Дрони над головою, під ногами міни: як сіють та жнуть в умовах війни фермери Донеччини
«Два роки намагаюся виживати. Поки моє підприємство зареєстроване у Переїзному. Але крайня земля, яку обробляємо, – у Сіверській громаді. Під самим Сіверськом посіяли 325 гектарів соняшника. Але шанс прибрати примарний», – розповів керівник фермерського господарства «Журавушка 2006» Андрій Журавльов.
Аграрій каже, що із землею пов’язаний від самого дитинства. Його діди та батько були в колгоспі. Своє господарство Андрій Журавльов заснував у 2006 році. Тоді мав 40 гектарів, а вже до початку повномасштабного вторгнення було до двох тисяч гектарів землі у різних громадах: Званівській, Сіверський, Соледарський та Лиманській. Раніше вирощував горох, кукурудзу, пшеницю, соняшник, нині ж сіє дві останні культури. Торік орендував землю в Краматорській громаді.
Про те, як працює фермерське господарство «Журавушка 2006» в умовах бойових дій та яку підтримку має від держави, розповів в інтерв’ю журналістці Антикризового медіа-центру керівник підприємства Андрій Журавльов.
«Фермери виживають, як тільки можуть, самі»
Чи змогли перевезти техніку з Переїзного у Краматорськ та наскільки це було важко?
З початку повномасштабного вторгнення окупанти більше пішли по всій Україні: Київ, Житомир, Суми. Десь через пів року розпочався Сіверськодонецьк, Лисичанськ. Тобто у нас була можливість вивезти техніку. Взагалі моя фізична база розташовувалася у Сіверську. Там були ангари, вагова, сушарка, придбане велике приміщення – оце усе порозбивали. Техніку ми максимально вивезли, приблизно на 80%. Тільки стара там залишилася.
Тобто нова техніка не постраждала?
Постраждала, ми ж працювали під Сіверськом, попадали на міни. Слава Богу, летальних випадків не було. Десь щось побило, посікло, але відремонтували. Ми техніку вивезли у напрямку Шахового, бо там безпечніше було до бойових дій в Авдіївці. Рік ми базувалися в Добропіллі, потім – Золотий колодязь. Тепер ми у Краматорську.
Андрій Журавльов за кермом трактора. Фото Андрія Журавльова
Наскільки було важко шукати й орендувати землю в Краматорській громаді?
Нас багато запитують: «Чому ви не виїжджаєте на велику землю (інші регіони України – ред.)?» По-перше, ми нікому там не потрібні. По-друге, щоб комусь бути потрібним, необхідні кошти. По-третє, банки кредитують тільки під майно. Коли ти купляєш підприємство, то що фактично отримуєш? Стаєш директором, земля пайова, а є корпоративні права. У банк в залог це не йде. Фермери виживають, як тільки можуть, самі. Чим ми заробляли кошти? Зерном: продавали соняшник, кукурудзу, пшеницю. От у мене на початку бойових дій згоріло 700 га пшениці, 150 га рапсу. Також 700 га соняшника не посіяли. Це прибуток, який не отримали, міфічний, а все ж таки.
У мене були забиті склади: 2000 тонн пшениці лежало, 1500 соняшника. Тобто колосальні цифри для мене. До повномасштабного вторгнення ми розвивалися, як молоді фермери, йшли у ногу з технологіями та розвитком. І потрібні були великі кошти. Я оформив собі кредити, тоді були модні «5-7-9%» (програма «Доступні кредити 5-7-9%» – ред.). Брав собі під 5-7% самохідні оприскувачі, трактор «John Deere». Якби я купував без кредиту, то це б затягнулося ще на три-п’ять років, поки накопичив.
Мені треба до квітня наступного року віддати шість мільйонів гривень – тіло кредиту. Ніхто не призупинив позику. Я не просив списати нічого, а просто зупинити, але банк видавлював відсотки. Процентами вже віддав більше, ніж за всі чотири роки кредиту. Оце був сильний удар від держави. І це до питання, чому остаються на Донеччині працювати? Бо тут землю взяти у суборенду і викупити дуже дешево, тому що всі бояться. Крім війни, у нас ще два роки була засуха. Прибутки мінімальні, а ризики космічні: постійно знаходишся то під обстрілами, то під дронами, то переживаєш за людей – це найцінніше, що у нас є.
Трактор у полі. Фото Андрія Журавльова
«Зараз головне невирішене питання для фермерів – це земля»
Куди ви продаєте вашу продукцію: в Україну чи за кордон?
Ми продаємо по Україні трейдерам. Однак це велика проблема, що ми з Донецької області, бо багато підприємств не хоче працювати. На нас, ніби чорна мітка. Ми замовляли деталь, яка коштувала три тисячі гривень. І коли продавець дізнався, звідки ми, то коректно вийшов із ситуації й запропонував подарувати її.
Такі підприємці пояснюють, чому не хочуть співпрацювати з Донецькою областю?
Податкова блокує накладні, бо раптом вирощуємо зерно на окупованій території. Хоча подаємо документи, що працюємо у Сіверській та Краматорській громадах. Якщо підприємства в Дніпропетровській чи Запорізькій області просто продають, то у мене все ретельно перевіряють. Спершу накладні блокують, потім мають розблокувати: юристу потрібно довести, що зерно виростили на підконтрольній території України.
Ви казали про програму «5-7-9%». Чи користуєтеся ще програмами підтримки?
Я намагаюся максимально брати участь всюди. Була допомога від «Mercy Corps», куди попав я. Вона більше заточена на звільнені території. Але там фермерів, які б бажали взяти участь, небагато, бо є низка умов, аби отримати цю допомогу. Також усе бюрократично довго. Крім того, паралельно в уряді почали говорити про те, що дають позики для Донеччини за програмою «5-7-9%» під 1%. Думаю, клас. Прийшли ми в банк. Там подивилися, кажуть: «Все нормально. Проходите, обороти дозволяють. Що ви хочете?» Я відповідаю: «Хочу 10 мільйонів, аби купити нову сівалку». Мені моїх потужностей вистачає, але нині таке питання постає, що можливо працюватимемо за наймом. А там хочуть брендове і нове. Але з центрального апарата у Києві прийшла відповідь, що не можуть нам дати кредит, бо слабка фінансова історія. Стали розбиратися, ситуація затягнулася. Оголосили красиво про кредити, але їх практично нікому не дають. Чи не вірять, чи хоронять Донеччину, не знаю. Довелося мені звернутися до нашого голови області й знову почалося затягування. Зрештою переламали хребет: дали мені той кредит. Це я так вам швидко розказав. Ви уявляєте, скільки це труда пекельного?
Трактор у полі. Фото Андрія Журавльова
Яких програм не вистачає зараз?
Не вистачає підтримки бізнесу. Мені на сьогодні було б ідеально, якби прийшли та сказали: «Андрію Володимировичу, у нас є там 500 га землі. Ми вам даємо її в суборенду на стільки років, працюйте, платіть людям, податки державі й займайтеся спокійно». Зараз головне невирішене питання для фермерів – це земля. Покровський та Краматорський райони одвалюються потихеньку – люди біжать. Наприклад, у Житомирі ті, хто виїхав, забирають такі землі у відчаї, а там піски, заганяють себе у борги, які не можуть потім погасити. Розумієте, у кожному регіоні своя специфіка: свої земля та опади. Де багато вологи, там супіски, суглинки, небагато чорноземів. Тобто потрібно перелаштуватися на ту землю, клімат, культури. Можна це зробити, але питання, де брати ресурси.
Чи відчуваєте брак кадрів або вам вистачає робітників і фахівців?
Їх не вистачало і до війни, а зараз взагалі нема. До того ж обстріли, прильоти. Ми косили у Нововодяному, це поряд із Золотим Колодязем, – летять дрони, не знаємо, наші чи ні. Я знаходжуся там, бо для робітників наче підтримка. Але ж я не всемогутній. До війни ми брали молодих, намагалися підтягувати, були думки житло їм давати, чимось зацікавлювати людей. Начебто щось виходило, але тугувато, а зараз тим паче.
Робітники фермерського господарства. Фото Андрія Журавльова
Є така програма від уряду, яка компенсує розмінування? Чи користувалися, можливо, ви нею? Чи були у вас проблеми з замінуванням чи забрудненням земель вибухонебезпечними предметами?
До цього були тільки балачки. У Лимані мав 100 гектарів землі. Відігнали окупантів – стало вільно. Ми не знали: чи заміновано там, чи ні. Завжди чули у відповідь відмовки. Коли у Сіверську було безпечніше, то викликали ДСНС. Вони приїжджали та підривали. Але це дуже бюрократично довго: могли бути раз на тиждень, але нам потрібно працювати. Може, на папері й працює, але насправді вибухотехніки швидко не прибували.
Що робите в такому випадку?
Одягаю каску, бронежилет, беру довгий дріт чи мотузку, метрів 30-40, чіпляю (за вибухонебезпечний предмет, – ред.) і витягую в посадку. Іншого варіанта немає.
«Дещо залежить не тільки від мене, а й від мого колективу»
Чи пов’язуєте далі свою діяльність з Краматорською громадою або плануєте виїжджати?
Питання не лише в мені, а й у людях. Якщо почнуть кошмарити Краматорськ жорстко, як Добропілля, то люди почнуть масово виїжджати. З ким я працюватиму? Ні з ким. Магазини не працюватимуть і багато іншого. Хлопцям потрібно і харчування, і світло, і тепло. Дещо залежить не тільки від мене, а й від мого колективу. Усе питання в руках Божих і наших Збройних силах України. Якщо втримають, то в принципі нормально. Я тепер перелаштувався: раніше зітхав, що працювати у 20 кілометрах вже нереально, у 30 робив зі скреготінням зубів. Якщо ворога відгонять, то в мене є земля і в Добропіллі, і в Краматорську, і в Ямполі, і в Сіверську, то із задоволенням працюватиму: розмінуємо, знайдемо можливості. Тут питання, щоб не гепало на голову.
Полив поля. Фото Андрія Журавльова
Зараз у Краматорській громаді розробляють стратегію розвитку. Чи мають планувати розвиток, попри безпекові ризики?
Що можна спланувати, якщо не знаємо, що буде завтра? Відстань від Краматорська до противника 20 кілометрів. Стільки ж і від того місця, де я працюю. Літають FPV-дрони до Добропілля, Білицького. Про що це говорить? Що противник поки не готовий кошмарити Краматорськ, але за день ситуація може змінитися. Що можна розвивати, якщо під час бойових дій відстань 20 кілометрів? Можливо, треба підготувати місце: купити закинутий санаторій, аби вивезти літніх людей. А тут потрібно зробити максимальний захист для військових.
Які галузі економіки мають бути пріоритетними у майбутньому в Краматорській громаді?
І фермери, і тваринництво має розвиватися. І хліб має бути. Тобто такі стратегічні галузі.
Ірина Мартинова
Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії “QuartSoft”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Окупанти атакували дронами Краматорськ: рятувальники ліквідували пожежі (фото)
Окупаційні війська рф двічі атакували Краматорську громаду. Проти мирного населення ворог застосував FPV-дрони. Через влучання виникли пожежі.
Про це повідомили у фейсбуці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
Ввечері 4 червня дрон роіян влучив у 14-поверховий житловий будинок. У результаті сталося загоряння, яке ліквідували рятувальники.
Сьогодні вранці 5 червня атака повторилася. Окупанти дроном поцілили у цивільний автомобіль. Виникла пожежа, яку також загасили надзвичайники.
Нарзі інформація про поранених відсутня.
У Краматорську окупанти пошкодили 12 багатоповерхівок: відомі наслідки обстрілів
Окупаційні війська рф п’ять разів атакували Краматорську громаду 3 червня. Внаслідок ударів загинули троє людей, ще 13 дістали поранення, серед них – четверо дітей.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
О 05:00 російські війська вдарили дроном типу «Молнія-2» по закладу охорони здоров’я. У цей же час FPV-дрон поцілив у легковий автомобіль у багатоквартирному секторі міста.
Близько 16:00 зафіксовали ще одину атаку ворожого FPV-дрона по автомобілю.
О 16:13 російські війська завдали удару двома керованими авіабомбами «ФАБ-250» по житловому кварталу та промисловій зоні. Саме внаслідок цього удару загинули троє людей та були поранені жителі громади.
За інформацією, від атак росіян руйнувань зазнали 12 багатоповерхівок, п’ять закладів торгівлі та вісім автомобілів.
Порожні лавки та паперові янголи: як на Донеччині вшанували пам’ять загиблих дітей (фото)
У Краматорську та Слов’янську вшанували пам’ять дітей, які загинули спочатку повномасштабного вторгнення. В Україні 4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорська та Слов’янської міських військових адміністрацій.
У Краматорську спочатку повномасштабного вторгнення загинуло, щонайменше, 13 дітей. У парку «Сімейний» створили інсталяцію – порожня лавиця.
«Порожні місця на лавці символізують дітей, які вже ніколи не підуть до школи, не оберуть майбутню професію, не створять власні родини», – йдеться у дописі.
У Слов’янську повісили паперові янголятка біля зруйнованої школи № 12 та на дитячому майданчику. З початку повномасштабного вторгнення у місті від ворожих атак загинули чотири дитини. Двоє з них – за останній рік. Це:
9-річна Єва Клименко;
2-річний Максим Комаристий;
17-річний Гліб Плохий;
11-річна Милана Соколенко.
Як повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації, росіяни в області вбили 240 дітей. Ще 502 дитини були поранені.
«І це лише підтверджені цифри — без урахування жертв у Маріуполі та Волновасі, де справжній масштаб злочину неможливо встановити», – написав Вадим Філашкін.
Фото: Краматорська МВА
У Краматорську ліквідовують наслідки авіаудару: росіяни пошкодили 12 багатоповерхівок (фото)
У Краматорську продовжують ліквідовувати наслідки російського авіаудару. Окупаційні війська рф обстріляли місто 3 червня двома керованими авіабомбами.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
Внаслідок атаки загинули троє людей, ще десятеро зазнали поранень, серед них — троє дітей.
Російські боєприпаси влучили поблизу багатоквартирних житлових будинків у центральній частині міста. Пошкоджень зазнали 12 багатоповерхівок, п’ять закладів торгівлі та вісім легкових автомобілів.
Від ранку на місцях у++дарів працюють комунальні служби, представники управляючої компанії та профільні фахівці. Вони прибирають уламки, закривають вибиті вікна та виконують першочергові роботи для відновлення пошкодженого житла.
Також постраждалі мешканці отримують гуманітарну допомогу. Благодійні організації «Проліска» та «Янголи спасіння» спільно з Управлінням з питань цивільного захисту Краматорської міської ради забезпечують людей матеріалами для проведення термінових ремонтів осель.
Фото: Краматорська МВА
Краматорськ під обстрілом: є загиблі та поранені
Щонайменше три людини загинули і одна поранена внаслідок обстрілу Краматорська. Окупаційні війська рф атакували громаду 3 червня.
Про це повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Ввечері 3 червня росіяни завдали двох ударів по Краматорську. Окупанти поцілили у житлову забудову. Нині відомо про трьох загиблих людей та одного пораненого.
«На місці працюють всі відповідальні служби, відбувається пошуково-рятувальна операція. Точну кількість жертв та обсяги завданої шкоди встановлюємо», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, у Краматорську вночі 3 червня внаслідок російської атаки дронами виникла масштабна пожежа на приватній території.
