навіть не розумів, що це можливо зробити. Але підприємство –  це, по-перше, працівники, носії технічних знань і вмінь. По-друге – твої знання, які зафіксовані в кресленнях. По-третє – обладнання, на якому можна ці креслення втілити в метал. Далі – матеріали, які використовують для виготовлення продукції, і, звичайно, покупці. Ось це все разом і є підприємством. І зверніть увагу, що я не назвав слово будівля. Нам поталанило з допомогою підприємця з Донецька, який у 2014 році кинув майже все і переїхав у Верхньодніпровськ. Там він відновив своє виробництво. Ми мали час, щоб вивезти хоча б щось. Спочатку –  готові вироби. Ми ожили, коли окупантів відігнали з-під Києва. Потім до нас звернулись наші покупці й сказали, що потрібна продукція. Тож найняли першу машину, потім другу. Щоразу, коли посилали автівку, то думали, що це вже востаннє. І так десь 50 разів.

Чому так думали?

Тому що обстріли, не було кому завантажувати та возити. Але нам легше, ніж великим машинобудівним підприємствам релокуватися. Найважчий наш верстат – 3,5 тонни. Нам поталанило – тільки ми могли задовольнити попит на таку продукцію в Україні. Ми відчували відповідальність і це надало сили підприємству вижити. То був підйом з нуля. Працівники роз’їхались по Україні та за кордон. Коли підприємство почали відновлювати, стали повертатися робітники. Нині працюємо у Верхньодніпровську та Краматорську. Зараз у нас понад 90 людей. Головне, що нам вдалось задовольнити ринок України. Також продаємо в Європу. Це складає 11% від усього нашого обсягу.

 

“Щоразу думав, що це вже востаннє”: як підприємство з Донеччини вдалося релокувати і як працює нині - Фото №1

Співробітники заводу “Донмет”

А підтримка під час релокації була від держави?

Ми не розраховували на державу, а покладалися тільки на себе.

Чи тримаєте зв’язок із Краматорською громадою і як саме?

Звичайно. Ми юридично залишилися в Краматорську та підтримуємо податками рідне місто.

 

“Підтримую клієнтів запчастинами, сервісом та ремонтом”

 

Якщо говорити про продукцію та інших виробників, зокрема іноземних, як витримуєте конкуренцію?

Головний наш  конкурент – це китайський виробник.

Наскільки важко з ним конкурувати та чому саме?

Комуністична влада Китаю дотує своїх виробників, які виходять на зовнішні ринки, щоб їх захоплювати, а потім обвалювати ціни. Так вони витісняють інших виробників. Така їхня стратегія. Через це з ними важко конкурувати. Вони багато чого копіюють, зокрема і нашу серійну продукцію. Дуже добре те, що обладнання, яке виробляємо ми, розповсюджене і дуже різноманітне, а також немає однієї лінії, тобто єдиного стандарту. В Україні я продаю дорожче, ніж коштує китайська продукція. Але наш завод ще підтримує клієнтів запчастинами, сервісом та ремонтом, а китайські виробники цього не роблять. Є ще спецобладнання, яке вони також не виготовляють. На міжнародних виставках за стенди китайських виробників платить їхня держава, тож для самих фірм він безплатний.

 

“Щоразу думав, що це вже востаннє”: як підприємство з Донеччини вдалося релокувати і як працює нині - Фото №2

Директор заводу “Донмет” Володимир Сергієнко

А вам ніхто не допомагав у таких виставках, зокрема держава, щоб ви могли поїхати та представити обладнання, яке виготовляєте?

Допомогла торгово-промислова палата України з виставкою у Брно. Тож у Чехію я поїхав для того, аби показати, що Україна жива і все. І не для чого іншого. Це у 2025 році. Там не було наших покупців. Ту величезну виставку загалом присвятили робототехніці та сучасному машинобудуванню.

Я читав, що раніше на підприємстві щороку розробляли та запускали в серію нові вироби. Яка ситуація нині?

Ми робимо нову продукцію постійно. З’явилися нові клієнти. Наприклад, до нас звернувся замовник, який раніше використовував французький і німецький пальники. Тож ми для нього розробили. І це замовнику обійшлося дешевше, ніж він купив би в Німеччині або Франції. Це такий маленький приклад.

 

“Щоразу думав, що це вже востаннє”: як підприємство з Донеччини вдалося релокувати і як працює нині - Фото №3

Газозварювальне обладнання виготовлене на заводі “Донмет”

До повномасштабного вторгнення ви продавали вироби до 22 країн світу, яка ситуація зараз?

В Америку продали приватній особі для художнього зварювання скла. Це йому коштувало 100 доларів. Він ще за пересилання заплатив 150, але все одно йому це було вигідно. І я можу сказати, що ми в Америку продаємо. Це ж правда? А місяць тому ми виконали контракт і відправили в Америку вже на 6,5 тисяч доларів нашої продукції. І це теж правда. Співпрацюємо з постійним клієнтом з Британії.

 

“Зараз одна стратегія – вижити”

 

Нині в Краматорську розробляють стратегію розвитку територіальної громади. На вашу думку, яка у цьому процесі роль бізнесу?

Якщо розуміти, що місто живе завдяки бізнесу, то роль вирішальна.

А що мають врахувати під час розробки стратегії? На чому мають зробити акценти?

Зараз одна стратегія – вижити, щоб не спіткати долю Бахмута. Сьогодні це головне. Все інше – другорядне. І шанс вижити збільшується через довіру і повагу одне до одного.

Чому важливо зараз, попри безпекові ризики, планувати розвиток громади?

План один: виживання, порятунок і зброя. Такий план треба розробляти. І те, що в Краматорську до сьогодні є вода, світло, тепло – це диво. Це героїчний труд працівників комунального господарства. Можливо, треба враховувати досвід Ізраїлю. Укриття потрібні. І запорукою того, що у майбутньому на нас не нападуть, щоб зменшити цю вірогідність, – потрібні укріплення. Також досвід Швейцарії може допомогти. Тобто Україна має стати мілітарною.

Які галузі економіки мають бути пріоритетними для майбутнього розвитку Краматорської громади?

Так чи інакше, це традиційне машинобудування. Але загалом для України – це сільське господарство. Однак воно не може працювати окремо без машинобудування. Необхідно обладнання і для ремонту техніки. Наш газовий пальник потрібний як в сільському господарстві, так і комунальному; як у новому будівництві, так і в мілітарному напрямку. До речі, ще у нас є досвід співпраці з медичною галуззю. Під час пандемії коронавірусу ми першими отримали сертифікат на виробництво кисневого обладнання.

 

“Щоразу думав, що це вже востаннє”: як підприємство з Донеччини вдалося релокувати і як працює нині - Фото №4

Колектив заводу “Донмет”

Під час нашої розмови ви неодноразово наголошували, що розраховуєте на свої сили…

На себе, на моїх покупців. Хоча тут, у Верхньодніпровську, місцева влада допомагає. Наприклад, нам виділили гуртожиток для співробітників. Приміщення ми відремонтували та облаштували. Нині сплачуємо лише за комунальні послуги.

Повертаючись до питання про підтримку, на вашу думку, можливо, не вистачає якихось програм, державних ініціатив для підтримки підприємців?

Була дуже хороша програма “Український донецький куркуль”. Я був серед членів конкурсної комісії. Моє підприємство участь у програмі не брало, а інші отримували фінансову підтримку на започаткування власної справи.

Чи пов’язуєте діяльність свою і вашого підприємства у майбутньому із Краматорськом? За яких умов ви б відновили роботу у рідній громаді та чи плануєте таке?

Після перемоги я обов’язково повернусь і працюватиму в Краматорську.

Марк Буруйко


Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії “QuartSoft”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!


0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Новини

Відео

Аналітика