Слов’янськ на дотик: чи доступне місто для незрячих мешканців
Громадські організації та комітети доступності час від часу роблять власні аудити інфраструктурних об’єктів і установ та надають консультації, як за нормами облаштовувати простір для осіб з різними нозологіями. Та чи завжди до них дослухаються – вже інше питання. Нині мова піде про Слов’янськ, наскільки місто доступне для людей з вадами зору.
Не чекати ідеальних умов, а діяти
Мешканець Слов’янська Едуард Смоляков – музикант та лідер рок-гурту «Смолова галерея». Колектив існує вже 9 років. Усього в гурті 4 музиканти, серед них лише Едуард незрячий. За словами чоловіка, його колеги за спільні роки роботи знають, як у разі чого йому допомогти: чи провести на сцену, чи підключити необхідне обладнання, а інше він вже налаштовує під себе. Нині подібну модель роботи Едуард Смоляков переносить і на музичний колектив «Inclusion band», створений при громадській організації «Людей з інвалідністю по зору «Дотик». Нині мають 6 учасників, з них 4 – незрячі.
«На мою думку, зараз багато уваги приділяється тому, щоб для людей з інвалідністю зробити ідеальні умови. Авжеж, прагнути потрібно, але чекати на це не варто. Якщо люди хочуть активностей, хочуть щось робити, то мають діяти. Наприклад, у музиці, хтось думає, що почне виступати на сцені, коли навчиться грати на інструменті на рівні професіоналу чи віртуозу або ж купить гітару за 18 тис дол. Ні, треба займатися всім одразу, намагатися себе підтягувати у всьому і не чекати ідеальних умов, бо так можна усе життя просидіти», – каже Едуард.
Колектив «Inclusion band» взяв участь у творчому фестивалі «Inclusion Fest», який відбувся у Слов’янську в липні. Подібний захід планують влаштувати у серпні у Святогірську, а у вересні – у Краматорську. «Inclusion Fest» організувала ГО «Людей з інвалідністю по зору «Дотик» за підтримки благодійного фонду «Карітас Краматорськ». Під час фестивалю люди з інвалідністю зможуть показати свої таланти: музичні, хореографічні, театральні та літературні.
А от щодо доступності Слов’янська саме для людей з вадами зору, то Едуард зазначає – з цим важко. Сам чоловік пересувається містом з палицею. Едуард каже, що пройтися знайомими маршрутами проблем нема, а от дістатися туди, де раніше не був, без сторонньої допомоги проблематично.
«Звичайно для незрячого дуже важко, коли є сходинки без поручнів: нема за що взятися та на що орієнтуватися. Якщо немає тактильної плитки, то іноді не зрозуміло, де двері. Але це все можна запам’ятати: завжди можна порахувати, скільки кроків до певного місця. Варто завжди концентруватися, включати мозок. Зрозуміло, що тактильна плитка, звукові світлофори полегшують життя, але, знову ж таки, чекати ідеальних умов не варто», – зазначає чоловік.
Едуард радить при зустрічі з незрячими ненав’язливо пропонувати свою поміч й лише за згодою допомагати.
Доступність Слов’янська для незрячих
Голова ГО «Людей з інвалідністю по зору «Дотик» Олена Шаповал – мама трьох дітей, двоє з них мають вади зору.
«Два роки тому я хотіла віддати дитину в музичну школу. Мені відмовили, бо немає педагога із сольфеджіо, який би працював з незрячими. Однак, я погодилася сидіти з ними на сольфеджіо та займатися, але у школі не захотіли. Та я не єдина така, там були ще діти. Я писала у міську раду, а там перевели питання на школу для незрячих. Але я хотіла водити у ту музичну школу, аби дитина спілкувалася з іншими», – каже жінка.
Нині в організації отримують допомогу 43 незрячі людини різного віку. «Дотик» разом з членами інших громадських об’єднань для людей з інвалідністю у Слов’янську проводить аудит доступності. За консультацією до них звертаються й представники різних установ та інфраструктурних об’єктів.
«Якщо ми перевіряємо проєкти під час реконструкції об’єктів, то вони частково відповідають нормам: пандуси є, а от плитки, зорових вказівників – немає. Загалом тактильна плитка – велика проблема у Слов’янську. Мабуть, пандуси вже звикли будувати, вони є і більш-менш відповідають державним будівельним нормам. А от плитку не знають, як правильно класти», – зазначає голова ГО «Людей з інвалідністю по зору «Дотик» Олена Шаповал.
Дієвим способом у боротьбі з порушниками жінка вважає систему штрафів. Однак, ані у керівників громадських організацій для людей з інвалідністю, ані у комітету доступності за неправильно встановлені елементи накладати стягнення повноважень немає.
Ініціатива реалізується в рамках конкурсу міні-грантів для розвитку громадських ініціатив в рамках проекту «Створення багатофункціональних соціальних центрів для нарощення потенціалу осіб та громад, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні, у сфері подолання труднощів та самозахисту» за фінансової підтримки уряду Німеччини
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!