Школа, де хочеться навчатися

Олександрівська громада – одна з небагатьох на Донеччині, де не тільки розробляють проєкти з відновлення та розвитку, а вже втілюють їх у життя. Нові виклики, що постають перед прифронтовою громадою, обумовили необхідність переглянути Стратегію розвитку, яку розробили ще до повномасштабного вторгнення. Експертну підтримку щодо планування відновлення громада отримала завдяки участі в ініціативі CLIR, яка впроваджується в Україні за підтримки Уряду Канади.

У межах оновленої Стратегії розвитку в Олександрівській громаді розробили та розмістили на платформі DREAM 45 проєктів. Це найбільша кількість серед усіх громад Донецької області, що свідчить про системний підхід громади до розв’язання проблем, спричинених війною, і готовність забезпечити сталий розвиток в майбутньому. Оновлена Стратегія розвитку є не лише відповіддю на сучасні виклики, але й прагненням громади досягти довгострокових цілей, залучаючи міжнародну підтримку та ресурси для відбудови й розвитку.

Участь мешканців громади у плануванні майбутнього

Наприкінці минулого року Олександрівська громада подала заявку на участь у канадській ініціативі «Інклюзивне відновлення за лідерства громад» (CLIR). Із понад 120 претендентів відібрали 19 громад із 7 найбільш пошкоджених областей країни, зокрема і сільську громаду Донеччини. І вже в січні цього року були підписані угоди про співпрацю.

Начальник Олександрівської селищної військової адміністрації Людмила Борисевич підписала Меморандум про запуск ініціативи CLIR

У межах цієї ініціативи експерти допомагають громадам в інклюзивному відновленні та посиленні їхньої інституційної спроможності, надають менторську підтримку за різними напрямками, зокрема у розробці планів і стратегій відновлення та розвитку.

«Це було важливо для нашої громади, оскільки попередня Стратегія розвитку створювалася ще до війни та була розрахована до 2027 року. Зараз обставини змінилися, перед нами постали нові виклики, тому наразі документ потребує актуалізації. До розробки оновленої Стратегії ми підійшли з урахуванням порад експертів», – повідомила Ірина Дівульська, головна спеціалістка відділу економічного розвитку та інвестицій Олександрівської громади.

Спочатку створили робочу групу, до якої увійшли спеціалісти адміністрації, керівники старостинських округів, представники бізнесу, громадських організацій та активні мешканці громади. Також на сайті була розміщена анкета, заповнивши яку кожен міг висловити свою думку щодо пріоритетів відновлення та розвитку. На підставі цих думок та напрацювань робочої групи розробили нові стратегічні та операційні цілі, які конкретизувалися у вигляді проєктів, їх розмістили на платформі DREAM.

«Реалізація цих проєктів має забезпечити належні умови життя для місцевих мешканців та переселенців, які знайшли у нас прихисток, а також суттєво підвищити якість і доступність послуг в Олександрівській громаді», – зауважила Ірина Дівульська.

Пріоритетні напрямки

Важливим є те, що запропоновані проєкти розробляються не тільки для селища Олександрівка, а й для всіх старостинських округів громади. Заповнюючи анкету, жителі звертали увагу на застарілі системи водопостачання та каналізації. І такі проєкти вже втілені у життя.

Якісна питна вода, як один із пріоритетних напрямків для Олександрівщини, стала вже реальністю. У громадських місцях були встановлені спеціальні мобільні установки очищення води.

Система очищення води у дитсадку «Журавка»

Обладнання для очищення води на сьогодні активно використовується мешканцями Олександрівки. Зовсім скоро питну воду для потреб громадян можна буде абсолютно безплатно набрати у центральних селах округів та установах громади. Загалом було завезено шість установок для очищення води. Також у селищі Олександрівка відремонтований центральний водогін протяжністю чотири кілометри. Його було прокладено в рекордно короткий термін – за 28 днів. Реконструкція водогону відбулася за підтримки міжнародних благодійних фондів, які надали матеріали для проведення ремонтних робіт.

Реконструкція центрального водогону у селищі Олександрівка

Крім того, на платформі DREAM розміщено проєкт будівництва каналізаційних очисних споруд. Будівництво станції переробки очисних стоків дасть змогу інвестору отримувати прибуток зі сплати комунальних послуг населенням та підприємствами. Впровадження новітніх технологій дозволить отримувати біогаз, теплову та електричну енергію після переробки відходів.

Очисні споруди, заплановані для будівництва у селищі Олександрівка

Багато проєктів, розміщених на платформі DREAM, стосуються ремонту дорожнього покриття. Адже якісні дороги є важливою частиною інфраструктури, від якої залежить як комфорт пересування, так і безпека учасників руху.

У сфері теплопостачання Олександрівська громада планує переходити на відновлювальні джерела енергії. Наразі котельні, які надають теплопостачання лікарні, закладам освіти та багатоповерховим будинкам, працюють на вугіллі. Це спричиняє перевитрату коштів за енергоносії (вугілля, електроенергії), підвищення тарифу при недостатньо низькому виробництву теплової енергії. Тому заплановано проведення заходів з термомодернізації та заміну котлів на більш сучасні та енергоефективні.

Одразу декілька проєктів спрямовані на будівництво укриттів, бо це є нагальною вимогою часу. Нещодавно Олександрівська громада отримала вісім генераторів для забезпечення укриттів електрикою.

Генератори потужністю 15 кВт кожен від Шведського центру допомоги для Олександрівської громади

«Забезпечення укриттів громади генераторами – це одна з наших найбільш критичних потреб. Партія потужних генераторів, що надійшла від наших партнерів, дозволить мешканцям почуватися безпечніше та комфортніше», – зауважив Сергій Марич, заступник начальника Олександрівської СВА.

Крім того, Олександрівська громада планує побудувати соціальне житло, аби забезпечити комфортне проживання фахівців у галузі освіти, медицини, а також внутрішньо переміщених осіб, які проживають на території громади. Нині в Олександрівській ТГ проживають 11,5 тисяч місцевих жителів і майже 2 тисячі переселенців. Кожний будинок у цьому соціальному житлі буде обладнано автономною системою опалення, при кожному буде власна земельна ділянка та гараж.

Проєкти на перспективу

Вже зараз при розробці Стратегії олександрівці закладають проєкти розвитку. Наприклад, пропонується будівництво тепличного комплексу з вирощування органічної овочевої та ягідної продукції. Передбачено будівництво трьох теплиць по 500 м² кожна для вирощування таких основних культур: томати, огірки, салати, зелень, полуниця. Пізніше – створення комплексу з післязбиральної доробки: охолодження та короткострокове зберігання. Наявність тепличного господарства створить 35 робочих місць, забезпечить потреби мешканців якісною овочевою продукцією та додаткові надходження до бюджету громади.

Розвитку економіки сприятиме також створення сучасної молочної ферми на 500 голів на базі сільського господарства «Золоті Пруди». Проєктом передбачено застосування при будівництві новітніх технологій, що дозволять виконувати роботи швидко та якісно.

«Цими проєктами ми намагаємось зберегти та пожвавити економіку громади. Якщо у нас будуть такі сучасні підприємства, як тепличний комплекс та молочна ферма, у людей з’явиться сенс повертатися до громади та працювати в ній», – наголосила Ірина Дівульська

Світлана Денисенко.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Він відкрився 1 вересня. Опікується хабом Попаснянська міська ВЦА.

У Черкасах хаб розташований по вул. Чехова, буд.9-а. Тут надають допомогу переселенцям з усієї Луганщини.

Відстежуйте події, що відбуваються в Україні, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Печуть, варять, консервують та передають продукти українським військовим на передову. Приймають та розміщують переселенців. Допомагають своїм землякам, які опинилися у скрутному становищі. Всім цим від самого початку великої війни займається Волонтерський центр Олександрівської громади що на Донеччині.

З чого починалася робота, чим займаються зараз та з якими труднощами стикаються, розповіла одна з засновниць центру, співробітниця Олександрівської селищної ради Віра Меркулова.

«Одразу після повномасштабного вторгнення чоловіки нашої Олександрівської громади зорганізувалися та почали створювати місцеву територіальну оборону. Їх дружини, сестри, рідні вирішили створити цей волонтерський центр, аби допомагати своїм захисникам – їжею, ліками, одягом, пальним для автівок», – згадує Віра.

Для розміщення центру адміністрація громади виділила приміщення колишнього РАЦСу. Волонтерки навели у ньому лад та почали працювати. Площа дозволяла облаштувати у будівлі склади та міста для пакування наборів.

Команда склалася невеличка, але дієва. Всі стараються допомогти, багато хто поєднує основну роботу з волонтерством, яке займає багато часу. Втім ніхто не скаржиться, кожен намагається зробити свій внесок у Перемогу.

«Повертайтеся живими!»

Окрім своїх хлопців з місцевої тероборони вирішили також допомагати бійцям Збройних Сил України. Почали збирати та відправляти на передову продукти харчування для захисників Донеччини.

На заклик про збір відгукнулася велика кількість небайдужих людей. І ось вже на постійній основі українські військові отримують від олександрівців консерви, локшину швидкого приготування, тушонку, консервовані каші з м’ясом, каву, чай, масло, сало, компоти, курятину, огірки, засоби від комарів, засоби гігієни та ще багато чого корисного.

Дуже часто бійцям передають смаколики, смажені та печені. «Повертайтеся живими» – такими побажаннями супроводжують свої вироби господині. Вірять та сподіваються, що кожен захисник та кожна захисниця повернуться додому. І немає сумніву – з Перемогою!

Одного разу наліпили більш ніж 10 кілограмів домашніх пельменів всього за чотири години. Все, що зробили, відправили на фронт якнайшвидше, щоб наші герої хоч трішки отримали відчуття домашнього тепла.

Згуртували всю громаду

Майже одразу від початку війни до Олександрівської громади почали прибувати переселенці. Волонтерки центру зрозуміли, що без їхньої допомоги місцева влада не впорається. Розділилися за напрямками – хтось складав базу вільного житла, хтось домовлявся з господарями щодо розміщення вимушено переміщених осіб, хтось займався збором побутових речей та їжі.

«Мешканці нашої громади, всіх старостинських округів щиро відгукнулися на потреби переселенців. Люди несли та везли хто що міг – картоплю, цибулю, сало, консервацію тощо. З цього ми формували продуктові набори та роздавали прибувшим. На той час ніякої гуманітарної допомоги ще не було, тож така підтримка виявилася дуже доречною», – розповіла Віра Меркулова.

Багато переселенців, які знайшли прихисток в Олександрівській громаді, поспіхом покидали свої домівки та приїжджали майже ні з чим. Місцеві гуртом збирали їм постільну білизну, рушники, одяг, взуття.

Для координації дій та для розміщення інформації створили сторінку у фейсбуку «Волонтерський центр Олександрівської громади». Через неї оголошували про збір необхідних речей для переселенців – обігрівачів, холодильників, ліжок, матраців, посуду. Місцеві охоче відгукувалися, навіть пропонували самим довезти габаритний вантаж куди потрібно.

Зрештою почала централізовано надходити гуманітарна допомога. Першим був вантаж від Краматорської райдержадміністрації. Волонтери та волонтерки центру прийняли, розпакували та організували видачу наборів.

Але цього було замало: людей, які перемістилися до Олександрівської громади, ставало все більше, їх потреби зростали. Вирішили звертатись по допомогу до благодійних організацій.

«Я навіть не можу підрахувати, скільки листів написала в різні фонди. Спочатку на наші запити відгукнувся гуманітарний хаб з Дніпра, потім надійшов вантаж від ООН Жінки, потім ми налагодили співпрацю з Міжнародним волонтерським логістичним центром «Марлог» з Ковеля. Отримали дитяче харчування, памперси, іграшки, одяг, засоби гігієни – те, в чому є потреба у сімей з маленькими дітьми», – з вдячністю перелічує Віра.

Утім домовитися про надання гуманітарної допомоги – це одне, а доставити її – не менш складно. Наприклад, за пересилку цього вантажу потрібно було сплатити понад 13 тисяч гривень. Ці кошти надав БФ «Київський центр підтримки дітей та молоді».

Але треба було ще привезти вантаж від відділення пошти, яке знаходиться у сусідній Дніпропетровській області. З цим допоміг місцевий підприємець Volodymyr Levchenko.

«Дуже важко залучити достатню кількість гуманітарної допомоги у нашу громаду. Не всі благодійні фонди зголошуються працювати з локальним волонтерським центром. Також складно з логістикою – що з довезенням вантажів до нас, що з доставленням до людей. У нас велика територія, до складу громади входять 42 населених пункти. Тому коли нарешті вдається щось роздобути, зовсім невеличкий відсоток жителів можуть отримати цю допомогу», – констатує Віра Меркулова.

Проте волонтери не здаються – як невтомні бджілки виконують свою роботу. По всій країні знаходять таких, як вони самі, небайдужих людей, щоб допомагати жителям своєї громади та переселенцям. Їх наразі майже 600 осіб на 8,5 тисяч місцевого населення. Та обов’язково продовжують підтримувати українських військових.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Фото: Волонтерський центр Олександрівської громади

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Поки військові боронять нашу землю від нашестя ворога, сільськогосподарські підприємства на полях Донеччини тримають свою оборону. Намагаються робити все, аби в надзвичайно складних умовах виростити та зібрати врожай.

Врожаї на полях Донеччини – продовольча безпека регіону

З 2014 року під окупацією перебувало 28,4% всіх орних земель Донецької області. Це 596 тисяч га.  З початку повномасштабного вторгнення, окупація та бойові дії охопили ще близько 400 тисяч га. Доступними для робіт залишились близько 62% угідь, запланованих на цей рік.

Такі дані наводили в Донецькій обласній військовій адміністрації під час наради, присвячені безпеці під час збирання врожаїв. Участь у цій нараді під головуванням Павла Кириленко узяли військове командування, керівники ДСНС, поліції, територіальних громад та великих сільськогосподарських підприємств.

Незважаючи на активні бойові дії, аграрії області змогли провести догляд за посівами озимих культур та завершити сівбу ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року. Встигли посіяти три чверті від посадженого торік озимого зерна і ріпаку, культури ростуть на площі 431,3 тис га. Але на жаль, частина посіяних озимих культур опинилась на тимчасово окупованій території.

Найближчим часом аграріям області треба зібрати урожай ранніх зернових та зернобобових культур на загальній площі 285,2 тисяч га, що складає 54% до рівня 2021 року.

Станом на останню декаду червня в Донецькій області виділено 221,9 тис га під озимі зернові культури і 91,4 тис га під ярові зернові культури – це близько половини від торішніх показників. Зараз уже закінчується підготовка до збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур, а також ріпаку на зерно.

Попри всі складнощі, аграрії регіону дбають про  забезпечення продовольчої безпеки держави та докладають максимум зусиль для створення надійного підґрунтя майбутнього врожаю.

Сільське господарство Олександрівської громади

Олександрівська селищна  громада на Донеччини тримає надійний тил, сільськогосподарські підприємства незважаючи на усі труднощі засіяли навесні поля яровими культурами, у липні готуються збирати врожай озимих .

На території Олександрівської громади ведуть господарчу діяльність 24 сільгосппідприємства та 15 великих фермерів. Вони обробляють понад 21,5 тис га землі.

За словами начальника відділу АПК та земельних відносин Олександрівської селищної ради Володимира Кисловського, під озимими зайняті понад 9,7 тис га. Переважно це пшениця, вирощують також озимі жито та ячмінь. У першій декаді липня розпочнеться збір врожаю озимих культур.

Навесні поточного року свої поля засіяли усі сільгосппідприємства та фермери на території Олександрівської громади, окрім одного господарства, поля якого були засіяні тільки озимими. Через початок війни вони вивезли техніку на безпечну територію, вже мали проблеми з пальним, тому ярові не стали сіяти.

Посівну ярових на полях Донеччини провели на запасах пального, частково тих запасів може вистачити й на збір озимих. Наприкінці квітня-початку травня засіяли в основному рапс та соняшник, посадили ячмінь, кукурудзу, горох, просо та гречку. Деякі господарства через брак пального не посадили соняшник.

«Виробничі та промислові підприємства можна евакуювати на час загрози воєнних дій або окупації, –  говорить один із жителів громади, який самостійно обробляє свої гектари. – Ми ж не маємо такої можливості. Вивеземо техніку, але найголовніше – земля – залишиться. Тому не маємо іншого вибору, як обробляти родючі українські чорноземи для міцного тилу та розвитку нашої країни!»

Загалом під час посівної весняної кампанії ранніх зернових сільгоспкультур у Олександрівській громаді посіяли на площі 90% від прогнозованих.

Сільське господарство терпить значні збитки через війну

Сільське господарство тримається понад своїх сил, хоча терпить значні збитки. Навесні виникли проблеми зі збутом врожаїв минулого року. Якщо раніше зерно найчастіше відправляли через Маріупольський порт, то цієї весни це стало неможливим.

Вартість насіння була до 20 тис. грн. за тонну, тепер – до 10 тис. грн. По зернових культурах також проблема з ціною для виробників. Раніше зерно продавали по 8 тис. грн. за тонну, тепер ціна впала до 4,5 тис. грн, а подекуди й дешевше.

Через війну сільське господарство терпить значні збитки. Виросли усі затрати на вирощування сільськогосподарських культур. На збирання врожаю з 1 гектара витрачається до 12 літрів палива. Якщо до подорожчання пального це коштувало близько 30 грн, тепер – близько 70 грн. Це тільки прибрати і тільки вартість пального. А поле треба підготувати під новий врожай 2023 року, провести увесь комплекс робіт.

Подорожчала й хімія для обробки зернових, її проблематично купити. Раніше селітру купували в Сєвєродонецьку, тепер доводиться возити з Черкащини, наявних обсягів не вистачає. За нормами для обробки 1 га потрібно 250 кг хімії, через економію можуть витрачати лише 150 кг на один гектар.

Читайте також: Сади Перемоги. Чому треба посадити свій город

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»

Джерело фото: Олександрівська селищна рада

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Згуртовані як ніколи та налаштовані на перемогу над російськими загарбниками – так живуть нині мешканці Олександрівської громади, що на Донеччині. Багато хто виїхав у безпечні місця, але ті, хто залишився, не втрачають оптимізму та вірять в українських захисників.

Попри існуючи загрози обстрілів, люди саджають городи, наводять лад на присадибних ділянках і гуртом займаються благоустроєм міст загального користування. Разом з комунальниками працюють співробітники сільради та небайдужі жителі. Причепурюються всі села, що входять до складу громади.

Толокою проти окупантів

Олександрівці настільки вірять у Збройні Сили України, що впевнені: жоден окупант не пройде на їхню територію, а тому хочуть як слід підготувати її до перемоги. Весняні роботи з прибирання парків та центральних вулиць активно розпочалися у квітні та продовжуються й зараз.

Бригада з благоустрою Олександрівської селищної ради наводить лад у парках «Центральний» та «Ювілейний». Підстригають траву, вибирають старе гілля та листя, підмітають доріжки. Навкруги лунають звуки мирного життя – гучно працюють бензокоси, шарудять мітла та граблі.

Бригаді допомагають співробітники селищної ради. Поки робочі косять траву та висаджують клумби, помічники вигрібають сміття, прополюють алеї з трояндами.

«Захисники щодня стоять за нас залізною стіною, а ми тут і зараз маємо робити корисні справи для своєї громади, для всієї України» – наголошують у селищній раді.

Згуртувалися навколо прибирання

На власному прикладі керівництво громади запропонувало всім охочим мешканцям Олександрівки долучатися до загальної корисної справи. Оголосили місце збору та порадили, який інвентар брати з собою.

Загальну толоку підтримали мешканки багатоквартирних будинків по вулиці Донецькій. Жінки без зайвих слів відгукнулися на заклик про наведення порядку у своєму населеному пункті. Ввечері вийшли у парк прогулятися, вподобали клумбу, а зранку взялися до роботи.

«Сьогодні ми ще на один день стали ближче до перемоги, і нам приємно, що ми не змарнували його, а зробили корисну справу. Робимо для себе та для громади», – такими словами описують своє рішення.

Жіночкам слова вдячності висловила селищний голова Людмила Борисевич:

«Для мене це велике здивування та щира вдячність за вашу небайдужість. В цьому і є патріотизм, стійкість та єдність простих людей!”.

Також Людмила Борисевич звернулася до мешканців інших населених пунктів громади із закликом гуртуватися та наводити порядок біля громадських місць і на прибудинкових територіях. А потім викладати світлини у фейсбуці.

Як видно з фотозвіту, на пропозицію голови громади відгукнулися жителі села Варварівка. Прибрали територію навколо пам’ятника, розчистили клумбу та висадили квіти.

Ще перед Великоднем, у чистий четвер, відбулася толока в Очеретинському старостинському окрузі. Місцеві мешканці гуртом наводили порядок у центрі села.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Фото: Олександрівська об’єднана територіальна громада

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!