Школа свободи та «Друзі Маріуполя»: як Естонія допомагає українцям
Естонія – невелика за розмірами та чисельністю населення країна, якщо порівнювати з Україною. Тут живе 1,3 млн. жителів. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Естонія допомагає українцям вистояти в цій війні. Це щира допомога справжніх друзів у подоланні рашизму.
Як естонці намагаються підставити плече українцям, дізнавались журналісти регіональних медіа під час поїздки до Естонії. Навчальний візит відбувся у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії.
Джерело: УКМЦ
Інфопункт для біженців
Естонське місто Нарва безпосередньо межує з рашистами. Досить перейти мостом через річку Нарва як опинишся у російському селі. Саме тут, на кордоні з росією в Естонії відкрили інфопункт для біженців «Друзі Маріуполя». Волонтери допомагають транзитним біженцям у вирішенні найперших питань, з якими українці стикаються, коли змушені їхати до Європи через росію.
У квітні найбільша кількість біженців була з Маріуполя, тому й назвали волотнерський центр «Друзі Маріуполя», – пояснює його менеджерка Поліна Коссе.
До цієї весни дівчина разом з чоловіком жила в окупованому Донецьку. У 2014 році їй було 18, вона не схотіла тікати з батьками на підконтрольну українській владі територію, а залишилась жити вдома, сподіваючись, що окупація ось-ось і закінчиться.
З лютого поточного року обстріли збільшились, а місцева «влада» активно почала займатись мобілізацією. Чоловік Поліни працював віддалено на зарубіжну фірму і намагався не виходити з дому, аби не мати жодного контакту з окупантами.
Весною прийшло розуміння: треба тікати. Найбільше хвилювались, як поїде чоловік Поліни. Довелось заплатити, аби його не чіпали. Їхали кожен окремо, першим виїхав чоловік, потім його дружина. Зустрілись уже на території росії та разом вирушили далі. У Естонії приїхали до друзів, а коли оговтались від довжелезної та складної дороги, розібрались з житлом.
Тоді ж Поліна й долучилась до команди інфопункта, який створила українське земляцтво в Нарві. Щомісяця інформаційну, а іноді й фінансову допомогу волонтери надавали до 300 біженцям, які змушені були тікати через росію, опинялись в Естонії, а потім їхали далі в європейські країни.
«Люди схвильовані та розгублені, не знають де купити квитки за готівку, не розуміють, де знайти ночівлю, – розповідає Поліна. – Багато послуг наш центр надає в онлайн-режимі. Волонтери чергували також на автовокзалах. У порівнянні з травнем, зараз потік біженців зменшився разів у десять».
Прихисток біженцям дають прикордонники
Станом на кінець жовтня, починаючи з першого дня широкомасшатбного вторгення, естонський кордон з боку росії перетнули 108 тис. українських біженців.
Тимчасовий захист оформили 38 тисяч людей, ще близько 2 тис. заяв було на розгляді. Загалом майже 60 тис. біженців декларували намір залишитись на території Естонії перечекати війну.
Таку статистику надає Андрес Пільм. Він – провідний експерт КПП Лухамаа. Це один з пунктів пропуску на естонсько-українському кордоні, призначениц для міжнародного цілодобового проїду.
З перших днів великої війни в Україні прикордонники зіткнулись з новими викликами, розв’язувати які раніше не довелось. Через цей пункт пропуску почали масово їхати та йти українські біженці, які з окупованої території вибирались через росію – іншого варіанту втекти від війни не було.
Майже всі біженці перетинали кордон з українським внутрішнім паспортом. Були й люди без документів, у такому разі зв’язувались з Посольством України, якщо підтверджували, що він є громадянином України, перетин кордону також дозволяли.
За добу від 200 до 600 біженців прибували через КПП. Люди їхали автівкамИ, переходили пішки, іноді на узбіччі збирались сотні біженців, які чекали черги на перетин. Дві третини з них були з окупованої території Донецької області.
У певних випадках дозволяли переночувати на території КПП. Кожну ситуацію розглядали індивідуально. Наприклад, якщо чоловік за кермом уже 36 годин, то в такому стані прикордонники не дозволяли рухатись далі територією Євросоюзу, залишали на перепочинок. У більшості випадків на ночівлю залишались ті, хто пішки перетинав кордон. Коли у біженців не було грошей ,аби їхати далі, таких забирав священик з Литви та перевозив бусиком далі.
Спочатку на КПП людям давали можливість відпочити безпосередньо в залі, де перевіряють паспорти. Автобуси оформлювали на вулиці. Дитячі малюнки й досі прикрашають КПП. На початку травня рятувальники привезли контейнер, де максимально можуть розмістити 23 людини. У приміщенні, де перевіряють автотранспорт, розгорнули невеликий пункт для відпочинку.
Продуктами харчування та гігієною біженців забезпечували працівники департаменту соціального захисту. Їх викликали, коли багато людей залишались на ночівлю. Представники соцдепартамента прибувають до КПП протягом двох годин після виклику. Одного разу прикордонники дали прихисток на ніч 97 біженцям водночас.
Перші сім місяців від початку війни КПП Лухамаа перетинали від 150 до 300 біженців щодоби, піковим було навантаження у 600 біженців за добу. Наразі через кордон їдуть від 20 до 85 українських біженців. Намітилась тенденція й повернення людей додому, навіть на окуповану територію.
Поблизу прикордонного пункту є можливість розгорнути велику палатку від Червоного Хреста. Але то на випадок величезної кількості біженців, які потребували б негайної допомоги. Поки такий намет не ставили.
Школа Свободи для українських дітей
Унікальну школу для українських дітей відкрили цього навчального року в Таллінні – тут вчаться тільки українські діти, які разом з батьками приїхали до Естонії у пошуках прихистку від війни.
Усі діти в Естонії мають ходити до школи до 9 класу включно. Це стосується й українців, які оформили біженство. Так говорить естонське законодавство. Те, що дитина вчиться онлайн в українській школі, – це суто додаткове навантаження на саму дитину та її батьків. Треба ходити до звичайної школи. Саме тому в естонських навчальних закладах почали відкривати спеціальні змішані класи для українських дітей. Естонська мова досить складна для швидкого опанування. Але через мовне занурення вивчити естонську набагато простіше, впевнені педагоги.
Відкрити спеціальну школу для українських дітей у системі національної освіти вирішили у квітні. Швидкими темпами пристосували будівлю, де раніше знаходились державні структури, зробили певну реконструкцію, за два місяці пристосувавши кабінети чиновників під шкільні класи. Так з’явилась Школа Свободи. Це гімназія для учнів середньої ланки школи. Подібний заклад відкрили й для молодших класів, теж єдиний у країні.
Дар’я Леванчук – керівниця шкільної спільноти, вона єдина в шкільній адміністрації, хто володіє українською мовою. В Естонії знаходиться вже давно, але українську мову в її родині плекають. Розповідає, що в Школі свободи класи невеликі, по 20-22 учні, на вивчення естонської та англійської мови цей клас ділять на групи. Навчання в школі на двох мовах: естонській на 60% та українській. Для вивчення естонської використовують метод мовного занурення, коли мова вчиться безпосередньо на усіх уроках водночас з предметом.
Цей метод, який в Естонії використовують уже 20 років, дає хороший ефект, зазначає Дар’я, яка таким же чином вивчала естонську. Те, що діти не розуміють, вчителі пояснюють у картинках, мовою жестів та іншими способами. В школі свідомо не набирали випускний, 12-й клас. Тут упевнені, що за два роки нинішні одинадцятикласники зможуть опанувати мову та скласти випускні екзамени.
В школі працюють українські вчителі, які приїхали до Естонії з початком великої війни в Україні. Для них – особливі тимчасові умови. Бо робота вчителя передбачає знання естонської. Тож українські вчителі мають вивчати мову.
Керівник з комунікації в школі Владислав Лушин додає, що навчання в школі повністю безкоштовне для дітей. Також за рахунок держави тут забезпечене дворазове харчування: каша на сніданок перед укроками та обід на великій перерві. У школі діють правила, яких треба дотримуватись. Серед них – заборона на мобільний телефон. З дітьми працюють психологи та соціальні працівники, допомагаючи оговтатись від війни та інтегруватись у естонське середовище.
Кожен кабінет оснащений мультимедійними приладами, які підсилюють навчання. Предмети трохи відрізняються від української програми. Наприклад, «українські» алгебра з геометрією тут єдиний предмет «математика». Англійську мову викладають більш потужно, рівень знань естонських учнів вище. Також є багато предметів, пов’язаних з творчим розвитком дитини за уподобаннями. Наприклад, урок фотографії. Система освіти спрямована на всебічний розвиток дитини.
Ольга Нікуліна
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
